02068, м. Київ, вул. Кошиця, 5-А
справа № 753/4975/24
провадження № 2/753/4695/24
18 квітня 2024 року Дарницький районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді КАЛІУШКА Ф.А.,
при секретарі ДАНЬКО В.В.,
за участю сторін: не з'явились
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-сервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги
Комунальне підприємство з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-сервіс» (далі по тексту - позивач) звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі по тексту - відповідач, ОСОБА_1 ) про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг у розмірі 11 175,63 грн., яка складається з основної суми заборгованості у розмірі 10 550,57 грн., 3% річних у розмірі 154,01 грн. та 471,05 грн. - інфляційної складової боргу.
Позовні вимоги мотивовані тим, що Наказом Головного управління житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) №2 від 10.01.2008, житловий будинок АДРЕСА_1 передано на обслуговування Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-Сервіс». Відповідно до п. 2.2. Статуту Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-Сервіс», предметом діяльності останнього є надання житлово-комунальних послуг споживачам. Так, відповідач є наймачем квартири АДРЕСА_1 , отримує надані позивачем послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, при цьому, неналежно виконує зобов'язання по їх оплаті, у зв'язку із чим за ним утворилась заборгованість за період з січня 2020 року по жовтень 2023 року у розмірі 10 550,57 грн., яку позивач просить суд стягнути з відповідача, з урахуванням нарахованих штрафних санкцій.
Ухвалою суду від 19.03.2024 відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін для розгляду справи по суті в судове засідання.
В судове засідання, яке відбулося 18.04.2024, сторони не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.
Суд, у порядку спрощеного позовного провадження, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що позивач відповідно до Наказу Головного управління житлового забезпечення №2 від 10.01.2008 здійснює обслуговування будинку АДРЕСА_1 .
Відповідно до ордеру на жиле приміщення №013497 серії Б, виданого на підставі Розпорядження Дніпровської районної державної адміністрації від 06.02.2015 №47, відповідач ОСОБА_1 став наймачем квартири АДРЕСА_1 .
17.02.2015 між Комунальним підприємством з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-Сервіс» та ОСОБА_1 укладено договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій №246/3, предметом якого є забезпечення виконавцем надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій в будинку АДРЕСА_1 , а споживачем своєчасної оплати цих послуг за встановленим тарифом у строки та на умовах, передбачених договором.
У змісті позовної заяви позивач зазначає, що у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за вище вказаним договором, в останнього виникла заборгованість по оплаті житлово-комунальних послуг за період з січня 2020 року по жовтень 2023 року в розмірі 10 550,57 грн. Враховуючи, що відповідач прострочив виконання грошового зобов'язання, відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, він зобов'язаний сплатити позивачу інфляційну складову боргу у розмірі 471,05 грн. та 3% річних у розмірі 154,01 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 322 Цивільного кодексу України (далі по тексту - ЦК України) власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено законом або договором.
Господарська діяльність, спрямована на задоволення потреб фізичної особи щодо забезпечення експлуатації та/або ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд, комплексів будинків і споруд, а також утримання прилеглої до них території є діяльністю з утримання будинків і прибудинкових територій відповідно до положень ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».
В залежності від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газопостачання, централізоване опалення тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, освітлення місць загального користування, поточний ремонт тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо) (ч. 1 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).
Правовідносини зі споживання житлово-комунальних послуг регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги», відповідно до ст. 4 якого законодавство України у сфері житлово-комунальних послуг базується на Конституції України і складається з нормативно-правових актів в галузі цивільного, житлового законодавства, цього Закону та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері житлово-комунальних послуг.
Статтею 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено розподіл житлово-комунальних послуг за порядком затвердження цін і тарифів на них.
Відповідно до ч. 7 ст. 18 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», місцева державна адміністрація регулює ціни та тарифи за виконання робіт та надання житлово-комунальних послуг підприємствами, а також визначає і встановлює норми їх споживання, здійснює контроль за їх додержанням.
Згідно ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» залежно від функціонального призначення житлово-комунальними послугами є, зокрема, послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.
Порядок оплати за житлово-комунальні послуги визначений у ст. 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», якою передбачено, що плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору про надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений п. 5 ч. 3 ст. 20 цього Закону обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Як було зазначено вище, за приписами ст. 322 ЦК України, власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов'язані оплатити отримані ними житлово-комунальні послуги.
Так, в матеріалах справи міститься розрахунок заборгованості за житлово-комунальні послуги, відповідно до якого у ОСОБА_1 за період з січня 2020 року по жовтень 2023 року наявна заборгованість у розмірі 10 550,57 грн.
При цьому, в матеріалах справи міститься відповідь з електронного реєстру територіальної громади м. Києва «ГІОЦ/КМДА» Департаменту з питань реєстрації КМДА, з якої вбачається, що відповідач ОСОБА_1 в квартирі АДРЕСА_1 , не проживає, оскільки 15.02.2019 на підставі заяви громадянина вибув. Вказане також підтверджується відповіддю з Єдиного державного демографічного реєстру №497017 від 18.03.2024.
Таким чином, починаючи з 15.02.2019 відповідач ОСОБА_1 , не є наймачем квартири АДРЕСА_1 , а відтак і не є споживачем наданих позивачем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у заявлений позивачем період, а саме з січня 2020 року по жовтень 2023 року.
Наявність у матеріалах справи виданого на ім'я відповідача ОСОБА_1 ордеру на жиле приміщення №013497 серії Б, у відповідності до якого останній став наймачем квартири АДРЕСА_1 , судом не береться до уваги, виходячи з наступного.
06.02.2015 року розпорядженням Дніпровської районної державної адміністрації за №47 відповідачу ОСОБА_1 видано ордер на жиле приміщення №013497 серії Б.
Згідно з підпунктом 8 п. а) ст. 30 Закону України «Про місцеве самоврядування» до повноважень виконавчих органів міських рад входить видача ордерів на заселення жилої площі в будинках державних та комунальних організацій.
Відповідно до ст. 58 ЖК України на підставі рішення про надання жилого приміщення в будинку державного або громадського житлового фонду виконавчий комітет районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів видає громадянинові ордер, який є єдиною підставою для вселення в надане жиле приміщення.
Ордер видається відповідно до Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР, затверджених Постановою Ради Міністрів УРСР № 470 від 11.12.1984 року. Відповідно до п. 69 Правил на підставі рішення про надання жилого приміщення в будинку державного або громадського житлового фонду виконавчий комітет районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів видає громадянинові ордер (додаток № 7), який є єдиною підставою для вселення в надане жиле приміщення. Ордер може бути видано лише на вільне жиле приміщення. Ордер дійсний протягом 30 днів.
Даний строк дійсності ордеру встановлено виключно для реалізації права на вселення у вказане в ордері жиле приміщення і в разі зняття особи з реєстраційного обліку, останній вважається таким, що втратив право користування жилим приміщенням наданим на підставі виданого ордеру, а відтак наявний у матеріалах справи ордер на жиле приміщення №013497 серії Б не є доказом наявності права користування у відповідача квартирою АДРЕСА_1 з моменту зняття ОСОБА_1 з реєстраційного обліку за його ж заявою, а саме з 15.02.2019.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
За приписами чч. 3, 4 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Враховуючи викладене, оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності та співставленні, належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також їх достатності та взаємному зв'язку, суд приходить до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Окрім того, суд зазначає, що позивач не був позбавлений можливості ознайомитись з матеріалами справи та з'ясувати обставини того, що відповідач починаючи з 15.02.2019 не проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
В порядку ст. 141 ЦПК України, враховуючи відмову у задоволенні позовних вимог, відшкодування судових витрат позивачу не здійснюється.
На підставі викладеного та керуючись стст. 12-13, 76-81, 141, 206, 258-259, 263-265, 268, 354 ЦПК, суд
У задоволенні позовних вимог Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-сервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засідання під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
СУДДЯ: КАЛІУШКО Ф.А.