Справа № 749/628/24
Номер провадження 2-а/749/9/24
29 травня 2024 року м. Сновськ
Щорський районний суд Чернігівської області в складі:
головуючого судді Шаповал З.О.
за участю секретаря Павленко В. В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Сновськ адміністративну справу №749/628/24 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення,-
26.04.2024 р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про скасування постанови серії ЕНА № 1943831 по справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Позовні вимоги мотивовано тим, що інспектором поліції не було роз'яснено позивачу його права, внаслідок чого він був позбавлений можливості їх реалізувати, зокрема скористатися допомогою адвоката. Поліцейським не надано доказів про порушення позивачем ПДР та в порушення ст. 268 КУпАП не досліджено їх, не ознайомлено позивача з ними.
30.04.2024 р. від представника позивача надійшла заява, з якої вбачається, що у позовній заяві та клопотанні про витребування доказів було помилково зазначено ГУНП в Чернігівській області замість Департаменту патрульної поліції. Разом із вказаною заявою додано позовну заяву та її копію, клопотання про витребування доказів, з урахуванням уточнених відомостей щодо відповідача у справі.
Ухвалою Щорського районного суду Чернігівської області від 01.05.2024 року відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено на 08.05.2024 р.
08.05.2024 р. справу було знято з розгляду.
21.05.2024 р. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач зазначає, що позивача було правомірно зупинено працівником поліції, виявивши порушення ПДР уповноважений працівник поліції виніс оскаржувану постанову. За доводами відповідача, доказом вчинення правопорушення є наданий відповідачем відеозапис. Позивачу було роз'яснено його права. Позивач не заявляв будь-яких клопотань під час розгляду справи.
Учасники справи у судове засідання не з'явилися. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином.
У відповідності до вимог ч. 4 ст. 229 КАС України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.
Постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 1943831 від 19.04.2024 р., на ОСОБА_1 було накладено штраф у розмірі 3400, 00 грн за ч. 1 ст. 126 КУпАП.
Як вбачається із вказаної постанови 19.04.2024 р. о 00 год. 10 хв. в с. Кіпті, траса М01, 97 км, водій керуючи транспортним засобом не мав при собі посвідчення водія на право керування ТЗ відповідної категорії, чим порушив п. 2.1 ПДР.
У графі «до постанови додаються» зазначено: «П/в474273» (а. с. 47).
З наданого відповідачем відеозапису, який в нижній лівій частині відеозапису містить маркування «474273» вбачається, 18.04.2024 р. о 23 год. 56 хв. було зупинено автомобіль позивача. На відеозаписі зафіксовано спілкування ОСОБА_1 з працівником поліції, під час якого позивач зазначив, що дійсно має право на керування транспортними засобами категорії «С», в той час як керував транспортним засобом, який відноситься до категорії «В».
19.04.2024 р. о 00 год. 13 хв. поліцейський повідомляє про те, що ведеться відеофіксація, представляється, роз'яснює права особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, в тому числі право на правову допомогу захисника. О 00 год 15 хв. запитує у ОСОБА_1 чи зрозумілі останньому його права, після чого повідомляє, що прийняв рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП.
На відеозаписі зафіксовано спілкування ОСОБА_1 с працівником поліції з 18.04.2024 р. о 23 год. 56 хв. до 19.04.2024 р. о 00 год. 26 хв.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає про таке.
Частиною 2 статті 126 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Частиною 2 статті 251 КУпАП передбачено, що обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
У відповідності до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно зі статтею 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
За приписами статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
За приписами підпунктів 4, 5 пункту 5 розділу III Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 № 1395 (далі - Інструкція), поліцейський під час підготовки до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: чи витребувано необхідні додаткові матеріали, які потрібні для вирішення справи; чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Згідно п. 9 Р. ІІІ Інструкції розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу. Поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення (якщо складення протоколу передбачається КУпАП), заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання. Під час розгляду справи потерпілого може бути опитано як свідка.
З переглянутого у судовому засіданні відеозапису вбачається, що працівником поліції було роз'яснено позивачу його права, в тому числі право мати захисника, відтак відповідні доводи позовної заяви спростовуються матеріалами справи.
Разом із тим, суд зауважує, що Кодексом України про адміністративні правопорушення встановлюється чітка стадійність притягнення особи до відповідальності: виявлення правопорушення, фіксація правопорушення, формування доказової бази (матеріалів справи), розгляд справи про адміністративне правопорушення. Тобто, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, використовуючи свої повноваження, повинен був зібрати докази, які б підтверджували наявність складу правопорушення, перед складанням постанови та відібранням пояснень від правопорушника роз'яснити його права, надати можливість заявити та розглянути клопотання.
Постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб'єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов'язки для особи, щодо якої він винесений. Таке рішення суб'єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб'єктів приватного права, що знаходяться в нерівному положенні по відношенні до суб'єкта владних повноважень.
На це звернув увагу Шостий апеляційний адміністративний суд у постановах від 01 лютого 2023 року у справі №363/2130/22 від 01 червня 2022 року у справі №728/2772/21.
Натомість, з переглянутого у судовому засіданні відеозапису вбачається, що 19.04.2024 р. о 00 год. 13 хв. поліцейський повідомляє про те, що ведеться відеофіксація, представляється, тобто саме в цей момент відповідно до п. 9 Р. ІІІ Інструкції розпочався розгляд справи про адміністративне правопорушення.
19.04.2024 р. о 00 год 15 хв. поліцейський запитує у ОСОБА_1 чи зрозумілі останньому його права, після чого повідомляє, що прийняв рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП.
Тобто під час розгляду справи про адміністративне правопорушення стадія дослідження доказів була відсутня.
У відповідності до п. 10 розділу 3 Інструкції поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Статтею 283 КУпАП передбачено, що постанова по справі про адміністративне правопорушення, повинна містити зокрема опис обставин, установлених під час розгляду справи. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення.
З оскаржуваної постанови вбачається, що позивач керував транспортним засобом 19.04.2024 р. о 00 год. 10 хв.
Натомість на відеозаписі, наданому відповідачем, зафіксовано спілкування ОСОБА_1 с працівником поліції з 18.04.2024 р. о 23 год. 56 хв. до 19.04.2024 р. о 00 год. 26 хв., що виключає можливість керування водієм транспортним засобом у вказані у постанові дату та час.
Відповідно до абз. 3 ч. 3 статті 283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався).
Тобто з положень вказаної норми вбачається, що в постанові має бути зазначено сам доказ - фото та/або відеозапис, а також технічний засіб, яким (якими) вони здійснені.
Натомість в оскаржуваній постанові у графі «до постанови додаються» зазначено: «П/в474273». Зі змісту даного тексту неможливо однозначно встановити про що саме йде мова: про назву відеозапису, оскільки переглянутий у судовому засіданні відеозапис у лівому нижньому кутку містить напис «474273», або про технічний засіб.
При цьому, суд зауважує, що відповідно до п. 2 Р. 2 8 Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України від 18.12.2018 р. № 1026 портативний відеореєстратор та карта пам'яті обліковуються з наданням відповідного інвентарного та номенклатурного номерів.
З додатку 1 до вказаної Інструкції вбачається, що в журналі обліку зазначається тип обладнання та інвентарний номер обладнання.
З огляду на зазначене, суд вважає, що відомостями про технічний пристрій, яких достатньо для їх ідентифікації згідно з нормами чинного законодавства, як вбачається зі змісту Інструкції № 1026, є тип обладнання та інвентарний номер обладнання.
Верховний Суд у постанові від 13 лютого 2020 року у справі №524/9716/16-а зазначив, що у разі відсутності в оскаржуваній постанові по справі про адміністративне правопорушення посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснено відеозапис, такий відеозапис не може вважатися належним та допустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення.
Таким чином, якщо поліцейським в оскаржуваній постанові зазначено «П/в474273» як назву відеозапису, то має місце порушення абз. 3 ч. 3 статті 283 КУпАП, оскільки не зазначено технічний засіб, яким здійснено такий запис: тип обладнання та інвентарний номер обладнання, а якщо поліцейський таким чином позначив відповідний технічний засіб, то має місце порушення абз. 3 ч. 3 статті 283 КУпАП, оскільки не зазначено який саме доказ ним зафіксовано.
Зважаючи на встановлені обставини, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова містить суттєві розбіжності з відеофіксацією події, зокрема: невірно зазначено дату та час події, постанова не відповідає вимогам абз. 3 ч. 3 статті 283 КУпАП, а процедура розгляду справи була порушена.
Статтею 62 Конституції України передбачено, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У пункті 39 мотивувальної частини постанови Верховного Суду від 08 липня 2020 року у справі № 463/1352/16-а зазначено, що у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Підсумовуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
У відповідності до ст. 139 КАС України вирішенню підлягає питання щодо розподілу судових витрат.
Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Керуючись ст. ст. 77, 139, 246, 271, 286 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Скасувати постанову серії ЕНА № 1943831 від 19 квітня 2024 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.
Справу про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 2 статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, закрити.
Стягнути з Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 605,60 гривень (шістсот п'ять гривень 60 копійок).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційну скаргу на рішення може бути подано протягом десяти днів з дня його проголошення до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Суддя З.О.Шаповал