Справа № 749/599/24
Номер провадження 2/749/150/24
(заочне)
"29" травня 2024 р. м.Сновськ
Щорський районний суд Чернігівської області у складі:
головуючого судді Шаповал З.О.
за участю секретарів ОСОБА_1 , Павленко В. В.
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу №749/599/24 за позовом акціонерного товариства «Універсалбанк» до ОСОБА_2 , про стягнення заборгованості, -
Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі 68526, 76 грн.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 01.07.2019 року відповідач звернулася до позивача з метою отримання банківських послуг, у зв'язку із чим підписала анкету-заяву до договору про надання банківських послуг. Банк свої зобов'язання за договором виконав у повному обсязі. У зв'язку із порушенням умов договору у відповідача виникла заборгованість, яка станом на 07.01.2024 р. становить 68526, 76 грн.
Ухвалою Щорського районного суду Чернігівської області від 18.04.2024 р. прийнято позовну заяву та відкрито провадження у справі, призначено судове засідання на 14.05.2024 р.
Ухвалою Щорського районного суду Чернігівської області від 14.05.2024 р. судове засідання відкладено на 29.05.2024 р. Викликано в судове засідання відповідача за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання та через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, у позовній заяві зазначив, що просить розглядати справу без його участі, проти заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлявся за зареєстрованим місцем проживання та через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України. Відзиву до суду не надала. Подала клопотання про розгляд справи без її участі.
Ухвалою Щорського районного суду Чернігівської області від 29.05.2024 року вирішено провести заочний розгляд справи та винести заочне рішення.
Фіксування судового засідання технічним записом не здійснювалося відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Судом встановлено, що 01.07.2019 року відповідач звернулася до банку з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав анкету-заяву до договору про надання банківських послуг (а. с. 9).
Згідно з пунктом 6 анкети-заяви до договору про надання банківських послуг від 01.07.2019 року відповідач просить вважати його власноручний підпис або його аналоги (у т. ч. удосконалений електронний підпис) обов'язковим під час здійснення операцій за всіма рахунками, що відкриті або будуть відкриті йому у банку. Засвідчив генерацію ключової пари із особистим ключем і відповідним йому відкритим ключем, який буде виколристовуватися у мобільному додатку для засвідчення його дій (а. с. 9).
Виконання позивачем своїх зобов'язань за договором підтверджується випискою по рахунку відповідача (а. с. 63-235).
На підтвердження своїх позовних вимог позивачем було також надано витяг з умов і правил обслуговування в АТ «Універсал банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank I Universal Bank (а. с. 30-49), копію паспорту споживчого кредиту з таблицею обчислення загальної вартості кредиту для споживача (а. с. 50--56).
Згідно виписки по рахунку відповідача за період з 01.07.2019 р. до 07.01.2024 р., станом на 01.07.2024 р. заборгованість становить 68526, 76 грн (а. с. 63-235).
З наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що загальний розмір заборгованості за договором станом на 07.01.2024 р. становить 68526, 76 грн загального залишку заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) (а. с. 15-28).
Заперечень щодо вказаного розрахунку від відповідача не надходило.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає про таке.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 638 ЦК України визначено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У частині 1 статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.
Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно статті 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Згідно із частиною 1 статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Виходячи зі змісту статті 10561 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ст. 12 Закон України «Про електронну комерцію» від 03.09.2015 р. № 675-VIII, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Закон № 675), якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є, в тому числі, використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину.
Згідно ч. 12 ст. 11 Закону № 675 електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не виконується зобов'язання щодо своєчасного повернення кредиту.
Будь-яких доказів на спростування наданого позивачем розрахунку заборгованості відповідач суду не надав, як і не надав доказів щодо належного виконання ним умов договору.
Таким чином, відповідачем під час розгляду справи не спростовано розрахунок банку, а також не надано доказів того, що виписка з його карткового рахунку не відповідає дійсності, що є його процесуальним обов'язком відповідно до вимог ЦПК України.
Вказаний висновок суду узгоджується з позицією Верховного Суду України від 09.10.2019 року, справа № 219/6809/16-ц, провадження № 61-31701св18.
За таких обставин, у зв'язку з невиконанням відповідачем своїх договірних зобов'язань, суд приходить до висновку, що позовна заява акціонерного товариства «Універсал банк» до відповідача про стягнення заборгованості підлягає задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору.
Керуючись ст.ст. 3,12, 13, 81, 141,258, 259, 265,273,280-282, 354,355 ЦПК України, суд
Позов акціонерного товариства «Універсалбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь акціонерного товариства «Універсалбанк» заборгованість у розмірі 68526, 76 гривень (шістдесят вісім тисяч п'ятсот двадцять шість гривнь 76 копійок).
Стягнути з ОСОБА_2 на користь акціонерного товариства «Універсалбанк» судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 3028, 00 гривень (три тисячі двадцять вісім гривень 00 копійок).
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його (проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня її складення шляхом подачі апеляційної скарги до Чернігівського апеляційного суду.
Суддя З.О.Шаповал