Справа № 308/8929/24
3/308/4962/24
28 травня 2024 року м. Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Шумило Н.Б., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з Відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » НОМЕР_1 прикордонного загону ІНФОРМАЦІЯ_2 , відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянина
України, непрацюючого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч.2 ст. 185-10 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
встановив:
ОСОБА_1 о 06.00 год. 09.05.2023 року був виявлений та затриманий прикордонним нарядом «Група реагування» спільно з офіцерами прикордонного оперативно-розшукового відділу на відстані 1000 метрів до державного кордону України, на напрямку 288 прикордонного знаку на ділянці відповідальності відділення інспекторів прикордонної служби «Оноківці», здійснив злісну непокору законній вимозі військовослужбовця Державної прикордонної служби України під час виконання ним службових обов'язків, а саме на неодноразову повторювану законну вимогу старшого прикордонного наряду зупинитись, особа вдалася до втечі, в складі групи осіб.
Своїми діями порушив вимоги ст. 34 ЗУ «Про Державну прикордонну службу України», за що передбачена відповідальність ч.2 ст.185-10 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 не з?явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. При цьому, в матеріалах справи наявна заява останнього, в якій просить розглянути справу без його участі, свою вину визнає, щиро кається. Враховуючи наведене, скорочені строки для розгляду справ про адмінстративне правопорушення передбачені ст. ст. 185-10, 204-1 КУпАП та вимоги ст. 268 КУпАП, вважаю за можливе розглянути справу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, оцінивши докази по справі, приходжу до наступних висновків.
У відповідності до ст.245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Вимогами ст. 252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, передбачені ст.ст. 34-35 КУпАП, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Так, частиною 2 ст. 185-10 КУпАП передбачена відовідальність за злісну непокору законному розпорядженню чи вимозі військовослужбовця або працівника Державної прикордонної служби України під час виконання ним службових обов'язків, пов'язаних з охороною державного кордону, суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні чи здійсненням прикордонного контролю в пунктах пропуску (пунктах контролю) через державний кордон України або контрольних пунктах в'їзду-виїзду, або члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, який бере участь в охороні державного кордону України.
А ч.2 ст. 185-10 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за ті самі дії, вчинені групою осіб або особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за правопорушення, передбачене частиною першою цієї статті.
Статтею 9 Закону України «Про державний кордон України» визначено порядок перетинання державного кордону України, який здійснюється на шляхах сполучення через державний кордон з додержанням встановленого порядку. Залізничне, автомобільне, морське, річкове, поромне, повітряне та пішохідне сполучення через державний кордон України здійснюється в пунктах пропуску, що встановлюються Кабінетом Міністрів України відповідно до законодавства і міжнародних договорів України, а також поза пунктами пропуску через державний кордон України у випадках, визначених законодавством.
Згідно вимог ч.1 ст. 12 ЗУ «Про державний кордон України» пропуск осіб, які перетинають державний кордон України, здійснюється органами Державної прикордонної служби України за дійсними документами на право в'їзду на територію України або виїзду з України.
Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні вказаних вище адміністративного правопорушення, підтверджується матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення ЗхРУ №013548 від 09.05.2024 року, які відповідають вимогам ст. 256 КУпАП та якими зафіксовано час, місце та обставини вчинення правопорушень; протоколом про адміністративне затримання від 09.05.2024, протоколом особистого огляду, огляду речей та вилучення речей і документів від 09.05.2024, копією паспорта громадянина України для виїзду за кордон ОСОБА_2 , письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 09.05.2024, в яких свою вину за непокору прикордонному наряду визнає, рапортом інспектора прикордонної служби від 09.05.2024, схемою місця затримання правопорушника на ділянці відповідальності відділення інспекторів прикордонної служби «Оноківці» 09.05.2024.
Враховуючи наведене, вважаю, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185-10 КУпАП, а саме, злісна непокора законному розпорядженню військовослужбовця Державної прикордонної служби України під час виконання ним службових обов'язків, пов'язаних з охороною державного кордону, вчинена групою осіб.
Згідно ст.33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
З врахуванням характеру вчинених правопорушень, даних про особу правопорушника у сукупності із обставинами справи та ступеня тяжкості вчинених ним правопорушень, для досягнення мети адміністративного стягнення, визначеної ст.23 КУпАП, вважаю, що до нього слід застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу.
Відповідно до ст.40-1 КУпАП, у разі винесення суддею постанови про накладання адміністративного стягнення, особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір у відповідності до ст.4 Закону України «Про судовий збір» в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 грн.
Керуючись ст. ст. 36, 40-1, 185-10, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя,-
постановив:
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185-10 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одна тисяча сімсот) гривень 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 605 грн. 60 коп.
Постанова може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці з дня її винесення.
Суддя Ужгородського міськрайонного
суду Закарпатської області Н.Б. Шумило