Справа № 308/9020/24
3/308/5029/24
28 травня 2024 року м. Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Шумило Н.Б., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з Відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ІНФОРМАЦІЯ_2 , відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянина України,
працюючого ТОВ «Нова пошта», фахівець ділянки Депо №1, який проживає за адресою:
АДРЕСА_1 ,
за ч.2 ст.204-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
встановив:
ОСОБА_1 о 12 год. 15 хв. 18 травня 2024 року був виявлений та затриманий інспектором прикордонної служби групи моніторингу обстановки на відстані 500 метрів до інженерних споруд та загороджень, 1300 метрів до державного кордону України, на напрямку 287-288 прикордонних знаків на ділянці відповідальності відділення інспекторів прикордонної служби «Оноківці», який вчинив спробу незаконного перетинання державного кордону України в Словацьку Республіку, в пішому порядку поза пунктом пропуску, в складі групи осіб.
Своїми діями порушив вимоги ст. ст. 9 та 12 ЗУ «Про державний кордон України», чим вчинив правопорушення відповідальність за яке передбачена ч.2 ст.204-1 КУпАП.
У судове засідання 28.05.2024 ОСОБА_1 не з?явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, шляхом направлення смс повідомлення на номер телефону вказаний у його заяві на отримання електронних повісток від 18.05.2024, про причини неявки суд не повідомив, заяв про відкладення не подавав. При цьому, до протоколу додано його заяву від 18.05.2024, в якій просить розглянути його справу за ч.2 ст. 204-1 КУпАП без його участі, свою вину визнає, щиро кається.
Враховуючи наведене, скорочені строки для розгляду справи про адміністративне правопорушення передбачене ст. 204-1 КУпАП та вимоги ст. 268 КУпАП, вважаю за можливе розглянути справу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Вивчивши матеріали справи, про адміністративне правопорушення, оцінивши докази по справі, приходжу до наступного висновку.
У відповідності до ст.245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Вимогами ст. 252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, передбачені ст.ст. 34-35 КУпАП, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 1 ст.204-1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за перетинання або спроба перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або з використанням підробленого документа чи таких, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади.
Частиною 2 ст. 204-1 КУпАП передбачена відповідальність за ті самі дії, вчинені групою осіб або особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.
Крім того, статтею 9 Закону України «Про державний кордон України» визначено порядок перетинання державного кордону України, який здійснюється на шляхах сполучення через державний кордон з додержанням встановленого порядку. Залізничне, автомобільне, морське, річкове, поромне, повітряне та пішохідне сполучення через державний кордон України здійснюється в пунктах пропуску, що встановлюються Кабінетом Міністрів України відповідно до законодавства і міжнародних договорів України, а також поза пунктами пропуску через державний кордон України у випадках, визначених законодавством.
Згідно вимог ч.1 ст. 12 ЗУ «Про державний кордон України» пропуск осіб, які перетинають державний кордон України, здійснюється органами Державної прикордонної служби України за дійсними документами на право в'їзду на територію України або виїзду з України.
Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.2 ст.204-1 КУпАП, окрім визнання ним вини, підтверджується і матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення ЗхРУ № 142836 від 18.05.2024 року, який відповідає вимогам ст. 256 КУпАП та яким зафіксовано час, місце та обставини вчинення правопорушення; протоколом про адміністративне затримання від 18.05.2024 відносно ОСОБА_1 а, протоколом його особистого огляду, огляду речей та вилучення речей і документів від 18.05.2024, рапортом інспектора прикордонної служби ВІПС « ІНФОРМАЦІЯ_4 » (тип В) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (тип Б), від 18.05.2024, письмовими поясненнями ОСОБА_1 а від 18.05.2024, схемою місця затримання правопорушення на ділянці відповідальності відділення інспекторів прикордонної служби «Оноківці» 18.05.2024 року, фототаблицею до вказаної схеми.
Також, до протоколу додано копію паспорта громадянина України ОСОБА_1 .
Наведені вище докази, досліджені суддею, в своїй сукупності підтверджують вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого ч.2 ст. 204-1 КУпАП, тому враховуючи наведене, вважаю, що в його діях наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204-1 КУпАП.
Згідно до ст.33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладанні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
З врахуванням даних про особу правопорушника у сукупності із обставинами справи та ступеня тяжкості вчиненого нею правопорушення, для досягнення мети адміністративного стягнення, визначеної ст.23 КУпАП, вважаю, що до ОСОБА_1 слід застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу.
Відповідно до ст.40-1 КУпАП, у разі винесення суддею постанови про накладання адміністративного стягнення, особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір у відповідності до ст.4 Закону України «Про судовий збір» в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 грн.
Керуючись ст. ст. 40-1, 204-1, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя,-
постановив:
Визнати ОСОБА_1 а винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204-1 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8 500,00 грн. (вісім тисяч п'ятсот) грн. 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 а на користь держави судовий збір в розмірі 605 грн. 60 коп.
Постанова може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці з дня її винесення.
Суддя Ужгородського міськрайонного
суду Закарпатської області Н.Б. Шумило