"29" травня 2024 р.
м. Київ
справа № 755/9117/24
провадження № 2о/755/389/24
суддя Дніпровського районного суду м. Києва Галаган В.І., вивчивши матеріали заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа: Дев'ята Київська державна нотаріальна контора, про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на момент смерті,
До Дніпровського районного суду м. Києва надійшла заява ОСОБА_1 , заінтересована особа: Дев'ята Київська державна нотаріальна контора, про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на момент смерті.
Вивчивши матеріали поданої заяви, суддя дійшов наступних висновків.
Згідно з ч. 1, 3 статті 4 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Відмова від права на звернення до суду за захистом є недійсною.
Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. (ч. 1 ст. 293 ЦПК України)
Як вбачається зі змісту ч. 1 ст. 315 ЦПК України, останньою наведено перелік категорій справ, які розглядає суд про встановлення фактів, що мають юридичне значення, справи за заявами про встановлення факту проживання однією сім'єю вітчима-спадкодавця, його дружини та пасинка - в переліку відсутні.
В ч. 2 ст. 315 ЦПК України зазначено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо за законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Аналіз даних норм дає підстави для висновку, що справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов: 1) факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них повинні залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; 2) встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право; 3) заявник не має іншої можливості одержати або відновити документ, що засвідчує факт, що має юридичне значення; 4) чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.
Отже, згідно з ст. 293, ч. 2 ст. 317 ЦПК України для встановлення факту необхідна наявність певних умов, зокрема, встановлюваний факт повинен бути юридичним, тобто від його встановлення у особи виникають, змінюються або припиняються особисті чи майнові права; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право; чинним законодавством не передбачено іншого порядку його встановлення.
Отже, визначальною обставиною при розгляді заяви про встановлення певних фактів в порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов'язане з наступним вирішенням спору про право.
Згідно п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов'язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.
Відповідно д ч. 4 ст. 315 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду, - що кореспондується із положенням п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення».
Відповідно до статті 1261 Цивільного кодексу України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Згідно частини другої ст. 1272 Цивільного кодексу України, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Як убачається із змісту поданої заяви та долучених до неї копій документів, заявник просить суд встановити факт постійного проживання із спадкодавцем матір'ю заявника ОСОБА_2 на момент смерті останньої, з метою прийняття заявником спадщини.
Разом з тим, заявник є спадкоємцем першої черги за законом відповідно до ст. 1261 ЦК України, та цивільним законом не обмежено права спадкоємця за законом у прийнятті спадщини залежно від факту проживання або не проживання із спадкодавцем на момент смерті спадкодавця, тому відмова нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії за вказаних підстав може бути оскаржена у встановленому законом порядку.
Крім того, згідно змісту постанови нотаріуса Девятої Київської державної нотаріальної контори від 14.05.2024 року, нотаріусом відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину з підстав пропуску заявником ОСОБА_1 преклюзивного строку на подання заяви про прийняття спадщини, який може бути поновлено шляхом звернення спадкоємця до суду із позовною заявою про поновлення строку для прийняття спадщини - що є підставою відмови у відкритті провадження у даній справі, оскільки вказані правовідносини містять спір про право заявника на спадщину з огляду на пропуск строку звернення із заявою про прийняття спадщини, тому така заява підлягає розгляду у порядку позовного провадження відповідно до вищенаведеного положення пункту 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування». При цьому заявником до матеріалів заяви не долучено доказів відсутності інших спадкоємців за заповітом чи за законом задля підтвердження відсутності спору про право на спадщину.
З огляду на вищевикладене та, встановивши, що заявник звернулась до суду із заявою, яка пов'язана із вирішенням спору про право, така заява має бути розглянута за правилами загального позовного провадження.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 2, 4, 10, 186, 258-261, 293, 315, 352-354 Цивільного процесуального кодексу України, суддя -
Відмовити у відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Дев'ята Київська державна нотаріальна контора, про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на момент смерті.
Роз'яснити заявнику її право звернення до суду за правилами загального позовного провадження.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Заявник має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали суду.
Суддя: В.І. Галаган