Справа № 129/4045/23
Провадження №11-кп/801/313/2024
Категорія: крим.
Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
23 травня 2024 року м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд в складі:
головуючого-судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 ,
ОСОБА_4 ,
з секретарем судового засідання ОСОБА_5 ,
за участю прокурора ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали кримінального провадження, внесене до ЄРДР за № 12023025090000206, за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 на вирок Гайсинського районного суду Вінницької області від 26.12.2023, яким
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, неодруженого, солдата військової частини НОМЕР_1 , раніше судимого: 21.05.2021 Ладижинським міським судом Вінницької області за ч. 1 ст. 121 КК України, 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України, 3 роки іспитового строку;
визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, та призначено йому покарання у виді обмеження волі на строк один рік.
На підставі ч. 1 ст. 71, 72 КК України за сукупністю вироків шляхом складання покарань до покарання, призначеного за цим вироком, приєднано частину невідбутого покарання за попереднім вироком Ладижинського міського суду Вінницької області від 01.12.2023 та визначено остаточне покарання ОСОБА_8 у виді позбавлення волі на строк п'ять років один місяць.
Строк відбуття покарання ОСОБА_8 вирішено рахувати з дня його затримання для виконання вироку.
Вирішено питання з речовими доказами та процесуальними витратами.
Судом першої інстанції визнано доведеним, що в порушення вимог ст.ст. 11, 16, 49, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, ст. 3 Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними», ст.ст. 6, 12, 25 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» солдат 1 зводу 97 запасної роти військової частини НОМЕР_1 - солдат ОСОБА_8 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, маючи умисел на незаконне придбання, зберігання психотропної речовини без мети збуту, 16.12.2023 близько 12.00 год, проходячи через парк культури та відпочинку імені Богдана Хмельницького, що в м. Гайсин Вінницької області, на землі помітив полімерний згорток червоного кольору, підняв даний згорток та розгорнув його, останній виявив, що в ньому знаходиться зіп-пакет з кристалічною речовиною світлого кольору. Будучи особою, яка вживає наркотичні засоби та психотропні речовини, розуміючи, що в зіп-пакеті міститься психотропна речовина - PVP, ОСОБА_8 , забрав його собі та помістив до лівої зовнішньої кишені своїх штанів, в які був одягнутий всупереч Законам України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» та «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними» незаконно придбав особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, яку зберігав при собі без мети збуту. 16.12.2023 о 13 год 40 хв солдат ОСОБА_8 проходив по узбіччю дороги по АДРЕСА_2 , неподалік приміщення кафе «ІНФОРМАЦІЯ_2» був зупинений працівниками Гайсинського районного управління поліції Головного управління Національної у Вінницькій області, на запитання працівників поліції про наявність у нього заборонених речей, солдат ОСОБА_8 добровільно видав зіп-пакет з кристалічною речовиною, в якій міститься особливо небезпечна психотропна речовина, обіг якої заборонено - PVP, масою 0,7014 г, яку він зберігав у лівій накладній кишені штанів, таким чином, солдат ОСОБА_8 з прямим умислом, із особистих мотивів, із метою подальшого власного вживання та без мети збуту, усвідомлював суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачав їх суспільно небезпечні наслідки та бажав їх настання, незаконно придбав та зберігав особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, масою 0,7014 г.
Такі дії ОСОБА_8 судом кваліфіковані за ч. 1 ст. 309 КК України як незаконне придбання, перевезення та зберігання наркотичних засобів без мети збуту.
В апеляційній скарзі захисник обвинуваченого ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_7 просить скасувати вирок Гайсинського районного суду Вінницької області від 26.12.2023 щодо ОСОБА_8 за ч. 1 ст. 309 КК України та призначити новий судовий розгляд в суді першої інстанції. Захисник вважає, що судом допущено неповноту судового розгляду та істотне не порушення вимог кримінального процесуального закону, оскільки суд не взяв до уваги, що ОСОБА_8 є військовослужбовцем за мобілізацією на особливий період та проходить військову службу в ЗСУ, що є підставою для ухвалення судового рішення про зупинення розгляду справи відповідно до ст. 335 КПК України.
Адвокат ОСОБА_7 подав заяву про розгляд справи за його відсутності.
Заслухавши доповідь судді, виступ прокурора, який заперечив проти апеляційної скарги захисту, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи скарги, колегія апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга захисника не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Оскільки, ніким із учасників судового провадження не оспорюється доведеність вини ОСОБА_8 та юридична кваліфікація його дій, апеляційний суд не надає юридичної оцінки фактичним обставинам кримінального провадження, вважає вину обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення доведеною та правильною кваліфікацію його дій за ч. 1 ст. 309 КК України, за ознаками незаконного придбання, перевезення та зберігання наркотичних засобів без мети збуту.
З матеріалів провадження вбачається, що обвинувальний акт щодо ОСОБА_8 надійшов до суду з клопотанням прокурора про розгляд обвинувального акту у спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
До обвинувального акту було додано письмову заяву ОСОБА_8 про визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні.
Відповідно до ст. 381 КПК України, після отримання обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку суд у п'ятиденний строк, а у разі затримання особи - у порядку, передбаченому частиною четвертою статті 298-2 цього Кодексу, невідкладно призначає судовий розгляд.
Суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.
Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.
Дотримуючись вказаних вимог закону, суд першої інстанції, отримавши обвинувальний акт щодо ОСОБА_8 з клопотанням прокурора та заявою ОСОБА_8 про розгляд справи в спрощеному провадженні, призначив розгляд обвинувального акту у кримінальному провадженні №12023025090000206 за обвинуваченням ОСОБА_8 у скоєнні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, у спрощеному провадженні (порядку) без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження.
За результатом спрощеного провадження суд ухвалив вирок в порядку, визначеному КПК України, який відповідає загальним вимогам до вироку суду.
Перевіркою матеріалів кримінального провадження, будь-яких порушень вимог кримінального процесуального законодавства під час проведення судового розгляду кримінального провадження, які б давали підстави для скасування вироку суду першої інстанції, колегія суддів не встановила.
Доводи захисника про необхідність зупинення провадження до звільнення ОСОБА_8 з військової служби, апеляційний суд вважає безпідставними.
Дійсно, відповідно до ч. 2 ст. 335 КПК України, у разі якщо обвинувачений був призваний для проходження військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період, суд зупиняє судове провадження стосовно такого обвинуваченого до його звільнення з військової служби.
Вказане положення кримінального процесуального закону орієнтує суд на те, що перебування обвинуваченого на військовій службі за призовом під час мобілізації, унеможливлює проведення судового провадження щодо нього та вимагає зупинення такого провадження з метою максимально мобілізувати ресурси для надання збройної відсічі державі-агресору та забезпечити можливість проходження обвинуваченим військової служби за призовом під час мобілізації.
Разом з тим, таке зупинення провадження може створити загрозу реалізації однієї із засад кримінального провадження - розумності строків.
Вирішуючи питання конкуренції положень, які визначають процесуальну форму здійснення судового розгляду, до якої можна віднести також і положення про зупинення судового провадження, та положень щодо обов'язку суду забезпечити розумність строків судового розгляду, колегія суддів виходить зі змістовної характеристики належної правової процедури.
На переконання колегії суддів, зупинення судового провадження можливе за наявності об'єктивних перешкод для його продовження.
Апеляційний суд вважає, що положення ст. 335 КПК в частині зупинення судового провадження у зв'язку із мобілізацією не є імперативною. На відміну від інших підстав для зупинення судового провадження, при зупиненні у зв'язку із мобілізацією обвинуваченого необхідно враховувати реальну можливість його участі в судових засіданнях, зокрема виходячи із роду військ, завдань, які виконує відповідний військовій підрозділ, його дислокації, посади обвинуваченого тощо.
В даному випадку жодних перешкод для судового розгляду кримінального провадження немає, адже обвинувачений погодився зі спрощеним порядком розгляду справи, без його участі в судовому засіданні.
Колегія суддів не вбачає необхідності для зупинення провадження, яке беззаперечно призведе до порушення розумних строків розгляду справи.
З огляду на викладене, підстав для скасування вироку суду апеляційний суд не вбачає.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407 КПК України, суд
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 залишити без задоволення.
Вирок Гайсинського районного суду Вінницької області від 26.12.2023 щодо ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців із дня її проголошення, набуває законної сили з моменту оголошення.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4