ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
29.05.2024 м. Івано-ФранківськСправа № 909/271/24
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Максимів Т. В. , , розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу
за позовом: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до відповідача: Департаменту інфраструктури, житлової та комунальної політики Івано-Франківської міської ради
про стягнення заборгованості за договором в сумі 133 670 грн 53 коп.
встановив: до Господарського суду Івано-Франківської області звернулась Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 із позовною заявою до Департаменту інфраструктури, житлової та комунальної політики Івано-Франківської міської ради про стягнення заборгованості за виконані роботи за договором підряду №735/19 від 26.12.2019 та договором підряду №229/20 від 20.08.2020 в сумі 133 670 грн 53 коп.
Вирішення судом процесуальних питань.
26.03.2024 суд постановив відкрити провадження у справі та ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами; встановив відповідачу строк для подання заяви у разі наявності заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з відповідним обґрунтуванням.
10.04.2024 відповідач подав відзив на позов вх.№6196/24, який суд прийняв до розгляду.
26.04.2024 позивач подав заперечення на відзив вх.№7077/24, які суд прийняв до розгляду.
Оскільки клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило та з огляду на відсутність у суду підстав для виклику сторін з власної ініціативи, згідно з ч. 5 ст. 252 ГПК України справа розглядається за наявними у ній матеріалами.
Відповідно до частини 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Позиція позивача.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення умов договору не виконав зобов"язання щодо оплати вартості виконаних робіт згідно з договорами підряду №735/19 від 26.12.2019, №229/20 від 20.08.2020 та №411/20 від 03.12.2020. Внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 133 670 грн 53 коп. Позовні вимоги обґрунтовані положеннями ст. 509, 526, 837 ЦК України.
У запереченні на відзив позивач зазначив, що відповідач вводить суд в оману зазначаючи про відсутність бюджетних призначень, оскільки сторони укладали до договорів Додаткові угоди на бюджетні призначення, згідно з якими сума бюджетних призначень на 2021 рік відповідає сумі заборгованості за виконані роботи. Вказав, що відсутність бюджетного фінансування не може бути підставою для звільнення відповідача від оплати робіт. Просив суд задовольнити позовні вимоги.
Позиція відповідача.
Відповідач проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позов. Зазначив, що позов є безпідставним та необґрунтованим. В спростування позовних вимог посилається на те, що відповідач є розпорядником бюджетних коштів, тому укладання будь-яких договорів, на підставі яких останній бере бюджетні зобов'язання необхідно здійснювати з врахуванням положень Бюджетного кодексу України. Однак відповідачу, як головному розпоряднику коштів, відповідні бюджетні асигнування на повну оплату цих робіт не проводились. Фактичних бюджетних надходжень за вказаними договорами підряду не було. Також зазначив, що сторонами узгоджені не умови виникнення у замовника вказаного обов"язку, а порядок здійснення розрахунків, тобто умови виконання зобов"язань. Вказав, що сторони погодили умови виконання замовником зобов'язань з вказівкою на обставини наявності фінансування. Таким чином, фінансові зобов'язання за укладеними договорами підряду виникають лише за наявності та у межах бюджетних асигнувань, установлених планами використання бюджетних коштів. Ствердив, що виконання зобов'язань за договором неможливе внаслідок відсутності фінансування із спеціального фонду бюджету та в силу приписів Порядку виконання повноважень Державною казначейською службою в особливому режимі в умовах воєнного стану, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.2021 N 590. Просив суд в позові відмовити.
Обставини справи. Оцінювання доказів.
26.12.2019 Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 та Департамент інфраструктури, житлової та комунальної політики Івано-Франківської міської ради уклали договір підряду №735/19, відповідно до п.1.1. якого Підрядник зобов"язується виконати за завданням Замовника відповідно до затвердженої проектно-кошторисної документації з використанням своїх матеріальних ресурсів, а Замовник зобов"язується прийняти та оплатити такі роботи: ГБН Г.1-218-182:2011 капітальний ремонт прибудинкової території будинку АДРЕСА_1 (CPV ДК 021:2015-45233000-9 - Будівництво, влаштовування фундаменту та покриття шосе, доріг).
Згідно з п. 2.1 договору, договірна ціна (вартість робіт) визначається відповідно до державних будівельних норм та нормативних документів у сфері ціноутворення у будівництві, є динамічна і становить 938000 грн 00 коп. без ПДВ.
Відповідно до п. п. 3.1, 3.2 договору, роботи згідно даного договору повинні бути виконані в термін до 30.06.2020. Датою закінчення робіт вважається дата їх прийняття замовником.
20.08.2020 Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 та Департамент інфраструктури, житлової та комунальної політики Івано-Франківської міської ради уклали договір підряду №229/20, відповідно до п.1.1. якого Підрядник зобов"язується виконати за завданням Замовника відповідно до затвердженої проектно-кошторисної документації з використанням своїх матеріальних ресурсів, а Замовник зобов"язується прийняти та оплатити такі роботи: АДРЕСА_2 ;3: ремонт двору в центрі міста - в серці Івано-Франківська (ДК 021:2015 -45453000-7 Капітальний ремонт і реставрація).
Згідно з п. 2.1 договору, договірна ціна (вартість робіт) визначається відповідно до державних будівельних норм та нормативних документів у сфері ціноутворення у будівництві, є динамічна і становить 90 480 грн 00 коп. без ПДВ.
03.12.2020 Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 та Департамент інфраструктури, житлової та комунальної політики Івано-Франківської міської ради уклали договір підряду №411/20, відповідно до п.1.1. якого Підрядник зобов"язується виконати за завданням Замовника відповідно до затвердженої проектно-кошторисної документації з використанням своїх матеріальних ресурсів, а Замовник зобов"язується прийняти та оплатити такі роботи: Капітальний ремонт тротуару прибудинкової території будинку АДРЕСА_1 (додаткові роботи).
Згідно з п. 2.1 договору, договірна ціна (вартість робіт) визначається відповідно до державних будівельних норм та нормативних документів у сфері ціноутворення у будівництві, є динамічна і становить 15 467 грн 37 коп. без ПДВ.
Розрахунки за виконані роботи проводяться на підставі документів про обсяги виконаних робіт та їх вартість (п. 2.3 договорів).
Замовник надає підряднику аванс в розмірі 30% від вартості робіт згідно договору (п. 2.4 договорів №735/19 від 26.12.2019, №229/20 від 20.08.2020).
Відповідно до п. 2.7 договорів, належну суму коштів підряднику, визначеному в п. 2.1 договору, замовник подає на оплату в органи державної казначейської служби України м. Івано-Франківська в Івано-Франківській області та/або банк на основі актів здачі-приймання робіт і довідок про вартість виконаних робіт, після підписання таких актів та довідок.
Пунктом 2.11 договорів передбачено, що фінансування за цим договором здійснюється за рахунок коштів міського бюджету.
Бюджетні зобов"язання за цим договором виникають у разі наявності та в межах відповідних бюджетних асигнувань (п. 2.12 договорів ).
Згідно з п. п. 3.1, 3.2 договорів (№229/20 від 20.08.2020, № 411/20 від 03.12.2020), роботи згідно даного договору повинні бути виконані в термін до 31.12.2020. Датою закінчення робіт вважається дата їх прийняття замовником.
Пунктом 3.5. договорів передбачено, що строки виконання робіт визначені цим договором не можуть бути змінені підрядником в односторонньому порядку у зв'язку із затримкою фінансування з бюджету чи затримкою в оплаті платіжних документів, поданих замовником на оплату в органах державної казначейської служби України та/або банк.
Відповідно до п. 4.1 договорів, після одержання повідомлення підрядника про готовність до передачі закінчення робіт (об'єкта будівництва) замовник зобов'язаний негайно розпочати їх прийняття.
Передача виконаних робіт (об'єкта будівництва) підрядником і приймання їх замовником оформляється актом про виконані роботи, або надається мотивована відмова від прийняття робіт (п. 4.2. договорів).
Згідно з п. 9.1 договорів, підрядник встановлює гарантійний строк на виконані роботи протягом 3 років з моменту підписання акту здачі-приймання робіт.
Сторони домовились, що за порушення зобов'язань передбачених договором, вони несуть відповідальність визначену чинним законодавством (п. 10.1 договорів).
Пунктом 13.2. договорів передбачено, що додаткові погодження і додатки до цього договору складають його невід'ємну частину.
Відповідно до п. 16.2 договорів, договір вважається укладеним з моменту підписання його сторонами та скріплення печатками у разі їх наявності. Договір складено в 2 (двох) оригінальних примірниках для кожної із сторін, які мають однакову юридичну силу.
Договір діє з моменту укладення до повного закінчення виконання робіт і проведення остаточних розрахунків між сторонами (п. 16.3 договорів).
До договору №735/19 від 26.12.2019 сторони уклали ряд додаткових угод №160 від 09.06.2020, №195 від 21.08.2020, №132 від 19.02.2021 про доповнення розділу 2 договору п.2.14 відповідно до якого погоджували суму бюджетних призначень на 2020, 2021 роки, №300 від 22.12.2020 про зміну терміну виконання робіт до 31.12.2021, №87 від 25.01.2021 про зміну назви замовника та слова директор Департаменту на заступник міського голови - директор Департаменту.
До договору № 229/20 від 20.08.2020 сторони уклали додаткову угоду №86 від 20.01.2021 про зміну назви замовника та слова директор Департаменту на заступник міського голови - директор Департаменту.
До договору №411/20 від 03.12.2020 сторони уклали додаткову угоду №301 від 22.12.2020 про зміну терміну виконання робіт до 31.12.2021, №88 від 25.01.2021 про зміну назви замовника та слова директор Департаменту на заступник міського голови - директор Департаменту, №133 від 18.02.2021 про доповнення розділу 2 договору п.2.14 відповідно до якого погоджували суму бюджетних призначень на 2021 рік.
На виконання умов договорів підряду позивач виконав підрядні роботи, в підтвердження чого подав дефектний акт, зведений кошторисний розрахунок вартості об"єкта будівництва, локальний кошторис з розрахунком договірної ціни, розрахунки загальновиробничих витрат, відомості ресурсів до локального кошторису, а також підписані та скріплені печатками відповідача довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форма №КБ-3) та акти приймання виконаних будівельних робіт (за формою КБ-2в).
Відповідач в порушення умов договору виконані та прийняті роботи оплатив частково, внаслідок чого утворилась заборгованість в сумі 133 670 грн 53 коп.
З метою досудового врегулювання спору позивач 07.07.2023 направив на адресу відповідача вимогу про сплату заборгованості №01/07-23, докази чого приєднані до матеріалів справи. Однак вказана вимога залишена відповідачем без відповіді та виконання, у зв"язку з чим позивач звернувся в суд за захистом порушеного права.
Як вбачається з матеріалів справи відповідач не заперечує факт виконання позивачем обумовлених договором підрядних робіт в 2021 році, їх обсяг, а фактично стверджує про неможливість виконання зобов'язань за договором внаслідок відсутності фінансування із спеціального фонду бюджету та в силу приписів Порядку виконання повноважень Державною казначейською службою в особливому режимі в умовах воєнного стану, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.2021 N 590.
Норми права та мотиви, якими суд керувався при прийнятті рішення. Висновки суду.
У відповідності до вимог ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Згідно вимог ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, що кореспондується положенням ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).
Відповідно до положень ст. 625 Цивільного кодексу України, що кореспондується положенням ст. 193 Господарського кодексу України, встановлено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.
За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу (ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч. 1 ст. 875 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.
Приписами ч. 1 ст. 853 Цивільного кодексу України встановлено, що замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.
Частиною 4 ст. 882 Цивільного кодексу України встановлено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акту про це вказується в акті і він підписується другою стороною.
Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання (ст. 610 ЦК України).
Щодо посилання відповідача на приписи Порядку виконання повноважень Державною казначейською службою в особливому режимі в умовах воєнного стану, суд зазначає, що відповідно до частини 4 п. 22 Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України, в умовах воєнного стану виконання повноважень органами Казначейства України на відповідній території України може здійснюватися в особливому режимі у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку виконання повноважень Державною казначейською службою в особливому режимі в умовах воєнного стану" від 09.06.2021 № 590, затверджений Порядок виконання повноважень Державною казначейською службою в особливому режимі в умовах воєнного стану.
Згідно з п. 16 Порядку, органи Казначейства забезпечують розрахунково-касове обслуговування розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів у централізованому порядку в разі прийняття головним розпорядником бюджетних коштів відповідного рішення.
Пункт 19 вказаного Порядку визначає, що Казначейство та органи Казначейства здійснюють платежі за дорученнями клієнтів з урахуванням ресурсної забезпеченості єдиного казначейського рахунка в певній черговості.
Таким чином, цим Порядком визначений порядок розрахунково-касового обслуговування Казначейством та органами Казначейства розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів.
При цьому, у матеріалах справи відсутні будь-які докази надання доручення відповідачем щодо здійснення платежу на рахунок позивача, неможливості проведення органами Казначейства такого платежу.
За наведеного, посилання відповідача на вказану Постанову є безпідставним.
Суд також критично оцінює доводи відповідача про неможливість виконання умов договорів у зв"язку з відсутністю бюджетних асигнувань на повну оплату робіт оскільки в додаткових угодах №133 від 18.02.2021, №132 від 18.02.2021 сторони визначили та погодили суми бюджетних призначень на 2021 рік, що відповідають сумам заборгованості за виконані роботи.
Відповідно до ч.1 ст.49 Бюджетного кодексу України розпорядник бюджетних коштів після отримання товарів, робіт і послуг відповідно до умов взятого бюджетного зобов'язання приймає рішення про їх оплату та надає доручення на здійснення платежу органу Казначейства України, якщо інше не передбачено бюджетним законодавством, визначеним пунктом 5 частини першої статті 4 цього Кодексу.
Відповідач належними та допустимими доказами не довів суду про ненадходження коштів з бюджету на його рахунок для оплати робіт за договорами перед позивачем.
Згідно з ч. 1 ст. 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.
Згідно з ч.2 ст.193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Частина 2 ст. 617 ЦК України та ч. 2 ст.218 ГК України передбачають, що відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов'язань контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від відповідальності за порушення зобов'язання.
До того ж, в ст. 1 ЦК України визначено, що однією з ознак майнових відносин є юридична рівність їх учасників, в тому числі й органів державної влади, а тому самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з місцевого бюджету та відсутністю у ньому коштів, не виправдовують замовника та не заперечують обов'язку такого органу, який виступає стороною зобов'язального правовідношення, від його виконання належним чином.
Сама собою відсутність бюджетних коштів не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов'язання.
Таким чином, відсутність бюджетного фінансування не може бути підставою для звільнення відповідача від оплати за виконані позивачем підрядні роботи.
Відповідно до положень статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Суду як джерело права.
Європейським судом з прав людини в рішенні від 18.10.2005 у справі “Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України” та в рішенні від 30.11.2004 у справі “Бакалов проти України” зазначено, що відсутність бюджетного фінансування (бюджетних коштів) не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.
Відповідно до статей 73, 74, 81 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ст.86 ГПК України).
Висновок суду.
Факт прострочення виконання зобов'язання за договорами підряду підтверджується матеріалами справи, відтак вимога позивача про стягнення з відповідача 133 670 грн 53 коп. обґрунтована та належить до задоволення.
Судові витрати.
Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
При зверненні з позовом позивач сплатив судовий збір в сумі 3028 грн 00 коп., що підтверджується квитанцією до платіжної інструкції № 0.0.3541119025 від 20 березня 2024 року.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Суд, враховуючи задоволення позовних вимог судовий збір в сумі 3028 грн 00 коп. - покладає на відповідача.
Керуючись ст. 8, 124 Конституції України, статтями 2, 86, 129, 236-238, 240, 241, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд
позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Департаменту інфраструктури, житлової та комунальної політики Івано-Франківської міської ради про стягнення заборгованості в сумі 133 670 грн 53 коп. задовольнити.
Стягнути з Департаменту інфраструктури, житлової та комунальної політики Івано-Франківської міської ради, вул. Незалежності, буд. 7, м. Івано-Франківськ, 76018 (код 37794186) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , АДРЕСА_3 (код НОМЕР_1 ) 133670 (сто тридцять три тисячі шістсот сімдесят) грн 53 коп. заборгованості, а також 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп. судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення господарського суду може бути оскаржено до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строк, встановлений розділом IV Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено 29.05.2024
Суддя Т. В. Максимів