Постанова від 22.05.2024 по справі 522/22274/23

Номер провадження: 33/813/1262/24

Номер справи місцевого суду: 522/22274/23

Головуючий у першій інстанції Переверзева Л. І.

Доповідач Комлева О. С.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.05.2024 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі судді - Комлевої О.С.,

з участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_1 ,

адвоката Карагяур Віктора Івановича, захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката Карагяур Віктора Івановича, захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_2 на постанову Приморського районного суду м. Одеси від 11 квітня 2024 року,-

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст оскаржуваної постанови суду першої інстанції.

Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 11 квітня 2024 року ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Вимоги наведені в апеляційній скарзі та узагальнення доводів особи, яка її подала.

На вищевказану постанову суду адвокат Карагяур В.І., захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_2 22 квітня 2024 року подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду скасувати та закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

В обґрунтування апеляційної скарги адвокат Карагяур В.І., зазначив, що порядок проведення огляду особи на стан алкогольного спяніння був грубо порушений, що виразилось передусім у не проведенні огляду ОСОБА_2 в закладі охорони здоров'я після її незгоди з результатами висновків отриманих за допомогою газоаналізатора Драгер.

Матеріали справи не містять ключового доказу - керування транспортного засобу саме особою, на яку було складено протокол про адміністративне правопорушення.

Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, що підтверджують факт порушення ОСОБА_2 правил дорожнього руху і як наслідок її законне зупинення за таке порушення.

Під час оголошення змісту складеного відносно ОСОБА_2 протоколу проадміністративне правопорушення поліцейськими не було роз'яснено права передбачені ст.ст. 55, 56, 59, 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП.

Співробітниками поліції порушено порядок відеофіксації з місця події.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення адвоката Карагяур В.І., захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_2 ,дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, перевіривши доводи наведені в апеляційній скарзі, апеляційний суд дійшов до таких висновків.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, перевіривши доводи наведені в апеляційній скарзі, апеляційний суд дійшов до таких висновків.

У відповідності до положень ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.

Згідно положень ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно з ч.7 ст.294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду скарги буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції дотримався вказаних вимог закону та прийняв законне та обґрунтоване рішення.

Так, відповідно до ч.1 ст.130 КУпАП відповідальність за вказане адміністративне правопорушення настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачі керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Пунктом 2.9.а ПДР України встановлено заборону водієві керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до п. 27 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 № 14 слід ураховувати, що відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Стан сп'яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника, який проводять згідно з Інструкцією про порядок направлення громадян для огляду на стан сп'яніння в заклади охорони здоров'я та проведення огляду з використанням технічних засобів.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 648188 від 01 листопада 2023 року, водій ОСОБА_2 , 1 листопада 2023 року о 00 годин 10 хвилин в м. Одеса, по вул. Сонячна, кут вулиці Генуезька, 24, керувала транспортним засобом Jaguar XE, номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд проводився за допомогою газоаналізатора Драгер 7510 ARLM 0375. Результат позитивний - 1,99 ‰, тест 737.

Своїми діями ОСОБА_2 порушила вимоги п.2.9 (А) Правил дорожнього руху за що відповідальність передбачена статтею 130 ч.1 КУпАП.

Вина ОСОБА_2 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП підтверджується наступними доказами:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 648188 від 01 листопада 2023 року(а.с.1);

- чеком приладу Драгер на стан сп'яніння з результататом - 1,99 ‰ (а.с.4а,4б);

- актом огляду на стан сп'яніння (а.с.5)

- довідкою про отримання особою посвідчення водія (а.с.3);

- довідкою про відсутність повторності вчинення адміністративного правопорушення (а.с.4);

- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого спяніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, у якому зазначено про відмову від огляду (а.с. 7);

- диск DVD-R з відеофайлами до протоколу про адміністративне правопорушення (а.с. 8).

Аналіз досліджених під час судового розгляду судом першої інстанції та перевірених апеляційним судом доказів в своїй сукупності, поза розумним сумнівом дає підстави зробити висновок про доведеність вини ОСОБА_2 встановленою постановою Приморського районного суду м. Одеси від 11 квітня 2024 рокута порушення нею вимог п. 2.9а ПДР України, тобто вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до ч.2 ст.266 КУпАП під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У виконання вищевказаних вимог КУпАП до матеріалів справи додані відеозаписи з нагрудних камер поліцейських щодо обставин складання адміністративного протоколу відносно ОСОБА_2 .

Долучені до матеріалів справи відеозаписи повністю відображають події, які відбулися 01 листопада 2023 року.

Апеляційний суд вважає, що відеозаписи, залучені інспекторами поліції як безумовний доказ у справі, повністю відповідають вимогам Інструкції. Будь-яких фактичних даних, які б спростували чи ставили під сумнів достовірність відеозаписів апелянтом не надано. Не встановлено таких і під час апеляційного розгляду справи. Зафіксовані відеозаписом обставини надають можливість повно та об'єктивно дослідити їх, конкретизувати поведінку поліцейських (діяли в межах своєї компетенції та виконували свої професійні обов'язки у відповідності до Закону України «Про Національну поліцію») та особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Досліджений відеозапис фіксує реальні дані, які не можуть бути спотворені та мають істотне значення для розгляду справи, має достатньо високу інформативність, позбавлений упередження і суб'єктивного ставлення, має безсторонній характер, що вимагає від суду ретельного та уважного дослідження вищевказаного доказу у сукупності із іншими доказами по справі. Оглянутий відеозапис дає можливість встановити його узгодженість з іншими даними, що містяться в протоколі, а тому апеляційний суд приймає його як належний доказ у справі.

Так, наявними відеозаписами встановлено те, що співробітниками поліції зафіксовано факт керування ОСОБА_2 автомобілем Jaguar XE, номерний знак НОМЕР_1 . Зафіксовано ознаки алкогольного сп'яніння у водія. На пропозицію пройти огляд на стан сп'яніння на місці з застосуванням технічного приладу водій погодилася. Огляд проводився за допомогою газоаналізатора Драгер, результат тесту позитивний - 1,99 ‰.

Доводи апеляційної скарги адвоката Карагяур В.І., захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_2 ,що матеріали справи не містять доказу - керування транспортного засобу ОСОБА_2 , апеляційний суд вважає необґрунтованими, оскільки з відеозапису з нагрудних відеокамер поліцейських, вбачається рух транспортного засобу Jaguar XE який виконує лівий поворот під керуванням жінки, надалі встановленої ОСОБА_2 . Крім того, з відеозапису вбачається що на місці зупинки транспортного засобу під час діалогу із працівниками поліції ОСОБА_2 , жодним чином не заперечувала факту керування нею автомобілем. Також, будь яких заперечень з цього приводу ні в графі протоколу про адміністративне правопорушення «Пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, по суті правопорушення», ні на окремих письмових поясненнях ОСОБА_2 не надала.

Доводи апеляційної скарги з приводу порушення співробітниками поліції вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, судом не приймаються, оскільки допущені, на думку апелянта, працівниками поліції порушення, можуть слугувати підставою для дисциплінарної відповідальності працівників поліції. Однак, матеріали справи не містять підтвердження звернення ОСОБА_2 чи її захисника зі скаргами на дії працівників поліції чи з адміністративним позовом до суду.

У судовому засіданні апеляційного суду адвокат Карагяур В.І., також підтвердив що не звертався зі скаргою до керівництва поліції для проведення службової перевірки або до правоохоронних органів, в порядку КПК України, а також до суду адміністративної юрисдикції, з позовом щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності працівників поліції, як суб'єктів, що наділені владними повноваженнями.

Доводи апеляційної скарги з приводу неповідомлення поліцейськими ОСОБА_2 про причини зупинки транспортного засобу під її керуванням, суд вважає необгрунтованими, оскільки поліцейськими було зупинено ОСОБА_2 в 00 год. 10 хвл., коли почала діяти комендантська година.

В апеляційній скарзі не наведено належних і достатніх підстав для спростування висновків суду першої інстанції, не було здобуто таких доказів і при проведенні апеляційного розгляду.

Позиція апелянта, яку він висловив в апеляційній скарзі щодо невизнання своєї вини розцінюється апеляційним судом як спосіб самозахисту та уникнення від відповідальності за вчинене правопорушення.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 р., яке з урахуванням положень статей 8, 9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є частиною національного законодавства, зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі держави.

ОСОБА_2 реалізувала своє право володіти та керувати автомобілем, тим самим погодилася нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.

Також, слід також зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Суд апеляційної інстанції враховує положення практики Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справ «Гірвісаарі проти Фінляндії», п.32.)

Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burg and others v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no.2) (Гору проти Греції №2) [ВП], § 41.

Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга є необґрунтованою та не підлягає задоволенню, а постанова районного суду, в свою чергу, є законною та обґрунтованою, у зв'язку із чим відсутні підстави для її скасування або зміни.

Отже, апеляційний суд вважає, що судове рішення ґрунтується на повно та всебічно досліджених матеріалах справи, постановлено з дотриманням вимог матеріального та процесуального права і підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.

Підстав для скасування постанови суду першої інстанції апеляційний суд не вбачає.

Зважаючи на викладене, постанова суду щодо доведеності вини, кваліфікації дій, накладеного стягнення - є законною та обґрунтованою, і підстав для її скасування не має, тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, апеляційний суд, -

постановив:

Апеляційну скаргу адвоката Карагяур Віктора Івановича, захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Постанову Приморського районного суду м. Одеси від 11 квітня 2024 року - залишити без змін.

Постанова є остаточною і оскарженню в касаційному порядку на підлягає.

Суддя Одеського апеляційного суду О.С. Комлева

Попередній документ
119363937
Наступний документ
119363939
Інформація про рішення:
№ рішення: 119363938
№ справи: 522/22274/23
Дата рішення: 22.05.2024
Дата публікації: 31.05.2024
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адмінправопорушення
Суд: Одеський апеляційний суд
Категорія справи: Справи про адмінправопорушення (з 01.01.2019); Адміністративні правопорушення на транспорті, в галузі шляхового господарства і зв’язку; Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (22.05.2024)
Дата надходження: 25.04.2024
Предмет позову: Жирова П.О. ч.1 ст.130 КУпАП
Розклад засідань:
20.11.2023 12:00 Приморський районний суд м.Одеси
05.12.2023 15:30 Приморський районний суд м.Одеси
19.12.2023 12:45 Приморський районний суд м.Одеси
25.12.2023 13:15 Приморський районний суд м.Одеси
07.02.2024 15:45 Приморський районний суд м.Одеси
11.04.2024 15:55 Приморський районний суд м.Одеси
22.05.2024 10:30 Одеський апеляційний суд