вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"29" травня 2024 р. м. Київ
Справа № 911/876/24
Господарський суд Київської області у складі:
cудді Ейвазової А.Р.,
розглянувши у спрощеному провадженні справу за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «АФІНАЦЕНТР» до Пірнівської сільської ради про стягнення 35598,05грн, без виклику представників сторін,
Товариство з обмеженою відповідальністю «АФІНАЦЕНТР» (далі - позивач, ТОВ «Афінацентр») звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Пірнівської сільської ради (далі - відповідач) та просить стягнути з відповідача 35598,05грн, з яких: 21 584,46грн - втрати від інфляції за період з 17.12.2022 по 20.03.2024; 14 013,59грн - 3 % річних за період з 17.12.2022 по 20.03.2024.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що на підставі наказу Господарського суду Київської області від 28.12.2023 №911/2746/22 здійснюється примусове виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 02.11.2023 у справі №911/2746/22, якою вирішено спір щодо стягнення боргу за договором №06/11 від 06.11.2020, однак, відповідне зобов'язання щодо оплати робіт за договором не виконано (а.с.1-2).
Ухвалою Господарського суду Київської області від 16.04.2024: відкрито провадження у даній справі за відповідним позовом; вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження; встановлено строки для подання учасниками заяв по суті (а.с.41-42).
Відповідна ухвала доставлена до електронного кабінету сторін 16.04.2024 о 13:25, що підтверджується довідками про доставку електронного листа (а.с.43-44).
В силу п.2 ч.6 ст.242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Ухвала суду, за змістом п.1 ч.1 ст.232 ГПК України, є видом судового рішення.
Таким чином, відповідна ухвала вважається врученою сторонам 16.04.2024.
В силу ч.1 ст.251 ГПК України у справі, яка розглядається у спрощеному провадженні, відзив подається протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
24.04.2024 через підсистему «Електронний суд» до Господарського суду Київської області від відповідача, з дотриманням строку, встановленого ч.1 ст.251 ГПК України, надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити у задоволені позову (а.с.45-46). У відзиві на позов, відповідач вказує, що безспірне списання коштів проводиться органом Казначейства, що в свою чергу позбавляє Пірнівську сільську раду можливості негайно виконати рішення, а відтак у відповідача відсутня вина у невиконанні рішення у справі №911/2746/22.
Відповідь на відзив та заперечення у строк, встановлений ухвалою від 16.04.2024, до суду не надходили; сторони до суду з заявами про продовження встановлених судом строків для подання таких заяв по суті не зверталися.
Відповідно до ч.1 ст.118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.
Дослідивши зібрані у справі докази, суд встановив наступні обставини.
06.11.2020 між ТОВ «Афінацентр» (далі - генеральний підрядник) та Вищедубечанською сільською радою (далі - замовник) укладено договір №06/11 на виконання робіт по об'єкту (далі - договір) (а.с.26 - 31).
В силу п.1.1 договору генеральний підрядник зобов'язується на свій ризик відповідно до проектної документації виконати роботи по об'єкту (далі-об'єкт): роботи ДСТУ Б Д.1.1-1:2013-капітальний ремонт по благоустрою центра в с. Вища Дубечня, Вишгородського району Київської області по вул. Соборна, а замовник - прийняти та оплатити виконані роботи.
Строк виконання робіт визначаються календарним графіком, що є невід'ємною частиною договору (п.1.2 договору).
Відповідно до п.3.7 договору загальний обсяг фінансування робіт за проектом - «Капітальний ремонт по благоустрою центра в с. Вища Дубечня Вишгородського району Київської області по вул. Соборна» складає 3 214 228грн, у т.ч. на 2020 рік - 2399099,78грн, на 2021 рік - 815 128,22грн.
Згідно абз.1 п.4.1 договору замовник при надходженні бюджетних коштів перераховує генеральному підряднику аванс (попередню оплату) у розмірі не більше 30% ціни річного обсягу робіт за договором протягом 90 календарних днів, з моменту надходження бюджетних коштів, для придбання матеріалів.
Пунктом 4.2 договору встановлено, що розрахунок за виконані роботи здійснюється замовником шляхом перерахування коштів на поточний рахунок генерального підрядника протягом 10 календарних днів, на підставі підписаних сторонами та уповноваженим представником спеціалізованої організації, що здійснює технічний нагляд за виконанням робіт, актів виконаних робіт та наданого ним рахунку, по мірі надходження бюджетних коштів на розрахункові рахунки замовника.
Згідно з п.5.1 договору, здавання-приймання виконаних робіт оформлюється актами виконаних робіт за ф. КБ-2в, який підписується трьома сторонами (генеральним підрядником, представником спеціалізованої організації, що здійснює технічний нагляд за виконанням робіт, замовником) та довідками за ф. КБ-3. Замовник протягом 3 днів з дня одержання акту виконаних робіт, підписаного уповноваженим представником спеціалізованої організації, що здійснює технічний нагляд за виконанням робіт, повертає генеральному підряднику підписаний акт виконаних робіт, або мотивовану відмову від приймання робіт, що установлено п.5.1 договору.
Строк виконання робіт, як визначено п.6.1 договору, становить: до 31 жовтня 2020 року, до 31 липня 2021 року.
Як узгоджено сторонами п.8.1 договору, замовник зобов'язується, зокрема, прийняти в установленому цим договором порядку та оплатити виконані роботи на умовах цього договору.
Відповідно до п.8.4 договору, генеральний підрядник, зокрема, має право своєчасно та у повному обсязі отримати плату за виконані роботи, за умови надходження коштів з джерел фінансування на даний об'єкт.
Пунктом 13.1 договору передбачено, що договір набирає чинності з моменту підписання та діє до 31.12.2021, а в частині розрахунків - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.
Також, сторонами договору погоджено договірну ціну та відповідну пояснювальну записку, які є додатками до укладеного договору (а.с.32-33).
09.11.2020 між ТОВ «Афінацентр» та Вищедубечанською сільською радою укладено додаткову угоду №1 до договору, якою сторони внесли зміни до п.6.1 договору, чим визначили інший строк виконання робіт, а саме: до 20.12.2020, до 31.07.2021. Також, відповідною додатковою угодою внесено зміни в календарний графік робіт та календарний план робіт (а.с.34-36).
Крім того, 28.12.2020 між ТОВ «Афінацентр» та Вищедубечанською сільською радою укладено додаткову угоду №2 до договору, якою сторони внесли зміни до п.3.7 договору та визначили, що загальний обсяг фінансування робіт за проектом «Капітальний ремонт по благоустрою центра в с. Вища Дубечня Вишгородського району Київської області по вул. Соборна» складає 3 214 228грн, у т.ч. на 2020 рік - 1 886 321,04грн, на 2021 рік - 1 327 906,96грн. Вказаною додатковою угодою викладено у новій редакції календарний графік та календарний плат робіт (а.с.37-39).
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 02.11.2023 у справі №911/2746/22 задоволено позов ТОВ «Афінацентр» до Пірнівської сільської ради в частині стягнення заборгованість за виконані роботи за вказаним договором у розмірі 370 825,41грн (а.с.4-9).
Постановою у відповідній справі судом встановлено, що: Пірнівська сільська рада є правонаступником Вищедубечанської сільської ради у спірних правовідносинах; факти виконання робіт за договором та порушення відповідачем зобов'язань з оплати робіт за відповідним договором на суму 370825,41грн.
Відповідно до ч.4 ст.75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Враховуючи тотожний склад сторін у даній справі та справі №911/2746/22, обставини, встановлені постановою суду у вказаній справі, є преюдиційними для даної справи.
Предметом спору у даній справі є застосування до Пірнівської сільської ради відповідальності, встановленої чинним законодавством, за порушення зобов'язання з оплати наданих послуг.
Заявлені позивачем вимоги суд вважає частково обґрунтованими з наступних підстав.
Укладений сторонами договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань в силу ст.ст. 173, 174, ч.1 ст.175 Господарського кодексу України (далі - ГК України).
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, що визначено ч.1 ст.175 ГК України.
Згідно ч.1 ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Так, в силу ст. 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За своєю правовою природою укладений сторонами договір є договором будівельного підряду.
Як визначено ч.1 ст.317 ГК України, будівництво об'єктів виробничого та іншого призначення, підготовка будівельних ділянок, роботи з обладнання будівель, роботи з завершення будівництва, прикладні та експериментальні дослідження і розробки тощо, які виконуються суб'єктами господарювання для інших суб'єктів або на їх замовлення, здійснюються на умовах підряду.
Відповідно до ч.2 згаданої статті: для здійснення робіт, вказаних у її частині першій, можуть укладатися договори підряду: на капітальне будівництво (в тому числі субпідряду); на виконання проектних і досліджувальних робіт; на виконання геологічних, геодезичних та інших робіт, необхідних для капітального будівництва; інші договори. Загальні умови договорів підряду визначаються відповідно до положень ЦК України про договір підряду, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
В силу ст.318 ГК України за договором підряду на капітальне будівництво одна сторона (підрядник) зобов'язується своїми силами і засобами на замовлення другої сторони (замовника) побудувати і здати замовникові у встановлений строк визначений договором об'єкт відповідно до проектно-кошторисної документації або виконати зумовлені договором будівельні та інші роботи, а замовник зобов'язується передати підряднику затверджену проектно-кошторисну документацію, надати йому будівельний майданчик, прийняти закінчені будівництвом об'єкти і оплатити їх.
Подібне визначення договору будівельного підряду надане ст.875 ЦК України.
Частиною 2 ст.318 ГК України визначено, що договір підряду відповідно до цієї статті укладається на будівництво, розширення, реконструкцію та перепрофілювання об'єктів; будівництво об'єктів з покладенням повністю або частково на підрядника виконання робіт з проектування, поставки обладнання, пусконалагоджувальних та інших робіт; виконання окремих комплексів будівельних, монтажних, спеціальних, проектно-конструкторських та інших робіт, пов'язаних з будівництвом об'єктів.
Як унормовано ч.1 ст.877 ЦК України: підрядник зобов'язаний здійснювати будівництво та пов'язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт; підрядник зобов'язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду.
Оплата робіт проводиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін (ч.4 ст.879 ЦК України).
Враховуючи, що постановою Північного апеляційного господарського суду від 02.11.2023 у справі №911/2746/22 встановлено факти переходу прав та обов'язків за договором до відповідача та порушення ним зобов'язань з оплати, які не потребують доведенню знов у даній справі, а також не подання відповідачем під час розгляду справи доказів сплати коштів за виконані роботи, позивач має право вимагати з відповідача сплати втрат від інфляції та 3% річних, нарахованих на відповідний борг. Так, із прийняття рішення у справі №911/2746/22 не є підставою для припинення відповідного зобов'язання, що виникло в силу укладеного договору, оплатити такі роботи та зазначене зобов'язання продовжує існувати на момент розгляду даної справи.
Згідно ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За загальним правилом, визначеним ч.1 ст.614 ЦК України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.
Так, у відповідності з ч.1 ст.617 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
Однак, як установлено ч.1 ст.625 ЦК України, яка є спеціальною, оскільки порушене відповідачем зобов'язання є грошовим, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ст.617 ЦК України, ч. 2 ст.218 ГК України відсутність у боржника необхідних коштів не є підставою звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.
Посилання відповідача на те, що виконання рішення у справі №911/2746/22 на підставі виданого судом наказу здійснюється органами казначейства, а не ним безпосередньо, не впливає на висновок суду щодо вмотивованості заявлених позивачем вимог в частині стягнення втрат від інфляції та 3 % річних з наступних підстав.
Як установлено ч.2 ст.6 Закону України «Про виконавче провадження», рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, рішення про стягнення коштів за час роботи стягувача на посаді помічника-консультанта народного депутата України, у тому числі при звільненні з такої посади, виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.
Відповідно до ч.1 ст.25 Бюджетного кодексу України (далі - БК України) Казначейство України здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.
Так, згідно з положеннями абз.2 пп.1 п.9 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» БК України безспірне списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) здійснюється Казначейством України у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, за черговістю надходження таких рішень, щодо видатків бюджету - в межах відповідних бюджетних призначень та наданих бюджетних асигнувань.
Підпунктом 6 ч.1 ст.2 БК України визначено, що бюджетне асигнування - повноваження розпорядника бюджетних коштів, надане відповідно до бюджетного призначення, на взяття бюджетного зобов'язання та здійснення платежів, яке має кількісні, часові та цільові обмеження.
Постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845 затверджено Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (далі - порядок №845).
Пунктом п.2 порядку №845 надано визначення термінів, які вживаються у тексті відповідного документу, а саме:
- безспірне списання - операції з коштами державного та місцевих бюджетів, що здійснюються з метою виконання Казначейством та його територіальними органами рішень про стягнення коштів без згоди (подання) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, боржників, органів місцевого самоврядування та/або державних органів на підставі виконавчих документів;
- боржники - визначені в рішенні про стягнення коштів державні органи, розпорядники бюджетних коштів (бюджетні установи), а також одержувачі бюджетних коштів в частині здійснення передбачених бюджетною програмою заходів, на які їх уповноважено, які мають відкриті рахунки в органах Казначейства, крім рахунків із спеціальним режимом використання;
- стягувачі - фізичні та юридичні особи, на користь яких прийняті рішення про стягнення коштів, державні органи (посадові особи) за рішеннями про стягнення коштів в дохід держави.
Пунктом 24 порядку №845 встановлено, що стягувачі, на користь яких прийняті рішення про стягнення коштів з рахунків боржника, подають до органу Казначейства, в якому обслуговується боржник (відкриті рахунки), або за його місцезнаходженням документи, зазначені у пункті 6 цього порядку.
Відповідно до абз.4, 5 п.26 порядку №845: безспірне списання коштів з рахунків підприємств, установ, організацій здійснюється безпосередньо із загальної суми залишку коштів на рахунку; орган Казначейства здійснює безспірне списання коштів, що обліковуються на рахунку бюджетної установи, яка здійснює централізоване обслуговування боржника, у межах відповідних бюджетних асигнувань з урахуванням положень пункту 25 цього порядку.
Згідно абз.1, 3 п.31 порядку №845: у разі коли за визначеними органом Казначейства кодами класифікації видатків бюджету, за якими здійснюється безспірне списання коштів, відсутні відкриті асигнування (кошти на рахунках) або до кінця бюджетного періоду їх недостатньо для виконання судового рішення, орган Казначейства надсилає боржнику або бюджетній установі, що здійснює централізоване обслуговування боржника, вимогу щодо необхідності вжиття заходів для встановлення таких асигнувань або здійснення інших дій, спрямованих на виконання судового рішення; боржник або бюджетна установа, що здійснює централізоване обслуговування боржника, зобов'язані протягом одного місяця після надходження зазначеної вимоги надіслати органу Казначейства письмове повідомлення про заходи, вжиті ними з метою виконання судового рішення, та у разі, коли в результаті здійснення таких заходів не забезпечено виконання судового рішення у повному обсязі, - надсилати щомісяця повідомлення про вжиті заходи.
Безспірне списання коштів з рахунків боржника або бюджетної установи, що здійснює централізоване обслуговування боржника, здійснюється органом Казначейства з моменту відкриття відповідних асигнувань (надходження коштів на рахунок) на підставі розрахункового документа, оформленого відповідно до вимог законодавства (п.32 порядку №845).
Отже, як вбачається з положень наведених норм, органи Казначейства лише здійснюють списання на користь стягувача на підставі поданого до них виконавчого документу коштів, які обліковуються на рахунках боржника, отже, може виконати рішення суду лише за наявності на рахунках боржника достатніх коштів. Наявність таких коштів на відповідних рахунках боржника від органу Казначейства не залежить.
Як вбачається з листа Управління державної казначейської служби України у Вишгородському районі Київської області від 19.02.2024 вих.№01-10-10/127 (а.с.16,26), відповідач немає грошових коштів, що позбавляє орган Казначейства здійснити їх списання з метою своєчасного виконання рішення суду на підставі виданого наказу Господарського суду Київської області від 28.12.2023 у справі №911/2746/22.
Таким чином, саме відповідач має здійснити певні заходи для забезпечення повного виконання зобов'язання, а отже, і рішення суду, яким встановлено факт його порушення.
Оскільки відповідач допустив порушення зобов'язання з оплати виконаних робіт, вимоги позивача про сплату втрат від інфляції та процентів є обґрунтованими.
За розрахунком суду, враховуючи період прострочення, який є іншим ніж у справі №911/2746/22 (з 06.12.2021 по 16.12.2022), розмір боргу, за заявлений у даній справі період з 17.12.2022 по 20.03.2024 (фактично нараховано позивачем по 29.02.2024), розмір втрат від інфляції складає 21 507,87грн (за фактично заявлений період - по 29.02.2024), а розмір 3% річних за період з 17.12.2022 по 20.03.2024 - 14 013,59грн.
Розбіжності у розрахунках втрат від інфляції пов'язані із визначенням позивачем сукупного індексу інфляції без його округлення до десятої, між тим, офіційний індекс інфляції встановлюється як за місяць, так і за рік в процентах саме до десятої.
За таких обставин, вимоги про стягнення 3% річних суд задовольняє у розмірі 14 013,59грн, а вимоги в частині стягнення втрат він інфляції у розмірі 21 507,87грн; у задоволенні вимог в частині стягнення 76,59грн - втрат від інфляції суд відмовляє.
Відповідно до ст.129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, витрати на оплату позову судовим збором у розмірі 3 028грн, понесені позивачем, підлягають частковому відшкодуванню йому за рахунок відповідача у розмірі 3 021,49грн - пропорційно розміру задоволених позовних вимог /(21507,87+14013,59)* 3028:35598,05/.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 129, 232-233, 237-238, 240, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Пірнівської сільської ради (ідентифікаційний код 04359643; 07342, Київська обл., Вишгородський р-н, с. Пірнове, вул. Спортивна, буд. 1) на користь Товариствв з обмеженою відповідальністю «АФІНАЦЕНТР» (ідентифікаційний код 39107995; 51931, Дніпропетровська обл., м. Кам'янське, вул. Курська, буд.45, кв.2) 14 013,59грн - 3% річних, 21 507,87грн - втрат від інфляції, а також 3 021,49грн - в рахунок часткового відшкодування витрат, понесених на оплату позову судовим збором.
3. В частині стягнення 76,59грн втрат від інфляції - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення у порядку, встановленому ст.257 ГПК України.
Суддя А.Р. Ейвазова