Справа № 756/2670/24
Номер провадження № 3/756/1733/24
18 квітня 2024 року місто Київ
Оболонський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Пономаренка А. А.,
за участі секретаря судового засідання Філіпова М. В.,
захисника Краснощока О. П.,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 5 Оболонського районного суду міста Києва адміністративну справу про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 155-1 КУпАП:
ОСОБА_1 , (рнокпп НОМЕР_1 ) який є фізичною особою-підприємцем, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення № 622 від 19.02.2024, 04.02.2024, близько о 13:30 год. при проведенні перевірки магазину, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 було встановлено порушення п. 1, 2, 12 ст. 3 ЗУ «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме не забезпечено ведення у встановленому законодавством порядку обліку товарних запасів за місцем їх реалізації (відсутні документи, що підтверджують походження товару (накладні, чеки, тощо), проведення розрахункових операцій без застосування РРО без видачі відповідних розрахункових документів, встановленої форми та змісту, чим порушено, ч. 1 ст. 155-1 КУпАП.
Дії ОСОБА_1 уповноваженої на складання адміністративного протоколу, кваліфіковані за ч. 1 ст. 155-1 КУпАП, оскільки ним порушено встановлений законом порядок проведення розрахунків у сфері торгівлі.
У судове засідання ОСОБА_1 не прибув, про день, місце та час розгляду справи повідомлявся належним чином, але причини неявки суду не повідомив.
Захисник Краснощок О. П. у судовому засіданні заявив клопотання про закриття провадження з підстав відсутності складу адміністративного правопорушення, як і того, що в матеріалах судового провадження відсутні докази винуватості ОСОБА_1 , та зазначив, що за адресою проведення фактичної перевірки знаходяться інші фізичні особи-підприємці, а уповноваженою особою було здійснено перевірку іншого суб'єкта господарювання який не відноситься до діяльності ОСОБА_1 . Також, зазначив, що рішення-повідомлення, які були отримані за результатами фактичної перевірки наразі оскаржуються та будь-яких рішень за результатами поданої скарги ОСОБА_1 не повідомлено.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження у справі про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Частиною 1 статті 155-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг у вигляді накладення штрафу на осіб, які здійснюють розрахункові операції, від двох до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від п'яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно із п. 1, 2, 11, 12 ч. ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти); проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій для підакцизних товарів із використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості; вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку. Порядок та форма обліку товарних запасів для фізичних осіб - підприємців, у тому числі платників єдиного податку, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. При цьому суб'єкт господарювання зобов'язаний надати контролюючим органам на початок проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), що підтверджують облік та походження товарних запасів (зокрема, але не виключно, документи щодо інвентаризації товарних запасів, документи про отримання товарів від інших суб'єктів господарювання та/або документи на внутрішнє переміщення товарів), які на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об'єкті).
Проте, як встановлено в судовому засіданні, в матеріалах судового провадження не містять будь-які відомостей, що ОСОБА_1 зареєстрований як фізична - особа підприємець.
Окрім цього, як встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_1 подав скаргу на податкові повідомлення № 0096470705 від 18.03.2024, № 0096480705 від 18.03.2024, № 0096510705 від 18.03.2024 та акт (довідку) фактичної перевірки № 8289/26/15/07/3652308212 від 04.02.2024, та на даний час рішення по скарзі не прийнято.
Слід зазначити, що в матеріалах судового провадження міститься лише протокол про адміністративне правопорушення, копія акту фактичної перевірки № 008473 від 04.02.2024, лист-повідомлення, акт засвідчення факту відмови від підписання та отримання примірника протоколу про адміністративне правопорушення.
Між цим, протокол про адміністративне правопорушення не є самостійним доказом, а може бути оцінений у сукупності з іншими доказами. Суд не здійснює збирання доказів щодо підтвердження або відсутності винуватості в учиненні адміністративного правопорушення в самостійному порядку за власною ініціативою.
Слід зауважити, що акт фактичної перевірки хоча і є доказом на якому зафіксовано факти та оціночні судження осіб, що її проводили, однак не є достатнім, аби зробити висновки щодо винуватості ОСОБА_1 , ураховуючи й письмові пояснення останнього долучені до матеріалів справи. Так, з акту фактичної перевірки № 008473 від 04.02.2024 убачається, що податкова перевірка здійснена у присутності ОСОБА_2 , між тим, як встановлено в судовому засіданні, у поданій заяві ОСОБА_1 заперечує факт наявності будь-яких відносин з цією особою, та останній не надавав довіреностей чи інших документів, які б уповноважували ОСОБА_2 представляти інтереси ОСОБА_1 , в тому числі під час проведення фактичної перевірки та складання протоколу про адміністративне правопорушення. Окрім цього, суд звернув увагу на наявність відомостей щодо здійснення ОСОБА_2 окремої підприємницької діяльності як фізична особа-підприємець.
Виходячи з основоположних засад диспозитивності, суд не може встановлювати інші фактичні обставини, окрім тих, які зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення та збирати інші докази, ніж ті, що надані сторонами.
Так, суб'єктами правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 155-1КУпАП можуть бути особи, які відповідно до своїх функціональних обов'язків здійснюють розрахункові операції, а також посадові особи, до компетенції яких належить організація здійснення розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.
У силу приписів ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь. Тож, на думку суду, матеріали адміністративної справи не містять доказів, з точки зору їх допустимості, достовірності та достатності, які б підтверджували винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155-1 КУпАП, а отже і доводили винуватість поза розумним сумнівом, оскільки під час судового розгляду не було доведено, що ОСОБА_1 є суб'єктом правопорушення.
Згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Ураховуючи викладене, на думку суду, підстави для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП відсутні, а справа про притягнення до адміністративної відповідальності підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Оскільки стягнення судового збору передбачено законом лише при накладенні адміністративного стягнення, судовий збір стягненню не підлягає.
Керуючись статтями 9, 24, 27, 33, 40-1, 173-2, 221, 245, 251, 252, 256, 265-1, 268, 276, 277, 283, 284, 285, 289 КУпАП, суд
Провадження в справі на підставі протоколу про адміністративне правопорушення № 622 від 19.02.2024 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 155-1 КУпАП - закрити відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду в десятиденний строк з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Оболонський районний суд міста Києва.
Суддя А. А. Пономаренко