Справа № 755/2954/24
Провадження №: 3/755/1521/24
"21" травня 2024 р. м. Київ
Суддя Дніпровського районного суду міста Києва Іваніна Ю.В., при секретарі судових засідань Ющенко Т.В., розглянувши матеріали справи, які надійшли з УПП у м.Києві, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Староконстянтинів Хмельницької області, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
за ч.1 ст.130 КУпАП, -
за участю осіб, що беруть участь у провадженні
у справі про адміністративне правопорушення:
особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,
захисника адвоката Сіренка М.Ю.,
До Дніпровського районного суду м. Києва надійшли матеріали адміністративної справи зі складеним протоколом про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Як убачається з даних, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення від 05.02.2024 року, серії ААД, №729981, ОСОБА_1 05.02.2024 року, о 19-35 годині, у м. Києві по вул. Празька, 19, керував транспортним засобом «Сіат Алтеа», реєстраційний номер НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп'яніння. Огляд проводився у встановленому законом порядку, зі згоди ОСОБА_1 , на місці за допомогою приладу аналізатор «Драгер» «Алкотестер 0314» тест №5095, результат 0,24%.
В судовому засіданні особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 подав суду письмові заперечення на протокол, в яких просив суд закрити провадження відносно нього за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, пояснивши, що він перебував на лікарняному. 05.02.2024 року його дружина попросила забрати посилку з пошти, а саме картоплю, яку передала теща. Він, разом зі своїм товаришем, сів в транспортний засіб та поїхав за дорученням дружини та забув увімкнути освітлення. Його зупинили працівники поліції, перевірили документи, склали протокол за не увімкнуте освітлення та висловили вимогу пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння. Він відразу погодився, оскільки нічого не вживав та про це зазначив працівникам поліції. Коли він подув у «Драгер», то прилад показав 0,24 проміле. Він пояснював працівникам поліції, що не вживав алкогольні напої, але знаходиться на лікарняному та п'є ліки та просив пройти повторно. Працівники поліції пояснювали йому, що повторно пройти огляд не можливо, оскільки прилад покаже те ж саме, але у нього є варіант поїхати до медичного закладу та пройти повторно огляд, однак в медичному закладі такий же прилад.
В судовому засіданні захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвокат Сіренко М.Ю., подав суду письмове заперечення на протокол за ч.1 ст.130 КУпАП, в якому просив суд закрити провадження відносно ОСОБА_1 за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, пояснивши, що по-перше, згідно з матеріалами відеозапису встановлено, що ознаки алкогольного сп'яніння у ОСОБА_1 відсутні. Досліджуючи результат приладу «Драгер Алкотест 6820» показник якого складає 0,24 проміле, ставить під сумнів факт перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння, враховуючи, що згідно з довідковою таблицею, якою розрахована концентрація етанолу в організмі, вважається природний рівень алкоголю в організмі становить менше 0,3 проміле. Медичними науковими дослідженнями встановлено, що після вживання безалкогольного пива, вказаний продукт може додати в кров до 0,3 проміле алкоголю, оскільки містить у своєму складі 0,5 % спирту. Кефір, айран на ряду з безалкогольним пивом, кумисом, квасом, фруктовим соком, банан, чорний хліб з маслом, відносяться до списку продуктів, які підвищують рівень алкоголю. Вищевказані продукти в середньому можуть показати до 0,3 проміле алкоголю в крові. В свою чергу спиртовмісні медичні препарати можуть показати до 0,5 проміле. Цього ж дня, ОСОБА_1 вживав спрей для горла Ангілекс, який містить у своєму складі етанол 96%.
По-друге, згідно до технічних характеристик приладу «Драгер Алкотест 6820», границі допустимої похибки під час експлуатування приладу можуть складати +/- 0,04 проміле, про що надав суду відповідь компанії «Сатурн Дата Інтернаціонал», яка є уповноваженим представником та офіційним ексклюзивним дистрибютером виробника концерну «Драгер». Також, захисником було надано лист ДП «Держспоживстандарт України» в якому зазначено, що якщо прилад застосовують з метою прийняття рішення про відповідальність встановленим вимогам, характеристики похибки повинні бути враховані при встановленні такого значення результату вимірювань. Враховуючи похибку приладу «Драгер Алкотест 6820» показник ОСОБА_1 міг бути 0,2 проміле. Таким чином, з урахуванням допустимої похибки під час експлуатації технічного приладу, відсутність ознак алкогольного сп'яніння, ОСОБА_1 заперечував вживання спиртних напоїв, був не згодний з показниками технічного приладу 0,24 проміле, враховуючи, що ОСОБА_1 вживав ліки, а тому винуватість водія у порушенні п.2.9а ПДР є недоведеною поза розумним сумнівом.
По-третє, проходження огляду в медичній установі, при викладених обставинах є обов'язковою умовою для об'єктивного встановлення вини ОСОБА_1 у порушенні п.2.9а ПДР. Крім того, ОСОБА_1 після проходження огляду на приладі «Драгер», до початку складання протоколу про адміністративне правопорушення, не погодився із результатами огляду на стан сп'яніння. Однак, поліцейський належним чином не роз'яснив ОСОБА_1 порядок проходження огляду у медичному закладі, а навпаки відмовив ОСОБА_1 від проходження огляду у медичному закладі, пояснивши декілька разів, що в медичному закладі аналогічний прилад «Драгер». Таким чином, працівниками поліції був порушений «Порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду».
Вислухавши клопотання захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Сіренка М.Ю., вивчивши письмове клопотання, сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки та матеріали справи, долучені до протоколу, відеозапис з нагрудної камери співробітника поліції, суддя приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Підставою притягнення до адміністративної відповідальності є вчинення адміністративного правопорушення.
Згідно із ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Диспозицією ч.1 ст.130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп'яніння.
Як вбачається з дослідженого судом протоколу про адміністративне правопорушення від 05.02.2024 року, серії ААД, №729981, ОСОБА_1 05.02.2024 року, о 19-35 годині, у м. Києві по вул. Празька, 19, керував транспортним засобом «Сіат Алтеа», реєстраційний номер НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп'яніння. Огляд проводився у встановленому законом порядку, зі згоди ОСОБА_1 , на місці за допомогою приладу аналізатор «Драгер» «Алкотестер 0314» тест №5095, результат 0,24%.
Пунктом 2.9 Правил дорожнього руху передбачено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичним чи токсичних речовин.
Згідно із ч. 2, 3, 5 КпАП України огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Відповідно до п. 2 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 09.11.2015 року, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці (п. 3 Інструкції).
Огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку) (п. 6 Інструкції).
У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 КпАП України (п. 7 Інструкції).
Метою цього огляду є встановлення наявності чи відсутності стану сп'яніння в обстежуваної особи (п. 3, 4 ч. 3 Інструкції).
При цьому суд звертає увагу на те, що приписи ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також практика Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України (рішення від 09.06.2011 року), «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30.05.2013 року), «Карелін проти Росії» (рішення від 20.09.2016 року, суд, будучи неупередженим і безстороннім, не вправі самостійно змінювати на шкоду особі формулювання правопорушення, викладене у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення. Відповідне формулювання слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведено не судом, а перед судом у змагальному процесі. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Згідно із п. 8, 12 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, передбачених Наказами Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 09.11.2015 року, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу І цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я. Форма направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, наведена в додатку 1 до цієї Інструкції.
Аналіз вищевказаних нормативних актів свідчить про те, що оформлення працівниками поліції направлення на медичний огляд до відповідного закладу охорони здоров'я у випадку відмови водія від проведення огляду з метою виявлення стану сп'яніння є обов'язковим. Якщо після оформлення направлення водій транспортного засобу відмовляється від проведення медичного огляду і в закладі охорони здоров'я, поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, в якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду (пункт 8 Порядку № 1103, пункт 6 розділу ІХ Інструкції з оформлення матеріалів № 1395).
При розгляді даної справи встановлено, що у матеріалах, долучених до протоколу, відсутнє Направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння.
До того ж, як вбачається з відеозапису з нагрудної камери працівника поліції, ОСОБА_1 після проходження огляду на приладі «Драгер», до початку складання протоколу про адміністративне правопорушення, не погодився із результатами огляду на стан сп'яніння.
Згідно з ч.6 ст.266 КУпАП направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Постановою КМУ від 17.12.2008 року №1103 «Про затвердження Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду» затверджено порядок проведення огляду водіїв на стан сп'яніння як це передбачено ч.6 ст.266 КУпАП.
Згідно з п.5 Порядку результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду, форма якого затверджена МОЗ за погодженням з МВС. У разі встановлення стану сп'яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються в протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду. Акт огляду на стан сп'яніння за результатами такого огляду, проведеного поліцейським, складається у двох примірниках, один з яких вручається водію, а другий залишається в поліцейського та/або долучається до протоколу про адміністративне правопорушення в разі встановлення стану сп'яніння.
Підтвердження стану сп'яніння в результаті огляду та згода водія транспортного засобу з результатами такого огляду є підставою для його притягнення згідно із законом до відповідальності.
Відповідно до п.6 Порядку водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я.
Відповідно ч.3 ст.266 КУпАП у разі незгоди водія транспортного засобу на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Порядок вчинення дій співробітниками поліції досить чітко унормовано та чинне законодавство не дають поліцейському права складати протокол про адміністративне правопорушення у випадку незгоди водія від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціального технічного засобу без направлення його до медичного закладу, проведення огляду в якому і буде мати наслідки притягнення водія до адміністративної відповідальності.
Отже, працівниками поліції був порушений «Порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду» відносно ОСОБА_1 , а відповідно до ч.5 ст.266 КУпАП огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
До того ж, як вбачається із відеозапису з нагрудної камери працівника поліції, після незгоди ОСОБА_1 з результатами «Драгеру», працівник поліції не роз'яснив ОСОБА_1 порядок проходження огляду у медичному закладі, а навпаки відмовив останнього від проходження огляду, пояснивши, що в медичному закладі аналогічний прилад «Драгер».
Вказані дії є неприпустимими для представника влади, оскільки поліцейський відповідно до покладених на нього завдань згідно з п.1 ч.1 ст.23 Закону України «Про національну поліцію» першочергово здійснює превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень.
Відповідно до пунктів 3, 4, 5 Розділу II Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, поліцейськими при огляді на стан сп'яніння використовуються спеціальні технічні засоби, які мають, зокрема, сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки з дотриманням інструкції з експлуатації спеціального технічного засобу та фіксацією результатів на паперових та електронних носіях. Перед проведенням огляду на стан сп'яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп'яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надає сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.
Статтею 8 пунктом 5 Венської Конвенції про дорожній рух від 08.11.1968, яка ратифікована УСРСР 25.04.1974, визначено, що в національному законодавстві повинні бути передбачені спеціальні положення, які стосуються керування під впливом алкоголю, а також допустимий законом рівень алкоголю в крові, а у відповідних випадках у повітрі, що видихається, перевищення якого є несумісним з керуванням транспортним засобом. У всіх випадках максимальний рівень алкоголю в крові у відповідності до національного законодавства не повинен перевищувати 0,50 грама чистого алкоголю на літр крові або 0,25 мг. На літр повітря, що видихається.
З наданих захисником сертифікат відповідності та свідоцтвом про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.
Відповідно до даних Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення, розміщеного на офіційному сайті Міністерства охорони здоров'я України технічний пристрій газоаналізатор « DRAGER 6820» внесений в перелік спеціальних технічних засобів, дозволених для використання на території України.
Разом з тим, у відповідності до технічних даних газоаналізатора Драгер Алкотестер 6820, границі допустимої похибки під час перевірки масової концентрації алкоголю в крові становить абсолютна похибка ± 0,04 % в діапазоні від 0 до 0,4 %.
Також на дію приладу впливає температурний режим при його використанні: -5С +50С.
На оглянутому в судовому засіданні відеозаписі, який додано до протоколу, відображено як працівники поліції проводять огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння на місці за допомогою алкотестера Драгер Алкотестер 6820, в який ОСОБА_1 задував декілька разів, результат тесту згодом показав результат 0,24 проміле.
В той же час, на даному відеозаписі не зафіксовано згоди водія з даними результатами, однак працівник поліції, на прохання водія пройти повторно, повідомляє ОСОБА_1 , що він може пройти тест на стан алкогольного сп'яніння в медичному закладі, але там такий же прилад.
Крім того, з відеозапису не вбачаються ознаки алкогольного сп'яніння у ОСОБА_1 , поведінка водія спокійна і адекватна.
Показник ОСОБА_1 за результатами огляду на місці зупинки - 0,24%, є близьким до безсимптомного, клінічного, що на місці зупинки мало б викликати у працівників поліції сумнів у перебуванні останнього у стані алкогольного сп'яніння, для встановлення всіх обставин справи та вірної кваліфікації, а також заперечення водія щодо вживання алкогольних напоїв провести його огляд на стан алкогольного сп'яніння в медичному закладі, чого зроблено не було.
До уваги також слід взяти й те, що самі по собі показники газоаналізатора не можуть свідчити про винуватість, якщо їх результат заперечується. Його показники можуть бути недостовірні, перевищення допустимої концентрації алкоголю незначне, може бути в межах похибки або пов'язане з недоліками приладу, і тому вони також під сумнівом.
Конституційний Суд України у рішенні від 22 грудня 2010 року у справі N 23-рп/2010дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.Конституція України має найвищу юридичну силу, закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй (частина друга статті 8 Конституції України).
Конституційний принцип правової держави передбачає встановлення правопорядку, який повинен гарантувати кожному утвердження і забезпечення прав і свобод людини (статті 1,3, частина друга статті 19 Основного Закону України).Конституція України визначає основні права і свободи людини і громадянина та гарантії їх дотримання і захисту, зокрема: права і свободи людини і громадянина, закріплені в Конституції України, не є вичерпними; конституційні права і свободи не можуть бути скасовані; при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод (стаття 22); громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом (частина перша статті 24); юридична відповідальність особи має індивідуальний характер (частина друга статті 61); обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (частина третя статті 62); конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України (частина перша статті 64).
Статтею 62 Конституції України визначено, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до вимог ст.19 Закону України "Про міжнародні договори України", ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
Згідно із ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважені оцінювати надані їм докази (п.34 рішення у справі "Тейксейра де Кастор проти Португалії" від 09.06.1998 року, п.54 рішення у справі "Шабельника проти України" від 19.02.2009 року), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією про захист прав і основоположних свобод.
Оскільки під час розгляду справи судом встановлено, що докази, які б поза розумним сумнівом доводили винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, відсутні, а згідно ст.62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, оцінивши наведені особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, доводи на підтвердження відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення, дослідивши усі наявні у справі докази, зокрема, протокол про адміністративне правопорушення, долучені до нього письмові докази та відеозапис, письмові пояснення та клопотання захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суддя приходить до висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , оскільки обставини скоєння адміністративного правопорушення, що викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, серії ААД №729981, від 05.02.2024 року, не підтверджені у судовому засіданні жодним доказом.
Згідно із п.1 ст.247 КУпАП розпочате провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у разі відсутності складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про те, що факт порушення п. 2.9а Правил Дорожнього руху водієм ОСОБА_1 не знайшов свого підтвердження у судовому засіданні, а тому в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, - керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 247, 283, 284, 290, 291 КУпАП, -
Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 ч.1 ст.130 КУпАП - закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником або прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу, протягом десяти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення у вигляді арешту, а також постанов, прийнятих за результатами розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст.185-3 КУпАП.
Строк пред'явлення постанови до виконання - три місяці з дня винесення.
Суддя Дніпровського районного суду
м. Києва Ю.В. Іваніна