Справа №155/908/24
Провадження №2-о/155/110/24
про залишення позовної заяви без руху
28.05.2024 м. Горохів
Суддя Горохівського районного суду Волинської області Сметана В.М., вивчивши заяву представника заявника ОСОБА_1 - адвоката Богоноса Ігоря Михайловича, про визнання фізичної особи недієздатною
Представник заявника 28 травня 2024 року звернувся до суду з заявою про оголошення фізичної особи померлою.
Частиною 3 статтею 294 ЦПК України, передбачено, що справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності.
Відповідно до ст.46 ЦК України, фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, - протягом шести місяців. Фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це. Порядок оголошення фізичної особи померлою встановлюється Цивільним процесуальним кодексом України.
Відповідно до ст.306 ЦПК України, у заяві про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою; обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку.
Обов'язок щодо доказування обставин, що підтверджують відсутність відомостей про місце перебування особи, яку заявник просить оголосити померлою, у місці її постійного проживання протягом трьох років, покладається чинним законодавством України саме на заявника.
Саме така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 19 березня 2018 року у справі № 638/18251/16-ц.
Заявнику слід надати докази, що підтверджують відсутність відомостей про місце перебування ОСОБА_2 у місці її постійного проживання протягом трьох років.
З роз'яснень, які містяться в п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суддя при проведенні підготовчих дій зобов'язаний з'ясувати, які фізичні особи і організації можуть бути заінтересовані у вирішенні даної справи та підлягають виклику в судове засідання, у необхідних випадках запропонувати заявникові подати додаткові докази на підтвердження заявлених вимог.
Частиною 1 статті 307 ЦПК України, передбачено, що суд до початку розгляду справи встановлює осіб (родичів, співробітників тощо), які можуть дати свідчення про фізичну особу, місцеперебування якої невідоме, а також запитує відповідні організації за останнім місцем проживання відсутнього (житлово-експлуатаційні організації, органи реєстрації місця проживання осіб або органи місцевого самоврядування) і за останнім місцем роботи про наявність відомостей щодо фізичної особи, місцеперебування якої невідоме.
Заявником вищевказаних відомостей, які б надали можливість суду зробити відповідні запити в заяві не вказано та документально не підтверджено, не вказано, зокрема: відомості про близьких родичів та інших осіб, які можуть дати свідчення про ОСОБА_2 .
За правовими наслідками оголошення фізичної особи померлою прирівнюється до правових наслідків, які настають у разі смерті фізичної особи, а саме: на майно такої особи відкривається спадщина.
Відповідно до ч.4 ст.294 ЦПК України, справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.
В поданій заяві, заявником не зазначена жодна заінтересована особа.
Згідно до п.5 ч.3 ст.175 ЦПК України, заява, серед іншого, повинна містити: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Заявник просить визнати свою матір померлою, тож рішення в наданій справі буде мати певні юридичні наслідки не лише для заявника, а для всіх спадкоємців особи, яка буде визнана померлою.
Такими особами відповідно до ст.1261 ЦК України, є спадкоємці першої черги за законом (батьки, діти, дружина спадкодавця) або відповідно до ст.1223 ЦК України, спадкоємці за заповітом, а також в разі наявності заповіту - особи, що мають право на обов'язкову частку у спадщині (ст. 1241 ЦК України).
Згідно з роз'ясненнями Верховного суду України від 01 січня 2012 року, викладеними у судовій практиці щодо розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, при визначенні кола заінтересованих осіб у встановленні факту слід враховувати їх юридичний інтерес, а саме: тоді, коли факти, що підлягають встановленню, можуть вплинути на їх права та обов'язки; якщо це організації та установи, в яких заявник буде реалізовувати рішення про встановлення факту.
За таких обставин як заінтересовані особи до розгляду наданої справи мають бути залучені спадкоємці особи, щодо визнання померлою якої ставиться питання.
Заявник про таких осіб не повідомив. Самостійно з'ясувати таку інформацію суд не може. Витягу зі спадкового реєстру щодо наявності чи відсутності заповіту також не надано. Довідки про останнє зареєстроване місце проживання та склад сім'ї особи, щодо якої ставиться питання, не надано.
Спадкоємці фізичної особи, яка оголошена померлою, не мають права відчужувати протягом п'яти років нерухоме майно, що перейшло до них у зв'язку з відкриттям спадщини.
Виходячи з цього, заінтересованими особами у даній справі мають бути усі спадкоємці особи, якщо вони є, чи відповідна територіальна громада, та орган державної реєстрації актів цивільного стану, який є реєстратором рішення суду про визнання особи безвісно відсутньою чи померлою, тощо.
За таких обставин суд позбавлений можливості правильно вирішити справу з дотриманням прав та інтересів усіх заінтересованих осіб.
У відповідності з ч.1 ст.185 ЦПК України, суддя, встановивши, що заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху також у разі, якщо позовну заяву подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.
Виходячи з наведеного вважаю, що подану заяву необхідно залишити без руху з наданням заявнику строку для усунення вказаних в ухвалі недоліків.
Враховуючи наведене, на підставі ст. 185 ЦПК України, суддя
Заяву представника заявника ОСОБА_1 - адвоката Богоноса Ігоря Михайловича, про визнання фізичної особи недієздатною, залишити без руху, надавши заявнику строк для усунення недоліків терміном 5 (п'ять) днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити заявнику, що у разі не усунення недоліків заяви у строк, встановлений судом, заява буде вважатися неподаною і повернута заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Горохівського районного суду
Волинської області В.М. Сметана