27 травня 2024 рокуЛьвівСправа № 140/18750/23 пров. № А/857/1773/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Затолочного В.С.,
суддів: Гудима Л.Я., Качмара В.Я.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Львові апеляційну скаргу Волинського загону Державної прикордонної служби України (В/ч НОМЕР_1 ) на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2023 року у справі № 140/18750/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (В/Ч НОМЕР_1 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії (рішення суду першої інстанції ухвалене суддею ОСОБА_2 в м. Луцьку Волинської області 04.12.2023 року в порядку письмового провадження), -
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) (далі також - ВЧ НОМЕР_1 , відповідач) про визнання протиправними дій щодо нарахування та виплати грошової допомоги на оздоровлення у вересні 2016 року, вересні 2017 року без урахування щомісячної додаткової грошової винагороди та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату грошової допомоги на оздоровлення, виплаченої у вересні 2016 року, у вересні 2017 року з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди та виплачених сум.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2023 року позов задоволено.
Не погодившись із вказаним рішенням, його оскаржив відповідач, який покликаючись на те, що рішення є незаконним та необґрунтованим, ухваленим з порушенням норм матеріального і процесуального права, з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, просить рішення Волинського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2023 року скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
В обґрунтування апеляційних вимог покликається на те, що правових підстав для задоволення позовних вимог про визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо нездійснення позивачу перерахунку і виплати грошової допомоги на оздоровлення та щомісячної додаткової грошової винагороди з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення нарахованої та виплаченої за вказані періоди індексації грошового забезпечення немає, оскільки така винагорода не входить до структури і складу грошового забезпечення.
Відповідач не скористався правом подання відзиву на апеляційну скаргу.
Справа розглядається в порядку письмового провадження відповідно до пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши та обговоривши матеріали справи, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 . Вказана обставина не є спірною.
Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 23.03.2023 № 260-ос майстер-сержанта ОСОБА_1 , начальника групи зв'язку третього відділу прикордонної служби (тип С) (на БТР) прикордонної комендатури швидкого реагування, звільненого з військової служби в запас наказом начальника НОМЕР_2 прикордонного загону ІНФОРМАЦІЯ_4 від 21.03.2023 № 254-ОС за підпунктом «г» (через такі сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати службу): один з подружжя, обоє з яких проходять військову службу і мають дитину (дітей) до 18 років) пункту 3 частини 5 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення.
Як установлено судом першої інстанції, у період з 01 січня 2016 року по 31 січня 2017 року позивачу виплачувалась щомісячна додаткова грошова винагорода, що передбачена Постановою Кабінету Міністрів України від 20 вересня 2010 року № 889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій» (далі - Постанова № 889; втратила чинність, була чинною на час виникнення спірних правовідносин).
Згідно з особистими картками грошового забезпечення та заробітної плати за 2016-2017 роки, позивачу у вересні 2016 року виплачено грошову допомогу на оздоровлення у розмірі 5103,50 грн; у вересні 2017 року виплачено грошову допомогу на оздоровлення у розмірі 5103,50 грн. Обрахунок даних виплат здійснено без врахування щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою № 889
Позивач, вважаючи дії відповідача щодо нездійснення розрахунку грошової допомоги на оздоровлення з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, яку він отримував під час проходження військової служби за період з 2016 року по 2017 рік протиправними, звернувся з позовом до суду.
Оцінюючи спірні правовідносини, що виникли між сторонами, апеляційний суд виходить з наступних міркувань.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частини друга, третя статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі Закон № 2011- ХІІ) передбачають, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Відповідно до частини першої статті 10-1 Закону № 2011-XII військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, надаються щорічні основні відпустки із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням грошової допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення.
Пунктом 1 Постанови № 889 установлено щомісячну додаткову грошову винагороду військовослужбовцям, зокрема, Державної прикордонної служби - у розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення.
Граничні розміри, порядок та умови виплати щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої пунктом 1 цієї постанови, визначаються Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Адміністрацією Державної прикордонної служби, Службою зовнішньої розвідки за погодженням з Міністерством соціальної політики і Міністерством фінансів у межах затвердженого фонду грошового забезпечення (пункт 2 Постанови № 889).
Відповідно до Інструкції про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справи від 02.02.2016 № 73, яка зареєстрована у Міністерстві юстиції України 11.02.2016 за № 217/28347 (надалі Інструкція № 73) визначено порядок та умови виплати особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом (далі - військовослужбовці) та займають посади в Державній прикордонній службі України, регіональних управліннях Державної прикордонної служби України, в загонах морської охорони, органах охорони державного кордону (прикордонних загонах, окремих контрольно-пропускних пунктах, авіаційних частинах), в розвідувальному органі Державної прикордонної служби України, навчальних закладах, науково-дослідних установах, підрозділах спеціального призначення та органах забезпечення Державної прикордонної служби України щомісячної додаткової грошової винагороди.
Згідно п. 2 Інструкції № 73 виплата щомісячної додаткової грошової винагороди здійснюється в таких розмірах й таким військовослужбовцям:
1)до 100 відсотків місячного грошового забезпечення:
військовослужбовцям, які займають посади в загонах морської охорони та їх структурних підрозділах;
військовослужбовцям, які займають посади льотного складу в авіаційних частинах Державної прикордонної служби України ;
2)військовослужбовцям (крім зазначених у підпункті 1 цього пункту) - до 60 відсотків місячного грошового забезпечення.
Розміри винагороди для органів Державної прикордонної служби України з урахуванням виконання покладених завдань, особливостей умов проходження служби військовослужбовцями встановлюються наказами Адміністрації Державної прикордонної служби України в межах видатків на грошове забезпечення, передбачених для Державної прикордонної служби України у Державному бюджеті України на відповідний рік.
Згідно з особистими картками грошового забезпечення та заробітної плати за 2016-2017 роки вбачається в період 2016-2017 років щомісячна додаткова грошова винагорода виплачувалась кожного місяця.
Також позивачу виплачувалась допомога на оздоровлення, зокрема, у вересні 2016 року у розмірі 5103,50 грн та у вересні 2017 року - у розмірі 5103,50 грн..
Отже, спірна щомісячна винагорода відповідає ознакам додаткового виду щомісячного грошового забезпечення військовослужбовців, які мають щомісячний та постійний характер.
Питання віднесення щомісячної додаткової грошової винагороди до щомісячних видів грошового забезпечення було предметом розгляду Великої Палати Верховного Суду у справі № 825/997/17. Приймаючи постанову від 10 листопада 2021 року у вказаній справі, Велика Палата Верховного Суду дійшла таких висновків:
«Встановлення підзаконним нормативно правовим актом порядку та умов виплати щомісячної додаткової грошової винагороди не може звужувати чи заперечувати права на отримання такої винагороди, встановленого актом вищої юридичної сили.
Ієрархічні колізії нормативно-правових актів долаються шляхом застосування норми, яка закріплена в нормативно-правовому акті, що має вищу юридичну силу.
Враховуючи правове регулювання спірних правовідносин, застосуванню підлягають норми Закону № 2011-XII та Постанови № 889.»
Нормами Закону № 2011-XII також встановлено право військовослужбовців на виплату одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби.
Відтак щомісячна додаткова грошова винагорода входить до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з якого обчислюється одноразова грошова допомога при звільненні з військової служби.
Відповідачем додаткову грошову винагороду в розмірі, передбаченому Постановою № 889, до складу грошового забезпечення позивача, з якого обчислено допомогу на оздоровлення у 2014-2017 роках не включено, тому така підлягає стягненню за рішенням суду.
Таким чином, доводи апеляційної скарги відповідача не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об'єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.
Суд першої інстанції у цій справі правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Отже доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду, не спростовують висновки суду першої інстанції по суті справи і не приймаються апеляційним судом як належні.
Враховуючи наведене, апеляційний суд не встановив неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваного судового рішення, яке призвело до ухвалення незаконного рішення.
Згідно з пунктом 1 статті 315 КАС України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Отже, зважаючи на приписи статті 316 КАС України, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанцій - без змін.
Керуючись статтями 241, 242, 308, 311, 315, 316, 321, 325, 370 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_5 (В/ч НОМЕР_1 ) залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2023 року у справі № 140/18750/23 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення виключно з підстав та у випадках, визначених частиною 4 та пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Головуючий суддя В. С. Затолочний
судді Л. Я. Гудим
В. Я. Качмар
Повне судове рішення складено 27.05.24