вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"28" травня 2024 р. м. Київ Справа № 911/1272/24
Суддя Господарського суду Київської області Антонова В.М., розглянувши матеріали за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про захист порушеного права інтелектуальної власності,
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Господарського суду Київської області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (далі - відповідач) про захист порушеного права інтелектуальної власності.
Відповідно до вимог ч.1 ст.174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно із ч.2 ст.174 ГПК України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Суд зазначає, що позов це звернена через суд до відповідача матеріально-правова вимога про поновлення порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу, який здійснюється в певній, визначеній законом процесуальній формі.
Основними елементами, що визначають сутність будь-якого позову (індивідуалізуючи ознаки позову) являються предмет і підстава.
Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить постановити судове рішення. Вона опосередковується спірними правовідносинами - суб'єктивним правом і обов'язком відповідача.
Підставу позову складають обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Такі обставини складають юридичні факти, які тягнуть за собою певні правові наслідки. Фактична підстава позову - це юридичні факти, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача до відповідача. Правова підстава позову - це посилання в позовній заяві на закони та інші нормативно-правові акти, на яких ґрунтується позовна вимога.
Звертаючись до суду, позивач самостійно визначає у позовній заяві, яке його право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, в тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах.
Оцінка предмету заявленого позову, а відтак наявності підстав для захисту порушеного права позивача, про яке ним зазначається в позовній заяві, здійснюється судом, на розгляд якого передано спір, крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги.
Відповідно до п.5 ч.3 ст 162 ГПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.
Позивачем заявлено дві вимоги немайнового характеру, а саме просить суд:
- зобов'язати фізичну особу-підприємця ОСОБА_2 (ідентифікаційний податковий номер НОМЕР_1 ) припинити порушення прав на корисну модель за патентом України № НОМЕР_2 , шляхом заборони використання корисної моделі за патентом України № НОМЕР_2 або заборони виготовляти продукти із застосуванням запатентованої корисної моделі, пропонувати такі продукти для продажу, в тому числі через мережу Інтернет, продажу будь-якого товару, виготовленого із застосуванням запатентованої корисної моделі, імпорту (ввезення) та іншого введення таких товарів в цивільний оборот або зберігання таких товарів в зазначених цілях;
- зобов'язати фізичну особу-підприємця ОСОБА_2 (ідентифікаційний податковий номер НОМЕР_1 ) вилучити з цивільного обігу та знищити масажні пристрої, які знаходяться на балансі у фізичної особи підприємця ОСОБА_2 , як такі, що виготовлені та введені в цивільний обіг з порушенням прав інтелектуальної власності на корисну модель, яка охороняється патентом України №144357.
Відповідно до висновку Верховного Суду, який міститься у постанові від 14.08.2018 у справі № 910/10771/17, якщо господарським судом приймається рішення про вилучення з цивільного обороту певних товарів, виготовлених або введених у цивільний оборот з порушенням права інтелектуальної власності, та знищення таких товарів або про вилучення з цивільного обороту та знищення матеріалів та знарядь, які використовувалися для виготовлення таких товарів, у резолютивній частині такого рішення, а відповідно - і у виданому на його виконання наказі мають зазначатися як найменування такого роду товарів (матеріалів, знарядь), так і ті притаманні їм ознаки, (в тому числі за необхідності - індивідуальні), які дають можливість виокремити їх з числа інших однорідних виробів (товарів, предметів).
Суд зазначає, що вибір способу судового захисту прав інтелектуальної власності, включаючи такі, як вилучення та знищення товарів і матеріалів, введених у цивільний оборот з порушенням права інтелектуальної власності, здійснюється особою, якій належить право інтелектуальної власності. Водночас перевірка відповідності цього способу допущеному порушенню і меті здійснення судового розгляду є обов'язком суду, який має приймати рішення зі справи в межах заявлених позовних вимог та з урахуванням фактичних обставин конкретної справи, беручи до уваги як можливість у той чи інший спосіб захистити порушене право, так і необхідність подальшого виконання прийнятого судового рішення.
Суд звертає увагу, що під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб'єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов'язку зобов'язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб'єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.
У порушення пункту 5 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява не містить жодного нормативно-правового обґрунтування, правових підстав позову та конкретизації (найменування, переліку та ідентифікаційних ознак товарів) щодо вимоги:
- зобов'язати фізичну особу-підприємця ОСОБА_2 вилучити з цивільного обігу та знищити масажні пристрої, які знаходяться у останнього на балансі, як такі, що виготовлені та введені в цивільний обіг з порушенням прав інтелектуальної власності на корисну модель, яка оберігається патентом України №144357.
З огляду на наведене вище суд звертає увагу позивача на те, що чітка ідентифікація заявлених вимог сприяє ефективному та реальному захисту і відновленню порушених прав.
Крім того, відповідно до ч.5 ст. 164 ГПК України до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.
Згідно з ч.1, 3 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України сторони, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та/або через свого представника.
Суд зазначає, що позов від імені позивача підписано ОСОБА_3 , якою на підтвердження своїх повноважень долучено ордер від 16.05.2024 серія АІ №1600303. Проте ОСОБА_3 не підтвердила свій статус особи як адвоката, що може підтверджуватись свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю або посвідченням адвоката України.
Отже, представник позивача має надати копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю або копію посвідчення адвоката України.
Окрім того, згідно п.6 ч.3 ст.162 ГПК України позовна заява повинна містити відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом передбачений встановлений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору.
Однак, всупереч п.6 ч.3 ст.162 ГПК України позивач таких відомостей не зазначив. Отже, позивачу необхідно зазначити відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору.
Крім цього, згідно п.7 ч.3 ст.162 ГПК України позовна заява повинна містити, відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися.
Подана позовна заява не містить відомостей про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися, а тому позивачу необхідно зазначити такі відомості.
З огляду на викладене вище, позовна заява фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 підлягає залишенню без руху.
При цьому суд звертає увагу, що заява про усунення недоліків також має бути направлена на адресу відповідача.
Суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до ч.4 ст.174 ГПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Керуючись ст.162, 164, 174, 233, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовну заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишити без руху.
2. Встановити фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Суддя В.М. Антонова