Справа № 161/5472/24
Провадження № 2/161/2265/24
(заочне)
24 травня 2024 року місто Луцьк
Луцький міськрайонний суд Волинської області
у складі: головуючого судді Крупінської С.С.
за участю секретаря судового засідання Федорової В.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про зміну способу стягнення аліментів,-
Позивач звернулася до суду з вищевказаним позовом.
Позов обґрунтовує тим, що з 10.02.2012 року перебувала в зареєстрованому шлюбі, який на підставі рішення Луцькогоміськрайонного суду від 02.12.2019 року було розірвано. Від спільного шлюбу сторони мають неповнолітню доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає разом з позивачем. Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 17.11.2020 року, залишеного без змін постановою Волинського апеляційного суду від 24.03.2021, з відповідача стягуються аліменти на утримання неповнолітньої дитини у твердій грошовій сумі в розмірі 2000 гривень щомісячно, починаючи з дати подання позову до суду і до досягнення дитиною повноліття. Зазначає, що сума стягуваних аліментів є занадто низькою у зв'язку із зростанням цін на продукти харчування та промислові товари, значно зросли витрати на дитину, також відповідач не надає додаткові кошти на утримання дитини. В даний час вони з донькою проживають в Республіці Польща, де дитина навчається, відвідує гуртки та отримує психологічну допомогу.
Враховуючи наведене, позивачка просить суд змінити спосіб стягнення аліментів, які стягуються з відповідача на її користь на підставі рішення Луцького міськрайонного суду від 12.12.2018 року та стягувати із ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визначивши розмір аліментів в розмірі частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дати подання позову і до досягнення дитиною повноліття.
Ухвалою судді від 03.04.2024 відкрито спрощене позовне провадження у справі.
Представник позивача ОСОБА_4 надала суду заяву про розгляд справи у її відсутності. Позовні вимоги підтримала, просила позов задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про місце, час та дату розгляду справи повідомлявся шляхом надсилання судової повістки. Клопотань про відкладення на адресу суду не надходило.
Дослідивши матеріли справи та подані докази на підтвердження обґрунтованості заявлених вимог, суд установив таке.
Сторони у справі є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_1 (а.с. 17).
На даний час дитина проживає з матір'ю.
Відповідно до рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 17.11.2020 року, залишеного без змін постановою Волинського апеляційного суду від 24.03.2021 року, з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 стягуються аліменти на утримання неповнолітньої дитини - доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі в розмірі 2000 грн. щомісячно, починаючи з 03.08.2020 року і до досягнення дитиною повноліття. (а.с.8-13).
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд враховує наступне.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989 року, яка ратифікована Постановою ВР України № 789ХІІ (78912) від 27.02.1991 року та набула чинності для України 27.09.1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
В силу ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ч.3 ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Так, ст.192 СК України передбачає, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Згідно з п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.
Враховуючи зміст ст.ст.181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.
Відповідно до ст.ст.183, 184 СК України за рішенням суду розмір аліментів визначається у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов'язує їх зі способом присудження (ч.3 ст.181СК України). Стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Право вимагати заміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених ст.ст. 182-184 СК України, не може обмежуватися разовим її здійсненням.
З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст.ст.181,192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки).
Такий висновок також узгоджується із правовою позицією, висловленою Верховним Судом України у постанові від 5 лютого 2014 року у справі № 6-143цс-13, яка відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України врахована судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, відповідно до якої вимоги зміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватись, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених ст.ст. 182 - 184 СК України, не може обумовлюватись разовим її здійсненням й відповідно з огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст.192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою й зміну способу їх присудження.,
Позивач, як одержувач аліментів в інтересах дитини, довела свої вимоги щодо необхідності зміни способу стягнення аліментів.
Враховуючи наведене, приймаючи до уваги, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, а мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, зважаючи на обов'язок обох батьків утримувати своїх дітей, імперативну норму про можливість зміни розміру стягнення аліментів, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги ґрунтуються на положеннях Сімейного кодексу України, відповідають інтересам дитини, її рівню життя, необхідного для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку доньки.
Відповідно до п.23 Постанови Пленуму ВСУ від 15 травня 2006 року N 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», у разі задоволення судом вимоги про зміну розміру аліментів, новий розмір аліментів сплачується з дня набрання рішенням законної сили.
Оскільки позивач за даною категорією справ звільнена від сплати судового збору, відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь держави необхідно стягнути судовий збір в розмірі 1211,20 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 5, ч.3 ст.12, 259, 263-265, 268, 280, 354 ЦПК України, ст.ст. 179-183, 192 СК України, суд -
Позов задовольнити.
Змінити спосіб стягуваних аліментів, визначених рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 12.12.2018 року у справі № 161/12157/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про стягнення аліментів.
Стягувати з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави 1211(одну тисячу двісті одинадцять) грн.20 коп. судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, в разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 );
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП - НОМЕР_3 ).
Повний текст рішення суду виготовлено 24.05.2024 року
Суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області С.С.Крупінська