Справа № 551/354/24
Провадження №3/551/161/24
"29" травня 2024 р.
Шишацький районний суд Полтавської області в складі:
головуючого судді Кулик Н.В.,
за участю: секретаря судових засідань Курінної Я.М.,
прокурора Ємця Ю.І.,
особи, яка притягується до відповідальності, ОСОБА_1 ,
її захисника - адвоката Долженко О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в сел. Шишаки Миргородського району Полтавської області матеріали, які надійшли з Управління стратегічних розслідувань в Полтавській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженку сел. Шишаки Миргородського району Полтавської області, зареєстровану та фактично проживаючу за адресою: АДРЕСА_1 , українку, громадянку України, з вищою освітою, сімейного лікаря КНП « Центр ПМСД Шишацької селищної ради Миргородського району Полтавської області », заміжню, не особу з інвалідністю І чи ІІ групи, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , раніше до адміністративної відповідальності не притягувалася
за вчинення правопорушень, передбачених частинами 1 і 2 ст. 172 - 7 КУпАП, -
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, № 66 від 14 березня 2024 року, складеного старшим оперуповноваженим 1 - го сектору ( протидії корупції ) Управління стратегічних розслідувань в Полтавській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, капітаном поліції Шеремет М.В., ОСОБА_1 , будучи завідуючою Шишацької АЗПСМ КНП « Центр первинної медико - санітарної допомоги Шишацької селищної ради » та головою позаштатної постійно діючої військово - лікарської комісії четвертого відділу ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідно до п. « а » п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України « Про запобігання корупції », примітки до ст. 172 - 7 КУпАП, являючись суб'єктом відповідальності, на якого поширюється дія Закону України « Про запобігання корупції », у порушення вимог ч. 1 ст. 28 вказаного Закону, усвідомлюючи наявну суперечність між приватним інтересом та своїми службовими повноваженнями, 20 вересня 2022 року під час медичного обстеження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у встановленому законом порядку не повідомила про наявність у неї реального конфлікту інтересів та затвердила остаточне рішення військово - лікарської комісії, а також видала та підписала довідку військово - лікарської комісії № 12/3/1123 від 20 вересня 2022 року про визнання ОСОБА_2 непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку, який є її чоловіком, тобто близькою особою, чим вчинила адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, передбачене ч. 1 ст. 172 - 7 КУпАП ( а. с. 1 - 5 ).
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, № 67 від 14 березня 2024 року, складеного старшим оперуповноваженим 1 - го сектору ( протидії корупції ) Управління стратегічних розслідувань в Полтавській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, капітаном поліції Шеремет М.В., ОСОБА_1 , будучи завідуючою Шишацької АЗПСМ КНП « Центр первинної медико - санітарної допомоги Шишацької селищної ради » та головою позаштатної постійно діючої військово - лікарської комісії четвертого відділу ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідно до п. « а » п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України « Про запобігання корупції », примітки до ст. 172 - 7 КУпАП, являючись суб'єктом відповідальності, на якого поширюється дія Закону України « Про запобігання корупції », у порушення вимог ч. 1 ст. 28 вказаного Закону, усвідомлюючи наявну суперечність між приватним інтересом та своїми службовими повноваженнями, 20 вересня 2022 року під час медичного обстеження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , вчинила дії та прийняла рішення в умовах реального конфлікту інтересів, а саме: затвердила остаточне рішення військово - лікарської комісії, а також видала та підписала довідку військово - лікарської комісії № 12/3/1123 від 20 вересня 2022 року про визнання ОСОБА_2 непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку, який є її чоловіком, тобто близькою особою, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172 - 7 КУпАП ( а. с. 58 - 62 ).
Постановою суду від 21 березня 2024 року справи про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушень, які кваліфіковані за частинами 1 і 2 ст. 172 - 7 КУпАП, за реєстраційними номерами 551/354/24, 551/355/24 об'єднані в одне провадження з присвоєнням справі загального реєстраційного номеру 551/354/24 ( а. с. 67 ).
Будучи допитаною у судовому засіданні, ОСОБА_1 вину у вчиненому правопорушенні не визнала, надавши представництво своїх інтересів - адвокату Долженко О.М.
Адвокат Долженко О.М. просила провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу, пред'явлених у її вину, правопорушень, оскільки остання на час їх вчинення не являлась суб'єктом правопорушень, передбачених частинами 1 і 2 ст. 172 - 7 КУпАП.
Прокурор Ємець Ю.І. наполягав на притягненні ОСОБА_1 , як завідуючу Шишацької АЗПСМ КНП « Центр первинної медико - санітарної допомоги Шишацької селищної ради », до адміністративної відповідальності, оскільки її вина підтверджується належними та допустимими доказами у справі.
Вислухавши думку учасників судового провадження, перевіривши матеріали справи, суд, керуючись принципом верховенства права, приходить до наступних висновків.
Так, згідно ч.2 ст.7 КУпАП провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Диспозиція частини 1, 2 ст. 172-7 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за неповідомлення спеціальним суб'єктом у встановлених законом випадках та порядку про наявність у нього реального конфлікту інтересів та вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів.
Відповідно до примітки 1 до даної статті, суб'єктом правопорушень у цій статті є особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої ст. 3 Закону України « Про запобігання корупції ».
Зазначена норма є бланкетною, і вона лише називає або описує правопорушення, а для повного визначення його ознак відсилає до інших галузей права. Основна особливість бланкетної диспозиції полягає в тому, що така норма має загальний зміст. Конкретизований зміст бланкетної диспозиції передбачає певну деталізацію відповідних положень інших нормативно-правових актів, що наповнює норму більш конкретним змістом, для встановлення саме тих ознак, які мають значення для правової кваліфікації за відповідною статтею чи частиною статті КУпАП. У даному випадку такий нормативно-правовий акт - це Закон України «Про запобігання корупції».
За змістом положень ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання корупції», корупційним правопорушенням визнається діяння, що містить ознаки корупції, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.
Корупція - використання особою, зазначеною в ч.1 ст. 3 цього Закону, наданих їй службових повноважень та пов'язаних із цим можливостей з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття такої вигоди чи прийняття обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб або відповідно обіцянка/пропозиція чи надання неправомірної вигоди особі, зазначеній в ст. 3 цього Закону, або на її вимогу іншим фізичним чи юридичним особам з метою схилити цю особу до протиправного використання наданих їй службових повноважень та пов'язаних із цим можливостей.
Під час розгляду справи встановлено, що відповідно до наказу № 3 - к від 02 січня 2013 року по Шишацькому РЦПМСД, лікаря педіатра дільничного Шишацької АЗПСМ ОСОБА_1 з 01 січня 2013 року призначено завідуючою Шишацької АЗПСМ ( а. с. 37 ).
Згідно з п. 4.1 статуту КНП « Центр первинної медико - санітарної допомоги Шишацької селищної ради » зі змінами в новій редакції, затвердженого рішенням 22 сесії селищної ради від 16 травня 2023 року, підприємство є юридичною особою публічного права ( а. с. 26-36 ).
Таким чином, відповідно до п. п. « а » п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України « Про запобігання корупції » ОСОБА_1 , як завідуюча КНП « Центр ПМСД Шишацької селищної ради », є посадовою особою юридичної особи публічного права, на яку поширюється дія Закону та є суб'єктом відповідальності за вчинення правопорушень, пов'язаних з корупцією, у тому числі обмеження та зобов'язання, передбачені Законом.
Відповідно до посадової інструкції завідувачої амбулаторії загальної практики сімейної медицини, з якою 02 січня 2018 року ознайомлена ОСОБА_1 , завідувач АЗПМС, окрім іншого, здійснює керівництво амбулаторією відповідно до чинного законодавства України та нормативно - правових актів, що визначають діяльність підприємств, установ і організацій охорони здоров'я; організовує лікувально - профілактичну та адміністративно - господарську діяльність підрозділу, співпрацює з іншими підрозділами закладу, тощо ( а. с. 39 - 40 ).
Разом з тим, рішенням виконавчого комітету Шишацької селищної ради № 1/12/01/2022 від 12 січня 2022 року затверджено персональний склад позаштатної постійно діючої військово - лікарської комісії четвертого відділу ІНФОРМАЦІЯ_2 ( а. с. 12 - 14 ).
Відповідно до додатку до рішення виконавчого комітету Шишацької селищної ради від 12 січня 2022 року головою військово - лікарської комісії за її згодою затверджено лікаря комісії ОСОБА_1 , завідуючу Шишацької АЗПМСД КНП « Центр первинної медико - санітарної допомоги Шишацької селищної ради ( а. с. 15 - 17 ).
Наказом директора КНП « Шишацька ЛПЛ » ОСОБА_4 № 43 від 19 січня 2022 року створено позаштатну постійно діючу військово - лікарську комісію четвертого відділу ІНФОРМАЦІЯ_2 , головою якої за її згодою призначено лікаря призивної комісії, завідуючу Шишацької АЗПМСД КНП « Центр ПМСД Шишацької селищної ради » ОСОБА_1 ( а. с. 18 - 20 ).
Наказом директора « Шишацька ЛПЛ » ОСОБА_4 № 57 від 11 квітня 2022 року створено позаштатну постійно діючу військово - лікарську комісію четвертого відділу ІНФОРМАЦІЯ_2 , головою якої за її згодою призначено лікаря призивної комісії, сімейного лікаря Шишацької АЗПМСД КНП « Центр ПМСД Шишацької селищної ради » ОСОБА_1
20 вересня 2022 року головою ВЛК ОСОБА_1 підписано картку обстеження та медичного огляду № 1031 військовозобов'язаного запасу ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відповідно до якої останнього визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку ( а. с. 21 ).
Цього ж дня за підписом голови ВЛК ОСОБА_1 . ОСОБА_2 , 1968 року народження, за наслідками проведеного 20 вересня 2022 року медичного огляду ВЛК видано довідку про його непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку ( а. с. 22 ).
Відповідно до актового запису про шлюб № 41 від 17 вересня 1997 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , являється чоловіком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( а. с. 52 ), а отже згідно ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання корупції», - близькою особою.
Положеннями ст.28 Закону України «Про запобігання корупції» встановлено, що особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов'язані: 1) вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів; 2) повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у нього реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, 3) не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів; 4) вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.
Законом України № 3384-ІХ від 20 вересня 2023 року « Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану », який набрав чинності 12 жовтня 2023 року, у ч. 1 ст. 3 Закону України « Про запобігання корупції » внесено наступні зміни:
а) підпункт "г" пункту 1 доповнити словами "особовий склад штатних військово-лікарських комісій";
б) пункт 2 доповнити підпунктом "ґ" такого змісту:
"ґ) голови та члени лікарсько-консультативних і медико-соціальних експертних комісій, а також голови, їх заступники, члени та секретарі позаштатних постійно діючих військово-лікарських і лікарсько-льотних комісій, які при цьому не є особами, зазначеними у пункті 1 частини першої цієї статті".
Таким чином, ОСОБА_1 , як голова позаштатної постійно діючої військово - лікарської комісії, лише з 12 жовтня 2023 року ( дата набуття чинності змін, внесених до Закону України « Про запобігання корупції » ) може бути суб'єктом відповідальності за вчинення правопорушень, пов'язаних з корупцією, у тому числі обмеження та запобігання, що визначені ст. 28 Закону.
Відповідно до положень ст. 58 Конституції України « закони та інші нормативно - правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, воли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Ніхто не може відповідати за діяння, які н а час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.
Згідно з ст.8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Відповідно до положень ст.9 Конституції України та ст.17 Закону України «Про міжнародні договори», міжнародні договори, згода на обов'язковість яких дана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Передбачено також, що коли міжнародним договором встановлені інші права, ніж ті, що передбачені законодавством України, то застосовуються правила міжнародного договору.
Так, ч.1 ст.6 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Законом України №475/97-ВР від 17 липня 1997 року (далі - Конвенції) передбачає, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення».
Відповідно до ч.2 ст.6 Конвенції «кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку».
А згідно з положеннями ч.3 ст.6 Конвенції кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше такі права: мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту; захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, або за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника одержувати таку допомогу безоплатно, коли цього вимагають інтереси правосуддя, тощо.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення.
У рішеннях ЄСПЛ значну роль у розширенні сфери застосування ч.2 ст.6 Конвенції грає тлумачення двох ключових понять цієї статті - «кримінальне обвинувачення» і «суперечки про громадянські права».
« Кримінальним обвинуваченням », у розумінні Конвенції, слід розглядати і протоколи про адміністративні правопорушення, передбачені ст.172-7 КУпАП, санкції якої передбачають стягнення у вигляді штрафу від ста до восьмисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю строком на один рік, тоді як за Кримінальним кодексом України мінімальний штраф становить тридцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Таким чином, ч.2 ст.6 Конвенції гарантує кожній людині доведення вини тільки в законному порядку на підставі законно добутих доказів.
Одним із таких доказів є протокол про адміністративне правопорушення, який у відповідності до ст.ст.254, 256 КУпАП про вчинене адміністративне правопорушення уповноваженою на те посадовою особою складається протокол, в якому зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по-батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Згідно усталеної практики ЄСПЛ детальне інформування особи про суть пред'явленого їй обвинувачення є важливою гарантією реалізації права на захист і справедливий суд.
Так, у справі «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v. Russia», рішення від 30 травня 2013 року, заява № 36673/04) ЄСПЛ встановив, серед іншого, порушення ч.3 ст.6 Конвенції у зв'язку з тим, що в протоколі про адміністративне правопорушення фабула правопорушення була сформульована лише в загальних рисах без конкретизації обставин вчинення правопорушення («проведення несанкціонованого пікету»), але національні суди, розглянувши справу без участі сторони обвинувачення (згідно законодавства РФ така участь не передбачена), відредагували фабулу правопорушення, зазначивши в постанові суду конкретні обставини правопорушення. У зв'язку з цим, на думку ЄСПЛ, заявниці була відома лише кваліфікація діяння, але не фактичні обставини обвинувачення. Таким чином, вона була позбавлена можливості належної підготовки до захисту.
У справі «Карелін проти Росії» («Каrеlіn v. Russia», заява № 926/08, рішення від 20 вересня 2016 року) ЄСПЛ розглянув ситуацію, коли національний суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення без участі сторони обвинувачення, що цілком відповідало нормам російського законодавства, ініціював дослідження доказів обвинувачення та за результатами дослідження доказів притягнув особу до відповідальності, уточнивши в судовому рішенні фабулу правопорушення, усунувши певні розбіжності та неточності, які мали місце в протоколі про адміністративне правопорушення. При цьому, ЄСПЛ зазначив, що за умови відсутності сторони обвинувачення та при наявності певної неповноти чи суперечностей, суду не залишилося нічого іншого, як взяти на себе функції сторони обвинувачення, самостійно відшукуючи докази винуватості особи, що становить порушення частини 1 статті 6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу (за цих умов особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти нього обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується).
З огляду на зазначене, ЄСПЛ дійшов висновку, що суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді, а також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції.
Виходячи із наведеної практики ЄСПЛ, а також враховуючи вимоги ст.ст.7, 254, 279 КУпАП суд повинен розглядати справу не інакше, як на підставі та в межах протоколу про адміністративне правопорушення.
У протоколі про вчинення адміністративного правопорушення повинна містити не тільки посилання на окрему статтю і частину цієї статті Закону, але й точне формулювання у тому числі і суб'єкта, об'єкту, об'єктивної та суб'єктивної сторони та кваліфікуючих ознак конкретного адміністративного правопорушення.
Аналіз даних протоколів про адміністративне правопорушення №№ 66,67 вказує на те, що ці протоколи складені з порушеннями вимог ст.256 КУпАП, оскільки містять суперечності щодо суті адміністративного правопорушення, а саме в них стверджується, що ОСОБА_1 , будучи завідуючою Шишацької АЗПСМ КНП « Центр первинної медико - санітарної допомоги Шишацької селищної ради » та головою позаштатної постійно діючої комісії четвертого відділу ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідно до п.п. « а » п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України « Про запобігання корупції, у порушення вимог ст. 28 Закону, 20 вересня 2022 року, тобто до внесення відповідних змін до даного Закону, під час медичного обстеження чоловіка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у встановленому законом порядку не повідомила про наявність у неї реального конфлікту інтересів та прийняла рішення в умовах реального конфлікту інтересів, а саме затвердила остаточне рішення військово - лікарської комісії та видала й 20 вересня 2022 року підписала довідку військово - лікарської комісії № 12/3/1123 про визнання свого чоловіка непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку.
Таким чином, ОСОБА_1 , як завідувач Шишацькою АЗПСМ КНП « Центр первинної медико - санітарної допомоги Шишацької селищної ради » не має повноважень на прийняття рішень щодо визнання особи придатною чи не придатною до військової служби та відповідно затверджувати довідки військово - лікарської комісії, а суб'єктом відповідальності за вчинення правопорушень, пов'язаних з корупцією, у тому числі щодо обмеження та запобігання, які визначені ст. 28 Закону України « Про запобігання корупції » ОСОБА_1 , як голова позаштатної постійно діючої комісії четвертого відділу ІНФОРМАЦІЯ_2 може бути лише з 12 жовтня 2023 року, тоді, коли інкриміновані їй діяння вчинені 20 вересня 2022 року.
Більше того, ОСОБА_1 головою військово - лікарської комісії призначено як сімейного лікаря Шишацької АЗПМСД КНП « Центру ПМСД Шишацької селищної ради », а не як завідуючу Шишацькою АЗПСМ КНП « Центр первинної медико - санітарної допомоги Шишацької селищної ради » .
Адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтуються на конституційному принципі, передбаченому у статті 62 Конституції України - презумпції невинуватості.
Тягар доведення складу адміністративного правопорушення покладається на адміністративний орган, разом з тим, особа, яка притягається до відповідальності, звільняється від обов'язку доводити свою непричетність до скоєння правопорушення.
Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Враховуючи, що за результатом аналізу матеріалів справи, у діях ОСОБА_1 не вбачається складу адміністративних правопорушень, передбачених частинами 1, 2 статті 172-7 КУпАП, оскільки вона не є суб'єктом, інкримінованих їй, діянь, тому відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ч. 2 ст. 9, ч. 1 ст.172-7, ч. 2 ст. 172-7, ст.ст. 245, 251, 254, 268, п. 1 ч. 1 ст. 247, ст. ст. 280, 283-285 КУпАП України, суд, -
Провадження у справі відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 1 ст. 172-7, ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, - закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв'язку за відсутністю події і складу адміністративних правопорушень.
Постанова може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення.
Головуючий суддя: