вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
29.05.2024 Справа № 904/1440/24
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Кеся Н.Б.
за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "ГОВТВА", м.Решетилівка, Полтавська область
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтекс Інвест", м.Дніпро
про стягнення 21 421,64 грн
Представники сторін в судове засідання не викликались
1. Короткий зміст позовних вимог
Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "ГОВТВА" (далі-Позивач) 02.04.2024 звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтекс Інвест" (далі-Відповідач), в якому просить суд стягнути з Відповідача на свою користь збитки в розмірі 21 421,64 грн та витрати зі сплати судового збору у розмірі 3028,00 грн.
В обґрунтування позову Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем своїх зобов'язань за Договором на відпуск паливно-мастильних матеріалів за паливними картками №49-ПК/41 від 17.10.2022 року.
2. Процесуальні питання, вирішені судом
05.04.2024 року ухвалою суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
Відповідач заперечення щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та без виклику сторін не подав.
Ухвала суду від 05.04.2024 була направлені судом до електронного кабінету Відповідача, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (арк.с. 139), а також була оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень, доступ до яких є вільним, цілодобовим і безкоштовним.
З огляду на наведене, суд вважає, що Відповідач вважається повідомленим про відкриття провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, оскільки судом було виконано всі покладені на нього обов'язки з повідомлення про розгляд справи.
3. Позиції інших учасників справи
Заперечення проти позову від Відповідача не надійшли.
4. Обставини, встановлені судом під час розгляду справи по суті
17.10.2022 року між Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "ГОВТВА" (далі-Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтекс Інвест" (далі-Постачальник) укладено Договір на відпуск паливно-мастильних матеріалів за паливними картками №49-ПК/41 (далі-Договір).
Відповідно до умов Договору:
2.1. В порядку та на умовах, визначених цим Договором, Постачальник зобов'язується поставити Замовнику паливно-мастильні матеріали та паливні картки, на яких воно обліковується, організовувати та забезпечувати відпуск ПММ Замовнику або довіреній особі Замовника на підставі паливних карток та оплачувати надані Постачальником ПММ.
2.2. Асортимент, кількість (обсяг), ціна за відповідну одиницю виміру ПММ, визначаються у рахунках, які виставляються Постачальником та сплачуються Замовником згідно умов цього Договору.
4.1.3. Постачальник зобов'язаний у строк не більше 2-х банківських днів з дня надходження коштів за ПММ на поточний рахунок (в повному обсязі за відповідним рахунком) Постачальника забезпечити поповнення основної паливної картки Замовника.
5.1. Умови оплати: оплата товару здійснюється Замовником в національній валюті України в безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на рахунок Постачальника в день виписки рахунку на товар. Ціна товару вказується у рахунку фактурі та дійсна протягом дня його виписки. Датою оплати вважається дата зарахування коштів на рахунок Постачальника.
5.2. Оплата товару здійснюється Замовником шляхом перерахування коштів на вказані в рахунку-фактурі реквізити Постачальника. Постачальник звільняється від своїх обов"язків стосовно партії товару оплата якої здійснена на інші реквізити.
7.2. Даний договір укладений терміном на 1 рік. У випадку, якщо жодна зі сторін письмово, не виявила бажання припинити його дію, даний договір вважається пролонгованим на кожен наступний рік і на тих же умовах.
Так, на виконання умов Договору Відповідачем виставлено Позивачу рахунки на товар (арк.с. 30-33):
1. Рахунок-фактура №0041/1324294 від 27.10.2022р., на суму 31 792,00 грн, в тому числі ПДВ - 2 079,85 грн.
2. Рахунок-фактура №0041/1752519 від 09.11.2022р.. па суму 78 596,00 грн, в тому числі ПДВ - 5 141,79 грн.
3. Рахунок-фактура №0041/1271456 від 03.08.2023р., на суму 49 500,00 грн, в тому числі ПДВ - 8 250,00 грн.
4. Рахунок-фактура №0041/1506237 від 11.09.2023р, на суму 35 700,00 грн, в тому числі ПДВ - 5 950,00грн.
Відповідачем здійснено поставку Позивачу Товару - паливно-мастильних матеріалів, що підтверджується видатковими накладними перелік та копії яких наявні в матеріалах справи (арк.с. 39, 41, 43, 45, 47, 49, 51, 53, 55, 57, 59, 61).
Позивачем здійснено оплату вартості товару, зокрема, на суму 31 792,00 грн, в тому числі ПДВ - 2 079,85 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 16508 від 27.10.2022 року (арк.с. 34), 10.11.2022року, здійснено оплату вартості товару, на суму 78 596,00 грн, в тому числі ПДВ 5 141,79 грн, що підтверджується платіжним дорученням №17522 (арк.с. 35), 04.08.2023 року здійснено оплату вартості товару, на суму 49 500,00 грн, в тому числі ПДВ - 8 250,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 14010 (арк.с. 37) та 12.09.2023 року, здійснено оплату вартості товару, на суму 35 700,00 грн, в тому числі ПДВ 5 950,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 17655 (арк.с. 36).
Зі змісту знімку екрану програми М.Е.Dос платника податків СТОВ "Говтва" (арк.с. 108) вбачається, що у період з 01.10.2022 по 29.02.2024 ТОВ "Інтекс Інвест" зареєстровані податкові накладні №1000057 від 30.04.2023р., №1000058 від 30.04.2023р., № 1000012 від 25.05.2023р., №1000059 від 30.04.2023р., №1000060 від 30.04.2023р., №1000013 від 25.05.2023р., №1000050 від 28.02.2023р., №1000051 від 28.02.2023р., №1000052 від 31.07.2023р., №1000053 від 31.07.2023р., №1000054 від 31.07.2023р., №1000059 від 31.03.2023р. та № 1000060 від 31.03.2023р.
Проте, як зазначає Позивач у позові, в порушення положень Податкового кодексу України, зокрема статей 187, 201 Податкового кодексу України, Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтекс Інвест" не було здійснено реєстрацію податкових накладних. У зв'язку з цим порушено право Позивача на податковий кредит в сумі 21421,64 грн.
З метою досудового врегулювання спору Позивачем на адресу Відповідача була направлена вимога про відшкодування збитків вих.№1605 від 22.12.2023 року (арк.с. 101-104), яка останнім була отримана 26.12.2023, що підтверджується витягом з офіційного сайту Акціонерного товариства "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень (арк.с. 107) та була залишена без відповіді та задоволення.
Доказів погашення суми збитків Відповідач на час розгляду справи суду не надав.
5. Норми права та мотиви, з яких виходить господарський суд при прийнятті рішення
Згідно зі статтею 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Відповідно до статті 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:
- вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;
- додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною;
- неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною;
- матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Законом щодо окремих видів господарських зобов'язань може бути встановлено обмежену відповідальність за невиконання або неналежне виконання зобов'язань.
Відшкодування збитків є однією із форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною саме в силу правил статті 22 ЦК України, оскільки частиною першою визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Тобто порушення цивільного права, яке потягнуло за собою завдання особі збитків, саме по собі є основною підставою для їх відшкодування.
Кредитор, який вимагає відшкодування збитків, має довести: неправомірність поведінки особи; наявність шкоди; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою, що є обов'язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об'єктивним наслідком поведінки завдавана школи; вина завдавана шкоди, за виключенням випадків, коли в силу прямої, вказівки закону обов'язок відшкодування завданої шкоди покладається на відповідальну особу незалежно від вини. З іншого боку, боржник має право доводити відсутність своєї вини (ст. 614 ЦК України).
Наведені висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.05.2018 року у справі №750/8676/15-ц.
Для застосування такої міри відповідальності як відшкодування збитків необхідною є наявність усіх чотирьох загальних умов відповідальності, а саме: протиправна поведінка; збитки; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та завданими збитками; вина. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.
Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.
Під шкодою (збитками) розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров'я тощо).
Причинний зв'язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов'язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об'єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди.
Виходячи з наведеного та в силу статті 74 ГПК України, саме на Позивача покладається обов'язок доведення факту спричинення збитків, обґрунтувати їх розмір, довести безпосередній причинний зв'язок між правопорушенням та заподіянням збитків і розмір відшкодування. Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення зв'язку між протиправною поведінкою та збитками потерпілої сторони.
У постанові Верховного суду у складі палати для розгляду справ щодо корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду від 07.06.2023 у справі №916/334/22 висловлено правову позицію про те, що хоча обов'язок відповідача зареєструвати податкову накладну (розрахунок коригування до податкової накладної) є обов'язком платника податку у публічно-правових відносинах, але у разі визначення такого обов'язку у господарському договорі такий обов'язок стає також господарсько-договірним зобов'язанням перед позивачем, і саме невиконання цього обов'язку може завдати покупцю збитків.
Також Об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду висловилася у постанові від 03.08.2018 у справі №917/877/17 про те, що є прямий причинно-наслідковий зв'язок між невиконанням Відповідачем визначеного законом обов'язку зареєструвати податкові накладні та неможливістю включення сум ПДВ до податкового кредиту Позивача, а також, відповідно, зменшення податкового зобов'язання на зазначену суму, яка фактично є збитками цієї особи. Отже, наявні усі елементи складу господарського правопорушення.
Таким чином, у аналогічних правовідносинах відсутність факту реєстрації податкової накладної, підтверджена за допомогою належних та допустимих доказів, свідчить про наявність усіх елементів складу господарського правопорушення.
Доказами відсутності реєстрації є дані ЄРПН.
Відповідно до п. 14.1.181 ст. 14 Податкового кодексу України у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин (далі - ПК), податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Згідно з п. 198.1 ст. 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
За приписами п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/ розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної. Суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних / розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням терміну реєстрації, відносяться до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні / розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше: ніж через 36ч5 календарних днів з дати складення податкових накладних / розрахунків коригування до таких податкових накладних.
Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Пунктом 201.7 ст. 201 ПК України визначено, що податкова накладна складається на кожне повне; або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
Згідно з п.201.10 ст.201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період. У разі порушення продавцем товарів/послуг граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця. Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або допущено помилки при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної та/або порушено граничні терміни реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.
Обов'язок зі складання та реєстрації податкової накладної у ЄРПН покладено саме на Відповідача, як продавця товару за Договором на відпуск паливно-мастильних матеріалів за паливними картками №49-ПК/41 від 17.10.2022 року в розумінні Податкового кодексу України. І тому саме Відповідач є відповідальним за подання відповідних копій документів та/або пояснень, необхідних для підтвердження законності господарської операції та для реєстрації податкових накладних, а також є відповідальним за оскарження рішень контролюючих органів щодо зупинення/відмови у реєстрації податкових накладних. Відсутність оскарження з боку Відповідача рішення контролюючого органу щодо відмови у реєстрації вищезазначених податкових накладних, фактично унеможливило отримання Позивачем податкового кредиту відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України.
Отже, враховуючи наведені норми права та умови укладеного між сторонами договору, а також те, що порушення Відповідача позбавило Позивача права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатись правом на зменшення податкового зобов'язання на суму 21 421,64 грн, Позивач поніс збитки.
6. Висновкигосподарського суду за результатам вирішення спору
Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення 21 421,64 грн - є обґрунтованими, підтвердженими належними доказами і тому підлягають задоволенню.
За результатами вирішення спору судові витрати щодо судового збору у справі покладаються повністю на Відповідача відповідно до ст. 129 ГПК України.
Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
Позов Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "ГОВТВА" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтекс Інвест" задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтекс Інвест" (49000, м.Дніпро, вул.Мандриківська, буд. 47, офіс 206/2, код ЄДРПОУ 39821153) на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "ГОВТВА" (38400, Полтавська область, м.Решетилівка, вул.Полтавська, 96, код ЄДРПОУ 13952156) збитки в розмірі 21 421,64 грн та витрати зі сплати судового збору у розмірі 3028,00 грн.
Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 ГПК України).
Згідно з частиною 2 статті 256 ГПК України учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне рішення складено 29.05.2024
Суддя Н.Б. Кеся