Справа №:755/12906/23
Провадження №: 1-кп/755/239/24
"17" травня 2024 р. м.Київ
Дніпровський районний суд м.Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
розглянувши у закритому судовому засіданні, в залі Дніпровського районного суду м.Києва, кримінальне провадження №12023100040001386 відносно
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Києва, громадянина України, з вищою освітою, офіційно не працюючого, одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину, 2010 року народження, військовозобов'язаного, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
за обвинуваченням в скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.152, ч.2 ст.146, ч.1 ст.309, ч.3 ст.314 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
захисника адвоката ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
В провадженні Дніпровського районного суду м.Києва на стадії судового розгляду перебуває дане кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12023100040001386 відносно ОСОБА_3 , за обвинуваченням в скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.152, ч.2 ст.146, ч.1 ст.309, ч.3 ст.314 КК України (справа №755/12906/23, провадження №1-кп/755/239/24).
В даному судовому засіданні суд поставив на обговорення учасників судового провадження питання щодо встановлення стороні захисту процесуального строку для подання до суду (заявлення), в порядку ст.363 КПК України, клопотань про доповнення судового розгляду.
У судовому засіданні прокурор просила суд встановити стороні захисту процесуальний строк для подання до суду (заявлення), в порядку ст.363 КПК України, клопотань про доповнення судового розгляду з метою забезпечення розумності строків судового розгляду кримінального провадження, потерпілою у якому є малолітня особа.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_5 заперечував проти встановлення процесуального строку, оскільки він матиме ще клопотання та доповнення до судового розгляду. Разом з тим, які саме клопотання захисник не зазначає.
Обвинувачений ОСОБА_3 підтримав заперечення свого захисника.
Вислухавши думки учасників судового провадження, вивчивши матеріали кримінального провадження, суд приходить до наступних висновків.
В судовому засіданні 12.04.2024 року, враховуючи те, що позиція сторони захисту щодо необхідності допиту свідків постійно змінювалась, у зв?язку з неодноразовою неявкою та незабезпеченням сторони захисту свідків судом було встановлено процесуальний строк для забезпечення явки свідків у судове засідання до 22.04.2024 року.
При цьому суд констатував, що тривалий час стороною захисту не забезпечувалося надання суду їх доказів в повному обсязі, зокрема були відсутні докази про вжиття стороною захисту будь-яких заходів, спрямованих на забезпечення явки свідків захисту в судове засідання для допиту їх судом.
В судове засідання 22.04.2024 року вказані свідки сторони захисту не прибули.
Таким чином, судом було вичерпано встановлений порядок дослідження доказів та відповідно до ч.1 ст.363 КПК України, після з'ясування обставин, встановлених під час кримінального провадження, та перевірки їх доказами, головуючим у судовому засіданні було поставлено питання до учасників судового провадження, чи бажають вони доповнити судовий розгляд і чим саме.
Сторона обвинувачення та представник потерпілих вчергове повідомили суд про те, що ними подані усі докази у даному кримінальному провадженні, жодних клопотань та доповнень судового розгляду у них немає, та вони готові перейти до судових дебатів.
Протягом трьох судових засідань (26.04.2024 року, 01.05.2024 року та 17.05.2023 року) судом було надано можливість стороні захисту заявити клопотання про доповнення судового розгляду, після розгляду яких суд зможе закінчити з'ясування обставин та перевірки їх доказами і перейти до судових дебатів.
Стороною захисту було заявлено ряд клопотань про проведення екпертиз, виклик певних осіб до суду для допиту та свідків, яких вже було допитано для додаткового допиту, а також дослідження речових доказів, позиція щодо дослідження, яких змінилась в ході судового розгляду, які були розглянуті судом по суті та частина з яких була задоволена судом.
Відповідно до ст.363 КПК України після з'ясування обставин, встановлених під час кримінального провадження, та перевірки їх доказами головуючий у судовому засіданні з'ясовує в учасників судового провадження, чи бажають вони доповнити судовий розгляд і чим саме. У разі заявлення клопотань про доповнення судового розгляду суд розглядає їх, у зв'язку з чим має право ставити запитання сторонам чи іншим учасникам кримінального провадження. За відсутності клопотань або після вирішення клопотань, якщо вони були подані, суд постановляє ухвалу про закінчення з'ясування обставин та перевірки їх доказами і переходить до судових дебатів.
При цьому судові дебати - це обов'язкова частина стадії судового розгляду, в якій виступають його учасники з аналізом доказів, які були досліджені в судовому розгляді, та пропозиціями про вирішення кримінального провадження.
Під час судових дебатів найбільшою мірою проявляється така загальна засада кримінального провадження, як змагальність сторін у доведенні перед судом переконливості їхніх правових позицій, що у свою чергу сприяє всебічному, повному та неупередженому дослідженню всіх обставин кримінального провадження та постановленню законного й обґрунтованого рішення суду.
Разом з тим, захисником обвинуваченого у судовому засіданні 17.05.2024 року вчергове зазначено, що ним, ймовірно, ще будуть подаватись клопотання та доповнення, вирішення яких потребує часу, однак зазначити який саме час йому знадобиться для заявлення усіх наявних у нього клопотань він не може.
Для забезпечення виконання сторонами кримінального провадження вимог розумного строку суд має право встановлювати процесуальні строки у межах граничного строку, передбаченого цим Кодексом, з урахуванням обставин, встановлених під час відповідного кримінального провадження. Будь-які строки, що встановлюються судом, не можуть перевищувати меж граничного строку, передбаченого цим Кодексом, та мають бути такими, що дають достатньо часу для вчинення відповідних процесуальних дій або прийняття процесуальних рішень та не перешкоджають реалізації права на захист.
Відповідно до ст.2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Здійснення швидкого судового розгляду у межах визначеного строку давності у разі винуватості особи забезпечує досягнення мети покарання, виконання завдань загальної і спеціальної превенції. З іншої сторони, якщо кримінальне провадження здійснюється стосовно невинуватої особи, тривале розслідування та судовий розгляд піддає її зайвому процесуальному примусу.
Згідно статті 7 КПК України кримінальне провадження здійснюється на засадах, в тому числі, верховенства права, згідно якої людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, законності, згідно якої під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Відповідно до ч.1 ст.22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
Згідно зі ст.26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.
Під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки, а також без невиправданої затримки. Розумними вважаються строки, що є об'єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень.
Проведення судового провадження у розумні строки забезпечує суд.
Критеріями для визначення розумності строків кримінального провадження є:
1) складність кримінального провадження, яка визначається з урахуванням кількості підозрюваних, обвинувачуваних та кримінальних правопорушень, щодо яких здійснюється провадження, обсягу та специфіки процесуальних дій, необхідних для здійснення досудового розслідування тощо;
2) поведінка учасників кримінального провадження;
3) спосіб здійснення слідчим, прокурором і судом своїх повноважень.
Для забезпечення виконання сторонами кримінального провадження вимог розумного строку суд має право встановлювати процесуальні строки у межах граничного строку, передбаченого цим Кодексом, з урахуванням обставин, встановлених під час відповідного кримінального провадження. Будь-які строки, що встановлюються судом, не можуть перевищувати меж граничного строку, передбаченого цим Кодексом, та мають бути такими, що дають достатньо часу для вчинення відповідних процесуальних дій або прийняття процесуальних рішень та не перешкоджають реалізації права на захист.
Критерієм оцінювання розумності строку є складність справи, що може бути зумовлена як фактичними обставинами справи, так і різними правовими аспектами, пов'язаними зі справою опосередковано. Складність справи визначається з урахуванням кількості підозрюваних, обвинувачених, підсудних та інкримінованих епізодів злочинної діяльності, характеру фактичних даних, що підлягають встановленню, кількості учасників справи (потерпілих, свідків), обсягу та специфіки процесуальних дій, необхідних для здійснення судового слідства, забезпечення допомоги перекладача, об'єднання матеріалів справи тощо.
Виходячи із завдань кримінального провадження, визначення критеріїв розумних строків кримінального провадження, останні не можуть виходити за межі строків давності притягнення до кримінальної відповідальності. Відповідно, розумні строки не будуть дотримані, якщо кримінальне провадження не буде завершене до закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Крім того, відповідно до ч.1 ст.21 КПК України вирішення справи у розумні строки також забезпечує засаду доступу до правосуддя.
Вимоги про дотримання розумних строків провадження законодавчо закріплені у ст.28 КПК України та відповідають існуючій практиці ЄСПЛ та нормам Конвенції стосовно дотримання прав людини у цій сфері. Підвищені вимоги до судового розгляду кримінальних справ ґрунтуються на існуючій практиці ЄСПЛ та мають враховуватися судами з огляду на положення ст.17 Закону України від 23 лютого 2006 року №3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».
Розумність тривалості провадження має оцінюватися у світлі конкретних обставин справи та з урахуванням таких критеріїв, як складність справи, поведінка заявника та відповідних органів (правова позиція, викладена у п.116 рішенні ЄСПЛ від 12 березня 2009 року у справі «Вергельський проти України»).
Суд вчергове констатує, що тривалий час в даному кримінальному провадженні стороною захисту не забезпечується надання суду їх доказів в повному обсязі.
На думку суду, встановлення процесуальних строків на подання до суду клопотань про доповнення судового розгляду, з огляду на вищевикладені обставини даного провадження, повністю узгоджується із засадою змагальності сторін та не перешкоджає реалізації права на захист, що визначено у статтях 20, 42 КПК України. Зазначене повністю узгоджується з положеннями КПК України та практикою ЄСПЛ.
При цьому судом вживаються усі передбачені законом заходи з метою дотримання розумних строків розгляду справи, обвинувачений у якій тримається під вартою, сторонам створюються усі можливі та необхідні умови для реалізації їхніх прав.
Дата та час кожного судового засідання погоджується судом з усіма присутніми учасниками судового провадження, в тому числі із захисником обвинуваченого, з яким судом обговорюються усі процесуальні дії, проведення яких планується.
Гарантії, передбачені пунктом 3 статті 5 Конвенції, частково співпадають з гарантією, передбаченою пунктом 1 статті 6 Конвенції, і дійсно вимагають, щоб відносно особи, яка тримається під вартою, органи державної влади виявляли «особливу ретельність в ході провадження по справі», однак це не має гальмувати зусилля суду щодо відповідального виконання своїх завдань (рішення ЄСПЛ у справі «Херцегфальві проти Австрії», «Садегул Оздемір проти Туреччини»).
З огляду на викладене, в тому числі вищеперераховані обставини даного провадження, з метою належної організації судового провадження та для забезпечення виконання сторонами кримінального провадження вимог розумного строку, доступу до правосуддя, виконання завдань кримінального провадження, а також враховуючи те, що попереду ще інші обов'язкові стадії судового розгляду, суд вважає за необхідне встановити стороні захисту процесуальний строк заявлення клопотань про доповнення судового розгляду.
Керуючи сь ст.ст.2, 7, 21-22, 26, 28, 113, 114 КПК України, суд -
Встановити стороні захисту у кримінальному провадженні №12023100040001386 відносно ОСОБА_3 процесуальний строк для подання до суду (заявлення), в порядку ст.363 КПК України, клопотань про доповнення судового розгляду, а саме до 29 травня 2024 року.
Повний текст ухвали оголосити учасникам судового провадження у судовому засіданні о 17-10 годині 22 травня 2024 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Дніпровського районного суду
м.Києва ОСОБА_1