Справа № 536/246/24
28 травня 2024 року м. Кременчук
Кременчуцький районний суд Полтавської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Кременчуці Полтавської області в залі суду кримінальне провадження за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Бєлгород, громадянина України, із вищою освітою, працюючого емалювальником ПрАТ «Емальхімпром», одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, -
за ч. 1 ст. 286 КК України,
за участю:
прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5 ,
Встановив:
14 жовтня 2023 року, приблизно о 18 год. 40 хв., в темний час доби, при відсутності зовнішнього міського електроосвітлення, при сухому асфальтобетонному покритті, без опадів, по автодорозі «Кременчук-Соснівка», що в Кременчуцькому районі Полтавської області поблизу с. Соснівка, яка має по одній смузі руху у кожному напрямку, на правому узбіччі проїзної частини у нерухомому стані перебував автомобіль марки «Dacia Logan», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_3 . В цей саме час, в попутному напрямку, по автодорозі «Кременчук-Соснівка», зі сторони автодороги М-22 Е-584 сполученням «Полтава-Кременчук» в напрямку м. Кременчук, керуючи автомобілем марки «Chevrolet Aveo», реєстраційний номер НОМЕР_2 , рухався водій ОСОБА_6 , який перевозив в якості пасажира на передньому сидінні ОСОБА_7 . Рухаючись у вказаному напрямку, в заданій дорожній обстановці, водій ОСОБА_3 , перед початком здійснення маневру розвороту, не переконався у безпеці виконуваного маневру, не надав перевагу в русі попутному транспортному засобу, що рухався в попутній смузі руху, тим самим порушив вимоги п.10.1. Правил дорожнього руху України, де вказано, що перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, виїхав на смугу руху, де допустив зіткнення боковою лівою частиною керованого ним автомобіля марки «Dacia Logan», реєстраційний номер НОМЕР_1 з передньою частиною автомобіля марки «Chevrolet Aveo», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_6 . В результаті вказаної дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля «Chevrolet Aveo» ОСОБА_7 отримав тілесні ушкодження, відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 60 від 17.01.2024, у вигляді: закритого перелому голівки лівої стегнової кістки, закритого перелому третьої п'ясної кістки лівої кисті, садна обличчя, які за ступенем тяжкості відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості, що викликали довготривалий розлад здоров'я. Відповідно до висновку судової автотехнічної експертизи № СЕ19/117-24/163-ІТ від 16.01.2024, в заданій дорожній обстановці в діях водія автомобіля марки «Dacia Logan», реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_3 вбачаються невідповідності з вимогами п. 10.1. Правил дорожнього руху, які з технічної точки зору знаходяться в причинному зв'язку з виникненням даної пригоди. В заданій дорожній обстановці в діях водія автомобіля марки «Dacia Logan», реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_3 , мав технічну можливість уникнути заданої дорожньо-транспортної пригоди, шляхом виконання ним вимог п. 10.1. Правил дорожнього руху.
Дії ОСОБА_3 кваліфіковано за ч.1 ст.286 КК України як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.
Потерпілий ОСОБА_7 в судовому засідання, яке відбулося 15.04.2024 заявив клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_3 . Вказав, що він з обвинуваченим примирився, матеріальні питання з обвинуваченим вирішені, жодних претензій матеріальних чи інших до ОСОБА_3 він не має. Зазначив, що його волевиявлення є вільним та виключає будь-який неправомірний вплив. В судове засідання 28.05.2024 не з'явився, надав заяву про продовження розгляду справи за його відсутності.
Обвинувачений ОСОБА_3 в судовому засіданні кваліфікацію своїх дій за ч. 1 ст. 286 КК України та фактичні обставини справи не оспорював, не заперечував проти звільнення його від кримінальної відповідальності на підставі ст.46 КК України у зв'язку із примиренням з потерпілим. Пояснив, що він примирився з потерпілим, який жодних претензій до нього не має, усі питання матеріального характеру з потерпілим вирішені. Йому зрозуміла підстава звільнення від кримінальної відповідальності і право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави.
Захисник обвинуваченого просив закрити кримінальне провадження відносно ОСОБА_3 за примиренням обвинуваченого з потерпілим.
Прокурор в судовому засіданні не заперечував щодо задоволення клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого ОСОБА_3 у зв'язку з примиренням винного з потерпілою, оскільки останній вперше вчинив необережний нетяжкий злочин, примирився з потерпілим, який претензій матеріального або морального характеру до ОСОБА_3 не має.
Суд, вислухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали кримінального провадження, вважає, що клопотання підлягає задоволенню з таких підстав.
Частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод вказує на те, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Частиною 1 статті 2 КПК України визначено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Частинами 1 та 2 статі 44 КК України визначено, що особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом. Звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом, здійснюються виключно судом. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності встановлюється законом.
Згідно ст. 46 КК України, особа, яка вперше вчинила кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, кримінальних правопорушень, пов'язаних з корупцією, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилася з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.284 КПК України, кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Частиною 1 статті 285 КПК України передбачено, що особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Відповідно до ч.1 ст. 286 КПК України звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом.
Згідно ч. 3 ст. 288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Згідно з ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 4-8, 10 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу.
З аналізу зазначених норм матеріального та процесуально права слідує, що у ст. 46 КК України законодавець закріпив альтернативний спосіб врегулювання кримінально-правового конфлікту, в основі якого є примирення сторін кримінального провадження, обвинуваченого та потерпілого, і як наслідок звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності без призначення покарання. Волевиявлення потерпілого повинно відповідати його внутрішній волі та переконанню, та фактично виступає амністією по відношенню до обвинуваченого, оскільки припиняється кримінальне переслідування.
Так, ОСОБА_3 вперше вчинив кримінальне правопорушення, яке згідно ст.12 КК України відноситься до категорії необережних нетяжких злочинів.
Потерпілий ОСОБА_7 в судовому засіданні підтвердив, що він з обвинуваченим ОСОБА_3 примирився, претензій матеріального або морального характеру до обвинуваченого він не має.
Суд переконався, що ОСОБА_3 правильно розуміє і не оспорює формулювання та характер пред'явленого йому обвинувачення, правову кваліфікацію своїх дій за ч. 1 ст. 286 КК України, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності такої його позиції, а відтак діяння, яке поставлено обвинуваченому у провину, дійсно мало місце, вчинене ним, і отримало правильну кримінально-правову оцінку та визнано самим обвинуваченим. Також, обвинувачений правильно розуміє правові наслідки його звільнення від кримінальної відповідальності з вказаної підстави та наполягає на закритті кримінального провадження.
За таких обставин, враховуючи думку обвинуваченого ОСОБА_3 щодо його згоди на звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, та закриття кримінального провадження у справі на підставі вимог ст. 46 КК України; думку потерпілого, який просить звільнити від кримінальної відповідальності ОСОБА_3 ; встановивши наявність підстав, передбачених ст. 46 КК України, для звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням з потерпілою, суд вважає за необхідне клопотання задовольнити та звільнити ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням з потерпілим, а кримінальне провадження закрити.
Щодо заявленого цивільного позову прокурора про відшкодування витрат за стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_7 , який було заявлено в даному кримінальному проваджені, суд вважає за необхідне роз'яснити, що відповідно до ст. 129 КПК України суд наділений правом вирішення цивільного позову у кримінальному провадженні лише при ухваленні вироку або постановленні ухвали про застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру.
Вказаний висновок суду узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 24 травня 2018 року (справа№531/2332/14-к), в якій зазначено, що відповідно до вимог ч.4 ст.286 КПК України, якщо сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання. У разі закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності цивільний позов не розглядається.
За таких обставин, у випадку звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК України та закриття кримінального провадження, цивільний позов у кримінальному провадженні не підлягає вирішенню по суті, а вимоги цивільного позивача можуть бути вирішені у порядку цивільного судочинства.
Процесуальні витрати у справі підлягають стягненню з обвинуваченого.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 174 КПК України суд приходить до висновку про скасування арештів майна, які були накладені ухвалами слідчого судді Автозаводського районного суду м. Кременчука від 17 жовтня 2023 року.
Долю речових доказів необхідно вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.
Приймаючи до уваги викладене та керуючись ст. ст. 44, 46 КК України, ст. ст. 2, 284, 285, 286, 288, 314, 370, 371, 372 КПК України, суд, -
Ухвалив:
ОСОБА_3 звільнити від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 286 КК України на підставі ст. 46 КК України у зв'язку з примиренням винного з потерпілим.
Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023170500002513 від 15 жовтня 2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України відносно ОСОБА_3 - закрити.
Стягнути з ОСОБА_3 процесуальні витрати на залучення експертів в загальній сумі 4382 (чотири тисячі триста вісімдесят дві) грн. 56 коп. на користь держави.
Цивільний позов прокурора про відшкодування витрат за стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_7 - залишити без розгляду.
Скасувати арешти майна, які були накладені ухвалою слідчого судді Автозаводського районного суду м. Кременчука від 17 жовтня 2023 року на автомобіль марки «Chevrolet Aveo», реєстраційний номер НОМЕР_2 , та ухвалою Автозаводського районного суду м. Кременчука від 17 жовтня 2023 року на автомобіль марки «Dacia Logan», реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Речові докази у кримінальному провадженні - автомобіль марки «Chevrolet Aveo», реєстраційний номер НОМЕР_2 , який знаходиться на зберіганні у ОСОБА_6 - залишити володільцю ОСОБА_6 ; автомобіль марки «Dacia Logan», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який знаходиться на зберіганні у ОСОБА_3 - залишити володільцю ОСОБА_3 .
Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом 7 днів з дня її проголошення шляхом подачі апеляції через Кременчуцький районний суд Полтавської області.
Суддя ОСОБА_1