Справа №766/12188/23
н/п 1-кп/766/1624/24
27.05.2024 року Херсонський міський суд Херсонської області у складі:
головуючого судді: ОСОБА_1 ,
секретаря ОСОБА_2
прокурора: ОСОБА_3
обвинуваченого: ОСОБА_4
захисника: ОСОБА_5
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні, кримінальне провадження внесене до ЄРДР за №12023231030001896 від 25.09.2023, за обвинуваченням: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України, -
15.12.2023 року на розгляд до суду надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України, який 25.01.2024 передано судді ОСОБА_1 .
Обвинувальний акт складено з дотриманням вимог КПК України і поверненню прокурору не підлягає, підстави для закриття провадження чи його направлення прокурору для проведення досудового провадження відсутні. Дане кримінальне провадження підсудне Херсонському міському суду Херсонської області, а тому підстави для прийняття рішення згідно пунктів 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України відсутні.
Учасники вважають за можливе призначити судовий розгляд у даному кримінальному провадженні, отже провадження за обвинувальним актом відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підлягає призначенню в судове засідання.
Зазначене судове засідання з урахуванням принципу гласності та відкритості судового провадження слід проводити відкрито, обмеження щодо цього, передбачені ч. 2 ст. 27 КПК України, відсутні.
Коло осіб, які беруть участь, у судовому розгляді є наступним: прокурор, обвинувачений, захисник, потерпілий.
Також прокурором під час підготовчого судового засідання заявлено клопотання прообрання щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді «домашнього арешту». В обґрунтування клопотання зазначив, що наявні ризики передбачені ст.177 КПК України.
Обвинувачений та його захисник в судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання прокурора, посилаючись на відсутність жодних ризиків заявлених у клопотанні прокурора та наявність у обвинуваченого батьків похилого віку, які потребують постійної допомоги, а застосування запобіжного заходу обмежить його у можливості її надання.
Від потерпілого до суду надійшла заява про розгляд провадження без його участі.
У ч. 3 ст. 315 КПК зазначено, що під час підготовчого судового засідання суд першої інстанції за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II КПК.
Отже за правилами ч. 3 ст. 315 КПК, суд з урахуванням думки інших присутніх учасників підготовчого судового засідання вирішує питання про обрання, доцільність зміни чи скасування заходів забезпечення кримінального провадження, з урахуванням ризиків, визначених ст. 177 КПК, та обставин кримінального провадження.
Згідно із ч. 1, 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити такі дії: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Щодо існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
В обґрунтування клопотання прокурор посилається на існування таких ризиків:
- ризик переховування обвинуваченого від суду;
- ризик впливати на свідків та потерпілого у кримінальному провадженні, з якими він безпосередньо знайомий.
На обґрунтування ризику переховування прокурор посилається на тяжкість злочину, вчиненого ОСОБА_4 Існування ризику незаконного впливу на свідків та потерпілого у кримінальному провадженні прокурор обґрунтовує тим, що обвинувачений обізнаний щодо місця проживання останніх, а тому може схилити останніх до зміни раніше наданих слідчому показань.
Оцінюючи доводи щодо існування ризиків, передбачених п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України суддя виходить із такого.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки обвинуваченого, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.
Оцінивши доводи, наведені у клопотанні суд вважає, що сторона обвинувачення у судовому засіданні довела наявність підстав вважати, що існує ризик того, що обвинуваченийОСОБА_4 зможе переховуватися від суду. Такий висновок ґрунтується на тяжкості злочину у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 . Так злочин, передбачений ч. 4 ст. 186 КК України, відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином відповідальність за вчинення якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 10 років. Тому на переконання суду вказані обставини дійсно можуть бути мотивом та підставою для обвинуваченого переховуватися від суду з метою уникнення можливої відповідальності. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
Обґрунтованим вважає суд і ризик незаконного впливу на свідків та потерпілого у цьому кримінальному провадженні. При оцінці існування цього ризику суд виходить із передбаченої КПК України процедури отримання свідчень від осіб, які є свідками та потерпілими у кримінальному провадженні, а саме після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК України).
Суд враховує ту обставину, що ОСОБА_4 дійсно обізнаний щодо місця проживання свідків та потерпілого, відповідно може скористатись наявною інформацією для впливу на них у кримінальному провадженні з метою зміни ними свідчень чи відмови від дачі показань.
З'ясування можливості застосування запобіжного заходу, який зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, зокрема: тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується; вік та стан здоров'я обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію обвинуваченого; майновий стан обвинуваченого; наявність судимостей у обвинуваченого; розмір майнової шкоди, у завданні якої обвинувачується (ст. 178 КПК України).
Згідно з ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор, але не доведе недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Враховуючи факт доведення стороною обвинувачення існування ризиків, передбачених п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, суд дійшов висновку про необхідність застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу.
Враховуючи відомості про особу ОСОБА_4 , який офіційно не працевлаштований, одружений, має неповнолітню дитину та осіб похилого віку на утриманні, має постійне зареєстроване місце проживання, однак не проживає за місцем реєстрації, суд вважає, що за таких умов можливе застосування домашнього арешту в певний час доби. Застосування саме такого режиму домашнього арешту буде достатньо для забезпечення виконання обвинуваченим, покладених на нього процесуальних обов'язків та запобігання існуючим ризикам та буде пропорційним, співмірним та таким, що не становитиме надмірний тягар, не суперечитиме КПК України, оскільки саме цей запобіжний захід дасть можливість уникнути встановлених ризиків та забезпечить виконання покладених на обвинуваченого процесуальних обов'язків.
Вищевикладене свідчить про те, що на даний час існують ризики того, що ОСОБА_4 може не виконувати покладені на нього процесуальні обов'язки та може переховуватися від суду, що, дасть можливість перешкоджати повному, всебічному та неупередженому проведенню судового розгляду, через це виникла необхідність покласти на останнього зобов'язання в дотриманні запобіжного заходу, для контролю останнього, що дасть можливість повному, всебічному та неупередженому проведенню судового розгляду, а також уникнути можливості його впливу на свідків та потерпілого.
Також встановлено, що інші більш м'які запобіжні заходи не можливо застосувати до обвинуваченого ОСОБА_4 з наступних причин:
1.особисте зобов'язання - не можливо застосувати у зв'язку з тим, що даний запобіжний захід вимагає наявність особливої довіри до обвинуваченого в підтвердження можливості дотримання процесуальних обов'язків. Враховуючи тяжкість злочину та вказані вище обставини, вимагається контроль за поведінкою обвинуваченого, що може бути досягнуто лише при застосуванні запобіжного заходу, пов'язаного з нічним домашнім арештом.
2.особиста порука - щодо обвинуваченого, оскільки не надходили письмові звернення від осіб, які за нього можуть поручитися.
Зазначені вище обставини виправдовують обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу - домашнього арешту, і є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти вищевказаним ризикам, а також дійсно зможе забезпечити належну поведінку обвинуваченого в умовах домашньої ізоляції, запобігати спробам переховуватись від суду, вплинути на потерпілого та свідків.
Отже, обставини, на які посилаються як обвинувачений, так і захисник не зменшують встановлені ризики та не є визначальними аргументами, які б могли бути запорукою належної процесуальної поведінки та надали б можливість застосувати до обвинуваченого більш м'який запобіжний захід.
Відповідно до ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному чи обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби та у покладенні на підозрюваного певних обов'язків: 1) прибувати до поліції або суду за першою вимогою; 2) без дозволу слідчого, прокурора або суду не залишати місце постійного проживання; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання.
На підставі наведеного, зважаючи на завдання кримінального провадження, передбаченого ст.2 КПК України та виходячи з положень ст.ст. 177, 178, 181, 194 КПК України, ст.ст. 5,6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод», а також те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й потерпілої особи, високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів та що метою запобіжного заходу є подальший розгляд справи, який повинен підтвердити або спростувати підозру, суд вважає, що запобіжний захід забезпечить належну поведінку обвинуваченого під час розгляду справи, а тому приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню, однак частково та відносно обвинуваченого необхідно обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, строком на шістдесят днів та покладанням на нього обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, але за іншою адресою, оскільки обвинуваченим повідомлення про зміну місця проживання та визначити інший час, для можливості, при необхідності, надати допомогу особам, які перебувають на його утриманні.
Керуючись п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. ст. 176-178, 181, 183, 194, 199, 314-317, 331, 369, 371, 372, 376КПК України, суд, -
Призначити судовий розгляд кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України, у відкритому судовому засіданні у приміщенні Херсонського міського суду Херсонської області (м. Херсон, вул. Володимира Примаченка (Маяковського), 6/29 зал с/з 2 поверх),
на «08» годину «30» хвилин «30» травня 2024 року.
Повідомити про день, час та місце судового засідання прокурора, обвинуваченого, захисника, потерпілого.
Судовий розгляд кримінального провадження буде здійснюватись суддею ОСОБА_1 , одноособово.
Клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу - задовольнити частково.
Застосувати запобіжний захід у вигляді «домашнього арешту» відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України, без застосування електронного засобу контролю, строком на 60 днів до 25 липня 2024 включно, що є не більше, ніж два місяці.
Заборонити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишати житло за адресою місця проживання: АДРЕСА_1 , в період доби з 21:00 години до 05:00 години наступного дня.
Покласти на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні процесуальні обов'язки:
1) прибувати за кожною вимогою до суду;
2) не відлучатися із м.Херсона Херсонської області, без дозволу суду;
3) повідомляти суд про зміну місця проживання.
Строк дії ухвали до 25 липня 2024 року.
Роз'яснити ОСОБА_4 , що працівники органів внутрішніх справ з метою контролю за його поведінкою мають право з'являтись в його житло, вимагати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних з виконанням покладених на нього обов'язків.
Покладені обов'язки довести до відома обвинуваченому ОСОБА_4 , під розпис та роз'яснити, що в разі їх невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути покладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру мінімальної заробітної плати до 2-х розмірів мінімальної заробітної плати.
Контроль за виконанням запобіжного заходу у виді «домашнього арешту» покласти на ВП № 1 ХРУП ГУНП в Херсонській області.
Копію ухвали негайно вручити прокурору, захиснику та обвинуваченому, а також направити на адресу ВП №1 ХРУП ГУНП в Херсонській області для виконання.
Роз'яснити учасникам судового провадження їх право на ознайомлення з матеріалами кримінального провадження за наявності відповідного клопотання.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена в частині обрання запобіжного заходу обвинуваченим, його захисником, прокурором до Херсонського апеляційного суду протягом 5 (п'яти) днів з дня її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
СуддяОСОБА_1