Провадження № 2/679/293/2024
Справа № 679/489/24
25 квітня 2024 року м. Нетішин
Нетішинський міський суд Хмельницької області
в складі: головуючого судді Стасюка Р.М.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк», приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Хара Наталії Станіславівни,третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Юхименко Ольга Леонідівна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -
У березні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до АТ «Перший Український Міжнародний Банк», приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Хара Н.С., третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Юхименко О.Л. про визнання виконавчого напису вчиненого 30.11.2018 року, зареєстрованого у реєстрі за №11515 про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Банк Ренесанс Капітал», правонаступником якого є ПАТ «Перший Український Міжнародний Банк», заборгованості за кредитним договором № 85029057351 від 15.02.2014 року за період з 27.11.2027 року по 27.11.2018 року в сумі 14900 гривень, таким, що не підлягає виконанню.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що приватним виконавцем виконавчого округу виконавчого округу міста Києва відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого напису № 11515 вчиненого 30.11.2018 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Н.С. щодо стягнення з неї на користь ПАТ «Перший Український Міжнародний Банк» заборгованості за кредитним договором № 85029057351 від 15.02.2014 року у загальному розмірі 15330,00 гривень.
Позивач зазначає, що категорично не погоджується із сумою заборгованості, а оспорюваний виконавчий напис вчинено з грубим порушенням порядку вчинення виконавчих написів нотаріусами, зокрема: не перевірено факту наявності чи відсутності спору щодо заборгованості, факту укладення кредитного договору, періоду нарахування заборгованості, підтвердження сум існуючої заборгованості, доказів зміни кредитора у зобов'язанні, а також не враховано пропуск відповідачем строку позовної давності.
Зважаючи на те, що виконавчий напис було вчинено з порушенням норм діючого законодавства, наявні підстави для визнання його таким, що не підлягає виконанню.
Ухвалою Нетішинського міського суду Хмельницької області від 01.04.2024 року провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без (повідомлення) виклику сторін.
Також суддею була задоволена заява позивача про забезпечення позову та зупинено стягнення на підставі виконавчого напису, який позивач просив визнати таким, що не підлягає виконанню.
03.04.2024 року до суду надійшла заява відповідача АТ «Перший Український Міжнародний Банк» про визнання прозову, у якій представник відповідача просив розгляд справи проводити у його відсутності, при вирішення питання про розподіл судових витрат врахувати вимоги ч.1 ст. 142 ЦПК України в частині наслідків визнання відповідачем позову до початку розгляду справи.
10.04.2024 року до суду надійшла заява позивачки про розгляд справи у її відсутності в якій вона зазначила, що підтримує позовні вимоги.
Відповідач приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Н.С. відзив на позовну заяву не подала. Заперечення щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадженні від неї не надходило.
Третя особа приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Юхименко О.Л. у встановлений законом строк пояснень щодо позову не подала, заяви із запереченням проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження від неї до суду не надходило.
Суд дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, які мають значення для справи, дослідивши та оцінивши докази у їх сукупності, проаналізувавши норми права, які регулюють спірні правовідносини, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 30.11.2018 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Н.С. було вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №11515 про стягнення з ОСОБА_1 , заборгованості за кредитним договором №85029057351 від 15.02.2014 року укладеним з АТ «Банк Ренесанс Капітал», правонаступником всіх прав та обов'язків якого є АТ «Перший Український Міжнародний банк», за період з 27.11.2017 року по 27.11.2018 року, що складає 14900,00 гривень, з яких 8534,43 гривень прострочена заборгованість за сумою кредиту, 2114,76 гривень прострочена заборгованість за комісією, 2,15 гривень прострочена заборгованість за процентами, неустойка за порушення зобов'язань по кредиту в розмірі 4248,66 гривень, а також плата за вчинення виконавчого напису в розмірі 430,00 гривень, що в загальному складає 15330 гривень.
09.01.2019 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Юхименко О.Л. відкрито виконавче провадження № 58026713 з примусового виконання виконавчого напису, вчиненого 30.11.2018 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Н.С. за реєстровим номером № 11515 про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Перший Український Міжнародний Банк» заборгованості в розмірі 15330 гривень.
Позивачка зазначає, що такий виконавчий напис не підлягає виконанню, оскільки існує спір щодо заборгованості по кредиту, строк позовної давності за зобов'язаннями минув, а дії нотаріуса є неправомірними.
Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд враховує наступне.
За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону України «Про нотаріат»). Таким актом є, зокрема Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій).
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат»). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону України «Про нотаріат» та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.
Так, згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій).
Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.
У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій). Вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв'язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу (підпункт 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій).
Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.
Нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти (стаття 50 Закону України «Про нотаріат»).
За результатами аналізу вищенаведених норм можна дійти таких висновків.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.
Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.
Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Захист прав боржника у процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається у спосіб, передбачений підпунктом 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій, - шляхом надіслання іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Натомість нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною, стягувачем, і не зобов'язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.
Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2016 року скасовано. Визнано незаконною та нечинною Постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» щодо можливості здійснення виконавчого напису на підставі оригіналу кредитного договору.
Зобов'язано Кабінет Міністрів України опублікувати резолютивну частину постанови суду про визнання незаконною та нечинною Постанови Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, у виданні, в якому її було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили.
Таку ж позицію висловлено у п. 83 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 21.09.2021 року по справі № 910/10374/17, згідно якої кредитний договір, який не є нотаріально посвідченим, не входить до переліку документів, за якими може бути здійснено стягнення заборгованості у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса.
Серед документів наданих банком нотаріусу для вчинення виконавчого напису оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку, відсутній.
Наданий нотаріусу кредитний договір №85029057351 від 15.02.2014 року укладений з АТ «Банк Ренесанс Капітал», не міг бути тим договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису.
З урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури його вчинення, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами у повному обсязі чи в їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
Відповідно до підпункту 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржник, якщо він є відмінний від іпотекодавця. Повідомлення вважається надісланим, якщо він є відмінним, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв'язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу.
Велика Палата Верховного Суду вказала, що наведена норма спрямована на фактичне повідомлення іпотекодавця/боржника, аби надати йому можливість усунути порушення, і цим запобігти зверненню стягнення на його майно. Тому повідомлення іпотекодавця/боржника слід вважати здійсненим належним чином за умови, що він одержав або мав одержати повідомлення, але не одержав його з власної вини. Доказом належного здійснення повідомлення може бути, зокрема, повідомлення про вручення поштового відправлення з описом вкладення.( Постанова Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 року,Справа № 645/1979/15-ц).
Вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
Таким чином, зважаючи на вищенаведене, суд приходить до висновку, що при вчиненні оспорюваного виконавчого напису нотаріусом не було дотримано встановлену законом процедуру, а саме нотаріус не переконався у безспірності заборгованості та застосувала норми законодавства, які на момент вчинення виконавчого напису на підставі рішення суду були визнані нечинними.
За встановлених обставин суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат між сторонами суд виходить із положень ч.1 ст.141 ЦПК України, де зазначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, та враховує положення ч.1 ст.142 ЦПК України, що у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у рішенні вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
У зв'язку з викладеним, поверненню позивачці з державного бюджету підлягають 605,60 гривень судового збору сплаченого при зверненні до суду з позовом та 302,80 гривень судового збору сплаченого при зверненні до суду з заявою про забезпечення цього позову.
Решта 50 відсотків судового збору сплаченого при зверненні до суду з позовом та заявою про забезпечення позову, що становить 605,60 гривень та 302,80 гривень відповідно, підлягають стягненню з відповідача на користь позивачки.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 5, 10-13, 75-82, 89, 141, 142, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк», приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Хара Наталії Станіславівни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Юхименко Ольга Леонідівна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити повністю.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 30 листопада 2018 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Наталією Станіславівною, зареєстрований в реєстрі за № 11515, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» заборгованості за кредитним договором № 85029057351 від 15 лютого 2014 року, укладеним з Акціонерним товариством «Банк Ренесанс Капітал», в загальному розмірі 15330,00 гривень.
Стягнути з Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» на користь ОСОБА_1 витрати понесені на оплату судового збору за звернення до суду з позовною заявою в сумі 605,60 гривень та заявою про забезпечення позову в сумі 302,80 гривень, а всього 908,40 гривень.
Повернути ОСОБА_1 50 відсотків судового збору, що складає 605,60 гривень, сплаченого при зверненні до суду з позовом згідно квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки № 20 від 27.03.2024 виданої АТ «Ощадбанк».
Повернути ОСОБА_1 50 відсотків судового збору, що складає 302,80 гривень, сплаченого при зверненні до суду з заявою про забезпечення позову згідно квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки №19 від 27.03.2024 виданої АТ «Ощадбанк».
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заходи забезпечення позову застосовані ухвалою Нетішинського міського суду Хмельницької області від 11 серпня 2023 року, зберігають свою дію до набрання законної сили рішенням суду, що відповідає вимогам ч. 10 ст. 158 ЦПК України.
Повний текст рішення суду складено 25.04.2024.
Сторони у справі:
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Відповідачі:
Акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний Банк», юридична адреса: вул. Андріївська, буд. 4, м. Київ, код ЄДРПОУ 14282829.
Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна, адреса: вул. Січових Стрільців, буд. 37-41, офіс 215, м. Київ.
Третя особа:
Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Юхименко Ольга Леонідівна, адреса: вул. Поправки Юрія, буд. 6, офіс 19, м.Київ.
Суддя Р.М. Стасюк