Справа № 560/21840/23
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Тарновецький І.І.
Суддя-доповідач - Боровицький О. А.
28 травня 2024 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Боровицького О. А.
суддів: Шидловського В.Б. Курка О. П. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Департаменту урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 20 лютого 2024 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гіпербуд" до Департаменту урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
Позивач звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Департаменту урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради в якому просило:
- визнати протиправними дії Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради, правонаступником якого є Департамент урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради, щодо внесення до Реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (реєстраційний номер MU01:4927-4913-6914-2092) відомостей про скасування містобудівних умов та обмежень № 559/15 від 25.08.2010;
- зобов'язати Департамент урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради виключити в Реєстрі будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (реєстраційний номер MU01:4927-4913-6914-2092) відомості про скасування містобудівних умов та обмежень № 559/15 від 25.08.2010;
- визнати протиправною бездіяльність Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради, правонаступником якого є Департамент урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради, щодо невнесення до Реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (реєстраційний номер MU01:4927-4913-6914-2092) всіх відомостей, вказаних в містобудівних умовах та обмеженнях № 559/15 від 25.08.2010;
- зобов'язати Департамент урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради внести до Реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (реєстраційний номер MU01:4927-4913-6914-2092) всі відомості, вказані в містобудівних умовах та обмеженнях № 559/15 від 25.08.2010.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 20 лютого 2024 року адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись з даним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити. Додатково заначив, що 25.11.2021 позивач через Єдину державну електронну систему у сфері будівництва сформував запит з метою підтвердження містобудівних умов № 559/15, що свідчить про те, що йому було відомо про порушення його прав ще у 2021 році і відповідно, позивачем пропущено строк звернення до суду.
Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що рішенням виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 10. 04. 2007 року № 288/6 ТОВ «Хмельницькбудінвест», правонаступником якого є ТОВ «Гіпербуд», визнано переможцем відкритого інвестиційного конкурсу будівництва житлового кварталу на проспекті Незалежності, 131 у м. Чернівці та передано в оренду земельну ділянку. Позивачу було видані містобудівні умови та обмеження забудови вищевказаної земельної ділянки № 559/15 від 25.08.2010, на підставі яких замовлено та отримано проектну документацію на забудову земельної ділянки.
29 серпня 2012 р. позивачу видано дозвіл на виконання будівельних робіт - будівництво будинку з вбудовано-прибудованими торгово-офісними приміщеннями та паркінгом (І черга - будівництво торгового центру) за адресою: м. Чернівці, проспект Незалежності, 131 (копія дозволу додається). Об'єкт будівництва будівництвом завершений та готовий до здачі в експлуатацію.
30 листопада 2023 р. при поданні документів для здачі об'єкта в експлуатацію позивачем виявлено, що відповідачем до Реєстру будівельної діяльності внесено відомості про скасування містобудівних умов та обмежень № 559/15 від 25. 08. 2010 р.
Позивач, не погоджуючись із такими діями відповідача, звернувся до суду за захистом своїх прав.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.
Судом встановлено, що відповідно до доданого витягу з Реєстру будівельної діяльності, запис про містобудівні умови та обмеження до нього вносив Департамент містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради (ідентифікаційний код 23245721). Даний Департамент припинений, на підтвердження чого додаємо витяг з ЄДРЮОФОП та ГФ.
Згідно пункту 1.14 Положення про Департамент урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради, затвердженого рішенням Чернівецької міської ради № 253 від 31. 05. 2021 р., Департамент є правонаступником ліквідованого Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради (код ЄДРПОУ 23245721).
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам на підставі аналізу встановлених фактичних обставин справи та на підставі норм законодавства, суд виходить з такого.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спеціальним нормативно-правовим актом, що визначає правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів та спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів є Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності" (тут і далі - Закон № 3038 у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до пункту 8 частини першої статті 1 Закону № 3038 містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки (далі - містобудівні умови та обмеження; МУО) - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об'єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.
При цьому, пунктом восьмим статті 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" визначено, що містобудівні умови та обмеження є чинними до завершення будівництва об'єкта незалежно від зміни замовника.
Відповідно до частини восьмої статті 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" скасування містобудівних умов та обмежень здійснюється: за заявою замовника або за рішенням суду.
Отже, за існуючого правового регулювання, встановленого частиною восьмою статті 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", скасування містобудівних умов може здійснюватися лише добровільно, тобто за заявою замовника, або в судовому порядку. Повноваженнями щодо самостійного скасування МУО, навіть у разі їх невідповідності вимогам законодавства, суб'єкти владних повноважень не наділені.
Зазначений правовий висновок викладено, зокрема у постановах Верховного Суду від 15 грудня 2023 року у справі N 380/12348/22 та від 1 травня 2023 року у справі N 420/1471/21.
Як встановлено судом, у межах спірних правовідносин судового рішення про скасування виданих позивачу МУО не приймалось; останній також не звертався з відповідною заявою щодо скасування таких МУО.
Суд відхиляє доводи відповідача про закінчення чинності містобудівних умов як підставу для внесення запису про їх скасування, оскільки:
1) чинність виданих позивачу містобудівних умов та обмежень підтверджена постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 30.07.2015 року у справі № 727/9789/14-а, постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 12.11.2015 року у справі № 824/1321/15-а, постановою Великої Палати Верховного Суду від 15.04.2020 року у справі № 727/8819/16-а, постановою Західного апеляційного господарського суду від 22. 11. 2021 р. у справі № 924/133/15.
2) навіть якщо вони були б нечинними - це не є підставою для внесення запису про їх скасування.
Європейський суд з прав людини у рішенні «Рисовський проти України» зазначив, що принцип «належного урядування», як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість.
Оскільки відповідачем внесено запис про скасування містобудівних мов та обмежень № 559/15 до Реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва без законодавчо встановлених підстав, то такі його дії є протиправними, а позов в цій частині слід задовольнити.
За змістом ч. 2 ст. 5 КАС України спосіб захисту порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду має забезпечити ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Враховуючи протиправність дій відповідача щодо внесення до Реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва відомостей про скасування містобудівних умов та обмежень, з метою ефективного захисту прав позивача, слід зобов'язати Департамент урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради виключити в Реєстрі будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (реєстраційний номер MU01:4927-4913-6914-2092) відомості про скасування містобудівних умов та обмежень № 559/15 від 25.08.2010
Відповідно до ч. 1 ст. 22-1 Закону № 3038 Єдина державна електронна система у сфері будівництва (далі - електронна система) - це єдина інформаційно-комунікаційна система у складі містобудівного кадастру, що забезпечує створення, перегляд, відправлення, прийняття, збирання, внесення, накопичення, обробку, використання, розгляд, зберігання, захист, облік та надання інформації у сфері будівництва, а також електронну взаємодію між фізичними та юридичними особами, державними органами, органами місцевого самоврядування, центрами надання адміністративних послуг з метою отримання визначених цим Законом послуг у сфері будівництва.
Частина 5 ст. 22-1 № 3038 визначає, що електронна система створюється та функціонує, зокрема, за такими принципами:
- автоматизації процесів створення, прийняття, збирання, накопичення, обробки, обліку та надання інформації (даних) у сфері будівництва;
- прозорості надання адміністративних послуг у сфері будівництва;
- обов'язковості внесення до електронної системи інформації (даних), визначеної частиною першою статті 222 цього Закону, змін до неї;
- презумпції достовірності інформації (даних), яка міститься в електронній системі;
- гарантування державою в особі держателя електронної системи об'єктивності, актуальності, достовірності, повноти та захищеності інформації (даних), яка міститься в електронній системі, від несанкціонованих змін;
- відповідальності суб'єктів, що здійснюють внесення інформації (даних) до електронної системи, за достовірність та повноту внесених даних;
Тобто, діюче законодавство гарантує достовірність і повноту даних, яка міститься в електронній системі, а також визначає відповідальність суб'єктів, що здійснюють внесення інформації (даних) до електронної системи, щодо дотримання цього принципу.
Згідно ч. 5 ст. 29 Закону України № 3038 містобудівні умови та обмеження містять:
1) назву об'єкта будівництва, що повинна відображати вид будівництва та місце розташування об'єкта;
2) інформацію про замовника;
3) відповідність на дату надання містобудівних умов та обмежень цільового та функціонального призначення земельної ділянки містобудівній документації на місцевому рівні;
4) гранично допустиму висотність будинків, будівель та споруд у метрах (з урахуванням обмежень використання приаеродромних територій, встановлених відповідно до Повітряного кодексу України);
5) максимально допустимий відсоток забудови земельної ділянки;
6) максимально допустиму щільність населення в межах житлової забудови відповідної житлової одиниці (кварталу, мікрорайону);
7) мінімально допустимі відстані від об'єкта, що проектується, до червоних ліній, ліній регулювання забудови, існуючих будинків та споруд;
8) планувальні обмеження (охоронні зони пам'яток культурної спадщини, межі історичних ареалів, зони регулювання забудови, зони охоронюваного ландшафту, зони охорони археологічного культурного шару, в межах яких діє спеціальний режим їх використання, охоронні зони об'єктів природно-заповідного фонду, прибережні захисні смуги, зони санітарної охорони, планувальні обмеження використання приаеродромних територій, встановлені відповідно до Повітряного кодексу України, зони, встановлені відповідно до законодавства за результатами визначення рівнів ризиків виникнення надзвичайних ситуацій, відображені у містобудівній документації);
9) охоронні зони об'єктів транспорту, зв'язку, інженерних комунікацій, відстані від об'єкта, що проектується, до існуючих інженерних мереж;
10) вимоги щодо розроблення розділу інженерно-технічних заходів цивільного захисту (для об'єктів, визначених відповідно до частини десятої статті 31 цього Закону);
11) ідентифікатор об'єкта будівництва або закінченого будівництвом об'єкта (для об'єктів нового будівництва та закінчених будівництвом об'єктів, яким присвоєно ідентифікатор об'єкта будівництва до видачі містобудівних умов та обмежень).
Враховуючи вищевказане, суд зазначає, що невнесення всіх даних до електронної системи не відповідає принципу достовірності інформації (даних), яка міститься в електронній системі, та свідчить про бездіяльність відповідача та наявність підстав для задоволення позову в цій частині.
Статтею 4 КАС України визначено, що похідна позовна вимога - вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
Позовна вимога про зобов'язання Департаменту урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради внести до Реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (реєстраційний номер MU01:4927-4913-6914-2092) всі відомості, вказані в містобудівних умовах та обмеженнях № 559/15 від 25.08.2010 є похідною від вимоги про визнання протиправною бездіяльності Департаменту урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради щодо невнесення до Реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва всіх відомостей, а тому також належить до задоволення.
Відповідно до частин першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв'язку з чим підстав для його скасування не вбачається.
Інші доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
За змістом частини першої статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Департаменту урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 20 лютого 2024 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Боровицький О. А.
Судді Шидловський В.Б. Курко О. П.