вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
29.05.2024м. ДніпроСправа № 904/1539/24
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Мілєвої І.В., розглянувши справу
за позовом Акціонерного товариства "Миколаївобленерго", м. Миколаїв
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтекс Інвест", Дніпропетровська область, м. Дніпро
про стягнення 193 121,49 грн
Без виклику представників сторін
Акціонерне товариство "Миколаївобленерго" звернулося до господарського суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтекс Інвест" про стягнення 193 121,49 грн збитків.
Господарський суд Дніпропетровської області ухвалою від 09.04.2024 прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі. Постановив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.
В ухвалі від 09.04.2024 про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі відповідачу було роз'яснено, що відповідно до ч. 1 ст. 251 Господарського процесуального кодексу України відзив подається протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Відповідно до довідки про доставку електронного листа (а.с.31) ухвала суду від 09.04.2024 доставлена до електронного кабінету відповідача 09.04.2024 о 17:52 год.
Відзив відповідач до суду не подав.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд
27.10.2022 між Акціонерним товариством "Миколаївобленерго" (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтекс Інвест" (постачальник) було укладено договір про закупівлю товарів № 31/10-1Т (далі - договір).
Постачальник приймає на себе зобов'язання передати покупцю у власність Бензин А-92, Дизельне паливо (код ДК021:2015:09130000-9 нафта і дистиляти), надалі - товар, а покупець зобов'язується сплатити і прийняти вказаний товар. Найменування товару: бензин А-92 у кількості 35 000 літрів на суму 1 680 000,00 грн з ПДВ, дизельне паливо у кількості 24 000 літрів на суму 1 272 000,00 грн з ПДВ. Всього 2 952 000,00 грн, в т.ч. ПДВ 7% 193 121,50 грн (п. 1.1. договору).
Відпуск товару з АЗС здійснюється за довірчими документами (скретч-картки) на отримання товару відповідно до «Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами», затверджених постановою Кабінету Міністрів Україну № 1442 від 20.12.1997 (п. 1.2. договору).
Товар вважається переданим постачальником і прийнятим покупцем по кількості і якості з моменту отримання товару згідно умов договору (п. 2.1. договору).
Ціна цього договору становить 2 952 000,00 грн, у тому чисті ПДВ у сумі 193 121,50 грн (п.3.1. договору).
Оплата за договором здійснюється покупцем у вигляді 100% вартості замовленого обсягу товару шляхом перерахування коштів на вказані в рахунку-фактурі реквізити постачальника. Постачальник звільняється від своїх обов'язків стосовно поставки партії товару, оплата якої здійснена на інші реквізити (п. 4.1. договору).
Умови оплати: оплата товару здійснюється покупцем в національній валюті України в безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на рахунок постачальника в день виписки рахунку-фактури та накладної на товар. Ціна одного літру товару вказується у рахунку-фактурі та накладній і дійсна тільки протягом дня їх виписки (п. 4.2. договору).
Даний договір набирає сили з моменту його підписання сторонами та діє 31.12.2022. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (п. 10.2. договору).
Відповідач виставив позивачу рахунки-фактури:
- 0037/0000074 від 27.10.2022 на суму 1 680 000,00 грн в т. ч. ПДВ 109 906,54 грн (а.с. 9);
- 0037/0000075 від 27.10.2022 на суму 1 272 000,00 грн в т. ч. ПДВ 83 214,95 грн (а.с. 12).
На виконання умов договору позивач сплатив за поставлений товар грошові кошти у розмірі 2 952 000,00 грн, на підтвердження чого надав платіжні інструкції:
- № 1553 від 27.10.2022 про сплату відповідачу 1 680 000,00 грн (а.с. 10);
- № 1554 від 27.10.2022 про сплату відповідачу 1 272 000,00 грн (а.с. 13).
Позивач зазначає, що на виконання умов договору відповідач поставив товар на загальну суму 2 952 000,00 грн, в т.ч. ПДВ 193 121,49 грн, на підтвердження чого надав підписані сторонами та скріплені їх печатками видаткові накладні:
- № 0037/0000065 від 28.10.2022 про поставку товару на суму 1 680 000,00 грн в т. ч. ПДВ 109 906,54 грн (а.с. 10);
- № 0037/0000066 від 28.10.2022 про поставку товару на суму 1 272 000,00 грн в т. ч. ПДВ 83 214,95 грн (а.с. 13).
Позивач зазначає, що 27.10.2022 ТОВ «Інтекс Інвест» складено податкові накладні № 40/37 на загальну суму 1 680 000,00 грн з ПДВ та № 41/37 на загальну суму 1 272 000,00 грн з ПДВ та подано до Єдиного реєстру податкових накладних.
Згідно з квитанцією про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 15.11.2022 № 9244009059 (а.с. 11) реєстрацію податкової накладної від 27.10.2022 № 40/37 на загальну суму 1 680 000,00 грн з ПДВ зупинено, у зв'язку з тим що «... відсутні відомості у Реєстрі платників акцизного податку з реалізації пального, щодо товару/послуги, 2710124194, що відповідає п. 3 Критеріїв ризиковості здійснення операцій...» та запропоновано ТОВ «Інтекс Інвест» «... надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних...».
Рішенням комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 01.02.2023 № 88192764/39821153 (а.с. 11-12) відмовлено у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної від 27.10.2022 № 40/37 на загальну суму 1 680 000,00 грн з ПДВ, з підстав ненадання ТОВ «Інтекс Інвест» копій документів.
Згідно з квитанцією про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 15.11.2022 № 9244000435 (а.с. 14) реєстрацію податкової накладної № 41/37 від 27.10.2022 на загальну суму 1 272 000,00 грн з ПДВ зупинено, у зв'язку з тим що «... відсутні відомості у Реєстрі платників акцизного податку з реалізації пального, щодо товару/послуги, 2710194300, що відповідає п. 3 Критеріїв ризиковості здійснення операцій...» та запропоновано ТОВ «Інтекс Інвест» «... надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних...».
Рішенням комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 01.02.2023 № 8192766/39821153 (а.с. 14-15) відмовлено у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної від 27.10.2022 № 41/37 на загальну суму 1 272 000,00 грн з ПДВ, з підстав ненадання ТОВ «Інтекс Інвест» копій документів.
Позивач зазначає, що відповідач не зареєстрував податкові накладні за спірними операціями на загальну суму ПДВ 193 121,49 грн. Таким чином, у зв'язку з зазначеними діями постачальника покупець втратив право на податковий кредит на суму 193 121,49 грн. У даному випадку наявний прямий причинно-наслідковий зв'язок між бездіяльністю відповідача щодо виконання визначеного законом обов'язку належним чином скласти та зареєструвати податкову накладну та неможливістю позивача включити суму ПДВ до податкового кредиту позивача, а також, відповідно, зменшення податкового зобов'язання на зазначену суму (193 121,49 грн), яка фактично є збитками позивача. З огляду на викладене, як зазначає позивач, відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу збитки у розмірі 193 121,49 грн.
Позивач зазначає, що відповідач заборгованість не сплатив, що і стало причиною звернення до суду.
Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (п. 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України).
Відповідно до п. 187.1. ст. 187 Податкового кодексу України, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов'язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.
Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.
Податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу (п. 14.1.181. ст. 14 Податкового кодексу України).
Як вбачається з викладеного вище, згідно з п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України на продавця товарів/послуг покладено обов'язок в установлені терміни скласти податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних, чим зумовлено обґрунтоване сподівання контрагента на те, що це зобов'язання буде виконано, оскільки тільки підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних суми податку можуть бути віднесені до складу податкового кредиту. Згідно п. 201.16. ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Чинне законодавство не передбачає реєстрації податкової накладної в ЄРПН покупцем послуг. Тому суд приходить до висновку, що обов'язок скласти та зареєструвати в ЄРПН податкову накладну покладено на відповідача, як постачальника в розумінні ст.201 ПК України.
Відповідно до п 198.2. ст. 198 датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
- дата отримання платником податку товарів/послуг.
Згідно з п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:
а) придбання або виготовлення товарів та послуг;
б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;
г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;
ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України).
Таким чином, відповідно до положень п. 187.1. ст. 187 Податкового кодексу України відповідач був зобов'язаний зареєструвати податкові накладні з податку на додану вартість в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Належні та достовірні докази реєстрації відповідачем спірних податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних в матеріалах справи відсутні, у зв'язку із чим позивач був позбавлений права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, зобов'язаний сплатити на користь держави грошове зобов'язання з ПДВ в розмірі 193 121,49 грн.
Разом з тим господарський суд зауважує, що стаття 201 Податкового кодексу України передбачає, що у разі невиконання продавцем покладених на нього обов'язків щодо складання та реєстрації податкових накладних у ЄРПН, платник ПДВ має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця за формою згідно з додатком 8 до такої декларації відповідно до наказу Міністерства Фінансів України від 28.01.2016 № 21.
Однак, звернення покупця послуг зі скаргою на продавця, який не виконав передбаченого наведеною нормою обов'язку, відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України не надає покупцю права на включення суми податку з цих операцій до складу податкового кредиту, а можливість подання скарги на цього продавця є лише підставою для проведення документальної позапланової перевірки його контролюючим органом.
З огляду на викладене суд не вважає, що саме позивач повинен був вчинити відповідні дії щодо невиконання відповідачем обов'язку з реєстрації податкових накладних - подати скаргу податковому органу. Така правова позиція суперечить принципам добросовісності ведення господарської діяльності.
Так, згідно ч.2 ст.193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено (ч. 1 ст. 224 Господарського кодексу України).
Особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування (ч. 1 ст. 22 Цивільного кодексу України).
Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною (ч. 2 ст. 224 Господарського кодексу України).
Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода) (ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України).
До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом (ч. 1 ст. 225 Господарського кодексу України).
Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі (ч. 3 ст. 22 Цивільного кодексу України).
Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України).
Доведення факту наявності таких збитків та їх розміру, а також причинно-наслідкового зв'язку між правопорушенням і збитками покладено на позивача. Причинний зв'язок як обов'язковий елемент відповідальності за заподіяні збитки полягає в тому, що шкода повинна бути об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди, отже, доведенню підлягає факт того, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки.
Зважаючи на зазначені норми, для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов'язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає.
Велика Палата Верховного Суду в своїй постанові від 05.06.2019 по справі № 908/1568/18 дійшла наступного висновку: «обов'язок продавця зареєструвати податкову накладну є обов'язком платника податку у публічно-правових відносинах, а не обов'язком перед покупцем, хоча невиконання цього обов'язку може завдати покупцю збитків. Тому позовна вимога покупця про зобов'язання продавця здійснити таку реєстрацію не є способом захисту у господарських правовідносинах, і не підлягає розгляду в суді жодної юрисдикції. Натомість належним способом захисту для позивача може бути звернення до контрагента з позовом про відшкодування збитків, завданих внаслідок порушення контрагентом за договором обов'язку щодо складення та реєстрації податкових накладних».
Тому має місце прямий причинно-наслідковий зв'язок між бездіяльністю відповідача щодо виконання визначеного законом обов'язку зареєструвати податкову накладну та неможливістю включення сум ПДВ до податкового кредиту позивача та, відповідно, зменшення податкового зобов'язання на зазначену суму, яка фактично є збитками цієї особи. Отже, наявні усі елементи складу господарського правопорушення .
Факт відсутності реєстрації податкових накладних у ЄРПН через нездійснення контрагентом за договором відповідних дій є достатнім доказом протиправної поведінки відповідача, порушення ним господарського зобов'язання - наданої ним гарантії того, що контрагент за договором матиме право на користування податковим кредитом у розмірі суми ПДВ, який визначено договором у складі ціни.
Аналогічних правових висновків дійшов Верховний Суд у складі палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду у постанові від 07.06.2023 у справі № 916/334/22.
Відповідач не виконав вимог ст. 201 ПК України, у зв'язку з цим позивач був позбавлений права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатись правом на зменшення податкового зобов'язання на суму 193 121,49 грн. Тобто має місце прямий причинно-наслідковий зв'язок між бездіяльністю відповідача щодо виконання обов'язку зареєструвати податкову накладну та неможливістю включення сум ПДВ до податкового кредиту позивача та, відповідно, зменшення податкового зобов'язання на суму 193 121,49 грн, яка фактично є збитками останнього.
Господарський суд, проаналізувавши наведені нормативно-правові акти в аспекті спірних правовідносин, зазначає, що в діяннях відповідача наявний склад господарського правопорушення у вигляді завдання збитків.
З огляду на викладене, обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені і відповідачем не спростовані, а тому позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 193 121,49 грн збитків є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Згідно зі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в розмірі 2422,40 грн.
Керуючись ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позов задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтекс Інвест" (49600, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Мандриківська, буд. 47, офіс 206/2, ідентифікаційний код 39821153) на користь Акціонерного товариства "Миколаївобленерго" (54017, Миколаївська область, м. Миколаїв, вул. Громадянська, буд. 40, ідентифікаційний код 23399393) 195 543,89 грн, а саме: 193 121,49 грн збитків, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн, про що видати наказ.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду.
Суддя І.В. Мілєва