Справа № 752/6090/24
Провадження №: 3/752/3244/24
23 травня 2024 року м.Київ
Суддя Голосіївського районного суду м. Києва Токман Ю.Ф., розглянувши матеріали, які надійшли від Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції, про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП)
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Азербайджана, не працюючого, РНКОПП НОМЕР_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
відповідно до протоколу серії ААД № 528512 від 13.03.2024, ОСОБА_1 13.03.2024 о 03 годині 15 хвилин за адресою: м. Київ, вул. Жилянська, буд. 53, керував транспортним засобом «Toyota Corolla» д.н.з. НОМЕР_2 , не маючи права керувати таким транспортним засобом, повторно протягом року (постанова ЕАС № 6762648 від 01.04.2023), чим порушив п. 2.1.а ПДР України, відповідальність за що передбачена ч. 5 ст. 126 КУпАП.
ОСОБА_1 подав клопотання про залучення до участі у справі перекладача, оскільки він є громадянином Азербайджану, при цьому сам залучити перекладача не має можливості.
Вжитими судом заходами забезпечити участь в судовому засіданні перекладача з української на азербайджанську мову не видалось можливим.
З огляду на тривале проживання ОСОБА_1 в Україні, наявність у нього дружини - громадянки України, яка перебувала з ним у судовому засіданні, а також передбачені у ст. 277 КУпАП строки розгляду справи про адміністративне правопорушення, суд встановив що рівень володіння ОСОБА_1 мовою, якою здійснюється судочинство, є достатнім для з'ясування обставин, які мають значення для справи, а тому дійшов висновку про можливість розгляду справи без участі перекладача.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні правопорушення не визнав, просив закрити провадження у справі. Вказав, що є громадянином Азербайджану та керував транспортним засобом, маючи при собі посвідчення водія, видане іноземною державою. На думку ОСОБА_1 , на підставі вказаного посвідчення він має право керувати транспортними засобами в Україні.
Вирішуючи питання про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, суд виходить з наступного.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення суддя, відповідно до вимог статей 245, 280 КУпАП, повинен з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші факти, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визначається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено відповідальність.
Відповідно до вимог п. 2.1а ПДР водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Частиною 2 ст. 126 КУпАП встановлено відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом.
Частиною 5 ст. 126 КУпАП встановлено відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.
Судом досліджено: протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 528512 від 13.03.2024, довідку щодо проведених заходів із встановлення повторності вчиненого адміністративного правопорушення, копію постанови серії ЕАС № 6762648 від 01.04.2023 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч. 2 ст. 126 КУпАП, відеозапис з нагрудної камери працівників поліції, копію посвідчення водія, виданого іноземною державою на ім'я ОСОБА_1 , та копію посвідки на тимчасове проживання ОСОБА_1 в Україні.
Дослідивши докази, надавши їм оцінку, суд дійшов висновку що провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 126 КУпАП підлягає закриттю, виходячи з наступного.
Факт керування ОСОБА_1 13 березня 2024 року транспортним засобом підтверджується матеріалами справи та ОСОБА_1 не заперечується.
Також суд погоджується з висновками особи, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, про те що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 керував транспортним засобом, не маючи права керувати таким транспортним засобом.
Так, віденською Конвенцією про дорожній рух від 08.11.1968 року, до дії якої ОСОБА_2 приєднався, з метою полегшення міжнародного дорожнього руху та підвищення безпечності на дорогах, було погоджено одноманітність правил дорожнього руху у країнах-учасниках даної Конвенції.
З пункту «і» частини 2 статті 41 Конвенції вбачається, що Договірні сторони визнають будь-яке національне посвідчення водія, що відповідає приписам додатку «6» до цієї Конвенції, дійсним на своїй території для керування транспортним засобом, що відповідає категорії або категоріям транспортних засобів, на керування якими видані посвідчення, за умови, що зазначені посвідчення є дійсними та що вони видані іншою Договірною стороною або одним з її територіальних підрозділів або об'єднанням, уповноваженим на те цією Договірною стороною.
Додаток «6» Конвенції з положеннями, що застосовуються з 29.03.2011 року визначає вимоги до національних посвідчень водія країн-учасників Конвенції.
Відповідно до вимог п. 30 Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 травня 1993 р. № 340, посвідчення водія іноземної держави, що належить особі, яка переїжджає на постійне місце проживання в Україну, дійсне на території України протягом 60 днів з дати видачі органами та підрозділами ДМС документів на постійне проживання в Україні і після цього підлягає обміну. Обмін таких посвідчень проводиться після проходження особою медичного огляду та складення теоретичного і практичного іспитів (за винятком випадків, визначених пунктом 32 цього Положення).
Відповідно до вимог пп. 2 п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 03 березня 2022 року № 184 строк дії посвідчення водія, що належить особі, яка переїжджає на постійне місце проживання в Україну, у разі його закінчення у період дії воєнного стану, продовжується на рік і після цього підлягає заміні. Заміна такого посвідчення проводиться після проходження особою медичного огляду та складення теоретичного і практичного іспитів.
Судом встановлено, що Азербайджанською Республікою ОСОБА_1 09 вересня 2017 року видане водійське посвідчення № НОМЕР_3 категорії «В, С», дійсне до 09 вересня 2027 року.
14 грудня 2022 року ОСОБА_1 отримав посвідку на постійне проживання № НОМЕР_4 , що підтверджує його право на постійне проживання в Україні до 14 грудня 2032 року.
Таким чином, з огляду на приписи п. 30 Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 травня 1993 р. № 340 та пп. 2 п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 03 березня 2022 року № 184, посвідчення водія іноземної держави надавало ОСОБА_1 як особі, яка переїжджає на постійне місце проживання в Україну, право керувати транспортними засобами на території України протягом 60 днів з дати видачі документу на постійне проживання в Україні та ще протягом року після цього у період воєнного стану, тобто до 12 лютого 2024 року, а після цього підлягало обміну.
Оскільки обмін посвідчення водія ОСОБА_1 у встановлені строки та порядку не здійснив, тому станом на 13 березня 2024 року останній вже не мав права керувати транспортним засобом на території України на підставі посвідчення водія іноземної держави.
Разом із цим, суд не погоджується з висновками особи, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, що ОСОБА_1 вчинив відповідне правопорушення повторно протягом року.
Так, відповідно до матеріалів справи, попередній раз ОСОБА_1 керував транспортним засобом, не маючи права керувати, 01 квітня 2023 року.
Однак станом на 01 квітня 2023 року відносно нього ще діяли приписи п.п. 2 п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 03 березня 2022 року № 184 в частині продовження на один рік строку дії посвідчення водія іноземної держави.
З огляду на це, у даному випадку у діях водія ОСОБА_1 відсутня така обов'язкова кваліфікуюча ознака адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, як повторність.
За таких обставин, на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись ст. 126, ст. 221, 247, 283-285, 294 КУпАП,
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 126 КУпАП закрити за відсутністю в його діях складу вказаного адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд м. Києва протягом 10 діб з дня її винесення.
Суддя Ю. Ф. Токман