24 травня 2024 року
м. Київ
справа № 756/388/17
провадження № 61-6798ск24
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Литвиненко І. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 29 березня 2023 року у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби у м. Хмельницький Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Шияна Олега Вікторовича, заінтересована особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-розрахунковий центр»,
У травні 2024 року ОСОБА_1 надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного суду від 29 березня 2023 року.
Вивчивши касаційну скаргу, суд дійшов висновку про відсутність підстав для прийняття скарги до розгляду з огляду на такі обставини.
Відповідно до частин першої та другої статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Повний текст оскаржуваної постанови складений 07 квітня 2023 року. Останній день строку на касаційне оскарження з врахуванням вихідних днів припав на 08 травня 2023 року. Касаційна скарга подана 08 травня 2024 року, тобто поза межами строку на касаційне оскарження.
Згідно з частиною першою статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Відповідно до частини третьої статті 394 ЦПК України незалежно від поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у разі, якщо касаційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків:
1. подання касаційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки;
2. пропуску строку на касаційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.
Тлумачення наведених положень процесуального закону дає підстави для висновку, що у разі пропуску строку на касаційне оскарження у межах одного року, він може бути поновлений за наявності відповідного клопотання учасника справи та за умови доведеності наявності поважних причин такого пропуску.
Зі спливом річного строку - особа втрачає право на касаційне оскарження безвідносно до поважності причин його пропуску, оскільки такий строк є присічним, за виключенням випадків, передбачених у частині третій статті 394 ЦПК України.
Тож, при поданні касаційної скарги після спливу одного року з дня складання повного тексту оскаржуваного судового рішення, такий строк може бути поновлений лише при доведеності існування виключних обставин, визначених у пунктах 1, 2 частини третьої статті 394 ЦПК України.
Верховний Суд неодноразово вказував на те, що поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у справі за його участю, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Європейський суд з прав людини зауважив, що норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (рішення ЄСПЛ від 21 грудня 2010 року у справі Peretyaka and Sheremet v. Ukraine, заяви № 17160/06 та № 35548/06).
Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та порушенням принципу стабільності судового рішення, що суперечить статті 129-1 Конституції України.
До касаційної скарги додано заяву із процесуальних питань, в якій заявник просить суд поновити строк на касаційне оскарження судового рішення.
Проте, зазначена заява не може бути прийнята судом до розгляду та підлягає поверненню особі, яка її подала, з огляду на такі обставини.
Вимоги щодо оформлення заяв з процесуальних питань визначені приписами частин першої та другої статті 183 ЦПК України. Зокрема, відповідно до частини другої статті 183 ЦПК України письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником.
Подана заявником заява із процесуальних питань не містить підпису особи, яка її подала.
За змістом частини четвертої статті 183 ЦПК України суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.
Отже, суд неуповноважений приймати до розгляду заяву, не підписану особою, яка її подала, а тому така заява підлягає поверненню ОСОБА_1 .
З огляду на зазначені обставини заявник не виконав вимоги процесуального закону щодо надання заяви про поновлення строку на касаційне оскарження з зазначенням визначених законом причин пропуску строку, належним чином обґрунтованих доказами.
Останній день річного строку, який відповідно до приписів частини третьої статті 394 ЦПК України обчислюється від дня складання повного тексту оскаржуваної постанови, у цій справі сплинув 07 квітня 2023 року. Касаційну скаргу ОСОБА_1 подав 08 травня 2024 року, тобто більше ніж через рік з дня складання повного тексту оскаржуваного судового рішення, що дає підстави для висновку, що строк на оскарження пропущений істотно.
Оскільки заявник подав касаційну скаргу після спливу присічного річного строку, тому йому необхідно довести суду касаційної інстанції обставини, визначені пунктами 1, 2 частини третьої статті 394 ЦПК України, за наявності яких у цьому випадку строк на касаційне оскарження може бути поновлений.
19 вересня 2023 року ОСОБА_1 вперше звертався до суду з касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного суду від 29 березня 2023 року. Зазначена касаційна скарга була повернута ухвалою Верховного Суду від 08 лютого 2024 року. Отже, ОСОБА_1 знав про наявність оскаржуваної постанови.
Право суду на поновлення строку не є безмежним.
У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод проголошено право на справедливий судовий розгляд.
Одним з елементів справедливого судового розгляду є принцип правової визначеності прав і обов'язків сторін спору та неможливість безпідставного поновлення пропущеного процесуального строку для оскарження рішення суду, що набрало законної сили, лише з метою його скасування на шкоду інтересам іншого учасника процесу.
Із практики Європейського Суду з прав людини випливає, що судовий розгляд визнається справедливим за умови забезпечення рівного процесуального становища сторін, що беруть участь у спорі. Вимагається, щоб кожній із сторін була надана розумна можливість представляти свою справу у такий спосіб, що не ставить її в суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.
Поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення без доведеності поважності причин не забезпечувало б рівновагу між інтересами сторін та правову визначеність у цивільних правовідносинах, яка є складовою верховенства права, проголошеного статтею 8 Конституції України.
Необґрунтоване поновлення процесуальних строків на оскарження «остаточного судового рішення» є порушенням принципу res judicata (правової визначеності), про що неодноразово наголошувалося у прецедентній практиці Європейського суду з прав людини.
Тож, встановлений судом строк може бути поновлений за заявою особи, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з воєнним станом в Україні.
Відповідно до вимог частини третьої статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу.
Оскільки заявник не подав до Верховного Суду належним чином оформленої заяви про поновлення строку на касаційне оскарження з зазначенням визначених процесуальним законом особливих підстав поновлення строку, належним чином обґрунтованих доказами, то з цієї підстави касаційна скарга не може бути прийнята судом до розгляду та підлягає залишенню без руху.
Для усунення зазначеного недоліку касаційної скарги заявнику необхідно надати до суду заяву, в якій вказати та довести існування не будь-яких обставин, які суд може оцінити як поважні, чи не поважні причини пропуску строку на касаційне оскарження, а саме обставин, визначених пунктами 1, 2 частини третьої статті 394 ЦПК України, тобто факту неповідомлення про розгляд справи у суді апеляційної інстанції (за змістом оскаржуваного рішення вказано, що сторони у справі про розгляд справи повідомлені належним чином), або обґрунтувати існування обставин непереборної сили.
Крім того, касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду, оскільки не відповідає в повній мірі приписам статті 392 ЦПК України.
За змістом приписів пункту 1 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, якщо така скарга та додані матеріали подаються до суду в електронній формі через електронний кабінет. У разі подання скарги та доданих матеріалів в електронній формі через електронний кабінет до неї додаються докази надсилання її копії та копій доданих матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
Всупереч зазначеній нормі до касаційної скарги додано одну копію касаційної скарги, незважаючи на те, що участь у справі беруть крім заявника ще дві особи: державний виконавець Першого відділу державної виконавчої служби у м. Хмельницький Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Шиян О. В. та ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр».
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Ураховуючи наведене, касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків.
Керуючись статтями 390, 392, 393 ЦПК України,
Заяву ОСОБА_1 із процесуальних питань повернути особі, яка її подала, без розгляду.
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 29 березня 2023 року залишити без руху.
Надати для усунення зазначених вище недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали до касаційних скарг застосовуються наслідки, передбачені цивільним процесуальним законодавством.
Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя І. В. Литвиненко