27 травня 2024 року
м. Київ
Справа № 757/52728/23-ц
Провадження № 61-4426ск24
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду - судді-доповідача Гудими Д. А., суддів Краснощокова Є. В., Крата В. І. - розглянув питання щодо відкриття касаційного провадження
за касаційною скаргою ОСОБА_1 (далі - скаржник) на ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 16 листопада 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 27 лютого 2024 року
у справі за позовом скаржника до держави України в особі Міністерства юстиції України, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної та матеріальної шкодиі
1. У листопаді 2023 року скаржник звернувся до суду із позовною заявою, у якій просив стягнути з держави України в особі Міністерства юстиції України, Державної казначейської служби Українина його користь по 1 000 000,00 грн відшкодування матеріальної та моральної шкоди. Мотивував тим, що Сокальський районний суд Львівської області, Апеляційний суд Львівської області та Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ порушили його права, гарантовані статтями 8, 40, 55, 56 Конституції України, шляхом постановлення незаконних ухвал у справі № 454/1667/14-ц, унаслідок чого позбавили скаржника доступу до правосуддя.
2. 16 листопада 2023 року Печерський районний суд міста Києва постановив ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі. Мотивував так:
- з огляду на підстави та зміст позову, його не можна розглядати за правилами будь-якого судочинства, оскільки оскарження діянь суддів (судів) щодо розгляду та вирішення справ, а також оскарження судових рішень поза порядком, передбаченим процесуальним законом, не допускається;
- оскарження ухвалених у справі рішень не може відбуватися шляхом ініціювання нового судового процесу проти суду (судді);
- вимоги позивача щодо відшкодування шкоди не стосуються випадків вчинення незаконних дій, вичерпний перелік яких охоплюється частиною першою статті 1176 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), а саме: незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт.
3. 27 лютого 2024 року Київський апеляційний суд прийняв постанову про залишення ухвали Печерського районного суду міста Києва від 16 листопада 2023 року без змін. Навів аналогічні до останнього мотиви.
4. 22 березня 2024 року скаржник подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просив скасувати зазначені судові рішення, а справу скерувати для продовження розгляду до суду першої інстанції. Обґрунтував так:
- суди першої й апеляційної інстанцій не застосували норми Конституції України, як норми прямої дії, не розглянули позовну заяву по суті. Всупереч статті 8 Конституції України не вказали, що права позивача не порушені;
- суди попередніх інстанцій порушили статтю 40 Конституції України, бо «зобов'язані були вказати в судових рішеннях докази: 1) що норми Конституції України Конституція України не мають найвищу юридичну силу; 2) що згідно вимог ст. 55 Конституції України права і свободи і громадянина не захищаються судом; 3) що на підставі вимог ст. 56 Конституції України я не маю право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень, 4) що суди не відносяться до органів державної влади 5) що на підставі вимог Конституції України юрисдикція судів не поширюється на справи про відшкодування шкоди завданої незаконними рішеннями, діями, бездіяльністю судів (суддів); 6) що суддя Печерського районного суду міста Києва має право не виконувати: рішення Конституційного Суду України № 9-зп від 25 грудня 1997 року; рішення Конституційного Суду України № 12-рп від 3 жовтня 2001 року; рішення Конституційного Суду України № 15-рп від 9 липня 2002 року; ст. 26, 27, 28, ч. 2 ст. 177» Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України);
- суди першої й апеляційної інстанцій порушили статтю 55 Конституції України, бо не вказали норми закону, які забороняють скаржнику подати, а судам - розглянути позовну заяву про стягнення відшкодування шкоди, завданої внаслідок протиправних дій суддів;
- суди попередніх інстанцій мали захистити права скаржника, передбачені статтею 56 Конституції України, і розглянути позовну заяву. На підставі вказаної статті були зобов'язані вказати, що скаржник позбавлений прав, гарантованих статтями 40, 56 Конституції України, або що його права не порушені;
- суд першої інстанції порушив вимоги частини п'ятої статті 186 ЦПК України, бо не роз'яснив, до юрисдикції якого суду належить розгляд справи;
- апеляційний суд не вказав мотиви неврахування доказів скаржника, які той навів в апеляційній скарзі.
5. Одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження) (частина перша статті 394 ЦПК України).
6. Верховний Суд вважає, що є підстави для відкриття касаційного провадження. Касаційна скарга подана у передбачений законом строк і з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України. У касаційній скарзі є доводи, які потребують перевірки, щодо передбачених останнім абзацом частини другої статті 389 ЦПК України підстав для касаційного оскарження.
Керуючись статтями 260, 261, 389, 394, 395 ЦПК України Верховний Суд,
1. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 16 листопада 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 27 лютого 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до держави України в особі Міністерства юстиції України, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної та матеріальної шкоди.
2. Витребувати із Печерського районного суду міста Києва цивільну справу № 757/52728/23-ц.
3. Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї матеріалів; роз'яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, впродовж десяти днів із дня отримання цієї ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
Судді Д. А. Гудима
Є. В. Краснощоков
В. І. Крат