вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
28.05.2024м. ДніпроСправа № 904/8848/21 (904/4320/22)
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Примака С.А.,
за участю секретаря судового засідання Скорик Н.О.
та представників:
від позивача: Косякевич С.О.
від відповідача: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження справу
за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Ювента-2010" (52502, Дніпропетровська область, Синельниківський район, село Веселе (Раївська с/р), вулиця Гагаріна, 31; ідентифікаційний код 36933194)
до відповідача Фізичної особи-підприємця Безверхнього Є.О. ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )
про стягнення заборгованості у загальному розмірі 305 700,00 грн.
в межах справи №904/8848/21
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектр-Агро" (м. Обухів)
до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Ювента-2010" (село Веселе, Синельниківський район, Дніпропетровська область)
про визнання банкрутом
Товариство з обмеженою відповідальністю "Ювента-2010" (далі - позивач), звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Безверхнього Євгенія Олеговича (далі - відповідач), в якому просить суд:
- стягнути з Фізичної особи-підприємця Безверхнього Євгенія Олеговича на користь Товариство з обмеженою відповідальністю "Ювента-2010" заборгованість в розмірі 305700,00 грн;
- витребувати у Фізичної особи-підприємця Безверхнього Євгенія Олеговича належним чином засвідчені копії договорів, на підставі яких надавалась фінансова допомога, а саме; №1/2006 від 20.06.2019; №1/1701 від 17.01.2019 та №1/1202 від 12.02.2019.
- судові витрати покласти на Фізичну особу-підприємця Безверхнього Євгенія Олеговича.
Ухвалою господарського суду від 23.11.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі. Постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 08.12.2022.
До суду 08.12.2022 від арбітражного керуючого Косякевича Сергія Олексійовича надійшло клопотання №53-1207/1220 від 07.12.2022, відповідно до якого він просить суд відкласти судове засідання на іншу дату, яке провести в режимі відеоконференції за участі останнього.
Ухвалою господарського суду від 08.12.2022 відкладено підготовче засідання на 23.02.2023, зобов'язавши учасників справи виконати вимоги ухвали суду про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі від 23.11.2022 у справі №904/8848/21 (904/4320/22).
Ухвалою господарського суду від 23.02.2023 відкладено підготовче засідання в межах розумного строку на 28.03.2023, зобов'язавши позивача актуальну інформацію про місцезнаходження відповідача, його адресу для листування; інформацію про стан поштового направлення позовної заяви з додатками на адресу відповідача (№0415900480143); докази звернення до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) із клопотанням про надання (витребування) договорів про надання фінансової допомоги, а саме: №1/2006 від 20.06.2019, №1/1701 від 17.01.2019 та №1/1202 від 12.02.2019; письмові пояснення по справі та стосовно укладення договорів №1/2006 від 20.06.2019, №1/1701 від 17.01.2019 та №1/1202 від 12.02.2019 в конексті положень частини другої статті 42 Кодексу України з процедур банкрутства.
До господарського суду 15.03.2023 від позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Ювента-2010" за допомогою засобів електронного поштового зв'язку надійшли письмові пояснення №54-0314/318 від 14.03.2023 по справі.
Ухвалою господарського суду від 28.03.2023 відкладено підготовче засідання в межах розумного строку на 11.05.2023.
Ухвалою господарського суду від 11.05.2023 відкладено підготовче засідання в межах розумного строку на 22.06.2023.
До господарського суду 14.06.2023 від позивача за допомогою засобів електронного поштового зв'язку надішли письмові пояснення №54-0612/620 від 12.06.2023.
Ухвалою господарського суду від 22.06.2023 закрито підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті. Постановлено розпочати розгляд справи по суті у загальному позовному провадженні, з призначенням судового засідання на 18.07.2023.
Ухвалою господарського суду від 18.07.2023 відкладено судове засідання в межах розумного строку на 02.11.2023.
Ухвалою господарського суду від 02.11.2023 відкладено судове засідання в межах розумного строку на 07.12.2023.
Ухвалою господарського суду від 07.12.2023 відкладено судове засідання в межах розумного строку на 30.01.2024.
Ухвалою господарського суду від 30.01.2024 відкладено судове засідання в межах розумного строку на 27.02.2024.
Ухвалою господарського суду від 27.02.2024 відкладено судове засідання в межах розумного строку на 04.04.2024.
Ухвалою господарського суду від 04.04.2024 відкладено судове засідання в межах розумного строку на 23.04.2024.
До господарського суду 08.04.2024 від позивача за допомогою засобів електронного поштового зв'язку надішли письмові пояснення №54-0404/410 від 04.04.2024.
Ухвалою господарського суду від 23.04.2024 відкладено судове засідання в межах розумного строку на 28.05.2024.
До господарського суду 02.05.2024 від позивача за допомогою засобів електронного поштового зв'язку надішли письмові пояснення №54-0429/492 від 29.04.2024.
У судове засідання 28.05.2024 з'явився представник позивача. Представник відповідача у вказане судове засідання не з'явився.
Суд зазначає, що відповідач не скористалися своїм правом та не забезпечив особисту явку та/або явку свого представника у вказане судове засідання. Жодних заяв та клопотань до господарського суду не було подано. Причини неявки невідомі у часників справи, їх повноважних представників суду невідомо.
Крім того, суд зазначає, що з метою надання відповідачу можливості скористатися процесуальними правами, визначеними статтями 42 та 46 Господарського процесуального кодексу України, та з метою дотримання принципів господарського судочинства, а саме: рівності усіх учасників перед законом і судом та змагальності, ухвалами господарського суду судове засідання неодноразово відкладалося.
Частиною 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно із положеннями частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України, встановлено що учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до положень частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України, встановлено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для підготовки до судового засідання та подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.
З огляду на викладене, неодноразове відкладення розгляду справи у зв'язку із не з'явленням в судове засідання представників учасників справи, а також те, що явка представників учасників справи в судове засідання судом обов'язковою не визнавалася, а неявка представників учасників справи не перешкоджає розгляду даної справи, господарський суд вважає за можливе розглянути справу по суті у відсутності представників інших учасників справи.
Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи, заслухано пояснення повноважного представника позивача.
У судовому засіданні 28.05.204 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Господарський суд, заслухавши пояснення повноважного представника відповідачів-1,2, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті,
Предметом доказування у даній справі є обставини, пов'язані з укладенням договору фінансової допомоги, факт надання фінансової допомоги, настання строку повернення фінансової допомоги, наявність часткового чи повного виконання договору в частині повернення фінансової допомоги, допущення прострочення виконання договору фінансової допомоги в частині повернення фінансової допомоги.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Одним із принципів приватноправового регулювання є закріплений в пункті 3 статті 3 та статті 627 Цивільного кодексу України принцип свободи договору, відповідно до якого укладення договору носить добровільний характер і ніхто не може бути примушений до вступу в договірні відносини.
Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).
Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно із положеннями статті 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до частини 7 статті 179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
За змістом статті 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами.
Відповідно до частини 2 статті 180 Господарського кодексу України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.
Положеннями статті 638 Цивільного кодексу України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Підставою позову позивач визначає невиконання відповідачем умов наступних договорів:
- № 1/2006 від 20.06.2019, щодо неповернення відповідачем грошових коштів у вигляді фінансової допомоги на суму у загальному розмірі 2 000,00 грн;
- № 1/1701 від 17.01.2019, щодо неповернення відповідачем грошових коштів у вигляді фінансової допомоги на суму у загальному розмірі 50 300,00 грн;
- № 1/1202 від 12.02.2019, , щодо неповернення відповідачем грошових коштів у вигляді фінансової допомоги на суму у загальному розмірі 253 400,00 грн.
Згідно із частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Вказані договори поворотної фінансової допомоги підлягають під регулювання положень глави 60 розділу ІІІ книги п'ятої Цивільного кодексу України.
Відповідно до статті 827 Цивільного кодексу України за договором позички одна сторона (позичкодавець) безоплатно передає або зобов'язується передати другій стороні (користувачеві) річ для користування протягом встановленого строку. Користування річчю вважається безоплатним, якщо сторони прямо домовилися про це або якщо це випливає із суті відносин між ними. До договору позички застосовуються положення глави 58 цього Кодексу. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно із положеннями пункту 3 статті 180 Господарського кодексу України при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити строк дії договору. Тобто строк дії договору є істотною умовою господарського договору. При недосягненні сторонами згоди з істотної умови договору слід виходити з того, що такий договір не відбувся тобто є не укладеним (відсутнім). Отже сторони не можуть вчиняти дій спрямованих на виконання неіснуючого договору. Якщо ж сторони вчиняли якісь дії вважаючи себе зобов'язаними за договором то наслідки таких дій необхідно оцінювати за загальними нормами законодавства, яке регулює певну поведінку.
В даному випадку, позивач вказаних договорів поворотної фінансової допомоги до матеріалів справи не подав.
Судом зазначається, що відповідно до пункту 11 статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.
Відповідно до банківської виписки по рахунку № НОМЕР_2 Товариства з обмеженою відповідальністю "Ювента-2010" за період з 01.01.2019 по 01.06.2022 (а.с. 18-45), а також виписки встановлено по рахунку № НОМЕР_3 Товариства з обмеженою відповідальністю "Ювента-2010" за період з 01.01.2017 по 17.08.2022 (а.с. 46-58), що Товариством з обмеженою відповідальністю "Ювента-2010":
- 17.01.2019 о 12:34:00 перераховано на рахунок ОСОБА_2 (рахунок № НОМЕР_4 ) безвідсоткову поворотну фінансову допомогу у розмірі 280 000,00 грн, згідно договору №1/1701 від 17.01.2019;
- 21.01.2019 о 08:06:00 перераховано на рахунок ОСОБА_2 (рахунок № НОМЕР_4 ) безвідсоткову поворотну фінансову допомогу у розмірі 30 000,00 грн, згідно договору №1/1701 від 17.01.2019;
- 12.02.2019 о 11:35:00 перераховано на рахунок ОСОБА_2 (рахунок № НОМЕР_4 ) безвідсоткову поворотну фінансову допомогу у розмірі 30 000,00 грн, згідно договору №1/1202 від 12.02.2019;
- 14.02.2019 о 10:23:00 перераховано на рахунок ОСОБА_2 (рахунок № НОМЕР_4 ) безвідсоткову поворотну фінансову допомогу у розмірі 200 000,00 грн, згідно договору №1/1202 від 12.02.2019.
Згідно вказаних виписок відповідачем було частково повернуто суму безвідсоткової фінансової допомоги за вказаними договорами.
Враховуючи викладене, позивач надіслав відповідачу претензію №54-1010/1050 від 10.10.2022 щодо погашення заборгованості, відповідно до якої позивач вимагав у відповідача повернути позивачу перераховані кошти у загальному розмірі 288 700,00 грн, або ж надати відповідні докази проведення такого розрахунку.
Надіслання вимоги підтверджується фіскальним чеком від 12.10.2022 (а.с. 16), в якому зазначено номер поштового відправлення 0415900532410.
Відповідно до поданих позивачем письмових пояснень (вх. суду №02.05.2024 від 02.05.2024) до вказаної претензії було включено наступні суми, а саме: 253 400,00 грн згідно договору №1/1202 від 12.02.2019 та 35 300,00 грн згідно договору №1/0802 від 08.02.2019.
Відповідно до матеріалів справи, вимоги вказаної претензії відповідачем було проігноровано, грошові кошти у розміру 253 400,00 грн позивачу не повернуто, що і стало підставою для звернення до господарського суду з даними грошовими вимогами.
Згідно з статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Як вказано вище, відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Згідно з пункту 1.7 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" днем пред'явлення вимоги кредитором слід вважати день, у який боржник одержав надіслану йому вимогу, а в разі якщо вимогу надіслано засобами поштового зв'язку і підприємством зв'язку здійснено повідомлення про неможливість вручення поштового відправлення, то днем пред'явлення вимоги є дата оформлення названим підприємством цього повідомлення.
Доказів перерахування позивачу 253 400,00 грн, як і будь-яких заперечень проти позову, відповідачем не надано станом на день розгляду спору.
Відповідно до статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
17.10.2019 набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" від 20.09.2019 № 132-IX, яким було, зокрема внесено зміни до Господарського процесуального кодексу України і змінено назву статті 79 Господарського процесуального кодексу України з "Достатність доказів" на "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції, фактично впровадивши в господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів".
У рішенні Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі "Brualla Gomez de La Torre v. Spain" від 19.12.1997 наголошено про загальновизнаний принцип негайного впливу процесуальних змін на позови, що розглядаються.
Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.
Згідно зі статтею 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
У розумінні положень наведеної норми на суд покладено обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.
Таким чином, обов'язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об'єктивності з'ясування обставин справи та оцінки доказів. Усебічність та повнота розгляду передбачає з'ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів, що запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановляння законного й обґрунтованого рішення.
З'ясування відповідних обставин має здійснюватися із застосуванням критеріїв оцінки доказів передбачених статтею 86 Господарського процесуального кодексу України щодо відсутності у жодного доказу заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо, а також вірогідності і взаємного зв'язку доказів у їх сукупності.
Враховуючи все вищевикладене, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення Товариства з обмеженою відповідальністю "Ювента-2010" до відповідача Фізичної особи-підприємця Безверхнього Є.О. про стягнення заборгованості у загальному розмірі 305 700,00 грн.
Враховуючи вищевикладене, з огляду на наявні в матеріалах справи докази, господарський суд вважає за необхідне стягнути з Фізичної особи-підприємця Безверхнього Є.О. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ювента-2010" заборгованість у загальному розмірі 253 400,00 грн.
Відповідно до частин 3 статті 129 Господарського процесуального кодексу України у разі часткового задоволення позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Так, судові витрати в розмірі 3 801,00 грн сплаченого судового збору покладаються на відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Алекс", в іншій частині у розмірі 1 161,00 грн на позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Ювента-2010".
Керуючись статтями 2, 3, 20, 46, 73 - 79, 86, 91, 129, 130, 191, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Ювента-2010" до відповідача Фізичної особи-підприємця Безверхнього Є.О. про стягнення заборгованості у загальному розмірі 305 700,00 грн - задовольнити частково.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця Безверхнього Є.О. ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ювента-2010" (52502, Дніпропетровська область, Синельниківський район, село Веселе (Раївська с/р), вулиця Гагаріна, 31; ідентифікаційний код 36933194) заборгованість у загальному розмірі 253 400,00 грн (двісті п'ятдесят три тисячі чотириста гривень 00 копійок).
Стягнути з Фізичної особи-підприємця Безверхнього Євгенія Олеговича ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ювента-2010" (52502, Дніпропетровська область, Синельниківський район, село Веселе (Раївська с/р), вулиця Гагаріна, 31; ідентифікаційний код 36933194) судових витрат у загальному розмірі 3 801,00 грн (три тисячі вісімсот одну гривню 00 копійок).
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено та підписано - 28.05.2024.
Суддя С.А. Примак