Справа № 755/18092/23
"28" травня 2024 р. . м. Київ
Колегія суддів Дніпровського районного суду міста Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
при секретарі ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за 12023100040003218 від 12.09.20023 року, за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Мурманськ російської федерації, українця, громадянина України, з вищою освітою, не одруженого, не працюючого, без місця реєстрації, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
- вироком Бородянського районного суду Київської області від 26.03.2013 року за ч. 1 ст. 115 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 12 років;
- вироком Кагарлицького районного суду Київської області від 28.12.2020 року за ч. 2 ст. 310 КК України призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки, та на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 3 роки;
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 13 ч. 2 ст. 115 КК України,
за участю учасників кримінального провадження:
прокурорів ОСОБА_6 , ОСОБА_7 потерпілої ОСОБА_8 , захисника ОСОБА_9 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
ОСОБА_5 будучи раніше судимий за ч. 1 ст. 115 КК України, маючи не зняту та не погашену у встановленому законом порядку судимість, на шлях виправлення не став та вчинив аналогічний злочин за наступних обставин.
Так, 10.09.2023 року, приблизно о 02:00 у АДРЕСА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 спільно розпивали алкогольні напої, в ході чого між ОСОБА_5 та ОСОБА_11 відбулася лайка, яка переросла у бійку.
Під час бійки у ОСОБА_5 , на ґрунті спонтанно виниклих неприязних відносин щодо ОСОБА_11 , виник злочинний умисел, спрямований на заподіяння смерті останньому шляхом нанесення ударів ножем в область розташування життєво важливих органів.
Реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на умисне протиправне заподіяння смерті ОСОБА_11 , ОСОБА_5 , усвідомлюючи суспільну небезпеку своїх дій та бажаючи настання наслідків у вигляді смерті іншої людини, взяв наявний у квартирі кухонний ніж та наніс ОСОБА_11 колото-різані поранення в область голови, шиї та грудей, від яких на місці події за короткий проміжок часу настала смерть потерпілого ОСОБА_11 .
Згідно лікарського свідоцтва про смерть № НОМЕР_1 від 12.09.2023 року причиною смерті ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є сліпе проникаюче колото-різане поранення шиї та грудей з ушкодженням судин та легені, шок, крововтрата.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину в пред'явленому обвинуваченні за п. 13 ч. 2 ст. 115 КК України не визнав, не погоджувався з кваліфікацією вчиненого злочину та обставинами, за яких було заподіяно тілесні ушкодження ОСОБА_11 . Обвинувачений дав показання про те, що 10.09.2023 року, ввечері, він повернувся додому після роботи - у квартиру АДРЕСА_2 , де він проживав та яка належить ОСОБА_10 (далі - ОСОБА_12 , «батько», «папа»). У квартирі він побачив ОСОБА_12 , ОСОБА_13 ( ОСОБА_14 ) та ОСОБА_15 ( ОСОБА_11 , потерпілий). Він запитав у ОСОБА_12 , чому останній впустив ОСОБА_15 у квартиру. Між ними почалася сварка з цього приводу. ОСОБА_15 почув суть конфлікту та почав його ображати і переходити на особистості, між ними зав'язалася бійка, ОСОБА_12 його зупиняв. Даний конфлікт відбувався в кімнаті. ОСОБА_15 схопив ножа. У зв'язку з тим, що він боїться ножів, то дуже злякався та вони почали битися. У цей момент ОСОБА_12 став між ними, а ОСОБА_16 почала кричати. ОСОБА_15 відштовхнув ОСОБА_12 і перехопив ніж у ОСОБА_15 . ОСОБА_15 вдарив його ліктем у око, і тому він, нічого не бачачи, почав відмахуватися ножем у повітрі. ОСОБА_15 вдруге вдарив його кулаком. ОСОБА_16 та ОСОБА_12 виштовхнули ОСОБА_15 в коридор, а він впав на диван. Коли ОСОБА_16 та ОСОБА_12 виштовхнули ОСОБА_15 в коридор, вони сіли за стіл та вживали алкогольні напої. На наступний день йому повідомили, що ОСОБА_15 спить у коридорі. Він разом з ОСОБА_12 поїхав на станцію метро «Чернігівська», де зустріли знайомих та поїхали з ними додому. Приїхавши додому, він побачив, що ОСОБА_16 готувала борщ. Знайомі запитали за чоловіка, який лежить в коридорі. ОСОБА_12 відповів, що це квартирант, а ОСОБА_16 сказала, що він спить. Вони всі разом сіли за стіл, їли суші та вживали алкогольні напої. Оскільки в нього було погане самопочуття, він приліг на диван та заснув. Прокинувся від криків ОСОБА_12 про те, що він викличе поліцію. Коли приїхала поліція, їх розвели в різні кімнати, працівники поліції почали його бити та вибивати зізнання вини. Зазначив, що перебував в шоковому, неадекватному стані, у зв'язку з чим не міг знати, що коли махав ножем то міг поранити ОСОБА_15 . Ножа він не мив, не пропонував винести тіло ОСОБА_15 на смітник. Незважаючи на процесуальну позицію обвинуваченого ОСОБА_5 щодо не визнання своєї провини у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого п. 13 ч. 2 ст. 115 КК України, його вина підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами в їх сукупності.
Так, допитана у судовому засіданні потерпіла ОСОБА_8 суду показала, що вона є рідною сестрою померлого - ОСОБА_11 . Обвинуваченого вона не знає. ОСОБА_11 був для неї рідною людиною, ніколи не конфліктував з нею, він проживав в районі ринка Юність, працював охоронцем та перебував у територіальній обороні м. Києва. Про його смерть їй повідомив слідчий. Зазначила, що ОСОБА_11 зловживав спиртними напоями.
Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_14 суду показала, що вона була свідком вбивства, яке відбулося у минулому році. З ОСОБА_5 та ОСОБА_10 вона була знайома близько шести місяців та приходила до квартири ОСОБА_12 ( ОСОБА_10 ). На передодні події вона посварилась із своїм чоловіком, у зв'язку з чим близько 16:00 пішла до квартири ОСОБА_10 . Прийшовши у дану квартиру, їй відчинив двері господар. Зайшовши до квартири, вона побачила, що за столом сиділи ОСОБА_17 ( ОСОБА_5 ) та ОСОБА_15 ( ОСОБА_11 ). Вона сіла біля ОСОБА_5 , зліва від них сиділи ОСОБА_12 та ОСОБА_15 . Вони почали вживати алкогольні напої, під час чого у ОСОБА_5 та ОСОБА_15 виник конфлікт, причину конфлікту вона не знає. ОСОБА_10 просив ОСОБА_5 припинити конфлікт, однак ОСОБА_5 встав з місця, пішов на кухню та взяв ніж, повернувся до столу, став біля ОСОБА_15 , який сидів біля стіни та наніс удари ножом ОСОБА_15 по обличчю та в груди. ОСОБА_10 намагався зупинити ОСОБА_5 , однак йому це не вдалось. У ОСОБА_15 пішла кров з роту, він піднявся, відійшов до шафи в коридорі та впав. Після чого, ОСОБА_10 просив ОСОБА_5 викликати швидку допомогу, однак останній не дав це зробити. Це відбулося близько опівночі. У зв'язку з тим, що вона перебувала у стані алкогольного сп'яніння, вона не змогла піти додому, а тому залишилася у квартирі та лягла спати на підлозі у кімнаті. На наступний день вона прокинулась близько 10:00. ОСОБА_10 їй повідомив, що ОСОБА_15 не ворушиться. Вона була впевнена, що ОСОБА_15 не живий, однак у зв'язку з тим, що вона боялась ОСОБА_5 , вона не змогла підійти до ОСОБА_15 . Коли вона покинула квартиру, то прийшла до свого чоловіка та розповіла про подію, яка відбулася. Після чого, вони поїхали до лікарні, де зарядили телефон, та зателефонували в поліцію. Крім того, зазначила, що під час конфлікту ОСОБА_15 ОСОБА_5 не погрожував та у ОСОБА_15 не було при собі ніяких предметів.
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_10 суду показав, що ОСОБА_5 жив у його квартирі, за адресою: АДРЕСА_1 . 9 чи 10 вересня 2023 року до них у квартиру прийшов ОСОБА_11 ( ОСОБА_15 ) та ОСОБА_14 ( ОСОБА_16 ) та вони всі разом почали вживати алкогольні напої. Приблизно о 21-22 годині він пішов спати до себе в другу кімнату, а інші залишились вживати алкоголь. На наступний день він прокинувся та побачив, що ОСОБА_15 лежить на полу в коридорі, йому сказали що він там спить, однак до цього ніхто не спав в коридорі. З 13:00 до 15:00 він пішов прогулятися на вулицю. Повернувшись додому, ОСОБА_5 повідомив йому, що він вбив ОСОБА_15 , однак подробиць не розповів. Оскільки він не має мобільного телефону, він не зміг викликати швидку допомогу та поліцію, тому сказав ОСОБА_5 , щоб він вирішив цю проблему. ОСОБА_5 запропонував йому винести тіло ОСОБА_15 на смітник, на що він відмовився. Зазначив, що ОСОБА_5 йому сказав «Ти хочеш поруч лягти?». Крім того, зазначив, що він не бачив ніяких конфліктів між ОСОБА_5 та ОСОБА_15 , однак ОСОБА_5 не подобалось ім'я « ОСОБА_15 ». Після того як пішов спати, він не чув ніякого шуму та криків. Оскільки ОСОБА_15 лежав в неосвітленому місці коридора, він побачив кров тільки на наступний день ввечері.
Суд оцінює показання потерпілої ОСОБА_8 , свідків ОСОБА_14 та ОСОБА_10 як належними та достовірними у розумінні ст.ст. 94-96 КПК України, тому немає підстав ставити їх під сумнів або ж не брати як доказ, оскільки вони узгоджуються з іншими дослідженими доказами в їх сукупності.
Окрім показань вищевказаних осіб, вина обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого п. 13 ч. 2 ст. 115 КК України, також підтверджується відомостями, які містяться в досліджених судом письмових доказах та процесуальних документах, а саме у:
- інформації Єдиного обліку заяв про кримінальне правопорушення ( ЄО № 39889 від 11.09.2023 року), відповідно до якої 11.09.2023 року о 22:16 надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 11.09.2023 року о 22:15 за адресою: АДРЕСА_3 , приймальне відділення, заявник - ОСОБА_18 просить наряд поліції, хоче повідомити інформацію, що в знайомого в квартирі лежить труп. Прибувши на місце, було виявлено заявника ОСОБА_18 , який повідомив, що його дружина ОСОБА_14 стала свідком вбивства. А саме, в суботу ввечері вона знаходилась в гостях у знайомого ( ОСОБА_5 ) за адресою: АДРЕСА_1 , та ще в компанії двох осіб, а саме: батька знайомого ОСОБА_17 ( ОСОБА_12 ) та ще одного невідомого чоловіка, вони вживали алкогольні напої. Під час цього ОСОБА_17 почав конфліктувати з невідомим ОСОБА_14 чоловіком, в ході чого ОСОБА_17 дістав ніж та почав наносити ним даному чоловіку удари, внаслідок яких останній втратив ознаки життя. Після чого, ОСОБА_19 почав вмовляти очевидців події винести тіло на вулицю, але через певні обставини цього зробити не вдалося. Прибувши за вказаною адресою місця події, з квартири № 41 відізвалася невідома особа (чоловік), але на вимогу поліції двері не відчинив. Подальший розвиток події за територіальністю було передано екіпажу Рубін 406 (том І а.п. 75); - протоколі огляду місця події від 12.09.2023 року з додатками, відповідно до якого 12.09.2023 року було проведено огляд приміщення коридору квартири АДРЕСА_2 . В даному коридорі знаходився труп в положенні лежачи на спині та частково на лівому боці. Голова нахилена вліво, впирається в шафу. Права рука відведена дещо назад, кисть її заходиться під правою сідницею, ліва рука відведена вліво, викривлена, ноги трупа виправлені, права нога розташовується поверх лівої на трупі, покриваючи його ноги та частково тулуб наявне покривало. На трупі був одягнутий одяг: светр в'язаний, просякнутий темно червоною кров'ю, переважно по передній поверхні по всій довжині, також наявні ділянки просікання на лівому рукаві, в більшості на манжеті. Також мають неоднакові помарки та просікання на правій стороні тканини светра в плямах просікання кров'ю, кров підсохла. Футболка практично з аналогічними ділянками просікання матеріалу по локалізації, що і на светрі, шорти з аналогічними просіканнями в більшості на лівій половинці на передній поверхні. Також на поверхні обох половинок наявні краплі помарок та бризки крові. Труси з ділянками просікання аналогічної крові з ділянками просікання на поясі з права. Трупи і явища: труп на дотик рівномірно холодний в усіх ділянках тіла, трупне заклякання відсутнє, в м'язах обличчя та шиї слабо виражене, в м'язах рук легко руйнується, добре виражене в м'язах ніг, не руйнується. Трупні плями розташовуються на задній та лівій бічній поверхні тіла, місцями зліва, а місцями остривчасті. При дозовому натисканні на них в поперекових та надлопаткових ділянках своє забарвлення змінюється (1 год. 41 хв.). На обличчі, шиї, (передніх та бічних поверхнях тулуба) передній та лівий бічних поверхнях. На ногах переважно на передніх та бічних поверхнях та стопах наявні численні помарки крові. На гомілках також мається бризки крові коло-вертикальні, нижній кілець яких звужується, а також поодинокі коло-вертикальні в більшості та поодинокі горизонтальні потьоки. На шиї від вище описаної рани наявний один вертикальний потьок, який поширюється на підборіддя. Також наявні поодинокі потьоки, які відходять від нижче описаної рани на обличчі, тілесні ушкодження на обличчі з ліва проєкції великої ділянки з поширеним до навколовушної ділянки зліва проєкції «скроля» наявна коло-вертикальна лінійна рана з чіткими краями та стінами рівними, нижні нависають в дні рани вбачаються кровоналивні, м'які тканини. Проекції лівого кута, рактового отвору, наявна аналогічна рана за характером, морфологією та з'єднується з вище написаною раною, подряпини в лобній ділянці з права, наявна вертикальна рана. На передній поверхні шиї в середній третині, дещо нижче, щитовидного та ймовірно паралевидного хряща, наявна горизонтальна, веремкоподібна рана, аналогічна за характером та морфологією викописаного в дні рани, наявні кровонапливні м'які тканини. На грудях справа наявна група (старих синців). На правій бічній, поверхні живота наявне лінійне садно, поверхня якого знаходиться вище рівня неушкодженої шкіри. Під головою трупа та тулуба частково виражається калюжа підсохлої крові, темно-червоного кольору. Зправа від трупа по перефорії калюжі наявні численні бризки та поодинокі краплі крові, близько 0,8 см діаметр, а зліва від трупа наявні також краплі діаметром близько 1,2 см на стіні зліва від трупа, наявні масивні помарки крові. А також на стіні та дерев'яній рамі дверей визначаються численні, вертикальні потьоки крові, також аналогічні потьоки маються на шафі позаду трупа на цьому ж рівні. (т. І а.п. 77-79); - протоколі проведення обшуку від 12.09.2023 року з додатками, який повністю узгоджується з переглянутим в судовому засіданні відеозаписом, відповідно до якого 12.09.2023 року було проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 . Під час даного обшуку було виявлено та вилучено: капці білого кольору з плямами речовини бурого кольору; предмет, схожий на кухонний ніж; предмет, схожий на ніж, з чорною колодкою; 1 змив речовини бурого кольору з дверей шафи в коридорі; 1 змив речовини бурого кольору із стіни коридору; зіскоб речовини бурого кольору з дерев'яного паркету з підлоги; 7 слідів папілярних узорів; три мобільних телефони марок «Nokia», «HUAWEI», «Lenovo»; одну пластикову та дві скляних пляшки з-під горілчаних виробів; кофту темного кольору з речовиною бурого кольору, дві пари джинсів з плямами речовини бурого кольору; футболку сірого кольору з речовиною бурого кольору (т. І а.п. 80-88); - висновку експерта № 081-459-2023 з додатками, з якого вбачається, що:
1. Кров трупа ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 відноситься до групи А з ізогемаглютиніном анти-В.
2. На наданих на дослідження джинсових штанах, позначених II, в об. №№6,8,12, кофті (об.№№14-25), виявлена кров людини. При визначенні групової належності крові в об.№№14-25 виявлений антиген А, що не виключає можливості походження цієї крові від потерпілого ОСОБА_11 .
При визначенні групової належності крові в об.№№6,8,12 антигени А,В,Н не виявлені, групова належність не встановлена.
На наданих на дослідження джинсових штанах, позначених II, в об. №№7,9,10 виявлена кров, видова належність якої не встановлена.
На наданих на дослідження джинсових штанах, позначених І, (об. №№1-5), джинсових штанах, позначених II, в об. №№11,13, кров методом висхідної тонкошарової хроматографії не виявлена (т. І а.п. 104-110);
- висновку експерта № 081-458-2023 з додатками, з якого вбачається, що:
1. Кров від трупа потерпілого ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відноситься до групи А з ізогемаглютиніном анти-В. 2. На наданій на експертизу парі гумових капців (по постанові слідчого - тапочки), вилучених під час обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , в об.№№ 1 -7 виявлена кров людини.
При визначенні групової належності крові в об.№№1-7 виявлений антиген А, що не виключає можливості її походження від потерпілого ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (т. І а.п. 111-116); - висновку експерта № 081-457-2023 з додатками, з якого вбачається, що:
1. Кров від трупа потерпілого ОСОБА_11 , 1979 року народження, відноситься до групи А з ізогемаглютиніном анти-В.
2. На наданій на експертизу футболці (об.№№1-6), вилученій під час обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , виявлена кров людини. При визначенні групової належності цієї крові виявлений антиген А, що не виключає можливості її походження від потерпілого ОСОБА_11 (т. І а.п. 117-121); - висновку експерта № 081-459-2023 з додатками, з якого вбачається, що:
1. Кров трупа ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 відноситься до групи А з ізогемаглютиніном анти-В.
2. На наданих на дослідження джинсових штанах, позначених II, в об. №№6,8,12, кофті (об.№№14-25), виявлена кров людини. При визначенні групової належності крові в об.№№14-25 виявлений антиген А, що не виключає можливості походження цієї крові від потерпілого ОСОБА_11 .
При визначенні групової належності крові в об.№№6,8,12 антигени А,В,Н не виявлені, групова належність не встановлена.
На наданих на дослідження джинсових штанах, позначених II, в об. №№7,9,10 виявлена кров, видова належність якої не встановлена.
На наданих на дослідження джинсових штанах, позначених І, (об. №№1-5), джинсових штанах, позначених II, в об. №№11,13, кров методом висхідної тонкошарової хроматографії не виявлена (т. І а.п. 104-110);
- висновком експерта № 021-2176-2023, з якого вбачається, що
1 (2,3 - питання направлення). При судово-медичному дослідженні трупа ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_2 , було виявлено:
A) Проникаюче сліпе колото-різане поранення шиї та грудей з раною на передній поверхні шиї (рана№3), від якої відходить рановий канал, що йде: спереду назад, зверху донизу, зліва направо, по ходу якого ушкоджуються: м'які тканини та м'язи шиї, права внутрішня яремна вена (у вигляді неповного її перетину), правий купол плеври, далі рановий канал проникає до правої плевральної порожнини де ушкоджує верхню частку правої легені, та сліпо закінчується; глибина ранового каналу становить приблизно 11 см.
Б) Різані рани на обличчі (рана№1 та рана №2).
B) Садна на обличчі та тулубі.
Враховуючи характер, зовнішній вигляд та локалізацію ушкодження, забарвлення та інтенсивність крововиливів в ділянках ушкодження судово-гістологічного дослідження (відсутність клітинної реакції), а також дані медико-криміналістичного дослідження слід вважати, що: колото-різане поранення шиї та грудей було спричинено незадовго до настання смерті (в короткий проміжок часу, який становить до 40 хвилин), утворилась від дії одного плаского предмета, якому притаманні колюче-ріжучі властивості, що у своїй конфігурації мав обух «П» - подібного перетину та гостре лезо(наприклад, предмет по типу клинка ножа); має ознаки тяжкого тілесного ушкодження за критерієм небезпеки для життя та знаходиться в прямому причинно-наслідковому зв'язку з настанням смерті.
Різані рани на обличчі, утворились внаслідок дії гострого предмету, незадовго до настання смерті в той же проміжок часу, що й колото-різане поранення; мають ознаки легкого тілесного ушкодження, що спричиняє короткочасний розлад здоров'я, у причинному зв'язку з настанням смерті не перебувають.
Садна виникли від дії тупого(тупих) предмету (предметів) по механізму тертя, у різні терміни до моменту настання смерті, а саме за 1-5 днів, мають ознаки легкого тілесного ушкодження, у причинному зв'язку з настанням смерті не перебувають.
2 ( 1 - питання направлення). Смерть ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_2 , настала від проникаючого сліпого колото-різаного поранення шиї та грудей з ушкодженням магістральних судин шиї та легені з розвитком крововтрати та шоку, на що вказує: вищеоописане ушкодження в п. 1.А); наявність правобічного гемотораксу (загальним об'ємом біля 1500 мл); крововиливи під ендокард лівого шлуночка серця ( плями Мінакова); виражене недокрів'я судин внутрішніх органів; шунтування кровотоку в нирці; набряк-набухання головного мозку (т. І а.п. 140-143); - висновку експерта № 061-1340-2023, з якого вбачається, що вогнищеві крововиливи в м'яких тканинах з рани на поверхні шиї, жировій клітковині з ділянки пристінкової плеври з ушкодженням, по ходу ранового каналу без видимої клітинної реакції. Вогнищево-рихлі крововиливи в грубоволокнистій сполучній тканині з різаної рани на лобі справа без видимої клітинної реакції. Виражене недокрів'я судин внутрішніх органів. Шунтування кровотоку з фокусами некротичного нефрозу в нирці. Набряк-набухання головного мозку. Вогнищевий жировий гепатоз (т. І а.п. 144); - висновку експерта № 082-685-2023, з якого вбачається, що кров від трупа ОСОБА_11 , 1979 року народження, відноситься до групи А з ізогемаглютиніном анти - В (т. І а.п. 145); - висновку експерта № 072-123-2023, з якого вбачається, що рана на клапті шкіри з шиї від трупа ОСОБА_11 , 1979 року народження, є колото-різаною і утворилась від дії одного плаского предмета, якому притаманні колюче-ріжучі властивості, що у своїй конфігурації мав обух «П» - подібного перетину та гостре лезо (наприклад, предмет по типу клинка ножа). По краях і на стінках рани металізації, будь-яких сторонніх нашарувань та включень не виявлено (т. І а.п. 146-147); - висновку експерта № 051-1551-2023, з якого вбачається, що в результаті судово-токсикологічного дослідження крові та сечі від трупа ОСОБА_11 , 1979 року народження, знайдено: в крові етиловий спирт в концентрації 4,71 г/л (проміле); в сечі етиловий спирт в концентрації 4,67 г/л (проміле). В крові та сечі не знайдено: метиловий спирт, а також пропіловий, бутиловий, аміловий спирти та їх ізомери (т. І а.п. 148-149); - висновку експерта № 022-136-2176-23, з якого вбачається, що: 1 (1 - питання постанови). Смерть ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , настала від проникаючого сліпого колото-різаного поранення шиї та грудей з ушкодженням магістральних судин шиї та легені з розвитком крововтрати та шоку, на що вказує: вищеоописане ушкодження в п. 1.А); наявність правобічного гемотораксу (загальним об'ємом біля 1500 мл); крововиливи під ендокард лівого шлуночка серця (плями Мінакова); виражене недокрів'я судин внутрішніх органів; шунтування кровотоку в нирці; набряк набухання головного мозку.
2 ( 2,3,5 - питання постанови). При судово-медичному дослідженні трупа ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , було виявлено:
А) Проникаюче сліпе колото-різане поранення шиї та грудей з раною на передній поверхні шиї (рана №3), від якої відходить рановий канал, що йде: спереду назад, зверху донизу, зліва направо, по ходу якого ушкоджуються: м'які тканини та м'язи шиї, права внутрішня яремна вена (у вигляді неповного її перетину), правий купол плеври, далі рановий канал проникає до правої плевральної порожнини де ушкоджує верхню частку правої легені, та сліпо закінчується; глибина ранового каналу становить приблизно 11 см.
Б) Різані рани на обличчі (рана№1 та рана №2).
В) Садна на обличчі та тулубі.
Враховуючи характер, зовнішній вигляд та локалізацію ушкодження, забарвлення та інтенсивність крововиливів в ділянках ушкодження судово-гістологічного дослідження (відсутність клітинної реакції), а також дані медико-криміналістичного дослідження слід вважати, що: колото-різане поранення шиї та грудей було спричинено незадовго до настання смерті (в короткий проміжок часу, який становить до 40 хвилин), утворилась від дії одного плаского предмета, якому притаманні колюче-ріжучі властивості, що у своїй конфігурації мав обух «П» - подібного перетину та гостре лезо (наприклад, предмет по типу клинка ножа); має ознаки тяжкого тілесного ушкодження за критерієм небезпеки для життя та знаходиться в прямому причинно-наслідковому зв?язку з настанням смерті.
Різані рани на обличчі, утворились внаслідок дії гострого предмету, незадовго до настання смерті в той же проміжок часу, що й колото-різане поранення; мають ознаки легкого тілесного ушкодження, що спричиняє короткочасний розлад здоров?я, у причинному зв?язку з настанням смерті не перебувають.
Садна виникли від дії тупого(тупих) предмету (предметів) по механізму тертя, у різні терміни до моменту настання смерті, а саме за 1-5 днів, мають ознаки легкого тілесного ушкодження, у причинному зв?язку з настанням смерті не перебувають.
3 (4 - питання постанови). Результати судово-токсикологічного дослідження («Висновок експертного дослідження» N 051-1551-2023 від 14.09.2023): В результаті судово-медичного (токсикологічного) дослідження крові та сечі від трупа ОСОБА_11 , 1979 року народження, знайдено в крові етиловий спирт в концентрації 4,71 г/л (проміле), знайдено в сечі етиловий спирт в концентрації 4,67 г/л (проміле). В крові та сечі не знайдено: метиловий спирт, а також пропіловий, бутиловий, аміловий спирти та їх ізомери. Забір матеріалів для визначення наркотичних, психотропних та лікарських препаратів не проводився.
4 ( 6 - питання постанови). ОСОБА_11 під час нанесення йому тілесних ушкоджень перебував у вертикальному або близькому до нього положенні. Встановити чи змінювалось його положення по відношенню до об'єкту нанесення тілесних ушкоджень не представляється можливим через відсутність судово-медичних даних за це (т. І а.п. 150-154); - висновку експерта № 1014, з якого вбачається, що: 1. ОСОБА_5 страждає на Психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю, синдром залежності (згідно МКХ-10: F 10.2). За своїм психічним станом він міг усвідомлювати свої дії та керувати ними.
2. ОСОБА_5 в період часу, до якого відноситься діяння, в скоєнні якого він на даний час підозрюється, страждав на Психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю, синдром залежності. Він міг усвідомлювати свої дії та керувати ними.
3. ОСОБА_5 за своїм психічним станом на даний час застосуванню примусових заходів медичного характеру не потребує.
4. У ОСОБА_5 визначаються нормативний рівень функціонування інтелектуально-мнестичної сфери, певні особливості уваги; залежна мотивація поведінки, відносне соціальне зниження, емоційна лабільність, тривожність, розгубленість, невпевненість, слабкодухість, плаксивість, пригніченість, вольова нестійкість, обмеженість інтересів. Наявна у ОСОБА_5 емоційно-вольова нестійкість поглиблюється на фоні алкогольного сп'яніння, яке підвищує імпульсивність реагування в стресових ситуаціях (т. І а.п. 156-158); - протоколі огляду предмета від 22.09.2023 року з додатками, який повністю узгоджується з відтвореним в судовому засіданні аудіозаписом, відповідно до якого 22.09.2023 року слідчим СВ Дніпровського УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_20 був проведений перегляд аудіозапису звернення на службу «102» Головного управління від 11.09.2023 року із назвою «834290010877425.wav» (т. І а.п. 163-165); - протоколі перегляду відеозапису від 26.09.2023 року з додатками, який повністю узгоджується з переглянутим в судовому засіданні відеозаписом, відповідно до якого 22.09.2023 року слідчим СВ Дніпровського УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_20 був проведений огляд цифрового носія з відеозаписами з портативних відеореєстраторів працівників УПП у м. Києві Департаменту патрульної поліції, що 11.09.2023 року здійснювали виїзд за адресою: АДРЕСА_1 , де було виявлено труп особи чоловічої статі з явними ознаками насильницької смерті та ОСОБА_5 (т. І а.п. 170-175); - протоколі проведення слідчого експерименту від 12.09.2023 року за адресою АДРЕСА_1 з додатками за участю свідка ОСОБА_14 , який повністю узгоджується з переглянутим в судовому засіданні відеозаписом, відповідно до якого ОСОБА_14 показала, що 09.09.2023 року ввечері вона сиділа на дивані в кімнаті, поруч з нею сидів ОСОБА_17 , ОСОБА_12 , власник квартири, сидів на стільці поруч з ОСОБА_17 , а « ОСОБА_21 » ( ОСОБА_15 ) сидів на стільці навпроти ОСОБА_17 , більше в квартирі нікого не було. ОСОБА_17 , ОСОБА_12 та ОСОБА_15 вживали спиртні напої. Під час конфлікту ОСОБА_15 з ОСОБА_17 , останній взяв до рук ніж, почав ним розмахувати та наніс удар по обличчю ОСОБА_15 , в останнього на обличчі відразу з'явилась кров. Після цього, ОСОБА_17 наніс другий удар ножом зверху-вниз ОСОБА_15 та в останнього пішла кров, яку в подальшому змив ОСОБА_12 . ОСОБА_15 пішов в коридор квартири та впав на підлогу. Вони почали говорити ОСОБА_17 , щоб він викликав швидку допомогу, на що він відповів « Нехай задихається, ніяких швидких, сам винний». На наступний день, тобто 10.09.2023 року, ОСОБА_17 почав говорити що він нічого не робив, на запитання «батька»: «Ти що забув, що ти зробив?», він відповів: «Щоб його не діставали». ОСОБА_12 підійшов до ОСОБА_15 та сказав, що він вже холодний, не живий, а ОСОБА_17 в цей час лежав на дивані та сміявся. Після чого, її чоловік зустрів її та вона попросила його викликати швидку допомогу. Зазначила, що ОСОБА_17 хотів винести тіло на вулицю в смітник, однак ОСОБА_12 йому відмовив. Повідомила, що вона не викликала швидку допомогу, оскільки ОСОБА_17 закрив двері та сховав ключі від квартири (т. І а.п. 176-181);
- протоколі проведення слідчого експерименту від 12.09.2023 року за адресою АДРЕСА_1 з додатками за участю підозрюваного ОСОБА_5 у пристуності захисника ОСОБА_23 , який повністю узгоджується з переглянутим в судовому засіданні відеозаписом, відповідно до якого ОСОБА_5 показав, що 09.09.2023 року, приблизно о 18:00 він сидів на дивані, на столі був ніж, поруч з ним на стільці сидів «папа» ( ОСОБА_12 ), поруч біля нього стояв ОСОБА_15 та вони разом випивали. ОСОБА_15 наніс йому один удар кулаком в область лівого вуха та взявши до рук ніж кинувся на «папу». Він запитав у ОСОБА_15 «Що ти твориш?» та вихватив у нього ніж. Після чого, ОСОБА_15 йому наніс ще один удар кулаком, в це момент «папа» встав та почав конфліктувати з ОСОБА_15 та вони вийшли до коридору квартири, де почали штовхатися. У цей момент, у зв'язку з тим що він був п'яний, він сів, а далі ліг спати. На запитання слідчого «Чи наносив він будь-кому тілесні ушкодження ножем», ОСОБА_5 відповів «Так». На запитання слідчого «Коли саме? Як це відбувалось?» відповів «Що точно не пам'ятає, але ударив один раз і все». Розповів, що коли його ОСОБА_15 вдарив по вуху, «папа» встав до ОСОБА_15 , він також встав та наніс удар. На запитання слідчого «Як саме наносили удар?» відповів «Що не пам'ятає». Крім того, розповів, що коли ОСОБА_15 його ударив по голові, то він ударив його ножем, після чого ОСОБА_15 разом з «папой» перемістились в коридор, а він впав на ліжко, налив собі рюмку та ліг відпочивати. На наступний день, а саме 10.09.2023 року, він прокинувся, «папа» спав на ліжку поряд з ним, ОСОБА_15 лежав в коридорі, а ОСОБА_24 (квартирантка) готувала борщ. Потім вони вживали спиртні напої, а ОСОБА_15 лежав в коридорі, далі нічого не пам'ятає. 11.09.2023 року він цілий день лежав на «відходняках», «папа» сидів на стільці, ОСОБА_24 дивилась телевізор, де знаходився ОСОБА_15 він не знає. Зазначив, що до ОСОБА_15 він не підходив, в коридор не виходив, з ліжка не вставав поки не приїхали працівники поліції (т. І а.п. 190-195);
- постановами про визнання та приєднання до кримінального провадження речових доказів від 12.09.2023 року, 22.09.2023 року, 26.09.2024 року, 20.10.2023 року (том І а.п. 89-94, 161-162, 168-169).
Також суд дослідив характеризуючі матеріали щодо обвинуваченого ОСОБА_5 , поданні захисником у судовому засіданні: адвокатській запит до філії ДУ «Центр охорони здоров'я кримінально-виконавчої служби в м. Києві та Київській області» від 03.12.2023 року; відповідь на адвокатський запит; відповідь ОСОБА_5 про стан здоров'я; довідку рентгенографії грудної клітини ОСОБА_5 . Відповідно до ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів. Зокрема, згідно зі ст. 85 КПК України належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів. Відповідно до ч. 1 ст. 86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Наведені вище докази, в їх сукупності, суд визнає належними та допустимими у розумінні діючого кримінального процесуального законодавства. Разом з тим, суд критично ставиться до висновків експерта № 091-375-2023 (том І а.п. 122-124), № 091-374-2023 (том І а.п. 125-127) та до протоколу обшуку затриманої особи від 12.09.2023 року (т. І а.п. 196-197), оскільки будь-яких даних на підтвердження чи спростування вини обвинуваченого в інкримінованому кримінальному правопорушенні вони не містять. Отже, з точки зору належності та допустимості вказанні докази не можуть бути прийнятими до уваги судом.
Не дивлячись на не визнання вини обвинуваченим ОСОБА_5 , його винуватість повністю доведена зібраними та дослідженими у справі доказами, показаннями потерпілої та свідків, які суд вважає правдивими і достовірними, вони не суперечать один одному, підтверджують та доповнюють один одного і відповідають фактичним обставинам справи. Із урахуванням цього, а також того, що усі зазначені докази зібрані із дотриманням вимог КПК України, суд приймає зазначені докази.
Тому, суд, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінив кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності, взаємозв'язку, вважає, що у провадженні існує сукупність допустимих та належних доказів, на підставі яких можна зробити переконливий висновок щодо доведеності вини обвинуваченого ОСОБА_5 в інкримінованому йому діянні.
У судовому засіданні не було встановлено такого ступеня протизаконного насильства або тяжкої образи з боку потерпілого ОСОБА_11 відносно обвинуваченого, які б могли викликати у ОСОБА_5 стан необхідної оборони, оскільки відсутні будь-які докази того, що з боку потерпілого мало місце суспільно небезпечне посягання, яке б вимагало негайного відвернення чи припинення з боку обвинуваченого.
Враховуючи обставини справи, спосіб, характер та локалізацію тілесних ушкоджень, знаряддя злочину - ніж; завдане ножове поранення потерпілому - колото-різане поранення шиї та грудей з раною на передній поверхні шиї (глибина ранового каналу становить приблизно 11 см.), що має ознаки тяжкого тілесного ушкодження та знаходиться у прямому причинному зв'язку з настанням смерті ОСОБА_11 , різані рани на обличчі ОСОБА_11 та садна, які відносяться до легких; поведінка та дії ОСОБА_5 після умисного протиправного заподіяння смерті ОСОБА_11 , зокрема те, що обвинувачений відразу після події повернувся за стіл та почав вживати спиртні напої, не вживав заходів щодо надання першої медичної допомоги потерпілому, не викликав медичних працівників швидкої допомоги та працівників правоохоронних органів, натомість на наступний день пропонував свідкам винести тіло ОСОБА_11 до смітника - все це свідчать про те, що ОСОБА_5 усвідомлював суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачав їх суспільно небезпечні наслідки і бажав їх настання, а також те, що він бажав приховати вчинене.
Не визнання обвинуваченим ОСОБА_5 своєї вини, твердження ОСОБА_5 про те, що під час конфлікту ОСОБА_11 першим схопив ніж та почав наносити ОСОБА_5 удари руками, а він ( ОСОБА_5 ) здійснював необхідну самооборону, суд розцінює як спосіб захисту обвинуваченого, спрямований на уникнення кримінальної відповідальності за вчинений особливо тяжкий злочин, оскільки будучи вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачений КПК України, стороною захисту не надано суду жодних доказів на підтвердження доводів обвинуваченого. Вказані твердження обвинуваченого суперечать показанням свідка ОСОБА_14 , яка була очевидцем події, та у експертизі № 022-136-2176-23 щодо кількості та механізму отримання тілесних ушкоджень потерпілим.
Суд встановив, що обвинувачений під час вчинення кримінального правопорушення мав на меті спричинити смерть потерпілому на грунті раптово виниклих неприязних відносин. Нанесення обвинуваченим колото-різаного поранення шиї та грудей з раною на передній поверхні шиї (рана №3), від якої відходить рановий канал, що йде: спереду назад, зверху донизу, зліва направо, по ходу якого ушкоджуються: м'які тканини та м'язи шиї, права внутрішня яремна вена (у вигляді неповного її перетину), правий купол плеври, далі рановий канал проникає до правої плевральної порожнини, де ушкоджує верхню частку правої легені, та сліпо закінчується; глибина ранового каналу становить приблизно 11 см, яке є тяжким тілесним ушкодженням і знаходиться у прямому причинному зв'язку з настанням смерті ОСОБА_11 , підтверджено висновком експерта № 022-136-2176-23 та іншими висновками експертів, свідчать про наявність умислу саме на спричинення смерті потерпілому.
Аналіз показань ОСОБА_25 у суді, зважаючи на рівень їх аргументованості, переконливості та послідовності, а також інших факторів, дає підстави вважати покази обвинуваченого в частині заперечень наявності умислу на вбивство неправдивими.
При цьому заперечення наявності умислу на заподіяння смерті потерпілому суд вважає непереконливими, оскільки вони ґрунтуються лише на тому, що обвинувачений стверджує, що перебуваючи в шоковому, неадекватному стані, він не міг знати, що коли махав ножем, то міг поранити ОСОБА_15 .
Крім того, винуватість обвинуваченого у вчиненні саме вбивства узгоджується із показаннями свідка ОСОБА_14 , яка була очевидцем події, в межах судового розгляду, з яких вбачається, що на грунті раптово виниклих суперечностей саме ОСОБА_5 взяв до рук ніж та почав наносити удари ОСОБА_11 , в якого в руках будь яких предметів не було та який не погрожував ОСОБА_5 , після чого не дав можливості викликати швидку допомогу, тому суд оцінює такі покази свідка як такі, що узгоджуються із висновком судово-медичної експертизи та іншими доказами, що у сукупності підтверджує наявність причинного зв'язку між діяннями обвинуваченого та наслідками у виді смерті потерпілого.
Виходячи із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема враховуючи спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного і потерпілого, що передувала події, суд вважає, що обвинувачений, спричиняючи потерпілому тілесні ушкодження, реалізовував злочинний умисел щодо заподіяння йому смерті.
Обставин, які б вказували на отримання потерпілим проникаючих колото-різаних поранень тіла в інший, ніж це встановлено під час розгляду, спосіб без нанесення ударів ножем обвинуваченим, судом не встановлено.
Обставин, які б вказували на перебування обвинуваченого в стані сильного душевного хвилювання під час вчинення інкримінованого злочину, судом теж не встановлено, що підтверджується висновком проведеної у кримінальному провадженні судово-психіатричної експертизи № 1014, відповідно до якої ОСОБА_5 в період часу, до якого відноситься діяння, міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. У зв'язку з наведеним, клопотання обвинуваченого про призначення незалежної обов'язкової судово-психіатричної експертизи (т. ІІ а.п. 110) судом було відхилено у судовому засіданні з огляду на його необгрунтованість та його невмотивованість.
Отже, наявність вини обвинуваченого ОСОБА_5 у вчинені саме умисного вбивства, підтверджується як свідками, так і доказами, дослідженими під час судового розгляду, які вказують на те, що на грунті раптово виниклих неприязних відносин ОСОБА_5 , взявши в руку ніж, тобто предмет з підвищеними травмуючими характеристиками, наніс вказаним ножем удар потерпілому ОСОБА_11 в область шиї та грудей та інші різані рани на обличчі, у короткий проміжок часу їх нанесення, що вказує на наявність прямого умислу в його діях на позбавлення життя потерпілого, а не стан необхідної оборони, як характеризує дії сам обвинувачений. Перевіряючи твердження ОСОБА_5 щодо застосування до нього психологічного та фізичного тиску, судовим розглядом встановлено наступне. Так, обвинувачений в судовому засіданні, під час допиту та судових дебатів стверджував, що під час затримання та обшуку житла з боку працівників поліції на нього здійснювався психологічний та фізичний тиск, змушуючи його визнати вину у вбивстві. Суд вважає, що такі твердження є не обгрунтованими, оскільки будь-якими доказами не підтверджені.
Щодо доводів сторони захисту про недопустимість доказів у вказаному кримінальному провадженні, то слід зазначити, що вони є необґрунтованими.
Під час дослідження матеріалів кримінального провадження підстав для визнання доказів недопустимими судом не установлено, так як не було встановлено факту істотних фундаментальних порушень прав і свобод учасників провадження.
При формуванні такого підходу суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 8 жовтня 2019 року у справі № 639/8329/14-к , відповідно до якої вирішуючи питання про застосування правил ст. 87 КПК до наданих сторонами доказів, Суд вказав, що ці положення можуть бути підставою для визнання доказів недопустимими не за будь-якого порушення процесуального закону, а лише у випадку порушення фундаментальних прав і свобод особи, гарантованих у документах, що згадані в цій статті. … суд, вирішуючи питання щодо допустимості доказу з точки зору ст. 87 КПК, має обґрунтувати, чому він вважає порушення фундаментального права або свободи настільки істотним, щоб зумовити визнання доказу недопустимим, але ці обставини у даній справі судом не установлені.
Порушень вимог КПК України під час проведення слідчих дій у цьому кримінальному провадженні, які б були фундаментальними, судом не установлено.
Зібрані у справі докази, що були досліджені під час судового розгляду, суд вважає послідовими, логічними, такими, що узгоджуються між собою та відповідають фактичним обставинам справи, суд і покладає їх в основу обвинувального вироку.
Таким чином, оцінюючи зібрані докази в їх сукупності, з точки зору їх належності та допустимості, суд приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_5 знайшла своє повне підтвердження в ході судового розгляду кримінального провадження.
З огляду на викладене, суд вважає доведеною вину ОСОБА_5 у тому, що він своїми умисними діями вчинив кримінальне правопорушення - вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, вчинений особою, яка раніше вчинила умисне вбивство, тому кваліфікує його дії за п. 13 ч. 2 ст. 115 КК України.
Кваліфікуючи дії обвинуваченого, суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену в постановах колегії суддів Касаційного кримінального суду від 16.12.2020 року у справі № 739/1883/19 (провадження 51-4576км20) та 03.12.2020 року у справі № 638/14758/17 (провадження № 51-344км19), відповідно до якої для вирішення питання щодо відсутності чи наявності стану необхідної оборони, перевищення її меж необхідно врахувати конкретні обставини кримінального провадження, здійснити порівняльний аналіз та оцінити наявність чи відсутність акту суспільно небезпечного посягання й акту захисту, встановити їх співвідношення, відповідність чи невідповідність захисту небезпечності посягання. При цьому якщо визначальним у поведінці особи було не відвернення нападу та захист, а бажання спричинити шкоду потерпілому (розправитися), такі дії за своїми ознаками не становлять необхідної оборони, вони набувають протиправного характеру і мають розцінюватися на загальних підставах.
Також, суд бере до уваги і правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові колегії суддів Касаційного кримінального суду від 16.09.2021 року у справі № 381/1869/18 (провадження 51-2987км21).
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, а згідно з ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.
Так, суд відповідно до ст. 65 КК України при призначенні обвинуваченому ОСОБА_5 виду та міри покарання бере до уваги характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є особливо тяжким злочином, конкретні обставини кримінального провадження, дані про його особу, а саме: не одружений, офіційно не працює, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, раніше неодноразово судимий, в тому числі і за вбивство, вчинив кримінальне правопорушення на іспитовому строці, відповідно до довідки-характеристики від 16.09.2023 року за місцем свого проживання характеризується помірно.
Обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 згідно зі ст. 66 КК України судом не встановлено.
Обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_5 згідно зі ст. 67 КК України, є рецидив злочину.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що покарання обвинуваченому ОСОБА_5 повинно бути обрано необхідне та достатнє для його виправлення і попередження вчиненню нових кримінальних правопорушень, а саме у виді позбавлення волі.
Так, з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого ОСОБА_5 кримінального правопорушення, суспільної небезпеки вчиненого, непоправних наслідків вчиненого, позиції прокурора про необхідність реального відбуття покарання обвинуваченим у виді позбавлення волі на строк 15 років; думку потерпілої, яка просила застосувати до обвинуваченого суворе покарння; відсутністю обставин, які б пом'якшували покарання, наявність обтяжуючої обставини; конкретних обставин кримінального провадження; ставлення обвинуваченого до вчиненого (вину не визнав, не каявся, навпаки - допускав вислови образливого характеру на адресу загиблого та свідків у справі); поведінку обвинуваченого після вчинення злочину - допомогу ОСОБА_11 не надав, швидку допомогу та працівників поліції не викликав, не вчинив жодної дії щодо розкриття злочину, водночас - спокійно спостерігав за тим, що труп тривалий час лежав у квартирі, пропонував свідкам викинути труп на смітник; його особу; стан його здоров'я; суд вважає, що його перевиховання й виправлення не можливе без ізоляції від суспільства і не знаходить підстав для застосування ст. ст. 69, 69-1, 75 КК України.
Наявність перерахованих вище обставин, дають суду підстави призначити ОСОБА_5 покарання у межах санкції інкримінованого йому злочину за п. 13 ч. 2 ст. 115 КК України у виді позбавлення волі.
Крім того, як вбачається з матеріалів кримінального провадження, вироком Кагарлицького районного суду Київської області від 28.12.2020 року ОСОБА_5 засуджено за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 310 КК України, до 3 років позбавлення волі, та на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 роки.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання, вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком. Згідно ч. 4 ст. 71 КК України остаточне покарання за сукупністю вироків, крім випадків, коли воно визначається шляхом поглинення одного покарання іншим, призначеним у максимальному розмірі, має бути більшим від покарання, призначеного за нове кримінальне правопорушення, а також від невідбутої частини покарання за попереднім вироком. Зважаючи на те, що дане кримінальне правопорушення ОСОБА_5 вчинив після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання, тому остаточне покарання ОСОБА_5 слід призначати за правилами, передбаченими ст. 71 КК України, з урахуванням вироку Кагарлицького районного суду Київської області від 28.12.2020 року.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
Суд зазначає, що відповідно до положень ч. 7 ст. 128 КПК України особа, яка не пред'явила цивільного позову в кримінальному провадженні, має право пред'явити його в порядку цивільного судочинства.
Арешт, накладений на майно ухвалою слідчого судді від 14.09.2023 року підлягає скасуванню після набрання вироком законної сили.
Процесуальні витрати у кримінальному проваджені підлягають вирішенню відповідно до ст. 124 КПК України.
Запобіжний захід ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили залишити без зміни.
Речові докази у кримінальному проваджені підлягають вирішенню відповідно до ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 368-371, 373-374, 376 КПК України, колегія суддів
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 13 ч. 2 ст. 115 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 14 (чотирнадцять) років.
На підставі ст. 71 КК України, з урахуванням положень ст. 72 КК України, за сукупністю вироків до покарання, призначеного за даним вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Кагарлицького районного суду Київської області від 28.12.2020 року та остаточно призначити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покарання у виді позбавлення волі на строк 15 (п'ятнадцять) років. Строк відбування покарання ОСОБА_5 рахувати з 12 вересня 2023 року, тобто з моменту його фактичного затримання.
Запобіжний захід ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою залишити без змін до набрання вироком законної сили.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено. Процесуальні витрати у кримінальному проваджені відсутні.
Арешт, накладений ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 14.09.2023 року - скасувати після набрання вироком законної сили.
Речові докази у кримінальному провадженні, а саме:
- капці білого кольору з плямами речовини бурого кольору; предмет, схожий на кухонний ніж; предмет, схожий на ніж, з чорною колодкою; 1 змив речовини бурого кольору з дверей шафи в коридорі; 1 змив речовини бурого кольору із стіни коридору; зі скоб речовини бурого кольору з дерев'яного паркету з підлоги; 7 слідів папілярних узорів; одну пластикову та дві скляних пляшки з-під горілчаних виробів; кофту темного кольору з речовиною бурого кольору, дві пари джинсів з плямами речовини бурого кольору; футболку сірого кольору з речовиною бурого кольору - знищити; - три мобільних телефони марок «Nokia», «HUAWEI», «Lenovo» - повернути власнику;
- CD-R та DVD-R диски - залишити в матеріалах кримінального провадження. Вирок може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити учасникам судового провадження.
Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Судді ОСОБА_1
ОСОБА_2
ОСОБА_3