вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88000, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua
28 травня 2024 р. м. Ужгород Справа № 907/321/24
Суддя Господарського суду Закарпатської області Андрейчук Л.В., розглянувши матеріали справи
за позовом Закарпатського обласного центру з гідрометеорології, м. Ужгород
до відповідача Закарпатського обласного комунального підприємства «Міжнародний аеропорт Ужгород», м. Ужгород
про стягнення 38 898,45 грн,
Секретар судового засідання - Райніш М.І.
Сторони не викликались
Закарпатський обласний центр з гідрометеорології заявив позов до Закарпатського обласного комунального підприємства «Міжнародний аеропорт Ужгород» про стягнення 38 898,45 грн заборгованості за надання послуг з метеорологічного обслуговування та забезпечення на аеродромі «Ужгород».
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ Господарського суду Закарпатської області, до розгляду справи № 907/321/24 визначено суддю Андрейчука Л.В.
Ухвалою від 28.03.2024 відкрито провадження у справі, постановлено розглянути спір за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, встановлено учасникам спору процесуальні строки для подання заяв по суті спору, а також відповідачу строк у п'ятнадцять днів з дня вручення ухвали для подання письмових заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Від відповідача на адресу суду 16.04.2024 року надійшов відзив на позовну заяву.
Від позивача на адресу суду 22.04.2024 року надійшла відповідь на відзив.
Попередній розрахунок понесених позивачем судових витрат становить 3028,00 грн судового збору.
Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами дослідження та оцінки доказів, поданих сторонами у спорі.
Правова позиція позивача
Позивач просить суд задоволити позов в повному обсязі, обґрунтовуючи позовні вимоги доданими до матеріалів справи документальними доказами, зокрема стверджує, що відповідач має заборгованість перед позивачем на суму 38 898,45 грн за надання послуг з метеорологічного обслуговування та забезпечення на аеродромі "Ужгород".
На підтвердження надання послуг з метеорологічного обслуговування експлуатантів повітряних суден, які здійснювали польоти на аеродромі Ужгород в період з 01 квітня 2021 року по 31 грудня 2021 року, позивач додає до матеріалів справи складені повідомлення про здійснені роботи по метеорологічному обслуговуванню.
Позивач зазначає, що з квітня по серпень 2021 року включно посадові особи СОП ЗОКП «Міжнародний аеропорт Ужгород» приймали вищевказані повідомлення та проставляли особистий підпис із зазначенням даних прізвища, ініціалів та посади. Водночас з вересня по грудень 2021 року включно, ЗОКП «Міжнародний аеропорт Ужгород» відмовивися від проставлення підпису, що засвідчується актами про відмову уповноваженого працівника СОП ЗОКП «Міжнародний аеропорт Ужгород» від отримання під розпис повідомлення про здійснені роботи по метеорологічному обслуговуванню.
Крім того, стверджує, що помісячно, у період з 01.04.2021 року по 31.12.2021 р. начальником АМСЦ Ужгород надавалася інформація стосовно наданих послуг з метеорологічного обслуговування, де вказувалась кількість наданих метеорологічних послуг на аеродромі Ужгород, формувалися рахунки та акти виконаних робіт, які надавалися відповідачу.
Проте, відповідач не здійснив оплату виставлених рахунків, що стало підставою подання цієї позовної заяви.
Заперечення відповідача
Відповідач заперечує позовні вимоги в повному обсязі, оскільки зазначає, що у період з 01.04.2021 по 31.12.2021 між позивачем та відповідачем не було укладено жодних договорів на надання послуг з метеорологічного обслуговування та забезпечення на аеродромі «Ужгород», a тому будь-яких зобов'язань за вищевказаний спірний період між позивачем та відповідачем не виникало.
Виходячи із вищевказаного, відповідач вказує на відсутність законних підстав на прийняття будь-яких послуг від позивача, підписання актів наданих послуг та їх оплату за спірний період, про що відповідач неодноразово письмово повідомляв позивача, що підтверджує завіреними копіями листів, що додаються до відзиву.
Таким чином, відповідач вважає, що вимоги позивача щодо стягнення суми боргу за надані ним відповідачу протягом спірного періоду з 01.04.2021 по 31.12.2021 послуги з метеорологічного обслуговування та забезпечення на аеродромі «Ужгород» у розмірі 38898,45 гривень є необґрунтованими та безпідставними.
ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ.
Судом встановлено, що 27.01.2021 р. Закарпатським обласним комунальним підприємством "Міжнародний аеропорт Ужгород" (далі - Відповідач, Замовник) та Закарпатським обласним центром з гідрометеорології (надалі - Позивач, Виконавець) укладено Договір про надання послуг з метеорологічного обслуговування та забезпечення на аеродромі «Ужгород» № 998- 02/6 зі строком дії з 01.01.2021 по 31.03.2021 (включно).
15.03.2021 позивач у додатку до листа №998-1-291/998-03 надіслав відповідачу проект договору про надання послуг з метеорологічного обслуговування на аеродромі «Ужгород» у двох примірниках.
01.04.2021 відповідач у додатку до листа №135/01-15/2 надіслав підписаний договір з протоколом розбіжностей, запропонувавши власну редакцію договору в частині пунктів 2.2.10, 2.4.12, 3.2, 3.3, підпункту 3 пункту 9.1 розділу 9 договору та додатків до договору 3, 7, а також доповнивши договір пунктами 2.3.6, 2.2.14, 2.2.15, 2.2.16, підпунктом 9 пункту 9.1 розділу 9 договору та додатком до договору 9.
23.04.2021 позивач, розглянувши протокол розбіжностей до договору, листом №998-1-448/998-01 повідомив відповідача про погодження п. 3.3 договору в редакції відповідача, водночас не погодився з редакцією інших пунктів та заперечив проти їх включення до Договору.
Таким чином, між сторонами залишилися неврегульовані розбіжності, що виникли при укладенні договору.
Судом встановлено, що позивач звернувся до суду з позовом до відповідача та просить суд врегулювати спір шляхом укладення сторонами договору про надання послуг з метеорологічного обслуговування та забезпечення на аеродромі «Ужгород» в редакції позивача в частині пунктів 2.2.10, 2.4.12, 3.2, 3.3, підпункту 3 пункту 9.1 розділу 9 договору та додатків до договору 3, 7 та виключити з договору запропоновані відповідачем пункти 2.3.6, 2.2.14, 2.2.15, 2.2.16, підпункт 9 пункту 9.1 розділу 9 договору та додаток до договору 9.
Рішенням Господарський суд Закарпатської області від 21 грудня 2021 р. у справі № 907/304/21 у задоволенні позову відмовлено, оскільки відсутні підстави до примусового укладення договору, який з огляду на недосягнення сторонами згоди з усіх істотних умов предмету договору (надання послуг замовнику, що включає також послуги третім особам-1), порядку оплати наданих послуг не може вважатися укладеним. Згідно ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (справа №907/304/21).
На підтвердження надання послуг з метеорологічного обслуговування експлуатантів повітряних суден, які здійснювали польоти на аеродромі Ужгород в період з 01 квітня 2021 року по 31 грудня 2021 року, позивач додає до матеріалів справи складені повідомлення про здійснені роботи метеорологічному обслуговуванню.
Згідно з матеріалами справи кількість таких повідомлень становить: за квітень 2021 - 7 повідомлень, за травень 2021 - 2 повідомлення, за червень 2021 - 10 повідомлень, за липень - 10 повідомлень, за серпень - 18 повідомлень, за вересень - 6 повідомлень, за жовтень - 7 повідомлень, за листопад - 3 повідомлення, за грудень 2021 - 3 повідомлення.
Позивач зазначає, що з квітня по серпень 2021 року включно вказані повідомлення підписані посадовими особами сторін, з вересня по грудень 2021 року включно складено акти про відмову від отримання під розпис повідомлення про фактично здійснені роботи по метеорологічному обслуговуванню.
Позивач вказує, що з метою оплати відповідачем коштів за надані послуги направив останньому рахунки на оплату та акти виконаних робіт, а саме: акт виконаних робіт № 4 від 30.04.2021 та рахунок від 30.04.2021 р. на загальну суму 5393,97 грн, акт виконаних робіт № 5 від 31.05.2021 р. та рахунок від 31.05.2021 р. на загальну суму 2862,35 грн, акт виконаних робіт № 6 від 30.06.2021 р. та рахунок від 30.06.2021 р. на загальну суму 7429,97 грн, акт виконаних робіт № 7 від 31.07.2021 р. та рахунок від 31.07.2021 р. на загальну суму 6385,57 грн, акт виконаних робіт № 8 від 31.08.2021 р. та рахунок від 31.08.2021 р. на загальну суму 8464,28 грн, акт виконаних робіт № 9 від 30.09.2021 р. та рахунок від 30.09.2021 р. на загальну суму 2733,05 грн, акт виконаних робіт № 10 від 31.10.2021 р. та рахунок від 31.10.2021 р. на загальну суму 3031,14 грн, акт виконаних робіт № 11 від 30.11.2021 р. та рахунок від 30.11.2021 р. на загальну суму 1299,06 грн, № 12 від 30.12.2021 р. та рахунок від 30.12.2021 р. на загальну суму 1299,06 грн.
Водночас відповідач не здійснив оплату встановлених рахунків за надані позивачем послуги.
Матеріалами справи підтверджується, що позивач звертався до відповідача з претензією про оплату суми боргу від 28.12.2023 №998 01-1429/998-01.
Так на вказану претензію позивачем отримано відповідь від відповідача від 24.01.2024 №63/01-15, в якій зазначено, що оскільки у ЗОКП «Міжнародний аеропорт Ужгород» відсутні підписані акти виконаних робіт за Договором №998-02/6 від 27.01.2021 та відсутня кредиторська заборгованість перед Закарпатським ЦГМ, то відповідно ЗОКП «Міжнародний аеропорт Ужгород» не має підстав та можливості задовольнити вимогу щодо сплати претензійної суми.
На підставі викладеного, позивач просить стягнути з відповідача суму заборгованості у розмірі 38 898,45 грн за надання послуг з метеорологічного обслуговування та забезпечення на аеродромі «Ужгород» без діючого договору.
Приписами ст. 626 ЦК України встановлено, зокрема, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.
У відповідності до положень ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Отже, підтверджуючими документами здійснення метеорологічне обслуговування протягом спірного періоду експлуатантів повітряних суден, які здійснювали польоти на аеродромі Ужгород являються щомісячні акти та розрахунки, які надсилалися на адресу відповідача; щомісячні листи-звіти начальника АМСЦ Ужгород про надання послуги на аеродромі Ужгород, які скеровувалися начальнику Закарпатського ЦГМ; повідомлення про фактично здійснені роботи по метеорологічному обслуговуванню експлуатантів повітряних суден, які здійснювали польоти на аеродромі Ужгород.
Відповідно до ст. 982 ЦК України істотними умовами договору страхування є предмет договору страхування, страховий випадок, розмір грошової суми, в межах якої страховик зобов'язаний провести виплату у разі настання страхового випадку (страхова сума), розмір страхового платежу і строки його сплати, строк договору та інші умови, визначені актами цивільного законодавства.
Матеріалами справи встановлено, що сторонами не було врегульовано розбіжностей при укладенні договору, водночас таке врегулювання не було здійснено і в судовому порядку. (справа № 907/304/21).
Гідрометеорологічне обслуговування, що є предметом спору у даній справі, за приписами ст. 17 Закону України «Про гідрометеорологічну діяльність» здійснюється підприємствами, установами та організаціями, що належать до сфери управління центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну політику у сфері гідрометеорологічної діяльності, до яких віднесено позивача у справі, за плату в обсягах і формах, що визначається на договірних засадах.
За приписами ч. 5 ст. 72 Повітряного кодексу України експлуатант аеродрому, яким є відповідач у справі, зобов'язаний забезпечувати експлуатантів повітряних суден метеорологічною інформацією власними силами або на договірних умовах відповідно до авіаційних правил України.
Відповідно ст. 36 Повітряного кодексу України аеронавігаційне обслуговування, в т.ч. метеорологічне обслуговування, польотів повітряних суден (на маршруті, на підході та в районі аеродрому) здійснюється на платній основі провайдерами аеронавігаційного обслуговування, одним з яких є позивач у справі.
З наведених приписів чинного законодавства вбачається, що хоч відповідач як експлуатант аеродрому зобов'язаний забезпечувати експлуатантів повітряних суден метеорологічною інформацією, закон не обмежує його у виборі способу такого забезпечення самостійно власними силами або на договірних умовах та у виборі контрагентів за договорами - провайдерів аеронавігаційного обслуговування.
Отже, посилання позивача на обов'язок надання послуг з метеорологічного обслуговування та забезпечення на аеродромі відповідачу є необгрунтованим, оскільки відповідно до ч. 5 ст. 72 Повітряного кодексу України закон не обмежує відповідача у виборі способу такого забезпечення, водночас сторони не досягли згоди щодо всіх істотних умов договору.
Всупереч зазначеному, надання послуг позивач підтверджує повідомленнями про фактично здійснені роботи, актами виконаних робіт та рахунками.
Дослідивши акти виконаних робіт та рахунками виставлені позивачем за надані послуги з метрологічного обслуговування на аеродромі «Ужгород», суд встановив, що такі були виставлені на підставі Договором №32-2021 від 01.04.2021, про що є відповідне покликання у вказаних документах. Однак, як встановлено судом, вказаний договір не укладений між сторонами з мотивів недосягнення сторонами згоди з усіх істотних умов договору.
Матеріалами справи підтверджено, відповідачем не було підписано Акти виконаних робіт та рахунки до актів за період з 01 квітня 2021 року по 31 грудня 2021 року
Суд звертає увагу на те що додані до справи повідомлення про здійснені роботи метеорологічному обслуговування частково підписані, як зазначено в повідомленні “посадовими особами СОП ЗОКП «Міжнародний аеропорт Ужгород»”, однак в матеріалах справи не міститься жодних підтверджень, що вказані в повідомленнях підписанти зі сторони відповідача є посадовими особами Закарпатського обласного комунального підприємства «Міжнародний аеропорт Ужгород».
Також, до відзиву на позовну заяву додано повідомлення про не прийняття виконаних робіт від 18.08.2021, 20.09.2021. 07.10.2021, якими повідомлено позивача про відсутність законних підстав на прийняття будь-яких послуг від позивача, підписання актів наданих послуг та їх оплату за спірний період.
Таким чином, суд вбачає відсутність підстав для надання позивачем послуг, та вільного волевиявлення відповідача в їх прийнятті.
Відповідно до статті 73 ГПК України, доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно з частинами першою, третьою статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Позивач як особа, яка вважає, що її право порушено самостійно визначає докази, які на його думку підтверджують заявлені вимоги. Проте, обов'язок надання правового аналізу заявлених вимог, доказів на їх підтвердження та спростування доводів учасників справи, покладений на господарський суд.
Жодний доказ не має для суду заздалегідь встановленої сили, а суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ч.3 ст. 86 ГПК України).
Також суд зазначає, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 89 ГПК України).
Стандарт доказування "вірогідності доказів" встановлює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач та їх оцінки їх правдивості і переваги доводів протилежної сторони судового процесу. Тлумачення змісту цієї статті показує, що нею на суд покладено обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були. Тобто, обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (тут суд звертається до правових висновків викладених у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.06.2020 у справі № 924/233/18, від 30.09.2021 у справі № 922/3928/20, зокрема, що саме суд має забезпечити право особи на справедливий суд (справедливу судову процедуру).
Суд також звертає увагу на те, що позивач не надав належні та допустимі докази підтвердження розрахунку позивача заявленої ним до стягнення заборгованості за спірний період, оскільки за вимогами законодавства обсяги і форма плати за послуги у сфері гідрометеорологічної діяльності визначається на договірних засадах.
Відповідно до поданої позовної заяви, вартість Послуг встановлювалася відповідно до «Методики формування вартості платних Послуг», затвердженої Наказом Міністерства надзвичайних ситуацій України, Міністерства економічного розвитку і торгівлі України та Міністерства фінансів України від 03.01.2012 № 1/2/1 та «Методичних рекомендацій з оцінки собівартості та вартості гідрометеорологічної продукції», затверджених Наказом голови Держгідромету України від 29.05.2003 № 42.
Дослідивши положення вищезазначених актів, суд наголошує на тому, що вказані методичні рекомендації, методики не містять чітко визначеної вартості послуг на види робіт з метеорологічного обслуговування суб'єктів авіаційної діяльності, відтак позивачем не підтверджено встановлені в актах виконаних робіт та рахунках суми, що підлягають стягненню з відповідачата та недоведено сам факт надання послуг.
За ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Разом з тим, за змістом ч.ч. 2, 3 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти.
Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.
Суд наголошує, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Частиною третьою статті 203 ЦК України передбачено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Як вольова дія, правочин являє собою поєднання волі та волевиявлення. Воля сторін полягає в їхній згоді взяти на себе певні обов'язки, вона повинна бути взаємною, двосторонньою і спрямованою на досягнення певної мети.
Аналогічні висновки зазначені в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 387/554/18.
Оскільки договір між сторонами спору не укладений, нормами законодавства щодо вибору способу забезпечення експлуатантів повітряних суден метеорологічною інформацією є диспозитивними, позивачем не надано належних доказів щодо надання відповідачу послуг з метеорологічного обґрунтувань та забезпечення на аеродромі "Ужгород", а встановлена сума позовних вимог не мітить правомірних обгрунтувань щодо її нарахування суд дійшов до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.
Відповідно до статті 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Пункт 5 частини 3 статті 162 ГПК України покладає саме на позивача обов'язок у позовній заяві викласти обставини, якими він обґрунтовує свої вимоги, зазначити докази, що підтверджують вказані обставини, а також вказати правові підстави позову.
Положеннями статей 13-14 ГПК України унормовано, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
В той же час, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до статей 73, 74, 76-80 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч.1 ст. 86 ГПК України).
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року).
З урахуванням вищевикладеного в сукупності, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову.
Розподіл судових витрат.
Судові витрати на підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відтак, на позивача покладаються витрати на оплату судового збору.
Враховуючи наведене та керуючись статтями 2, 13, 73, 74, 80, 129, 236, 238, 248 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. У задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене в Західному апеляційному господарському суді в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.
Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.
Повний текст рішення складено 29.05.2024
Суддя Л.В. Андрейчук