Дата документу 28.05.2024Справа № 554/1940/24
Провадження № 2/554/3270/2024
28 травня 2024 року м.Полтава
Октябрський районний суд м.Полтави в складі суду :
судді Блажко І.О.
при секретарі - Лазоренко В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про стягнення грошових коштів, відшкодування моральної шкоди,-
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача ГУ ПФ України в Полтавській області про стягнення грошових коштів в сумі 221 780 грн. 34 коп. В якій прохав: стягнути з ГУ ПФУ в Полтавськiй областi на користь ОСОБА_1 грошовi кошти в сумi 92 651 грн. 76 коп. в якостi сплати за iнфляцiйнi збитки за перiод з 01.04.2019 по 31 грудня 2023 року; зазначенi грошовi кошти стягнути з будь-якого розрахункового рахунку ГУ ПФУ в Полтавськiй областi. Стягнути з ГУ ПФУ в Полтавськiй областi на користь ОСОБА_1 грошовi кошти в сумi 18 238 грн. 41 коп. в якостi сплати «трьох вiдсоткiв рiчних» за перiод з 01.04.2019 по 31 грудня 2023 року; зазначенi грошові кошти стягнути з будь-якого розрахункового рахунку ГУ ПФУ в Полтавськiй областi. Стягнути з ГУ ПФУ в Полтавськiй областi на користь ОСОБА_1 грошовi кошти в сумi 110 890 грн. 17 коп. в якостi сплати за моральну шкоду за перiод з 01.04.2019 по 31.12.2023. Зазначенi грошовi кошти стягнути з будь-якоrо розрахункового рахунку ГУ ПФУ в Полтавськiй областi. В обґрунтування позову зазначив, що 27.10.2021 Полтавський окружний адміністративний суд ухвали вішення в адміністративній справі №440/11057/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, яким зобов'язав ГУ ПФУ в Полтавській області здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу починаючи з 01.04.2019 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №9/1/4568/фп68118 від 05.05.2021 про розмір грошового забезпечення, станом на 05.03.2019, у відповідності до вимог ст.ст.43 і 63 ЗУ від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», ст.9 ЗУ від 20.12.1991 №2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», Постанови КМУ від 30.08.2017 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» з урахуванням 100% суми підвищення пенсії та із врахуванням раніше виплачених сум. На підставі вищеозначеного рішення суду ГУ ПФУ в Полтавській області здійснило перерахунок пенсії позивача, і починаючи лише з 01.01.2022 позивач почав отримувати пенсійне забезпечення у підвищеному розмірі. Разом з тим, рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 27.10.2021 виконано не в повному обсязі, оскільки станом на день подання позовної заяви відповідач так і не виплатив позивачу заборгованість у сумі 183 980 грн. 28 коп., що виникла на підставі рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 27.10.2021 у справі №440/11057/21. Означена сума заборгованості (183980,28 грн.) обрахована самим відповідачем. Ця сума заборгованості відповідача позивачем не оскаржується і взята ним за основу для подальших розрахунків у позові. 19.01.2024, тобто вже більше ніж через 24 місяці після рішення Полтавського окружного адміністративного суду у справі №440/11057/21, позивач особисто подав відповідачу досудову вимогу, в якій висунув йому вимогу щодо сплати заборгованості у сумі 183 980 грн. 28 коп. і встановив відповідачу 10-денний термін для добровільного виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 27.10.2021 у справі №440/11057/21 в частині погашення заборгованості за період з 01.04.2019 по 31 грудня 2021 року. Станом на день подання позовної заяви відповідач так і не перерахував на пенсійний рахунок позивача грошові кошти в сумі 183 980 грн. 28 коп. Крім того, відповідач не надав позивачу взагалі ніякої відповіді на його досудову вимогу від 19 січня 2024 року. Порушеним правом позивача є його право на своєчасне отримання недоплачених йому пенсійних виплат за період з 01.04.2019 по 31.12.2021 у сумі 183 980 грн. 28 коп. Починаючи з кінця листопада 2021 року, у відповідності до того, що на відповідача покладені судом виконання певних грошових зобов'язань, позивач набув правового статусу кредитора, а відповідач набув правового статусу боржника. Розрахунок інфляційної складової боргу ГУ ПФУ в м. Києві (на прикладі періоду з 01.01.2022 по 31.12.2023) має такий вигляд : сума заборгованості за грудень 2021 року - 3 774,65 грн. Індекс інфляції за період з 01.01.2022 по 31.12.2023 : (1,051х1,266) = 1,33056. Заборгованість боржника за період з 01.01.2022 по 31.12.2023 : (1,33056х3774,65 грн.) - 3 774,65 = 1 247,770 грн. По такій само вищенаведеній формулі позивачем здійснено розрахунки інфляційної складової боргу за кожний місяць протягом періоду з 01.04.2019 по 31 грудня 2023 року. У зв'язку з умисним свідомим невиконанням відповідачем рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 27.10.2021 у справі №440/11057/21, інфляційні збитки позивача становлять 92 651 грн. 76 коп. Розрахунок 3% річних (на прикладі періоду з 01.01.2022 по 31.12.2023) має такий вигляд : сума простроченого грошового зобов'язання - 3 774,65 грн. Процентна ставка - 3% річних. Різниця між датою закінчення розрахунку та датою початку розрахунку : (з 01.01.2022 по 31.12.2023) = 730 днів. Кількість днів у 2019, 2021, 2022 та 2023 роках - по 365 днів, а у 2020 році - 366 днів. Таким чином, сума трьох процентів річних за період з 01.01.2022 по 31.12.2023 становить : (3774,65 грн. х 3%х730 днів) / (365 днів х 100) = 226,479 грн. По такій само вищенаведеній формулі позивачем здійснено розрахунки трьох відсотків боргу за кожний місяць протягом періоду з 01.04.2019 по 31.12.2023. У зв'язку з умисним свідомим невиконанням відповідачем рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 27.10.2021 у справі №440/11057/21, сума 3% річних, які має сплатити відповідач на користь позивача за період з 01.04.2019 по 31.12.2023 становить : 18 238 грн. 41 коп. Тобто, разом сума грошових коштів, які відповідач повинен сплатити на користь позивача, у зв'язку з простроченням грошового зобов'язання , що виникло у відповідача на підставі рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 27.10.2021 у справі №440/11057/21 за період з 01.04.2019 по 31.12.2023 становить 110 890 грн. 17 коп. : 92651,76 грн.+18238,41 грн. = 110 890,17 грн. Позивач вважає, що відповідач повинен в якості компенсації моральної шкоди, завданої позивачу, має сплатити на користь позивача 100% від розрахункової частини майнової ціни позову, тобто 110 890 грн. 17 коп., тому звертається до суду з даним позовом (а.с.1-7).
26 лютого 2024 року ухвалою судді Октябрського районного суду м. Полтави прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №554/1940/24. Здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Судове засідання по суті призначено на 27.03.2024 о 10.00 годин. Викликано у судове засідання учасників справи : позивача ОСОБА_1 , відповідача ГУ ПФУ в Полтавській області (а.с.27).
15 квітня 2024 року до суду надійшов відзив на позовну заяву від відповідача ГУ ПФУ в Полтавській області. В котрому зазначили, що Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, який в своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими нормативно-правовими актами. На виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 27.10.2021 у справі №440/11057/21 позивачу проведено перерахунок пенсії з 01.04.2019 та нараховано доплату пенсії за період з 01.04.2019 по 31.12.2021 у розмірі 183 980,28 грн. Виплату пенсії, перераховану на виконання рішення суду розпочато з 01.01.2022 у розмірі 11 255,65 грн. Рішення суду виконане в межах покладених на ГУ ПФУ в Полтавській області зобов'язань та з урахуванням норм чинного законодавства. Таким чином, рішення суду виконано в межах покладених на ГУ ПФУ в Полтавській області зобов'язань з урахуванням норм чинного законодавства та відповідно до документів пенсійної справи. Відповідно до ст.8 ЗУ №2262-ХІІвиплата пенсій, у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за Законом, та членам їх сімей забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України. Згідно з пунктами 20 та 29 ч.1 ст.116 Бюджетного кодексу України взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушенням бюджетного законодавства. Бюджетом Пенсійного фонду України на 2021 рік, затвердженим постановою КМУ країни від 17.02.2021 №126, на фінансування видатків, пов'язаних з погашенням заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду, що здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України, було передбачено 360,0 млн. грн., які станом на 01.08.2021 використані в повному обсязі. З них ГУ ПФУ в Полтавській області виділено кошти в сумі 23 390,9 тис. грн., які протягом I півріччя 2021 року були профінансовані в повному обсязі, інші бюджетні зміни, відповідно затверджені, на ІІ півріччя 2021 року до ГУ ПФУ в Полтавській області не надходили. Водночас, Пенсійним фондом України повідомлено, що сума коштів на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду буде визначена у бюджеті Пенсійного фонду України на 2022 рік, який згідно із підпунктом 1-1 пункту 14 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України затверджується Кабінетом Міністрів України в місячний термін після набрання чинності законом про Державний бюджет України на відповідний рік. Починаючи з ІІ півріччя 2021 року по ІІІ квартал ІІ півріччя 2022 року КМУ не прийнято постанови про затвердження бюджету Пенсійного фонду України, але розроблено та затверджено тимчасові розписи доходів і видатків Головного управління або відповідні зміни до них, лише 14.10.2022 ІV квартал ІІ півріччя 2022 року постановою КМУ затверджено бюджет Пенсійного фонду України, проте сума коштів на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду визначена у бюджеті Пенсійного фонду України на 2022 рік 12 184,1 тис. грн. Так, на І та ІІ квартали 2023 року розроблено та затверджено тимчасовий розпис доходів і видатків Головного управління, проте коштів Державного бюджету на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду не було передбачено. Окрім того, на І та ІІ квартали 2024 року затверджено тимчасовий розпис доходів і видатків Головного управління, втім коштів Державного бюджету на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду також не передбачається. Відповідно до Порядку розроблення, затвердження та виконання бюджету Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 31.08.2009 №21-2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.01.2022 за №53/37389 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 09.12.2021 №35-1), кошти Державного бюджету України передбачаються в бюджеті Пенсійного фонду України в обсягах, визначених ЗУ про Державний бюджет України на відповідний рік. Черговість виплат на виконання рішень суду визначається датою набрання ними законної сили, згідно з абзацом 2 п.7 розділу ІІ Порядку. На даний час виплату заборгованості на виконання рішень судів проведено в межах коштів, виділених на зазначені цілі у 2023 році дата набрання чинності яких 20.09.2020 включно. Фінансування видатків, пов'язаних з погашенням заборгованості за рішеннями суду, відбувається в порядку черговості виконання рішень суду за датою набрання ними законної сили. Зазначені кошти входять до складу запланованих асигнувань з державного бюджету по бюджетній програмі за КПКВК 2506080 «Фінансове забезпечення виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за пенсійними програмами, та дефіциту коштів Пенсійного фонду». Головним розпорядником коштів державного бюджету, що виділяються на забезпечення виплат по зазначеній бюджетній програмі, є Міністерство соціальної політики України, Пенсійний фонд України - відповідальний виконавець і розпорядник коштів нижчого рівня. Відтак, виплата коштів на виконання вищезазначеного рішення суду позивачу буде здійснена в межах затверджених бюджетних призначень для здійснення відповідних виплат, виділених на цю мету. Бюджет Пенсійного фонду України затверджується Кабінетом Міністрів України. Кошти Державного бюджету України включаються до бюджету Пенсійного фонду України в обсягах, визначених законом про Державний бюджет України на відповідний рік. В Головного управління відсутня можливість самостійно формувати бюджет та виділяти кошти із державного бюджету на фінансування пенсій. Тобто, виплати пенсій здійснюються Головним управлінням виключно за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством. Інших фінансових можливостей для здійснення виплат, крім зазначених, Головне управління не має. Також, необхідно ураховувати силу приписів ст.8 ЗУ №2262-XII, тобто пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їхніх сімей, у тому числі, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Сума коштів на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду визначена у бюджеті Фонду на 2023 рік - 13 693,5 млн. грн. Фінансування видатків, пов'язаних з погашенням заборгованості за рішеннями суду, відбувається в порядку черговості виконання рішень суду за датою набрання ними законної сили (розпис і план бюджету Фонду на 2023 рік додаються). Разом з тим повідомляють, що у вересні 2023 року з Пенсійного фонду України надійшов Помісячний розпис доходів і видатків Головного управління на 2023 рік та План доходів і видатків Головного управління на 2023 рік, проте сума коштів на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду залишилася незмінною - 13 693,5 млн. грн., а в жовтні 2023 року додатково надіслано зміни до Помісячного розпису доходів і видатків Головного управління на 2023 рік та Плану доходів і видатків Головного управління на 2023 рік коштів на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду зменшено та становить 13 620,50 млн. грн. На даний час Бюджет Пенсійного фонду України на 2024 рік не затверджено, сума коштів за рішеннями суду, не встановлена. Таким чином, працівниками Головного управління, як територіального органу Пенсійного фонду України, вчинено всі дії, спрямовані на виконання рішення суду, в межах та в спосіб, передбачений чинним законодавством. При цьому в діях останніх відсутня протиправність, про яку вказує позивач по справі. Щодо стягнення з Головного управління 3% річних та інфляційних збитків за період з 01.04.2019 по 31.12.2023, необхідно зазначити наступне. У цій справі, предметом позову є вимоги ОСОБА_1 про стягнення на його користь з ГУ ПФУ в Полтавській області втрат від інфляції у розмірі 92 651,76 грн. та 3% річних у розмірі 18 238,41 грн., обчислених ним на суму, як заборгованість за період з 01.04.2019 по 31.12.2021 на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 27.10.2021 у справі №440/11057/21.Водночас, звертають увагу, що між ОСОБА_1 та ГУ ПФУ в Полтавській області відсутні цивільні правовідносини, адже спірні правовідносини щодо виплати позивачу заборгованості за рішенням суду регулюються зокрема спеціальним законодавством: ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ. У постанові від 18.03.2020 у справі №711/4010/13-ц Великою Палатою Верховного Суду сформовано висновок, відповідно до якого приписи ст.625 ЦК України не застосовуються до трудових правовідносин, сімейних та інших правовідносин, які регулює спеціальне законодавство. Вказана правова позиція була висловлена також Верховним Судом України у постанові від 20.01.2016 у цивільній справі №6-2759цс15. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.10.2023 у справі № 686/7081/21 також зазначено, що приписи ст.625 ЦК України поширюються на всі види грошових зобов'язань, якщо інше не передбачають договір або спеціальний закон, який регулює, зокрема, окремі види зобов'язань (пункт 43). За результатами чого, Головне управління приходить до висновку про відсутність цивільно-правових відносин між позивачем та пенсійним органом, як суб'єктом владних повноважень, відсутність цивільно-правового порушення з боку відповідача, який мав би складатися з протиправної поведінки (умисне протиправне користування відповідачем коштами належними позивачеві), що спричинила збитки, вини заподіювача, шкоди та причинно-наслідкового зв'язку між ними. Таким чином, в цій справі у відповідача не виникло перед позивачем грошового зобов'язання в розумінні ст.11 ЦК України, як зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України, а відтак відповідач не є боржником, що прострочив виконання грошового зобов'язання, у розумінні ст.625 ЦК України, тому положення ст.ст.549, 625 ЦК України не підлягають застосуванню до спірних відносин. Частиною третьою ст.549 ЦК України, передбачено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Крім того, Управління не визнає позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення моральної шкоди у розмірі 110890,17 грн. Підставою для відшкодування моральної шкоди є наявність так званого складу цивільного правопорушення (делікту), який включає в себе наступні елементи: наявність самої моральної шкоди; протиправні дії чи бездіяльність заподіювача шкоди, наявність причинно-наслідкового зв'язку між протиправними діями (бездіяльністю) та завданою шкодою. В залежності від змісту правовідносин необхідна також вина особи, яка заподіла шкоду. При цьому згідно з ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Отже, при розгляді вимоги позивача про відшкодування завданої йому моральної шкоди судом можуть братися до уваги лише ті негативні наслідки немайнового характеру, які доведені позивачем під час розгляду даної справи. Так, відповідно до вищевказаних норм права позивач при розгляді справи повинен був довести: факт наявності моральної шкоди; факти протиправних діянь Управління; наявність причинно-наслідкового зв'язку між протиправними діяннями Управління та завданою шкодою; вина заподіювача шкоди. Але вказані обставини не були доведені позивачем, а доводи щодо спричинення моральної шкоди, викладені у позовній заяві, є безпідставними і нічим не доведеними як і визначений розмір шкоди, яка на думку позивача підлягає відшкодуванню. Крім того, відповідно до п. 9 Постанови №4 розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. Таким чином, вказана норма встановлює повноваження суду щодо визначення розміру моральної шкоди. Однак, слід враховувати те, що розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більш, ніж достатнім для розумного задоволення потреб потерпілої особи й не повинен призводити до її збагачення. (Аналогічний висновок містить рішення ВСУ від 18.11.2009 у справі №6-12041св09, рішення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 10.12.2014 у справі №6-32078св14). Таким чином, ОСОБА_1 не надано жодного доказу, який міг би підтвердити сам факт спричинення йому моральної шкоди та жодних доказів в обґрунтування заявленого розміру відшкодування, який не відповідає засадам розумності та справедливості. На підставі викладеного, прохають відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в повному обсязі (а.с.46-51).
22 квітня 2024 року до суду надійшла відповідь на відзив позивача ОСОБА_1 В якій зазначив, що позовні вимоги у справі №554/1940/24 є наслідком протиправного і тривалого (більше шести місяців) зволікання відповідача щодо повного виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 27.10.2021 у справі №440/11057/21. При цьому в якості правової основи тривалого невиконання вищеозначеного рішення суду відповідачем наводиться відсутність відповідних коштів у Державному бюджеті України, хоча ПФ України, і в тому числі ГУ ПФУ в Полтавській області, має власні доходи. Таким чином, відповідач однозначно має фінансову спроможність виконати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 27.10.2021 у справі №440/11057/21 і без додаткових асигнувань з Державного бюджету України (а.с.70-73).
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, будучи у встановлений ЦПК України спосіб повідомленим, шляхом отримання судових повісток та копії ухвали засобами поштового зв'язку, судових повісток та ухвали на електронну пошту та смс-повідомлення у додаток «Viber». Надіслав суду відповідь на відзив та клопотання, в яких прохав проводити розгляд справи за його відсутності, проти винесення заочного рішення не заперечує (а.с.28, 30, 33, 38, 39, 43, 44, 70-73, 76, 80).
Відповідач ГУ ПФУ в Полтавській області свого представника не направили, будучи у встановлений ЦПК України спосіб повідомленими, шляхом отримання судових повісток, копії ухвали про відкриття провадження у справі та копію позовної заяви засобами поштового зв'язку, судових повісток та ухвали на електронну пошту. Надіслали суду відзив на позовну заяву, в якому прохали відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в повному обсязі. Надіслали суду клопотання про розгляд справи без участі представника, в котрому прохали розгляд справи проводити за відсутності представника відповідача. Зазначили, що повністю підтримують позицію, викладену у відзиві на позовну заяву ОСОБА_1 (а.с.29, 31, 34, 45-51, 79, 90)
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про відмову у задоволенні позову повністю.
Судом встановлено, що 27.10.2021 рішенням Полтавського окружного адміністративного суду у справі №440/11057/21 адміністративний позов ОСОБА_1 до ГУ ПФУ в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задоволено. Визнано протиправними дії ГУ ПФУ в Полтавській області щодо відмови у проведенні з 01.04.2019 перерахунку основного розміру пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №9/1/4568/фп68118 від 05.08.2021 про розмір грошового забезпечення, станом на 05.03.2019, у відповідності до вимог статей 43 і 63 ЗУ від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 ЗУ від 20.12.1991 №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», постанови ККМУ від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» з урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії. Зобов'язано ГУ ПФУ в Полтавській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №9/1/4568/фп68118 від 05.08.2021 про розмір грошового забезпечення, станом на 05.03.2019, у відповідності до вимог статей 43 і 63 ЗУ від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 ЗУ від 20.12.1991 №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», постанови КМУ від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» з урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії та із врахуванням раніше виплачених сум. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань з ГУ ПФУ в Полтавській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 908 грн. Рішення набрало законної сили 27 листопада 2021 року (а.с.8-13).
Відповідно ч.4 ст.82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Як слідує із рішення, ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Полтавській області як отримувач пенсії на підставі ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Відповідно до ст.8 ЗУ №2262-ХІІвиплата пенсій, у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за Законом, та членам їх сімей забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України.
Згідно з пунктами 20 та 29 ч.1 ст.116 Бюджетного кодексу України взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушенням бюджетного законодавства.
Бюджетом Пенсійного фонду України на 2021 рік, затвердженим постановою КМУ країни від 17.02.2021 №126, на фінансування видатків, пов'язаних з погашенням заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду, що здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України, було передбачено 360,0 млн. грн., які станом на 01.08.2021 використані в повному обсязі. З них ГУ ПФУ в Полтавській області виділено кошти в сумі 23 390,9 тис. грн., які протягом I півріччя 2021 року були профінансовані в повному обсязі, інші бюджетні зміни, відповідно затверджені, на ІІ півріччя 2021 року до ГУ ПФУ в Полтавській області не надходили.
Сума коштів на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду визначена у бюджеті Пенсійного фонду України на 2022 рік, який згідно із підпунктом 1-1 пункту 14 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України затверджується Кабінетом Міністрів України в місячний термін після набрання чинності законом про Державний бюджет України на відповідний рік. Починаючи з ІІ півріччя 2021 року по ІІІ квартал ІІ півріччя 2022 року КМУ не прийнято постанови про затвердження бюджету Пенсійного фонду України, але розроблено та затверджено тимчасові розписи доходів і видатків Головного управління або відповідні зміни до них, лише 14.10.2022 ІV квартал ІІ півріччя 2022 року постановою КМУ затверджено бюджет Пенсійного фонду України, проте сума коштів на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду визначена у бюджеті Пенсійного фонду України на 2022 рік 12 184,1 тис. грн. На І та ІІ квартали 2023 року розроблено та затверджено тимчасовий розпис доходів і видатків Головного управління, проте коштів Державного бюджету на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду не було передбачено. На І та ІІ квартали 2024 року затверджено тимчасовий розпис доходів і видатків Головного управління, втім коштів Державного бюджету на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду також не передбачається.
Відповідно до Порядку розроблення, затвердження та виконання бюджету Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 31.08.2009 №21-2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.01.2022 за №53/37389 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 09.12.2021 №35-1), кошти Державного бюджету України передбачаються в бюджеті Пенсійного фонду України в обсягах, визначених ЗУ про Державний бюджет України на відповідний рік. Черговість виплат на виконання рішень суду визначається датою набрання ними законної сили, згідно з абзацом 2 п.7 розділу ІІ Порядку.
Фінансування видатків, пов'язаних з погашенням заборгованості за рішеннями суду, відбувається в порядку черговості виконання рішень суду за датою набрання ними законної сили. Зазначені кошти входять до складу запланованих асигнувань з державного бюджету по бюджетній програмі за КПКВК 2506080 «Фінансове забезпечення виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за пенсійними програмами, та дефіциту коштів Пенсійного фонду». Головним розпорядником коштів державного бюджету, що виділяються на забезпечення виплат по зазначеній бюджетній програмі, є Міністерство соціальної політики України, Пенсійний фонд України - відповідальний виконавець і розпорядник коштів нижчого рівня.
Бюджет Пенсійного фонду України затверджується Кабінетом Міністрів України. Кошти Державного бюджету України включаються до бюджету Пенсійного фонду України в обсягах, визначених законом про Державний бюджет України на відповідний рік.
Виплати пенсій здійснюються Головним управлінням виключно за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством. Інших фінансових можливостей для здійснення виплат, крім зазначених, Головне управління не має.
До приписів ст.8 ЗУ №2262-XII, пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їхніх сімей, у тому числі, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Сума коштів на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду визначена у бюджеті Фонду на 2023 рік - 13 693,5 млн. грн. Фінансування видатків, пов'язаних з погашенням заборгованості за рішеннями суду, відбувається в порядку черговості виконання рішень суду за датою набрання ними законної сили. У вересні 2023 року з Пенсійного фонду України надійшов Помісячний розпис доходів і видатків Головного управління на 2023 рік та План доходів і видатків Головного управління на 2023 рік, проте сума коштів на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду залишилася незмінною - 13 693,5 млн. грн., а в жовтні 2023 року додатково надіслано зміни до Помісячного розпису доходів і видатків Головного управління на 2023 рік та Плану доходів і видатків Головного управління на 2023 рік коштів на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду зменшено та становить 13 620,50 млн. грн.
На даний час Бюджет Пенсійного фонду України на 2024 рік не затверджено, сума коштів за рішеннями суду, не встановлена.
Таким чином, працівниками ГУ ПФУ в Полтавській області, як територіального органу Пенсійного фонду України, вчинено всі дії, спрямовані на виконання рішення суду, в межах та в спосіб, передбачений чинним законодавством.
На виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 27.10.2021 у справі №440/11057/21 позивачу ОСОБА_1 проведено перерахунок пенсії з 01.04.2019 та нараховано доплату пенсії за період з 01.04.2019 по 31.12.2021 у розмірі 183 980,28 грн. Виплату пенсії, перераховану на виконання рішення суду розпочато з 01.01.2022 у розмірі 11 255 грн. 65 коп.
При цьому, ГУ ПФУ в Полтавській області не оскаржували рішення Полтавського окружного адміністративного суду №440/11057/21 і виконали його добровільно.
Крім того, позивачем не надано суду доказів застосування заходів примусового характеру з метою виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду №440/11057/21 відповідного до вимог ЗУ «Про виконавче провадження».
На підставі викладеного, рішення суду виконано в межах покладених на ГУ ПФУ в Полтавській області зобов'язань з урахуванням норм чинного законодавства та відповідно до документів пенсійної справи, тобто ГУ ПФУ в Полтавській області діяло в межах повноважень та не порушувало права позивача.
Крім того, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч.1 ст.106 Конституції України, ЗУ «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05.30 години з 24.02.2022, згідно Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24.02.2022, котрий діє і на даний час.
Відповідно до п.18 Прикінцевих та Перехідних Положень ЦК України, встановлено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Таким чином, з відповідача не підлягає стягненню сума за інфляційні збитки та трьох відсотків річних, оскільки на всій території України з 24.02.2022 введено воєнний стан, котрий діє і на даний час.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову про стягнення грошових коштів в якостi сплати за iнфляцiйнi збитки та грошовi кошти в якостi сплати «трьох вiдсоткiв рiчних».
Відповідно до ч.2 ст.23 ЦК України, моральна шкода полягає : 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Згідно з ч.1 ст.1167 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Згідно п.5 ППВСУ від 31.03.1995 №4 „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди” відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов”язковому з”ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають : наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв”язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.
Відповідно до п.4 ППВСУ від 31.03.1995 №4 „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди” крім інших вимог, передбачених ст.137 ЦПК України, має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, з яких міркувань виходив позивач, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.
За змістом ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Виходячи із змісту ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Частини 1, 2 ст. 77 ЦПК України встановлює, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Крім того, позивачем не надано доказів та судом не встановленні факти заподіяння йому, ОСОБА_1 моральної шкоди діями чи бездіяльністю ГУ ПФ України в Полтавській області.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ГУ ПФ України в Полтавській області про відшкодування моральної шкоди за недоведеністю та необґрунтованістю. Оскільки позивач не надав жодного доказу, який міг би підтвердити сам факт спричинення йому моральної шкоди ГУ ПФУ в Полтавській області та жодних доказів в обґрунтування заявленого розміру відшкодування.
Крім того, у рішенні Конституційного Суду України від 03.10.2001 у справі №1-36/2001 (справа про відшкодування шкоди державою) зазначено, що відшкодування шкоди (матеріальної чи моральної), завданої фізичним особам незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, їх посадовими чи службовими особами при здійсненні ними своїх повноважень, покладається саме на державу, а не на відповідні органи державної влади, тобто відшкодування шкоди в таких випадках здійснюється за рахунок держави, а не за рахунок коштів на утримання державних органів.
Таким чином, відшкодування моральної шкоди, завданої фізичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, їх посадовими та службовими особами при здійсненні ними своїх повноважень, здійснюється за рахунок держави.
Кошти державного бюджету належать на праві власності державі. Отже, боржником у зобов'язанні зі сплати коштів державного бюджету є держава Україна як учасник цивільних відносин (частина друга статті 2 ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст. 170 ЦК України держава набуває і здійснює права і обов'язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.
Відповідно до пунктів 1, 4 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого Указом Президента України від 15.04.2015 №215, Державна казначейська служба України є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сферах казначейського обслуговування бюджетних коштів, коштів клієнтів відповідно до законодавства, бухгалтерського обліку виконання бюджетів. Здійснює безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів або боржників або боржників на підставі рішення суду.
Таким чином, ГУ ПФ України в Полтавській області є неналежним відповідачем у справі.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ГУ ПФ України в Полтавській області про стягнення грошових коштів, відшкодування моральної шкоди у повному обсязі за недоведеністю та необґрунтованістю, з врахуванням того, що ГУ ПФ України в Полтавській області є неналежним відповідачем у справі.
Судовий збір у справі, сплачений позивачем ОСОБА_1 складає 5 450,40 грн. (а.с.23).
Відповідно п.2 ч.2 ст.141 ЦПК України, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.
Керуючись ст.ст.12, 76, 77, 81, 82, 130, 131, 141, 229, 247, 263, 354 ЦПК України, суд ,-
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про стягнення грошових коштів, відшкодування моральної шкоди - відмовити повністю.
Судовий збір у розмірі 5 450 (п'ять тисяч чотириста п'ятдесят) гривень 40 (сорок) копійок віднести на користь держави.
Позивач - громадянин України, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , останнє відоме місце реєстрації : АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 .
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, місцезнаходження : 36000, місто Полтава, вулиця Соборності, будинок №66, код ЄДРПОУ 13967927.
Рішення суду може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги до суду першої інстанції протягом 30 днів з дня отримання, вручення повного тексту рішення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікацйної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Усники справи можуть отримати інформацію у даній справі на офіційному вебпорталі судової влади України за веб-адресою http://court.gov.ua/sud1622/з зазначенням індивідуального номеру провадження.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строків на його оскарження.
Повний текст рішення виготовлено 28 травня 2024 року.
Суддя І.О.Блажко