ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/9436/24
провадження № 2/753/6384/24
"27" травня 2024 р. суддя Дарницького районного суду міста Києва Сирбул О.Ф., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя,
У травні 2024 року до суду надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно ст. 187 ЦПК України, суд відкриває провадження у справі за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження.
Позовна заява за змістом і формою повинна відповідати ст.ст. 175, 177 ЦПК України.
При вивчені позовної заяви та доданих до неї документів судом встановлено, що позивачем при подачі позовної заяви не дотримано вимог цивільного процесуального законодавства, оскільки дана позовна заява не відповідає вимогам ст. 175, 177 ЦПК України, оскільки відповідно до ч. 3 ст. 175 ЦПК України у позовній заяві:
- у порушення п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позивачем не визначено ціну позову із зазначенням ринкової вартості майна, з урахуванням вимог ст. 176 ЦПК України, відповідно до якої ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна, яка має бути актуальною на день звернення до суду з позовом.
Крім того, згідно вимог ч.1 п. 2, 9 ст. 176 ЦПК України ціна позову у позовах про визнання права власності на майно або його витребування визначається вартістю майна, а у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості.
У відповідності до п.12 Постанови Пленуму Верховного Суду України №20 від 22.12.1995 "Про судову практику в справах за позовами про захист права приватної власності" вартість спірного майна визначається за погодженням сторін, а за його відсутності - за дійсною вартістю майна на час розгляду спору. Під дійсною вартістю майна розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості.
В якості доказу вартості майна суду можуть бути подані звіт про оцінку майна, витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно, а також дійсна вартість майна може підтверджуватись висновком суб'єкта оціночної діяльності.
Таким чином, позивачу необхідно вказати дійсну вартість спірного нерухомого майна станом на 2024 рік.
В якості доказу вартості майна суду можуть бути подані звіт про оцінку майна, витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно, а також дійсна вартість майна може підтверджуватись висновком суб'єкта оціночної діяльності.
Разом з тим, ураховуючи майновий характер спірних правовідносин, зміст позовної заяви не містить визначення позивачем ціни позову, яка має бути визначена дійсною вартістю нерухомого майна станом на день звернення з даною позовною заявою до суду, а саме: дійсною вартістю спірного нерухомого майна: квартири АДРЕСА_1 , що має бути підтверджено звітом про оцінку цього майна, - що є вимогою п. 2 ч. 3 ст. 175 та п. 9 ч. 1 ст. 176 ЦПК України.
Таким чином, для визначення ціни позову, позивачем має бути проведено експертну оцінку майна, що підлягає поділу в межах спору про поділ майна подружжя, оскільки оцінка має бути не за словами позивача, а дійсною, тобто за висновком спеціаліста-оцінювача.
Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;
Зміст позовних вимог - це певна форма захисту, яку просить позивач від суду. Під підставами позову, як вказує Верховний суд України, слід розуміти обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги. Виклад обставин підстави також необхідний для визначення тотожності позову, захисту відповідача від позову, зміни позову позивачем та найголовніше - для визначення предмета доказування по даній справі.
Разом з тим, задля дотримання вимог п. 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позивачу необхідно конкретизувати зміст другої та четвертої вимоги прохальної частини позовної заяви (суму грошових коштів, банківську установу тощо) та з врахуванням цього вказати ціну позову.
Дані обставини перешкоджають вирішенню питання про відкриття провадження у справі.
Згідно з частинами 1, 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
На виконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, суддя вважає за необхідне зазначити, що позивач може усунути вказані недоліки протягом п'яти днів із дня отримання ухвали шляхом направлення на адресу Дарницького районного суду м. Києва нової редакції позовної заяви з урахуванням визначених недоліків з її копіями, що додаються до неї, відповідно для відповідача.
Керуючись ст.ст.175, 177, ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя - залишити без руху та надати позивачу строк для усунення зазначених недоліків, який не може перевищувати п'яти днів із дня отримання копії вказаної ухвали.
Копію ухвали направити позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: