Головуючий суддя у першій інстанції: Біньковська Н.В.
28 травня 2024 рокуЛьвівСправа № 300/4807/23 пров. № А/857/12153/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого-судді: Бруновської Н.В.
суддів: Хобор Р.Б., Шавеля Р.М.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14 березня 2024 року у справі № 300/4807/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити дії,-
24.07.2023р. ОСОБА_1 звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, у якому просив суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 23.06.2023р. №091630016051 про відмову у призначенні пенсії за віком;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області зарахувати до страхового стажу, що дає право на пенсію за віком, період навчання з 01.09.1984р. - 23.06.1989р. у Івано-Франківському інституті нафти і газу; період роботи з 01.08.1989р. - 31.01.1994р. у Євпаторійській нафтогазорозвідувальній експедиції глибокого буріння; періоди роботи на території російської федерації: 18.08.2000р. - 31.03.2004р. у ТОВ Спец УБР «Туртас», 01.06.2007р. - 15.12.2008р. у ТОВ «Інтегра-Буріння» ЕГБ №6, 22.08.2011р. - 05.07.2012р. та 15.08.2012р. - 01.01.2013р. у ТОВ «Бурова компанія Топаз», 24.04.2019р. - 02.02.2021р. у ТОВ «ВишТрансБур-Сервіс» (ТОВ «ВТБ Сервіс»);
-зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області повторно розглянути заяву про призначення пенсії за віком згідно заяви від 16.06.2023р.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14.03.2024р. позов задоволено частково.
Суд визнав протиправним та скасував рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 23.06.2023р. №091630016051.
Одночасно суд зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зарахувати до загального страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи: 01.08.1989р. - 31.01.1994р. в Євпаторійській нафтогазорозвідувальній експедиції глибокого буріння, 18.08.2000р. - 31.03.2001р. у ООО «Спец УБР «Туртас», 01.06.2007р. - 15.12.2008р. у ООО «Интегра-Бурение» ЕГБ №6, 22.08.2011р. - 05.07.2012р. та 15.08.2012р. - 01.01.2013р. у ТОВ «Буровая компания Топаз», 24.04.2019р. - 02.02.2021р. у ТОВ «ВышТрансБур-Сервис».
Також, суд зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 16.06.2023р. про призначення пенсії за віком та прийняти відповідне рішення, із врахуванням встановлених обставин та викладених судом висновків у цьому рішенні суду.
У задоволенні решти позовних вимог суд відмовив.
15.04.2024р. Додатковим рішенням суд першої інстанції зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи: 01.02.2004р. - 31.03.2004р. у ООО «Спец УБР «Туртас».
Не погоджуючись із додатковим рішенням в частині задоволених позовних вимог, апелянт Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.
Апелянт просить суд, додаткове рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15.04.2024р. скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити повністю.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, законність і обґрунтованість рішення суду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав.
ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення.
Із змісту резолютивної частини Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14.04.2024р. видно, що суд зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зарахувати до страхового стажу роботи ОСОБА_1 період роботи: 18.08.2000р. - 31.03.2001р. у ООО «Спец УБР «Туртас».
В описовій частині рішенні Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14.04.2024р. суду зазначено, що згідно дублікату трудової книжки позивача НОМЕР_1 від 18.05.2000р. позивач, зокрема:
- 18.08.2000р. прийнятий майстром відділу заключних робіт вахтово-експедиційним методом робіт до ЗАТ «УБР-Туртас»; (наказ №51-к від 31.08.2000р.);
- 01.04.2001р. ЗАО «УБР-Туртас» реорганізовано у ООО Спец УБР «Туртас» на підставі постанови Уватського району Тюменської області №101 від 27.02.2001р.;
- 13.08.2002р. призначений на посаду бурового майстра до ООО «Спец УБР «Туртас»; (наказ 58-к від 13.08.2002р.);
- 31.03.2004р. звільнений з посади у зв'язку із переведенням до ООО «Спец УБР «Уват»; (наказ 11-к від 08.04.2004р.)
Суд першої інстанції встановив, що відповідно до розрахунку страхового стажу, серед іншого, зараховано ОСОБА_1 період роботи: 01.04.2001р. - 31.01.2004р.
У мотивувальній частині рішення суду зазначено, що згідно відомостей дубліката трудової книжки серії НОМЕР_1 від 18.05.2000р. позивач: 18.08.2000р. - 31.03.2004р. працював у ООО «Спец УБР «Туртас».
Ухвалюючи рішення про задоволення позову в частині вимог про зарахування до страхового стажу, зокрема, періоду роботи: 18.08.2000р. - 31.03.2001р. у ООО «Спец УБР «Туртас». В зарахуванні до стажу роботи періодів: 01.04.2001р. - 31.01.2004р. суд вирішив відмовити, оскільки такий зарахований до страхового стажу позивача, що підтверджується наявним в матеріалах справи розрахунком стажу.
Водночас, суд першої інстанції не вирішив позовну вимогу про зарахування до страхового стажу роботи ОСОБА_1 періоду роботи: 01.02.2004р. - 31.03.2004р. у ООО «Спец УБР «Туртас».
Із змісту оскаржуваного рішення видно, що до страхового стажу роботи позивача не зараховано періоди роботи згідно довідки №41 від 13.04.2007р. з 18.08.2000р. - 31.03.2004р., оскільки з 01.01.2023р. росія припинила участь в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992р.. У зв'язку із чим, до страхового стажу зараховуються періоди роботи (служби) на території російської федерації по 31.12.1991р.
Суд першої інстанції дійшов висновків, що стаж, набутий на території російської федерації до денонсації Угоди від 13.03.1992р., Угоди від 14.01.1993р. та заробіток (дохід) за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу, повинні враховуватись при встановленні права ОСОБА_1 на пенсію і її обчисленні.
Отже, суд першої інстанції вірно зазначив, що підстави незарахування до страхового стажу позивача періодів його роботи на території російської федерації, наведені у рішенні №091630016051 від 23.06.2023р. є протиправними, оскільки останній працював на території російської федерації під час чинності Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992р., а тому мав легітимні очікування щодо зарахування таких періодів до страхового стажу та належне пенсійне забезпечення.
Зважаючи на вищевикладені обставини, суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо наявності підстав для задоволення позову в частині вимог про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зарахувати до страхового стажу позивача періоди роботи: 01.02.2004р. - 31.03.2004р. у ООО «Спец УБР «Туртас», оскільки ухвалюючи рішення щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, не ухвалено рішення.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для ухвалення додаткового судового рішення, оскільки щодо однієї із позовних вимог не ухвалено рішення, хоча такі були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Інші доводи апеляційної скарги фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою апелянта з висновками суду першої інстанцій по їх оцінці, тому не можуть бути прийняті апеляційною інстанцією.
Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі “Серявін та інші проти України” (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії” (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).
Також, п.41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, визначено, що обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Згідно ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
ст.316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Із врахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є законним, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують і при ухваленні оскарженого судового рішення порушень норм матеріального та процесуального права ним допущено не було, тому, відсутні підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд-
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області - залишити без задоволення, а Додаткове рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2024 року у справі № 300/4807/23- без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Н. В. Бруновська
судді Р. Б. Хобор
Р. М. Шавель
Повне судове рішення складено 28.05.2024р