ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 754/15580/18
провадження № 1-кп/753/617/24
"28" травня 2024 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі: головуючого судді ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 секретаря ОСОБА_4
проводячи судовий розгляд кримінального провадження по обвинуваченню:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця, с. Каінда, Панфіловського р-н, Киргизької республіки, українця, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ;
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки м. Києва, українки, громаданки України, зарєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України,
з участю сторін кримінального провадження: прокурора ОСОБА_7
захисника ОСОБА_8 , ОСОБА_9 обвинувачених ОСОБА_5 , ОСОБА_6
В провадженні Дарницького районного суду м. Києва знаходиться вище вказане кримінальне провадження.
В судовому засіданні прокурор просив продовжити відносно обвинуваченої ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою, пославшись при цьому на існування ризиків передбачених ст. 177 КПК України, зокрема ризику переховування від суду, незаконного впливу, свідків, експертів, спеціалістів у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, вчинення інших кримінальних правопорушень та зазначив, що характер вчинення інкримінованого обвинуваченій злочину дає підстави вважати, що вона є суспільно небезпечною.
Захисник ОСОБА_9 заперечив у задоволенні клопотання прокурора, зазначив, що його підзахисна належні висновки для себе зробила, до суду самостійно прибувала, обов'язки, покладені на неї, виконувала та зобов'язується виконувати й надалі, а тому до останньої слід застосувати більш м'який запобіжний захід, не пов'язаний із триманням під вартою, а саме особисте зобов'язання або домашній арешт.
Обвинувачена ОСОБА_6 підтримала думку свого захисника.
Адвокат ОСОБА_8 підтримав позицію колеги.
Обвинувачений ОСОБА_5 підтримав захисника.
Розлядаючи заявлене у судовому засіданні клопотання суд виходить із наступного.
У відповідності до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Так, суд не вирішуючи наперед питання доведеності вини обвинуваченої, враховує обгрунтованість підозри у вчиненні інкримінованого їй кримінального правпорушення, якє відповідно до ст.12 КК України є особливо тяжким злочином, за формою вини є умисним, при доведенні провині за яке обвинуваченій загрожує покарання до 15 років позбавлення волі чи довічне позбавлення волі.
Також суд враховує інформацію про особу обвинуваченої, її вік, стан здоров'я, сімейний стан, характеристики, відсутність офіційного працевлаштування, інформацію про попередні судимості.
Обвинувачена ОСОБА_6 раніше не судима, офіційно не працююча, крім того, тривалий час не з'являлась до суду, що перешкоджало розгляду кримінального провадження.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод і практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
При розв'язанні клопотання прокурора, судом окрім норм КПК України, враховується практика Європейського суду з прав людини, яка сформульована зокрема у рішенні "Лабіта проти Італії" від 06.04.2000 року та свідчить про те, що тримання під вартою є виправданим у певному випадку, лише якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, що переважає, попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи.
Такими обставинами у кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_6 є тяжкість злочину, об'єкт посягання, наслідки та суспільний резонанс.
Наведені вище обставини у їх сукупності дають суду можливість зробити висновок, що виключно запобіжний захід у виді тримання під вартою, на даному етапі кримінального провадження, враховуючи те, що перебуваючи під дією запобіжного заходу у виді домашнього арешту обвинувачена не з'являлася до суду, взмозі забезпечити уникненню ризиків передбачених ст. 177 КПК України, а саме ризиків переховування від суду та вчинення інших кримінальних правопорушень.
Реальним на даний момент є ризик переховування від суду, оскільки розуміючи яке покарання їй загрожує у разі доведення вини, ОСОБА_6 з метою уникнення кримінальної відповідальності може переховуватися від суду, що унеможливить встановлення істинни у кримінальному провадженні та виконання завдань кримінального провадження передбачених ст. 2 КПК України.
Також обвинувачена може незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, які в суді ще не допитані.
Разом із тим, під час проведення судового засідання, судом не здобуто інформації про міцні соціальні зв'язки обвинуваченої, які би переважили вищезазначені ризики та могли гарантувати бездоганну процесуальну поведінку останньої.
Також судом не здобуто інформації, яка би категорично виключала можливість перебування обвинуваченої ОСОБА_6 під вартою.
Вирішуючи питання про можливість застосування альтернативних запобіжних заходів, суд бере до уваги п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України та враховує те, що згідно обвинувального акту, обвинуваченій інкриміновано вчинення умисного особливо тяжкого злочину який спричинив загибель людини, та вважає, що жоден із інших - альтернативних запобіжних заходів, окрім тримання під вартою, не взмозі забезпечити уникненню ризиків передбачених ст. 177 КПК України, належну процесуальну поведінку обвинуваченого та виконання ним процесуальних рішень суду.
Підсумовуючи вищенаведене, керуючись ст.ст. 176-206,291,314,315 КПК України,
Продовжити строк дії застосуваного відносно обвинуваченої ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою до 26.07.2024 року включно.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту її проголошення.
Головуючий суддя:
Судді: