Справа №760/5295/24
2/760/6661/24
про залишення позовної заяви без руху
11 березня 2024 року Солом'янський районний суд міста Києва в складі судді Зуєвич Л.Л., перевіривши виконання вимог ст.ст. 175, 177, 184-186 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 /далі - ОСОБА_1 / ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ; адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; адреса листування: АДРЕСА_2 ) до ОСОБА_2 /далі - ОСОБА_2 / ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ; адреса реєстрації: АДРЕСА_3 ) про поділ сумісно набутого майна подружжя,
Рух справи
05.03.2024 до Солом'янського районного суду міста Києва надійшла вказана позовна заява, датована 28.02.2024, за підписом позивача, в якій він просить суд:
- Визнати об'єктом спільної сумісної власності подружжя нерухоме майно:
- двокімнатну квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_4 ,
- двокімнатну квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_5 ;
- В порядку поділу майна подружжя визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , право власності на:
- 1/2 ідеальної частки квартири розташованої за адресою: АДРЕСА_4 ,
- 1/2 ідеальної частки квартири розташованої за адресою: АДРЕСА_5 ;
- Припинити за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності на 1/2 частини квартири розташованої за адресою: АДРЕСА_5 .
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.03.2024 для розгляду зазначеної позовної заяви визначено суддю Зуєвич Л.Л.
Судом в порядку ч.ч. 6, 8 ст. 187 ЦПК України направлено запити щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи - відповідача у справі. Відповідь на запит надійшла до суду 06.03.2024.
Щодо можливості прийняття позову до розгляду
Розглянувши матеріали справи суд враховує наступне.
Дослідивши матеріали позовної заяви, суд приходить до висновку, що вона підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст. 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Щодо судового збору
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством, справляється судовий збір.
Згідно з ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивачем до матеріалів позовної заяви додано квитанцію до платіжної інструкції на переказ готівки № 0262310003 від 28.02.2024 про сплати судового збору у розмірі 1 211,20 грн.
Розміри ставок судового збору визначені у ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI ).
Судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (ч. 1 ст. 4 Закону № 3674-VI ).
За змістом п.п. 1, 2 і 10 ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову у позовах про стягнення грошових коштів визначається сумою, яка стягується, у позовах про визнання права власності - вартістю майна, а у позовах, що складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.
Відповідно до правової позиції, викладеної, зокрема, у постановах Верховного Суду від 11.06.2020 у справі № 917/1369/17, від 16.03.2020 у справі № 910/16651/19, від 12.09.2018 у справі № 922/3655/16: майновий позов (позовна заява майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто будь-який майновий спір має ціну, а категорію майнових спорів складають, зокрема, спори, пов'язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми його використання. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці».
З урахування наведеного вбачається, що майновим позовом (позовна вимога майнового характеру) - є позов, що містить вимогу про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо (майно) та за наслідком задоволення якої змінюється обсяг прав учасників спору стосовно відповідного блага. Фактично, за своїм змістом, майновим є позов, який містить вимогу про зміну титулів володіння, користування та розпорядження майном або права вимоги стосовно певного майна, чи в інший спосіб змінює розподіл прав осіб - учасників процесу стосовно майнового блага, яке є предметом спору. На противагу зазначеному, позови, які містять вимоги, які за наслідком їх задоволення не призводять до зміни майнового становища позивача (та інших учасників судового розгляду) є немайновими.
Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (див. постанову Верховного Суду від 11.06.2020 у справі № 917/1369/17).
Зазначення ОСОБА_1 у позові про те, що відповідна позовна заява має немайновий характер не спростовує наведеного.
Позивачем у даній справі заявлено три майнові вимоги, спрямовані на поділ майна подружжя, а саме двох квартир, тобто ціна позову визначається з огляду на вартість спірних квартир.
Разом з тим, враховуючи що всі майнові вимоги спрямовані на поділ майна при розірванні шлюбу, судовий збір за кожну з них треба визначати згідно з п.п. 3 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону № 3674-VI . Згідно з цим пунктом за подання позовної заяви про поділ майна при розірванні шлюбу справлявся судовий збір у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 3 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (див. постанову Верховного Суду від 23.01.2024 у справі № 523/14489/15-ц, провадження № 14-22цс20).
Згідно з ст. 7 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2024 рік» від 09.11.2023 № 3460-IX з 1 січня 2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3 028,00 грн, тобто мінімальний розмір вказаного судового збору становив 1 211,20 грн, а максимальний - 9 084,00 грн.
Позивачем до справи не додано доказів того, що 1 відсоток від вартості спірних квартир (ціни позову) складатиме 1 211,20 грн або меншу суму, тому суд не вважає за можливе взяти до уваги наданий ним документ про сплату судового збору у визначеній сумі як належне виконання вимог закону щодо оплати судового збору у встановленому розмірі.
Кім того, суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити, зокрема, зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.
За змістом п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову у позовах про визнання права власності на майно визначається вартістю майна.
Всупереч наведеному, у позові ОСОБА_1 ціна позову не зазначена.
Підсумки
З огляду на наведене позивачу необхідно надати до суду:
-докази того, що 1 відсоток від вартості спірних квартир (ціни позову) складатиме 1 211,20 грн або меншу суму;
-або доплатити судовий збір в розмірі 7 872,80 грн на рахунок UA388999980313181206000026010, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, код банку отримувача (МФО): 899998, код класифікації доходів бюджету: 22030101, отримувач коштів: ГУК у м.Києві/Соломян.р-н/22030101, докази чого надати суду;
-надати позов в оновленій редакції (в кількості примірників відповідно до кількості учасників судового процесу) в якому вказати ціну позову.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Згідно з ч. 3 ст. 185 ЦПК України якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві. Суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
При цьому суд роз'яснює, що під поняттям "усунення недоліку" розуміється подання в суд документу про сплату судового збору, а не сплата у встановлений строк без своєчасного надання суду доказу (документу) про сплату (відповідна правова позиція викладена, зокрема, в ухвалі Верховного Суду від 23.01.2020 у справі № 910/10366/17).
Апеляційному оскарженню лише разом з рішенням суду підлягає ухвала суду першої інстанції про залишення позовної заяви без руху, якщо суд першої інстанції у цій ухвалі встановлює розмір судового збору, який позивач (заявник) має сплатити при зверненні до суду, або порядок його обчислення, однак особа не погоджується або з таким розміром, або з порядком його обчислення. Такі ухвали суду першої інстанції не підлягають апеляційному оскарженню окремо від рішення суду. Також не підлягають апеляційному оскарженню окремо від рішення суду ухвали суду першої інстанції про відмову в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 14.06.2023 у справі № 607/23244/21, провадження № 14-116цс22).
З огляду на зазначене, керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 258-261 ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ сумісно набутого майна подружжя, - залишити без руху.
Надати позивачу строк на усунення недоліків терміном десять днів з моменту отримання копії ухвали з урахуванням вимог, викладених у даній ухвалі.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Л. Л. Зуєвич