Красилівський районний суд Хмельницької області
ін. 31000 , м. Красилів , вул. Булаєнка, 4 тел. (факс): 038 55 4 34 75
Справа №: 677/642/24
28.05.2024 м.Красилів
Суддя Красилівського районного суду Хмельницької області Вознюк Р.В., за участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши матеріали справи, яка надійшла від відділення поліції №4 Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницької області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 , РНОКПП в матеріалах справи відсутній,
- за ч.1 ст. 130 КУпАП,
Протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №100124 від 31.03.2024 року ОСОБА_1 ставиться у вину, що він 31.03.2024 року о 09 год. 55 хв. в с. Світле, по вул. Центральна, 44, керував транспортним засобом мотоблоком Зубр без н.з. із ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук, почервоніння обличчя). Від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки та в найближчому медичному закладі водій відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР України, чим скоїв правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину не визнав, вказав, що хотів пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, однак відмовився від його проходження через рекомендацію поліцейських, які сказали йому відмовитися від огляду бо це, за їх словами, було йому більш сприятливим.
Допитаний в судовому засіданні поліцейський ОСОБА_2 повідомив, що під час патрулювання виявили мотоблок під керуванням ОСОБА_1 , зупинили його, запропонували пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння. Стверджує, що не радив ОСОБА_1 відмовлятися від огляду на стан алкогольного сп'яніння та не чув, щоб це робив інший поліцейський - ОСОБА_3 . Вказує, що коли вони очікували на Драгер ОСОБА_3 спілкувався з ОСОБА_1 , в цей час він чекав на дзвінок від іншого поліцейського. Про що говорили ОСОБА_3 з водієм він не чув, стояв за 7-8 метрів від них. Згодом ОСОБА_1 підійшов до нього та повідомив, що не бажає проходити огляд на стан алкогольного сп'яніння. Вказав, що до моменту згоди ОСОБА_3 передав йому нагрудну камеру. В момент спілкування з водієм ОСОБА_3 відеозапис не здійснював, перешкод проведенню відеофіксації не було. Визнав, що не забезпечив безперервний відеозапис. Доказів для спростування доводів ОСОБА_1 , що його схилили до відмови під проходження огляду він не має.
Допитаний в судовому засіданні поліцейський ОСОБА_3 повідомив, що під час патрулювання виявили мотоблок під керуванням ОСОБА_1 , зупинили його, запропонували пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, на що водій погодився. Зателефонували іншому екіпажу, щоб вони доставили прилад «Драгер». Поки очікували на прилад ОСОБА_1 запитав його, про наслідки притягнення його до адміністративної відповідальності, на що ОСОБА_3 вказує, що роз'яснив водію санкцію адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП. На питання водія чи проходити йому огляд відповів, що ще він сам має вирішувати. Після чого ОСОБА_1 сказав ОСОБА_2 , що він відмовляється від проходження огляду. Визнав, що його спілкування з водієм не зафіксовано, що є порушенням процедури, чому передав портативний відеореєстратор ОСОБА_2 пояснити не зміг. Доказів для спростування доводів ОСОБА_1 , що його схилили до відмови під проходження огляду він не має.
Заслухавши особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, поліцейських, дослідивши матеріали адміністративної справи, суддя доходить таких висновків.
Приймаючи дане рішення, суд керується принципом «поза розумним сумнівом», зміст якого сформульований у пункті 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 року у справі «Кобець проти України». Зокрема, доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Частина 1 статті 130 КУпАП встановлює відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Порядок проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння регламентується ст. 266 КУпАП, Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ від 17.12.2008 № 1103, та Інструкцією «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 року № 1452/735, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 11.11.2015 року за № 1413/27858.
Згідно з частинами 2, 3 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Відповідно до ч. 5 ст. 266 КУпАП огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Згідно з вимогами ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Судом досліджено долучений до протоколу про адміністративне правопорушення доказ, на якому містяться 11 файлів з відеозаписами з портативного відеореєстратора під назвами: «0000000_00000020240331085454_0023», «0000000_00000020240331085955_0024», «0000000_00000020240331090455_0025», «0000000_00000020240331090955_0026», «0000000_00000020240331091456_0027_S», «0000000_00000020240331091956_0028», «0000000_00000020240331092456_0029», «0000000_00000020240331092957_0030», «0000000_00000020240331093457_0031», «0000000_00000020240331093957_0032», «0000000_00000020240331094457_0033».
Оглядом долучених до протоколу відеозаписів встановлено, що водій ОСОБА_1 31.03.2024 керував мотоблоком Зубр та був зупинений працівниками поліції (3 хв. 56 сек. файл під назвою «0000000_00000020240331085454_0023»). В ході розмови працівниками поліції у водія було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння у зв'язку з чим поліцейським було запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки за допомогою приладу Драгер (3 хв. 56 сек. файл під назвою «0000000_00000020240331085454_0023»), на що водій погодився (0 хв. 15 сек. файл під назвою «0000000_00000020240331085955_0024»), в подальшому відеозапис зображує очікування поліцейських та водія на прилад «Драгер». Відеозапис під назвою 0000000_00000020240331090455_0025 розпочинається з того, що поліцейський, який до того здійснював відео фіксацію передав свій портативний відео реєстратор іншому поліцейському (0 хв. 07 сек. файл під назвою «0000000_00000020240331090455_0025»), після чого поліцейський, якому був переданий портативний відеореєстратор відійшов в сторону, при цьому інший поліцейський в цей час спілкувався з водієм (0 хв. 07 сек. - 2 хв. 41 сек. файл під назвою «0000000_00000020240331090455_0025»). Після чого, ОСОБА_1 повідомив поліцейського, що він не буде проходити огляд на місці зупинки (2 хв. 42 сек. файл під назвою «0000000_00000020240331090455_0025»), після чого працівником поліції ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння у медичному закладі (02 хв. 55 сек. файлу «0000000_00000020240331090455_0025»), на що останній згоди не надав, відповівши, що відмовляється (02 хв. 55 сек. файлу «0000000_00000020240331090455_0025»).
Поліцейським було роз'яснено ОСОБА_1 про те, що відносно нього буде складено протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП за порушення п. 2.5. ПДР України - відмова від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння (03 хв. 05 сек. файлу «0000000_00000020240331090455_0025»), після чого було роз'яснено його права.
Відеозаписи під назвами: «0000000_00000020240331090955_0026», «0000000_00000020240331091456_0027_S», «0000000_00000020240331091956_0028», «0000000_00000020240331092456_0029», «0000000_00000020240331092957_0030», «0000000_00000020240331093457_0031», «0000000_00000020240331093957_0032», «0000000_00000020240331094457_0033», містять збережену інформацію щодо процедури складання протоколу про адміністративне правопорушення, оголошення його змісту ОСОБА_1 .
Згідно пояснень поліцейських та ОСОБА_1 та дослідженого відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 який погодився на проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки за допомогою приладу Драгер, близько двох з половиною хвилин спілкувався з поліцейським без відеофіксації їх розмови, після чого відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння. З дослідженого в судовому засіданні відеозапису «0000000_00000020240331090455_0025» встановити про що спілкувалися поліцейський та водій не можливо. Вказане дає підстави судді для обґрунтованого сумніву у тому, що відмова ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння є результатом власного вибору водія, а не наслідком вказівки з боку поліцейського.
Відповідно до ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
КУпАП не містить визначення поняття провокація, як і в цілому національне законодавство. Натомість, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зробив дефініцію такого поняття та критерії для розмежування законних дій співробітників поліції від провокації до вчинення злочину.
Відповідно до сформованої позиції Європейського суду з прав людини наявність державного інтересу не можна використовувати в якості обґрунтування щодо використання доказів, отриманих в результаті поліцейської провокації, оскільки застосування таких доказів наражає обвинуваченого на ризик остаточно позбавитись справедливого судового розгляду із самого початку; внутрішньодержавне законодавство не повинно дозволяти використання доказів, отриманих в результаті підбурювання з боку державних агентів. В іншому випадку таке законодавство не відповідає принципу «справедливого судочинства». (Рішення ЄСПЛ у справах «Тейксейра де Кастро проти Португалії» від 9.06.1998 року, «Худобін проти Російської Федерації» від 26.10.2006 року, «Ваньян проти Російської Федерації» від 15.12.2005 року, «Раманаускас проти Литви» від 5.02.2008 року.)
Під провокацією (поліцейською) ЄСПЛ розуміє випадки, коли задіяні посадові особи, які є або співробітниками органів безпеки, або особами, що діють за їх дорученням, не обмежують свої дії лише розслідуванням кримінальної справи по суті неявним способом, а впливають на суб'єкт з метою спровокувати його на скоєння злочину, який в іншому випадку не було би скоєно, задля того щоб зробити можливим виявлення злочину, тобто отримати докази та порушити кримінальну справу («Раманаускас проти Литви» від 05.02.2008 року).
Крім того, у рішеннях ЄСПЛ, ухвалених у справах «Тейшейро де Кастро проти Португалії», «Раманаускас проти Литви», «Баннікова проти Російської Федерації» та інших Судом зазначено, що притягнення особи до відповідальності за правопорушення, вчинене внаслідок провокації (підбурювання) із сторони поліцейських буде свідчити про порушення ст. 6 Конвенції.
В даному випадку суддя вважає, що у діях поліцейських вбачаються ознаки провокаційних дії щодо ОСОБА_1 .
Зважаючи на вказане, в діях ОСОБА_1 відсутня суб'єктивна сторона складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП. Зважаючи на вказане доходжу висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Європейський суд з прав людини неодноразово висловлював позицію, зокрема у справах «Малофєєва проти Росії» («Malofeyevav. Russia», рішення від 30.05.2013 р., заява №36673/04) та «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява № 926/08, рішення від 20.09.2016 р.) ЄСПЛ, згідно якої «…суд не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом)».
Враховуючи вимоги ч. 3 ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини ОСОБА_1 повинні тлумачитись на його користь.
В силу п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи вищенаведені вимоги закону, встановлені обставини справи, а також те, що в силу принципу презумпції невинуватості всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості, доходжу висновку, що належних і допустимих доказів про наявність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП, здобуто не було, а тому провадження у даній справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП.
Враховуючи викладене, керуючись п. 1 ч.1 ст. 247, ст.ст. 251-252, 283-284 КУпАП,
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП - закрити.
Постанова може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається через Красилівський районний суд Хмельницької області.
Суддя Р. В. Вознюк