Справа № 127/3770/24
Провадження № 33/801/476/2024
Категорія: 156
Головуючий у суді 1-ї інстанції Сичук М. М.
Доповідач: Матківська М. В.
29 травня 2024 року м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд у складі судді Матківської М. В.,
розглянувши за участю захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Мишковської Т. М.
апеляційну скаргу захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Мишковської Тетяни Миколаївни
на постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 29 квітня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
Встановив:
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 040609, який складено 03 лютого 2024 року о 19 год 11 хв, водій ОСОБА_1 03 лютого 2024 року о 18 год 45 хв в м. Вінниці по вул. Бучми, 195, керував транспортним засобом ИЖ-412, д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушена координація рухів, порушення мови. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився на місці зупинки транспортного засобу, під час безперервної відео фіксації факту відмови на нагрудну камеру 468814 та 467760, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 29 квітня 2024 року визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000,00 грн. з позбавленням права керування усіма видами транспортних засобів на строк 1 рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 605,60 грн.
В апеляційній захисник особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвокат Мишковська Т. М., вважаючи постанову суду першої інстанції незаконною, просить її скасувати і закрити провадження у справі, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Доводи апеляційної скарги полягають в тому, що судом першої інстанції не враховано, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення оскільки він не керував транспортним засобом, а у матеріалах справи відсутні докази порушення ПДР, що стало підставою зупинки транспортного засобу, а головне - відсутність доказів відмови, що свідчить про неналежне фіксування події/факту вчинення правопорушення.
Крім того відеозапис з нагрудних камер працівників поліції не є безперервним, адже на ньому відсутні ряд фрагментів, а тому зазначення у протоколі, що велась безперервна відеофіксація не відповідає дійсності. При цьому долученим відеозаписом спростовується інформація викладена у письмових матеріалах справи і долучені матеріали очевидно є такими, що не відповідають вимогам Інструкції і КУпАП, оскільки час, який вказано у них, не відповідає фактичним обставинам справи. Зокрема, направлення до КНП ЦТЗ «Соціотерапія ВОР» о 18:55 год ніхто не виписував. Відмова від такого огляду на відео не зафіксована, як вона не зафіксована і у присутності 2-х свідків.
При цьому захисник вважає, що жодних належних та допустимих доказів вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не надано.
В судовому засіданні захисник особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвокат Мишковська Т. М. підтримала апеляційну скаргу, просить її задовольнити.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце судового засідання (а. с. 53), що згідно ч. 6 ст. 294 КУпАП не перешкоджає розгляду справи у його відсутність.
Суд апеляційної інстанції, перевіривши законність постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, переглянувши відеозаписи із нагрудних камер поліцейських, дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на таке.
Відповідно до частини 7 статті 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги, проте не обмежений її доводами, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, згідно вимог статті 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
За правилами статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно роз'яснень, наданих у пункті 24 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» № 14 від 23 грудня 2005 року при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з'ясовувати всі обставини, перелічені у статтях 247 і 280 КпАП, у тому числі шляхом допиту свідків та призначення експертиз. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Згідно з пунктом 2.5. Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частиною першою статті 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Отже, відповідальність за вказаною статтею настає не лише за керування транспортним засобом у стані сп'яніння, а так само і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідного огляду. Тобто, факт відмови водія від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння сам по собі утворює склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 040609 від 03 лютого 2024 року водій ОСОБА_1 03 лютого 2024 року о 18 год 45 хв в м. Вінниці по вул. Бучми, 195, керував транспортним засобом ИЖ-412, д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушена координація рухів, порушення мови. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився на місці зупинки транспортного засобу (а. с. 2).
До протоколу долучено: рапорт поліцейського взводу № 2 роти № 2 БУПП у Вінницькій області ДПП сержанта поліції Максима ЗАДРИБОРОДИ від 03 лютого 2024 року (а. с. 4); направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (а. с. 5).
Також до матеріалів справи долучено відеозапис із нагрудних камер поліцейських, на яких зафіксовано подію, що мала місце при складанні протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 040609 від 03 лютого 2024 року відносно ОСОБА_1 (а. с. 6).
Відповідно до частин 1 і 2 статті 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Частиною 3 цієї статті передбачено, що у разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляду визначена Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735 (далі - Інструкція).
Так згідно з пунктом 2 розділу І цієї Інструкції огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками алкогольного сп'яніння згідно з пунктом 3 розділу І Інструкції є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Згідно з пунктом 1 розділу ІІ Інструкції за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.
Відповідно до пункту 7 розділу І Інструкції у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення, відповідно до ст. 266 КУпАП.
Відповідно до Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103, водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я (пункт 6).
Згідно пункту 4 розділу 10 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі від 07 листопада 2015 року № 1395 огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Наявні матеріали відеозапису долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
З'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, які узгоджуються між собою, апеляційний суд приходить до висновку про правильність та обґрунтованість висновку суду першої інстанції про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки він керував транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння і відмовився на вимогу працівників поліції від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, що зафіксовано на відеозапис.
Доводи апеляційної скарги правильного висновку суду першої інстанції не спростовують.
Зі змісту апеляційної скарги вбачається, що усі доводи апеляційної скарги фактично пов'язані з запереченням факту керування транспортним засобом та відсутності підстав для зупинки транспортного засобу за порушення ПДР України
Разом з тим, доводи апеляційної скарги стосовно неправомірності зупинки транспортного засобу, апеляційний суд визнає необґрунтованими, оскільки вони не доведені у встановленому законом порядку та виходять за межі даної справи. У справі відсутні дані про оскарження ОСОБА_1 дій поліцейських щодо правомірності зупинки транспортного засобу, та результати такого оскарження.
Апеляційний суд наголошує, що правомірність дій поліцейських щодо зупинки транспортного засобу не знаходиться у причинному зв'язку з фактом відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу.
Крім того, за правилами статті 251 КУпАП, відеофіксація є одним із доказів в справі про адміністративне правопорушення, тому з метою всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, судом апеляційної інстанції були досліджені долучені до протоколу про адміністративне правопорушення відеозаписи з нагрудних відеокамер інспекторів патрульної поліції, які приймали участь у складанні протоколів про адміністративне правопорушення.
Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано визнав відеозапис належним та допустимим доказом, оскільки він отриманий у встановленому законом порядку (долучений до матеріалів адміністративного провадження працівниками поліції) та дозволяє повно і всебічно встановити обставини вчиненого ОСОБА_1 правопорушення.
При цьому судом відхиляються доводи апеляційної скарги про те, що відеозапис не є безперервним, а тому не може бути належним доказом, оскільки суд при розгляді справи аналізує лише той об'єм доказів, який наданий суду. Факт ненадання суду безперервного відеозапису не змінює відомостей та даних в тій частині, які були надані для дослідження суду та узгоджуються з іншими доказами у справі в їх сукупності.
Оскільки, як вбачається із долучених відеозаписів, ОСОБА_1 не заперечував факту керування транспортним засобом. А на питання правопорушника чому його взагалі було зупинено, поліцейські повідомили, що ним було порушено пункт 19.1 а ПДР України, оскільки він керував у темну пору доби без ввімкнених світлових пристроїв.
Зазначеним спростовуються доводи апеляційної скарги, щодо відсутності факту зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , а також безпідставності такої зупинки.
Щодо відсутності фіксації на відеозапис факту відмови правопорушника від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння варто зазначити наступне.
З досліджених судом відеозаписів вбачається, що ОСОБА_1 під час спілкування з поліцейськими тривалий проміжок часу намагався уникнути встановлення своєї особи та відмовлявся надати документи що посвідчують особу чи посвідчення водія. У подальшому ОСОБА_1 погодився пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та імітував таке проходження шляхом здійснення коротких видихів повітря у прилад драгер, яких було недостатньо для отримання результату тесту.
Апеляційний суд звертає увагу на процесуальну поведінку ОСОБА_1 , який фактично не виконував належним чином законні вимоги працівників поліції, заперечуючи вживання алкоголю, намагався залишити місце зупинки транспортного засобу, з чим і пов'язується відсутність зафіксованої на відео відмови від проходження огляду.
У постанові ККС Верховного Суду від 20 жовтня 2020 року у справі № 444/2115/17 зроблено висновок, що невиконання вимоги працівника поліції, яка, очевидно, входить до кола його повноважень, не може бути визнана правомірним, якщо особа, виходячи зі своєї оцінки ситуації, вважає таку вимогу безпідставною, і навіть якщо в подальшому виявиться, що ця вимога ґрунтувалася на неправильній оцінці ситуації поліцейським і не мала достатніх підстав.
Отже, невиконання законної вимоги поліцейського не допускається. Правопорушник володіє правом оскаржувати незаконні на його думку дії працівників поліції, однак ухилення від виконання вимоги працівника поліції на момент оголошення такої вимоги не може вважатися допустимим способом захисту ймовірно порушених прав та свідчить виключно про зухвале нехтування громадянином встановленого законодавством порядку.
Дії ОСОБА_1 на місці зупинки транспортного засобу свідчать саме про ухилення від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, оскільки він ігноруючи законні вимоги працівників поліції, неодноразово створював перепони для свого освідування, що ними правомірно розцінено як відмова від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
При вирішанні цього питання, необхідно враховувати, що відповідно до п. 2.5 ПДР України водій транспортного засобу повинен не просто погодитись на проведення огляду на стан сп'яніння, а своєю процесуальною поведінкою забезпечити реальну можливість проведення такого огляду і не створювати перешкоди для проведення такого огляду, висуваючи безпідставні умови, які значно ускладнюють або взагалі унеможливлюють проведення такого огляду.
Як свідчать матеріали справи протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 040609 від 03 лютого 2024 року відносно ОСОБА_1 складено у відповідності до вимог, встановлених ст. 256 КУпАП, уповноваженим на такі дії працівником поліції, у спосіб, з підстав та з дотриманням порядку, встановлених законом.
Відповідно до ч. 3 ст. 256 КУпАП ОСОБА_1 мав можливість висловити свої зауваження щодо змісту протоколу про адміністративне правопорушення, зокрема зазначити про те, що він не відмовляється від проходження огляду, бажає пройти його, у графі «Пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, по суті порушення» або у своїх письмових поясненнях.
Однак від жодних підписів у протоколі, як і в інших документах, ОСОБА_1 відмовився, надати будь-які пояснення бажання не виявив.
Усі зауваження захисника стосовно оформлення адміністративного матеріалу не є суттєвими, та не спростовують факту відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння в установленому законом порядку.
Інші доводи апеляційної скарги є такими, що не заслуговують на увагу, оскільки не спростовують правильних висновків суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
За таких обставин факт відмови ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння, від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння підтверджений належними та допустимими доказами.
Апеляційний суд вважає, що фактичні обставини справи судом першої інстанції з'ясовані повно та об'єктивно; вина ОСОБА_1 доведена повністю, в зв'язку з чим суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та призначене судом адміністративне стягнення повністю відповідає вимогам статті 33 КУпАП.
Враховуючи, що при розгляді справи судом першої інстанції не допущено порушень вимог ст. 280 КУпАП, які могли б істотно вплинути на висновки суду про винність особи, що притягується до адміністративної відповідальності у вчиненому правопорушенні, кваліфікацію дій та необґрунтованість накладеного стягнення, підстав для скасування або зміни постанови суду не вбачається.
На підставі викладеного та керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд
Постановив:
Апеляційну скаргу захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Мишковської Тетяни Миколаївни залишити без задоволення.
Постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 29 квітня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП - залишити без змін.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
СуддяМ. В. Матківська