Справа № 320/5970/23
28 травня 2024 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі судді-доповідача Бужак Н.П. та суддів Костюк Л.О., Кобаля М.І., розглянувши клопотання Тернопільської митниці про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги Тернопільської митниці на рішення Київського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2023 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "Будпостач" до Тернопільської митниці про скасування рішення та коригування митної вартості,-
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2023 року адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення Тернопільської митниці від 11.10.2022 №UA403020/2022/000195/2 про коригування митної вартості товарів.
Стягнуто на користь Приватного підприємства «Будпостач» (ідентифікаційний код 24267110, місцезнаходження:02099, м. Київ, вул. Бориспільська, буд. 9-Е, кімната 314) судовий збір у сумі 2684,00 грн (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири грн. 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Тернопільської митниці (ідентифікаційний код 43985576, місцезнаходження: 46020, м. Тернопіль, вул. Текстильна, 38).
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, Тернопільська митниця звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2024 року зазначену апеляційну скаргу залишено без руху через невідповідність її вимогам пункту 1 частини 5 статті 296 КАС України, а саме, до апеляційної скарги не долучено належним чином оформлений документ, який свідчить про сплату судового збору.
Апеляційним судом Тернопільській митниці встановлено строк для усунення недоліків апеляційної скарги у термін протягом десяти днів з моменту отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху шляхом подання документа про сплату судового збору.
Як убачається з матеріалів справи, а саме, з довідки про доставку електронного листа, ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху доставлено до електронного кабінету Тернопільської митниці 23.04.24 20:50. Отже, останній день для усунення недоліків апеляційної скарги - 03 травня 2024 року.
30 квітня 2024 року через систему «Електронний суд» на адресу Шостого апеляційного адміністративного суду від Тернопільської митниці надійшло клопотання про відстрочення (розстрочення/зменшення/звільнення) сплати судового збору у зв'язку з обмеженим фінансуванням.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 травня 2024 року відмовлено Тернопільській митниці у задоволенні клопотання про відстрочення (розстрочення/зменшення/звільнення) сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Київського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2023 року у справі №320/5970/23.
Копію вказаної ухвали доставлено до електронного кабінету Тернопільської митниці 06.05.2024 14:56, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
10 травня 2024 року через систему «Електронний суд» на адресу Шостого апеляційного адміністративного суду від Тернопільської митниці надійшло клопотання, в якому апелянт просить продовжити строк для усунення недоліків апеляційної скарги у зв'язку із не можливістю сплатити судовий збір у встановлений судом термін.
Вказане клопотання передано судді-доповідачу 27 травня 2024 року.
Щодо продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги суд вважає за необхідне зазначити таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 118 КАС України, процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії.
Згідно з ч. 1, 3, 6 ст. 121 КАС України, встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку чи за ініціативою суду.
Заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, розглядається судом, який встановив строк.
Про продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу.
Продовження строку є надання нового строку на вчинення процесуальної дії, яка не була з поважної причини вчинена у заздалегідь встановлений судом строк.
Відповідно до ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
У свою чергу, згідно ч. 2 ст. 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Тобто, законодавцем визначено, що десятиденний строк є достатнім для усунення як недоліків позовної заяви, так і апеляційної скарги. При цьому, судом апеляційної інстанції було надано апелянту максимальний визначений законодавцем строк для усунення недоліків.
Верховний Суд в ухвалі від 05.07.2021 у справі № 320/10912/20 підкреслив, що продовження процесуального строку є правом, а не обов'язком, суду і повинно здійснюватися за наявності для цього обґрунтованих підстав. Умовою продовження строку усунення недоліків апеляційної скарги є наявність достатніх доказів того, що після такого продовження строку відпадуть обставини, які перешкоджають виконанню ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху.
Окрім того, колегія звертає увагу, що будь-яких змін щодо порядку сплати судового збору суб'єктом владних повноважень у зв'язку із введенням воєнного стану в України до Закону України "Про судовий збір" не внесено.
Судом враховується, що законодавчо закріплений обов'язок суду надати достатній для усунення недоліків апеляційної скарги строк, насамперед, обумовлений специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Відповідно до частини третьої статті 2 цього Кодексу одним із принципів адміністративного судочинства є рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом.
Частина друга статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України покладає на учасників справи обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Крім того, відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі" "право на суд" не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.
Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс на інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не забезпечив оскарження у встановленому законом порядку рішення суду першої інстанції, відносини стають стабільними із набранням законної сили рішенням суду.
Суд вважає за необхідне наголосити на тому, що тривала процедура сплати коштів або їх відсутність не може вважатися поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, адже не є об'єктивною та непереборною причиною пропуску процесуального строку.
Відсутність у суб'єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Суб'єкт владних повноважень, який діє від імені держави, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов'язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 05.01.2021 у справі № 500/2544/19.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів не вбачає підстав для продовження апелянту строку для усунення недоліків апеляційної скарги.
Керуючись ст. ст. 118, 121 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-
Відмовити Тернопільській митниці у задоволенні клопотання про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги на рішення Київського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2023 року у справі № 320/5970/23.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає касаційному оскарженню.
Суддя-доповідач Бужак Н.П.
Судді Костюк Л.О.
Кобаль М.І.