Справа № 545/1740/24
Провадження № 2/545/1326/24
28.05.2024 року Полтавський районний суд Полтавської області у складі:
головуючого судді - Потетій А.Г.,
за участю секретаря - Мамишевої А.Е.
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду у м. Полтава цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про поділ майна подружжя, -
Позивач звернулась з позовом до суду, яким просила здійснити поділ спільного майна подружжя шляхом визнання за нею право власності на 1/2 частку земельної ділянки за адресою: с. Погребняки, Семенівський район, Полтавська область, кадастровий номер 5324586301:01:001:0529, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння і випасання худоби, площа - 0,02 га. та право власності на 1/2 частку земельної ділянки за адресою: Новоселівська сільська рада (за межами населеного пункту) Полтавський район, Полтавська область, кадастровий номер 5324084000:00:004:0034,цільове призначення - для індивідуального дачного будівництва, площа - 0,1000 га.
В обґрунтування позову зазначила, що ОСОБА_1 з відповідачем перебували у зареєстрованому шлюбі з 19.02.2016 року. Від шлюбу мають дитину. За час перебування у шлюбі подружжя придбало земельні ділянки. Вказані ділянки були придбані за спільні кошти. Право власності на спірні земельні ділянки було зареєстроване за відповідачем. Добровільно вирішити питання з відповідачем про поділ спільного майна подружжя не вдалося, що і стало підставою звернення позивача до суду з даним позовом.
Позивач до суду не з'явилася , попередньо надала заяву про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги підтримала та прохала суд їх задовольнити.
Представник відповідача адвокат Ковжога О.І. до суду не з'явився надавши заяву про розгляд справи у його відсутності, зазначивши, що відповідач та він як його представник позовні вимоги визнають та не заперечують проти їх задоволення.
Так, відповідно до ч.1 ст.82 ЦПК України - обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.
Згідно із нормами ч.3 та ч.4 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем в порядку, встановленому ст.206 ЦПК України.
Відповідно до ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Суд, дослідивши письмові матеріали справи, встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 та її чоловік ОСОБА_2 перебували у цивільному шлюбі, а з 19 лютого 2016 року зареєстрували шлюб відділом державної реєстрації актів цивільного стану Полтавського районного управління юстиції у Полтавській області, про що 19 лютого 2016 року складено відповідний актовий запис № 12, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 . Від шлюбу мають дитину, що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 .
За час шлюбу сторони придбали земельні ділянки за адресою: с. Погребняки, Семенівський район, Полтавська область, кадастровий номер 5324586301:01:001:0529, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння і випасання худоби, площа - 0,02 га, яка була зареєстрована на ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно, індексний номер 8231960 та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, індексний номер витягу 8232728 та за адресою: Новоселівська сільська рада (за межами населеного пункту) Полтавський район, Полтавська область, кадастровий номер 5324084000:00:004:0034,цільове призначення - для індивідуального дачного будівництва, площа - 0,1000 га, яка була зареєстрована на ОСОБА_2 , що підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯМ № 185043.
Згідно довідки про оціночну вартість об'єкта нерухомості суб'єкта оцінювальної діяльності ОСОБА_3 від 12 березня 2024 року, оціночна вартість земельної ділянки, кадастровий номер 5324586301:01:001:0529, складає 3848,00 грн.
Згідно звіту про експертну грошову оцінку земельної ділянки, що розташована за адресою: Полтавська область, Полтавський район, Новоселівська сільська рада має кадастровий номер 5324084000:00:004:0034, який виконаний Товарною біржею «Полтавська регіональна біржа нерухомості», складає 99700,00 грн.
Позивач та відповідач не можуть дійти добровільної згоди щодо поділу майна, яке нажили за час перебування у шлюбі, а тому ОСОБА_1 і звернулась до суду для проведення поділу спільного сумісного майна подружжя та визнання за нею права власності на 1/2 частку кожної вищезазначеної земельної ділянки.
Згідно з вимогами ст. 60 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту (ч. 1 ст. 61 СК України).
Здійснення подружжям права спільної сумісної власності регламентується статтею 63 СК України, згідно з якою дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
Розпорядження спільним сумісним майном подружжя може відбутися шляхом його поділу, виділення частки. Поділ майна, що є у спільній сумісній власності подружжя, є підставою набуття особистої власності кожним з подружжя.
Право подружжя на поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, закріплено у статті 69 СК України. Поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, здійснюється шляхом виділення його в натурі, а в разі неподільності присуджується одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними (ч.ч. 1-2 ст. 71 СК України), або реалізується через виплату грошової чи іншої матеріальної компенсації вартості його частки (ч. 2 ст. 364 ЦК України).
Відповідно до ст. 263 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Обґрунтованим є рішення ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають рівні права щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їхпереконливості.
Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи.
Відповідно до ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленим ЦПУ України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно зі ст. 60 Сімейного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності.
При поділі майна суд виходить із того, якщо між подружжям не досягнуто згоди про спосіб поділу спільного майна, то за позовом подружжя або одного з них суд може постановити рішення: про поділ майна в натурі, якщо це можливо без шкоди для його господарського призначення; про розподіл речей між подружжям з урахуванням їх вартості та частки кожного з подружжя в спільному майні; про присудження майна в натурі одному з подружжя, з покладенням на нього обов'язку компенсувати другому з подружжя його частку грішми.
Статтями 70, 71 СК України встановлено, що у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі.
Неподільні речі присуджуються одному з подружжя. Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, допускається лише за його згодою.
Відповідно до ч. ч. 2-3 ст. 372 ЦК України, у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом. За рішенням суду частка співвласника може бути збільшена або зменшена з урахуванням обставин, які мають істотне значення. У разі поділу майна між співвласниками право спільної сумісної власності на нього припиняється.
Відповідно до ч. 1 ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Аналогічна норма права закріплена і в ст. 372 ЦК України, відповідно до якої у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 71 СК України майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом.
Відповідно до ч. 1 ст. 69 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.
Згідно з п. 22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 № 7 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими статтями 69-72 СК та ст. 372 ЦК. Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 372/504/17 (провадження № 14-325цс18) зроблено висновок, що згідно зі статтею 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя. Таке ж положення містить і стаття 368 ЦК України. Частиною першою статті 70 СК України встановлено, що в разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. Зазначені норми закону свідчать про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Ця презумпція може бути спростована й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об'єкт, в тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує.
Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Оскільки матеріалами справи підтверджено факт того, що спірні земельні ділянки були придбані у цивільному шлюбі,і не заперечуються жодним із сторін, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.
Керуючись ст. ст. 3, 319, 328, 392 ЦК України, ст. ст.57, 60, 69-71 СК України, ст.ст. 12, 13, 78-80, 141, 258 - 268, 280-283, 284, 352 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про поділ майна подружжя- задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частку земельної ділянки за адресою: с. Погребняки, Семенівський район, Полтавська область, кадастровий номер 5324586301:01:001:0529, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння і випасання худоби, площа - 0,02 га.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частку земельної ділянки за адресою: Новоселівська сільська рада (за межами населеного пункту) Полтавський район, Полтавська область, кадастровий номер 5324084000:00:004:0034,цільове призначення - для індивідуального дачного будівництва, площа - 0,1000 га.
Судові витрати по справі віднести за рахунок позивача.
Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду через Полтавський районний суд Полтавської області протягом тридцяти днів з моменту проголошення, а учасниками, що не були присутні при його проголошенні у той же строк з моменту отримання копії рішення.
Суддя: А. Г. Потетій