28 травня 2024 рокуЛьвівСправа № 140/32133/23 пров. № А/857/4024/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого-судді Кузьмича С. М.,
суддів Гудима Л.Я., Качмара В.Я.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 16 січня 2024 року (ухвалене головуючим - суддею Смокович В.І. у м. Луцьк) у справі № 140/32133/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
Позивач звернувся до суду із адміністративним позовом до відповідача в якому просив:
визнати протиправним рішення ГУ ПФУ у Вінницькій області від 29.09.2023 №033050002798 щодо відмови позивачу у переведенні на пенсію по віку відповідно до Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII протиправним та скасувати його;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області здійснити перерахунок та виплату пенсії по віку позивачу відповідно до Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII з дати звернення з заявою (25.09.2023) зарахувавши до стажу державної служби періоди роботи в органах митного контролю з 12.10.1994 по 03.04.2020 та з визначенням розміру пенсії відповідно до наданих із заявою від 25.09.2023 довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 22.09.2023 за №7.3-22-55/131 та №7.3-22-551/132, виданих Волинською митницею.
В обґрунтування позовних вимог вказував на те, що він перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Волинській області, як отримувач пенсії по віку згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 №1058-IV. Позивач, 25.09.2023, звернувся до територіального управління ПФУ за місцем проживання із заявою про переведення на пенсію за віком згідно Закону України Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII, який набув чинності 01.05.2016, надавши всі необхідні документи, на що ГУ ПФУ у Вінницькій області було прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії від 29.09.2023 № 033050002798, у зв'язку із відсутністю необхідного стажу роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону № 3723 та актами Кабінету Міністрів України.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 16.01.2024 адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 29.09.2023 №033050002798 про відмову у переведенні на пенсію по віку відповідно до Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області прийняти рішення про переведення ОСОБА_1 з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV на пенсію за віком згідно із Законом України «Про державну службу» 10.12.2015 № 889-VIII, починаючи з 25.09.2023 зарахувавши ОСОБА_1 до стажу державної служби періоди роботи в органах митного контролю з 12.10.1994 по 03.04.2020.У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходи з того, що відповідач під час розгляду заяви позивача про переведення його на пенсію згідно з Законом України «Про державну службу» не з'ясував чи відносяться посади, на яких він працював, до посад на яких присвоюються спеціальні звання та чи присвоювались позивачу спеціальні звання, чи відносяться посади на яких працювала позивач до керівних чи до посад спеціалістів, не дослідило посадові інструкції щодо спірних посад, що призвело до неналежного обрахування стажу позивача, та як наслідок, призвело до відмови у переведенні ОСОБА_1 на пенсію державного службовця. Питання про перерахунок та виплату позивачу пенсії по віку відповідно до Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII, без переведення на даний вид пенсії є передчасним
Вказане рішення в апеляційному порядку оскаржив відповідач, у апеляційній скарзі покликається на те, що оскаржуване рішення винесене з порушенням норм процесуального та матеріального права, з неповним з'ясуванням обставин справи та є незаконним, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову.
Відзив на апеляційну скаргу поданий не був. Відповідно до ч. 4 ст. 304 КАС України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Оскільки апеляційна скарга подана на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження, колегія суддів, керуючись п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, з наступних підстав.
З матеріалів справи слідує, що ОСОБА_1 25.09.2023 звернувся до ГУ ПФУ у Волинській області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII .
До заяви про призначення пенсії ОСОБА_1 додав копії необхідних документів.
Відповідно до пункту 4.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1, зареєстрованою в Мін'юсті України 27.12.2005 за № 1566/11846 (далі - Порядок), заяви, які подаються особами, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію, за місцем проживання.
Пунктом 4.2 вказаного Порядку визначено, що після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
З урахуванням зазначеного Порядку заява про призначення пенсії з доданими документами була розглянута за принципом екстериторіальності ГУ ПФУ у Вінницькій області, яке своїм рішенням від 29.09.2023 №033050002798 відмовило у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 (а.с. 8), посилаючись на те, що згідно поданих документів та матеріалів пенсійної справи, станом на 01.05.2016 ОСОБА_1 не перебував на державній службі. Стаж роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, визначених ст.25 Законом України «Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України, станом на 01.05.2016 складає 5 років 07 місяців 23 дні (з 12.10.1994 по 03.11.1999 та з 01.06.2013 по 30.12.2013). Періоди роботи з 04.11.1999 по 31.05.2013 та з 31.12.2013 по 03.04.2020 року не можуть бути враховані до стажу державної служби зважаючи на те, що заявнику відповідно до частини другої статті 573 Митного кодексу України присвоювалися спеціальні звання, а в разі присвоєння спеціального звання відповідно до ст. 573 надбавка за ранг державного службовця не виплачується і, відповідно, ці посади не належать до посад, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу».
ОСОБА_1 не погоджуючись із рішенням ГУ ПФУ у Вінницькій області №033050002798 від 29..09.2023 про відмову у призначенні пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII, звернувся із даним позовом до суду.
Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» № 889-VIII втратив чинність Закон України «Про державну службу» № 3723-XII від 16.12.1993, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу. Цими пунктами передбачено право державних службовців на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-XII.
Пунктом 10 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про державну службу» № 889-VIII від 10.12.2015 встановлено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених ст. 25 Закону України «Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Зокрема, п. 12 Прикінцевих та перехідних положень Законом України «Про державну службу» 10.12.2015 № 889-VIII встановлено, що для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених ст. 25 Закону України «Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону № 3723-XII на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абз. 1 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
З наведеного слідує, що після 01.05.2016 зберігають право на призначення пенсії державного службовця відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» № 3723-XII лише ті особи, які мають стаж державної служби, визначений пунктами 10, 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Законом України «Про державну службу» 10.12.2015 № 889-VIII (далі - Закон № 889-VIII) , та мають передбачені ч. 1 ст. 37 Закону № 3723-ХІІ вік і страховий стаж.
Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права висловлена у постановах Верховного Суду від 03.07.2018 у справі № 569/350/17 (№ рішення в ЄДРСР 75082026), від 03.07.2018 у справі № 586/965/16-а (№ рішення в ЄДРСР 75082148) та від 10.07.2018 у справі № 591/6970/16-а (№ рішення в ЄДРСР 75227579).
Підставою для відмови позивачу в переведенні на пенсію державного службовця стала відсутність у позивача стажу на посадах державної служби, необхідного для призначення пенсії відповідно до Закон України «Про державну службу» № 3723-XII (далі - Закон № 3723).
Щодо цього колегія суддів апеляційного суду зазначає, що відповідно до пункту 8 Прикінцевих положень Закону № 899-VIII стаж державної служби за періоди роботи до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.
Аналізуючи наведені норми обчислення стажу державної служби за період роботи до 01.05.2016, до моменту вступу в дію Закону № 899-VIII, здійснюється відповідно до Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 № 283.
Тобто, у цьому випадку необхідно керуватися Порядком № 283.
Згідно з пунктом 2 вказаного Порядку до стажу державної служби зараховується робота (служба): на посадах державних службовців у державних органах, передбачених у ст. 25 Закону України «Про державну службу», а також на посадах, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад державних службовців; на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті органів прокуратури, судів, нотаріату, дипломатичної служби, митного контролю, внутрішніх справ, служби безпеки, розвідувальних органів, інших органів управління військових формувань, Держспецзв'язку, Адміністрації Держспецтрансслужби, державної податкової та контрольно-ревізійної служби, Держфінінспекції, її територіальних органів.
Частиною 17 ст. 37 Закону України «Про державну службу»№ 3723-XII від 16.12.1993 регламентовано, що період роботи посадових осіб в органах державної податкової та митної служб на посадах, на яких відповідно до закону присвоювалися спеціальні та/або персональні звання, зараховується до стажу державної служби, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Спеціальним законом, що визначає статус працівників митної служби в Україні, її функції та правові основи діяльності є Митний кодекс України.
Стаття 154 Митного кодексу України 1991 року передбачала, що службовим особам митних органів України присвоюються персональні звання відповідно до займаних посад і стажу роботи.
Статтею 430 Митного кодексу України 2002 року (який набрав чинності 01.01.2004) визначено, що пенсійне забезпечення посадових осіб митної служби України здійснюється відповідно до умов і порядку, встановлених Законом України «Про державну службу». Пенсійне забезпечення працівників митних органів, спеціалізованих митних установ та організацій, які не є посадовими особами, здійснюється на загальних підставах відповідно до законодавства України про пенсійне забезпечення.
Частиною 1 ст. 569 Митного кодексу України 2012 року встановлено, що працівники органів доходів і зборів, на яких покладено виконання завдань, зазначених у ст. 544 цього Кодексу, здійснення організаційного, юридичного, кадрового, фінансового, матеріально-технічного забезпечення діяльності цих органів, є посадовими особами. Посадові особи органів доходів і зборів є державними службовцями.
Відповідно до ст. 573 Митного кодексу України, посадовим особам органів доходів і зборів присвоюються такі спеціальні звання, як дійсний державний радник податкової та митної справи, державний радник податкової та митної справи І рангу; державний радник податкової та митної справи II рангу; державний радник податкової та митної справи III рангу; радник податкової та митної справи І рангу; радник податкової та митної справи II рангу; радник податкової та митної справи III рангу; інспектор податкової та митної справи І рангу; інспектор податкової та митної справи II рангу; інспектор податкової та митної справи III рангу; інспектор податкової та митної справи IV рангу; молодший інспектор податкової та митної справи. Спеціальні звання податкової та митної справи присвоюються довічно. Позбавлення спеціальних звань здійснюється виключно за вироком суду у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України.
Відповідно до ст. 588 Митного кодексу України 2012 року пенсійне забезпечення посадових осіб органів доходів і зборів здійснюється в порядку та на умовах, передбачених Законом України «Про державну службу». При цьому, період роботи (служби) зазначених осіб (у тому числі тих, яким присвоєні спеціальні звання) в органах доходів і зборів зараховується до стажу державної служби та до стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, що дає право на призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу», незалежно від місця роботи на час досягнення віку, передбаченого зазначеним Законом.
Частиною 2 ст. 588 Митного кодексу України 2012 року визначено, що пенсійне забезпечення працівників органів доходів і зборів, які не є посадовими особами, здійснюється на підставах та у порядку, встановлених законом.
З наведеного видно, що період роботи (служби) в митних органах зараховується до стажу державної служби та до стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, що дає право на призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу».
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, що із зазначеної довідки та вбачається з записів у трудовій книжці серії НОМЕР_1 , виданої на ім'я ОСОБА_1 23 серпня 1977 року, позивач, з 12.10.1994 (наказ про призначення від 12.10.1994 №362-к) по 03.04.2020 (наказ про звільнення від 30.03.2020 №178-о) дійсно працював на Ковельській, Ягодинській та Волинській митницях.
У вказаний період позивачу присвоювались персональні та спеціальні звання.
31.05.1995 ОСОБА_1 прийняв присягу державного службовця, про що свідчать записи в трудовій книжці. (а.с.13)
Згідно наказу №660-к від 04.11.1999 позивачу з 04.11.1999 присвоєно персональне звання «Інспектор митної служби 1 рангу (а.с.14)
З 31.01.2002 ОСОБА_1 присвоєно персональне звання «Радник митної служби ІІІ рангу»(а.с.14 зворот).
З 01.04.2004 позивачу з 01.04.2004 присвоєно спеціальне звання «Інспектор митної служби 1 рангу»(а.с.14)
З 25.06.2005 позивачу наказом 232 від 29.06.2005 присвоєно персональне звання «Радник митної служби ІІІ рангу» (а.с.14)
З 19.06.2009 позивачу присвоєно спеціальне звання «Радник митної служби 2 рангу» (наказ ДМСУ №1124к від 19.06.2009).
01.06.2013 позивачу присвоєно 11 ранг державного службовця (а.с.15 зворот).
Як убачається з трудової книжки позивача (а.с.16), 31.12.2013 йому присвоєно спеціальне звання «Радник податкової та митної справи ІІ рангу» (наказ №528о від 31.12.2013).
28.01.2020 ОСОБА_1 присвоєно 05 ранг державного службовця (а.с.16 зворот).
Процедуру присвоєння спеціальних звань посадовим особам органів доходів і зборів та осіб, уповноважених їх присвоювати визначено Порядком присвоєння спеціальних звань посадовим особам органів доходів і зборів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.10.2013 № 839 (далі - Порядок № 839) (постанова втратила чинність у частині, що стосується присвоєння спеціальних звань посадовим особам митних органів згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 501 від 17.06.2020).
Згідно з п. 9 Порядку № 839 посадовій особі, яка перебувала на державній службі та вперше призначена на посаду в органах доходів і зборів, присвоюється спеціальне звання за посадою, на яку призначено особу, з урахуванням встановленого співвідношення рангів державних службовців.
Особам, які приймаються на роботу до органів доходів і зборів та яким раніше присвоєно спеціальні звання державної податкової або митної служби, спеціальні звання присвоюються з урахуванням співвідношення, визначеного законом.
За приписами п. 3 Порядку № 839 до строку перебування у спеціальному званні зараховується період роботи в органах доходів і зборів у спеціальному званні (ранзі державного службовця), а також строк перебування у спеціальному званні (ранзі державного службовця) посадових осіб державної податкової та державної митної служби, крім посадових осіб, яким у період роботи в органах доходів і зборів спеціальне звання було присвоєно достроково.
Постановою Кабінету Міністрів України № 306 від 20.04.2016 «Питання присвоєння рангів державних службовців та співвідношення між рангами державних службовців і рангами посадових осіб місцевого самоврядування, військовими званнями, дипломатичними рангами та іншими спеціальними званнями» (далі - Постанова № 306) затверджено Порядок присвоєння рангів державних службовців, співвідношення рангів державних службовців і військовими званнями, дипломатичними рангами та іншими спеціальними званнями згідно з додатками 1-10.
Наведені норми підтверджують, що посадові особи контролюючих органів, в цьому випадку митного органу, віднесені до державних службовців за певними особливостями, тобто з присвоєнням спеціальних звань, які відповідають певним категоріям та рангам державних службовців.
Відтак, спеціальні звання посадових осіб контролюючих органів - прирівнюються до рангів державного службовця, визначених Постановою № 306.
Додатками 6, 13 Постанови № 306 передбачено, що спеціальне звання «Радник митної служби IІІ рангу» прирівнюється до 6 рангу державного службовця, «Радник митної служби IІ рангу» прирівнюється до 5 рангу державного службовця, «Інспектор митної служби III рангу» прирівнюється до 9 рангу державного службовця, «Інспектор митної служби II рангу» прирівнюється до 8 рангу державного службовця, «Інспектор митної служби I рангу» прирівнюється до 7 рангу державного службовця.
Отже, посадові особи митних органів, яким присвоєно спеціальні звання є державними службовцями зі спеціальним статусом, а тому період проходження служби в митних органах має зараховуватися до стажу державної служби, який дає право на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про Державну службу».
За таких обставин, колегія суддів апеляційного суду вважає, що позивач має право на призначення пенсії по віку відповідно до пунктів 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII, оскільки він має стаж на посаді державної служби понад 20 років; досяг віку, визначеного законом та має відповідний страховий стаж.
Отже, станом на час звернення до відповідача із заявою про переведення із пенсії за вислугу років на пенсію державного службовця позивач мав необхідний стаж (вислугу років) державного службовця, що підтверджується матеріалами справи, а тому відмова пенсійного органу у переведенні його на пенсію державного службовця є протиправною.
Щодо вимоги позивача про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії по віку відповідно до Закону України від 10.12.2015 №889-VIII «Про державну службу» з дати звернення (25.09.2023), з визначенням розміру пенсії відповідно до наданих із заявою довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, виданих Волинською митницею від 22.09.2023 за №7.3-22-55/131 та №7.3-22-551/132.Проаналізувавши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому, позивач просить зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області здійснити перерахунок та виплату пенсії по віку відповідно до Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII, при цьому, саме переведення на пенсію по віку відповідно до Закону України Про державну службу від 10.12.2015 № 889-VIII відповідачем не здійснено, тому такі вимоги є передчасними. Тому, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає, що питання про перерахунок та виплату пенсії по віку відповідно до Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII, без переведення на даний вид пенсії є передчасним.
Таким чином, суд вважає, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об'єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи на викладене вище, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду - без змін. Доводи апеляційної скарги не спростовують рішення суду першої інстанції.
Щодо розподілу судових витрат, то такий у відповідності до ст.139 КАС України не здійснюється.
Керуючись статтями 139, 229, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 16 січня 2024 року у справі № 140/32133/23 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає. Крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України.
Головуючий суддя С. М. Кузьмич
судді Л. Я. Гудим
В. Я. Качмар