Провадження №2/748/594/24
Єдиний унікальний № 748/2044/24
"29" травня 2024 р.м. Чернігів
Чернігівський районний суд Чернігівської області в складі:
головуючого судді Олещенко В.І.
за участю секретаря судового засідання Гофрик К.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернігові в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін цивільну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області до ОСОБА_1 про стягнення переплати пенсії,
2 травня 2024 року через систему "Електронний суд" представник позивача ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області переплату пенсії в розмірі 19657 грн та вирішити питання щодо розподілу судових витрат.
Позовна заява мотивована тим, що на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Чернігівській області перебував ОСОБА_1 , який з 7 липня 2017 року отримував пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Згідно з виписки з акта огляду медико-соціальню експертною комісією до довідки серії 12ААБ №498803 відповідачу встановлено 3 групу інвалідності, загальне захворювання. Відповідно до п. 14-6 розділу IV "Прикінцеві положення" ЗУ №1058, у разі пропуску в період здійснення заходів щодо запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), передбачених карантином, встановленим Кабінетом Міністрів України, строку повторного огляду медико-соціальної експертизи особою з інвалідністю виплата пенсії по інвалідності не зупиняється до закінчення терміну дії зазначених заходів з подальшим проведенням перерахунку розміру виплаченої пенсії на підставі заяви та результатів переогляду особи з інвалідністю. Враховуючи вказану норму закону виплата пенсії відповідачу була продовжена на період дії карантину без результатів повторного МСЕК до 30 квітня 2022 року. Відповідно до п.3 ч.2 ст.16 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" застрахована особа зобов'язана повідомляти територіальні органи Пенсійного фонду про зміну даних, що вносяться до її персональної облікової картки в системі персоніфікованого обліку та Державному реєстрі загальнообов'язкового державного соціального страхування, виїзд за межі держави та про обставини, що спричиняють зміну статусу застрахованої особи, протягом десяти днів з моменту їх виникнення. Однак, відповідач не дотримався наведених приписів та не повідомив Головне управління про невстановлення інвалідності. Згодом позивач надав заяву від 21 лютого 2022 року про припинення виплати пенсії, у зв'язку з відмовою від проходження повторного огляду в МСЕК, у зв'язку з чим нарахування та виплату пенсії припинено з 1 травня 2022 року. По особовому рахунку викникла переплата пенсії за період з 1 листопада 2020 року по 30 квітня 2022 року, яка склала 33 367 грн. Для самостійного повернення надміру виплаченої суми пенсії був направлений лист від 2 травня 2022 року до відповідача з проханням повернути кошти добровільно, проте станом на 19 жовтня 2023 року на рахунок управління повернуто 13 710 грн. Таким чином, кошти у розмірі 19 657 грн (залишшок переплати) виплачені ОСОБА_1 безпідставно, у зв'язку з чим виникла необхідність у зверненні до суду з даною позовною заявою.
Ухвалою суду від 03 травня 2024 року позовна заява прийнята до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
У встановлений судом строк відповідач відзив на позовну заяву та клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не подав, в зв'язку з чим згідно ч.5 ст.279 ЦПК України справа розглянута у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Чернігівській області як отримувач пенсії по інвалідності третьої групи внаслідок загального захворювання, відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (протокол від 3 жовтня 2017 року). (а.с.23).
Згідно виписки з акта огляду МСЕК серії 12 ААВ № 498803 від 23 жовтня 2019 року відповідачу ОСОБА_1 було встановлено третю групу інвалідності загального захворювання до 1 листопада 2020 року. (зворот а.с. 23)
21 лютого 2022 року ОСОБА_1 звернувся до ГУ ПФУ в Чернігівській області із заявою, в якій просив припинити йому виплату пенсії по інвалідності у зв'язку з відмовою від проходження повторного огляду МСЕК з власних причин.
З 1 травня 2022 року ОСОБА_1 припинено виплату пенсії. Виплата пенсії по інвалідності без повторного огляду МСЕК відповідачу була проведена по 30 квітня 2022 року.
Відповідно до копії протоколу індивідуального перерахунку за період з 1 жовтня 2020 року по 30 квітня 2022 року переплата пенсії відповідачу склала 33 367 грн. (а.с.14).
З метою досудового врегулювання спору листом № 2500-0403-8/13274 від 2 травня 2022 року позивач повідомив відповідача про те, що за період з 1 листопада 2020 року по 30 квітня 2022 року виникла переплата в сумі 33 367 грн та просив дану переплату внести добровільно на рахунок Головного управління ПФУ в Чернігівській області. (а.с. 9)
ОСОБА_1 добровільно повернув Головному управлінню ПФУ в Чернігівській області 13710 грн, про що свідчить інформація про погашення переплати. (а.с. 10)
Таким чином, на час розгляду справи, як зазначає позивач, відповідачем переплачена пенсія в розмірі 19 657 грн не повернута.
Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначені Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон № 1058-IV).
Згідно зі ст.1 Закону №1058-IV пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Відповідно до ст. 9 Закону №1058-IV, в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Пенсія по інвалідності призначається в разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату працездатності за наявності страхового стажу, передбаченого статтею 32 цього Закону (ч. 1 ст. 30 Закону №1058-IV).
Відповідно до вимог ст. 73 Закону №1058-IV кошти Пенсійного фонду використовуються на: виплату пенсій, передбачених цим Законом; надання соціальних послуг, передбачених цим Законом; фінансування адміністративних витрат, пов'язаних з виконанням функцій, покладених на органи Пенсійного фонду; оплату послуг з виплати та доставки пенсій; формування резерву коштів Пенсійного фонду. Забороняється використання коштів Пенсійного фонду на цілі, не передбачені цим Законом.
Згідно з положенням ч.1 ст.50 Закону №1058-IV суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.
Аналіз зазначених норм закону свідчить, що зайво сплачені суми пенсії можуть бути утримані позивачем за умови зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних. Вказаний перелік підстав для утримання надміру виплачених сум пенсії є вичерпним.
Зміст ст.1215 ЦК України встановлює випадки, коли набуте особою без достатньої правової підстави майно за рахунок іншої особи не підлягає поверненню.
Так, не підлягають поверненню безпідставно набуті: заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.
Отже, закон встановлює два виключення: по-перше, якщо виплата вказаних платежів є результатом рахункової помилки з боку особи, яка проводила цю виплату; по-друге, у разі недобросовісності з боку набувача.
Пенсія по інвалідності призначається на весь строк встановлення інвалідності. Особам з інвалідністю, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 цього Закону, пенсії по інвалідності призначаються довічно. Повторний огляд цих осіб з інвалідністю провадиться тільки за їх заявою (ст. 34 Закону №1058-IV).
У разі якщо особа не з'явилася в органи медико-соціальної експертизи на повторний огляд у визначений для цього строк, виплата пенсії по інвалідності зупиняється з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому вона мала з'явитися на повторний огляд. (ч.2 ст.35 Закону №1058-IV).
Разом з тим, 02 квітня 2020 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби(COVID-19)» №540-ІХ, яким Розділ XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» було доповнено пунктом 14-6 наступного змісту: «у разі пропуску в період здійснення заходів щодо запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), передбачених карантином, встановленим Кабінетом Міністрів України, строку повторного огляду медико-соціальної експертизи особою з інвалідністю виплата пенсії по інвалідності не зупиняється до закінчення терміну дії зазначених заходів з подальшим проведенням перерахунку розміру виплаченої пенсії на підставі заяви та результатів переогляду особи з інвалідністю».
За таких обставин, по пенсійним справам виплата пенсії продовжувалася автоматично на період продовження карантину, тому по пенсійній справі відповідача проведено автоматичне продовження виплати пенсії на період дії карантину без виписки з акту огляду МСЕК.
Оскільки відповідач у зв'язку із запровадженням на території України карантину 08 жовтня 2020 року не пройшов повторного огляду МСЕК, на підставі наведеного вище положення законодавства йому було продовжено виплату пенсії по інвалідності після жовтня 2020 року (а.с. 7-14).
21 лютого 2022 року ОСОБА_1 звернувся до ГУ ПФУ в Чернігівській області із заявою, в якій просив припинити йому виплату пенсії по інвалідності у зв'язку з відмовою від проходження повторного огляду МСЕК з власних причин.
З 1 травня 2022 року за заявою ОСОБА_1 від 21 лютого 2022 року йому припинено виплату пенсії.
Відповідно до вищевикладеного виплата пенсії по інвалідності без повторного огляду МСЕК відповідачу була проведена по 30 квітня 2022 року.
Карантин через COVID-19 введений в Україні з 12 березня 2020 року, неодноразово продовжувався і скасований на всій території України з 01 липня 2023 року.
Верховний Суд у постанові від 18 серпня 2020 року у справі № 638/10460/17 дійшов висновку, що зайво сплачені суми пенсії можуть бути утримані пенсійним органом за умови зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних. Вказаний перелік підстав для утримання надміру виплачених сум пенсії є вичерпним. Правильність виконаних розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються, отже, зазначене у ст. 1215 ЦК України майно підлягає поверненню у разі наявності цих фактів. Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 487/3380/16-а та від 11 лютого 2020 року у справі № 761/41107/16-а.
Як з'ясовано у судовому засіданні, хоча відповідачу позивачем і було здійснено надмірну виплату пенсії у зв'язку з інвалідністю у період з 01 листопада 2020 року по 30 квітня 2022 року, однак це не було наслідок рахункової помилки з боку позивача, як платника пенсії, чи результатом зловживань відповідача, який після не підтвердження інвалідності, ще до закінчення карантину надіслав заяву щодо припинення нарахувань, що підтверджує позивач в своїй позовній заяві.
Позивачем не додано письмових доказів ознайомлення відповідача під особистий підпис з вимогами п.3. ч.2 ст.16 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» - обов'язок повідомляти територіальні органи Пенсійного фонду про зміну даних, що вносяться до його персональної облікової картки в системі персоніфікованого обліку та Державному реєстрі загальнообов'язкового державного соціального страхування, а саме, не додано доказу вручення відповідачу як пенсіонеру пам'ятки, яка є Додатком 7 до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та затверджена постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1, тобто позивачем не доведено, що відповідач діяв недобросовісно.
За таких обставин суд приходить до висновку, що позивачем не доведено, що переплата пенсії відповідачу була здійснена внаслідок зловживань, допущенням будь-якої недобросовісної поведінки з боку пенсіонера або подання ним недостовірних даних, які призвели або могли призвести до виникнення переплати пенсії, у зв'язку з чим позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
На підставі наведеного, керуючись ст. 141, 247, 263, 265, 273, 354 ЦПК України, суд
У задоволенні позову Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області до ОСОБА_1 про стягнення переплати пенсії відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі, якщо повне рішення не було вручено в день його проголошення учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя В.І. Олещенко