Справа № 308/13316/23
27 травня 2024 року м. Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:
головуючої судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області в м. Ужгород кримінальну справу №308/13316/23 у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023071030001297 від 23.06.2023 року , про обвинувачення,-
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Слов'янськ, Донецької області, громадянина України, українця за національністю, з середньою освітою, тимчасово непрацюючого, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 301, ч. 3 ст. 301 КК України
за участі сторін кримінального провадження:
сторона обвинувачення :
прокурора - ОСОБА_4
сторона захисту:
обвинуваченого - ОСОБА_3
захисника обвинуваченого - ОСОБА_5
ОСОБА_3 , порушуючи суспільну мораль у сфері статевих стосунків, діючи всупереч суспільним відносинам, що складаються з приводу протидії розповсюдження порнографії і які є серйозною формою порушення принципів статевої моралі та спричиняє шкоду моральному вихованню людей, шляхом створення викривленого уявлення про інтимні стосунки між статями, завідомо знаючи про те, що розповсюдження предметів і творів порнографічного характеру в Україні заборонено, діючи умисно, з метою розповсюдження відеопродукції порнографічного характеру, у невстановлений в ході досудового розслідування час, перебуваючи за місцем свого проживання в АДРЕСА_3 , за допомогою власного мобільного телефону «Huawei» чорного кольору IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 з сім-карткою НОМЕР_3 , з використанням мережі Інтернет, завантажив 4 (чотири) відео файли: «2_5224210541668480647», «2 НОМЕР_4 », «2 НОМЕР_5 », «2 НОМЕР_6 », які згідно висновку судово-мистецтвознавчої експертизи носить порнографічний характер, зберіг їх у пам'яті свого мобільного телефону, а 20.06.2023 о 08 год. 54 хв. розповсюдив відео файл порнографічного характеру «2_5224210541668480648», за допомогою додатку «Viber», надіславши його на номер телефону НОМЕР_7 , який належить гр. ОСОБА_6 .
Таким чином, своїми умисними діями, які виразились у розповсюдженні відеопродукції порнографічного характеру ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.301 КК України.
Окрім цього, ОСОБА_3 , порушуючи суспільну мораль у сфері статевих стосунків, діючи всупереч суспільним відносинам, що складаються з приводу протидії розповсюдження порнографії і які є серйозною формою порушення принципів статевої моралі та спричиняє шкоду моральному вихованню людей, шляхом створення викривленого уявлення про інтимні стосунки між статями, завідомо знаючи про те, що розповсюдження предметів і творів порнографічного характеру в Україні заборонено, діючи умисно, з метою розповсюдження відеопродукції порнографічного характеру, у невстановлений в ході досудового розслідування час, перебуваючи за місцем свого проживання в АДРЕСА_3 , за допомогою власного мобільного телефону «Huawei» чорного кольору IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 з сім-карткою НОМЕР_3 , з використанням мережі Інтернет, завантажив 4 (чотири) відео файли: «2_5224210541668480647», «2_5224210541668480648», «2 НОМЕР_5 », «2 НОМЕР_6 », які згідно висновку судово-мистецтвознавчої експертизи носить порнографічний характер, зберіг їх у пам'яті свого мобільного телефону, а 20.06.2023 о 08 год. 53 хв. розповсюдив відео файл порнографічного характеру«2_5224210541668480652», за допомогою додатку «Viber», надіславши його на номер телефону НОМЕР_8 , який належить гр. ОСОБА_7 .
Таким чином, своїми умисними діями, які виразились у розповсюдженні відеопродукції порнографічного характеру, вчиненому повторно, ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.301 КК України.
Окрім цього, ОСОБА_3 , порушуючи суспільну мораль у сфері статевих стосунків, діючи всупереч суспільним відносинам, що складаються з приводу протидії розповсюдження порнографії і які є серйозною формою порушення принципів статевої моралі та спричиняє шкоду моральному вихованню людей, шляхом створення викривленого уявлення про інтимні стосунки між статями, завідомо знаючи про те, що розповсюдження предметів і творів порнографічного характеру в Україні заборонено, діючи умисно, з метою розповсюдження відеопродукції порнографічного характеру, у невстановлений в ході досудового розслідування час, перебуваючи за місцем свого проживання в АДРЕСА_3 , за допомогою власного мобільного телефону «Huawei» чорного кольору IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 з сім-карткою НОМЕР_3 , з використанням мережі Інтернет, завантажив 4 (чотири) відео файли: «2_5224210541668480647», «2_5224210541668480648», «2 НОМЕР_5 », «2 НОМЕР_6 », які згідно висновку судово-мистецтвознавчої експертизи носить порнографічний характер, зберіг їх у пам'яті свого мобільного телефону, а 20.06.2023 о 08 год. 59 хв. розповсюдив відео файл порнографічного характеру «2_5224210541668480653», за допомогою додатку «Viber», надіславши його на номер телефону НОМЕР_9 , який належить гр. ОСОБА_8 .
Таким чином, своїми умисними діями, які виразились у розповсюдженні відеопродукції порнографічного характеру, вчиненому повторно, ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.301 КК України.
Окрім цього, ОСОБА_3 , порушуючи суспільну мораль у сфері статевих стосунків, діючи всупереч суспільним відносинам, що складаються з приводу протидії розповсюдження порнографії і які є серйозною формою порушення принципів статевої моралі та спричиняє шкоду моральному вихованню людей, шляхом створення викривленого уявлення про інтимні стосунки між статями, завідомо знаючи про те, що розповсюдження предметів і творів порнографічного характеру в Україні заборонено, діючи умисно, з метою розповсюдження відеопродукції порнографічного характеру, у невстановлений в ході досудового розслідування час, перебуваючи за місцем свого проживання в АДРЕСА_3 , за допомогою власного мобільного телефону «Huawei» чорного кольору IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 з сім-карткою НОМЕР_3 , з використанням мережі Інтернет, завантажив 4 (чотири) відео файли: «2_5224210541668480647», «2_5224210541668480648», «2 НОМЕР_5 », «2 НОМЕР_6 », які згідно висновку судово-мистецтвознавчої експертизи носить порнографічний характер, зберіг їх у пам'яті свого мобільного телефону, а 20.06.2023 о 09 год. 01 хв. розповсюдив відео файл порнографічного характеру «2_5224210541668480648», за допомогою додатку «Viber», надіславши його на номер телефону НОМЕР_10 , який належить гр. ОСОБА_9 .
Таким чином, своїми умисними діями, які виразились у розповсюдженні відеопродукції порнографічного характеру, вчиненому повторно, ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.301 КК України.
Окрім цього, ОСОБА_3 , порушуючи суспільну мораль у сфері статевих стосунків, діючи всупереч суспільним відносинам, що складаються з приводу протидії розповсюдження порнографії і які є серйозною формою порушення принципів статевої моралі та спричиняє шкоду моральному вихованню людей, шляхом створення викривленого уявлення про інтимні стосунки між статями, завідомо знаючи про те, що розповсюдження предметів і творів порнографічного характеру в Україні заборонено, діючи умисно, з метою розповсюдження відеопродукції порнографічного характеру, у невстановлений в ході досудового розслідування час, перебуваючи за місцем свого проживання в АДРЕСА_3 , за допомогою власного мобільного телефону «Huawei» чорного кольору IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 з сім-карткою НОМЕР_3 , з використанням мережі Інтернет, завантажив 4 (чотири) відео файли: «2_5224210541668480647», «2_5224210541668480648», «2 НОМЕР_5 », «2 НОМЕР_6 », які згідно висновку судово-мистецтвознавчої експертизи носить порнографічний характер, зберіг їх у пам'яті свого мобільного телефону, а 20.06.2023 о 09 год. 00 хв. розповсюдив відео файл порнографічного характеру «2_5224210541668480652», за допомогою додатку «Viber», надіславши його на номер телефону НОМЕР_11 , який належить гр. ОСОБА_10 .
Таким чином, своїми умисними діями, які виразились у розповсюдженні відеопродукції порнографічного характеру, вчиненому повторно, ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.301 КК України.
Окрім цього, ОСОБА_3 , порушуючи суспільну мораль у сфері статевих стосунків, діючи всупереч суспільним відносинам, що складаються з приводу протидії розповсюдження порнографії і які є серйозною формою порушення принципів статевої моралі та спричиняє шкоду моральному вихованню людей, шляхом створення викривленого уявлення про інтимні стосунки між статями, завідомо знаючи про те, що розповсюдження предметів і творів порнографічного характеру в Україні заборонено, діючи умисно, з метою розповсюдження відеопродукції порнографічного характеру, у невстановлений в ході досудового розслідування час, перебуваючи за місцем свого проживання в АДРЕСА_3 , за допомогою власного мобільного телефону «Huawei» чорного кольору IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 з сім-карткою НОМЕР_3 , з використанням мережі Інтернет, завантажив 4 (чотири) відео файли: «2_5224210541668480647», «2_5224210541668480648», «2 НОМЕР_5 », «2 НОМЕР_6 », які згідно висновку судово-мистецтвознавчої експертизи носить порнографічний характер, зберіг їх у пам'яті свого мобільного телефону, а 20.06.2023 о 08 год. 58 хв. розповсюдив відео файл порнографічного характеру «2_5224210541668480647», за допомогою додатку «Viber», надіславши його на номер телефону НОМЕР_12 , який належить гр. ОСОБА_11 .
Таким чином, своїми умисними діями, які виразились у розповсюдженні відеопродукції порнографічного характеру, вчиненому повторно, ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.301 КК України.
Окрім цього, ОСОБА_3 , порушуючи суспільну мораль у сфері статевих стосунків, діючи всупереч суспільним відносинам, що складаються з приводу протидії розповсюдження порнографії і які є серйозною формою порушення принципів статевої моралі та спричиняє шкоду моральному вихованню людей, шляхом створення викривленого уявлення про інтимні стосунки між статями, завідомо знаючи про те, що розповсюдження предметів і творів порнографічного характеру в Україні заборонено, діючи умисно, з метою розповсюдження відеопродукції порнографічного характеру, у невстановлений в ході досудового розслідування час, перебуваючи за місцем свого проживання в АДРЕСА_3 , за допомогою власного мобільного телефону «Huawei» чорного кольору IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 з сім-карткою НОМЕР_3 , з використанням мережі Інтернет, завантажив 4 (чотири) відео файли: «2_5224210541668480647», «2_5224210541668480648», «2 НОМЕР_5 », «2 НОМЕР_6 », які згідно висновку судово-мистецтвознавчої експертизи носить порнографічний характер, зберіг їх у пам'яті свого мобільного телефону, а 20.06.2023 о 08 год. 57 хв. розповсюдив відео файл порнографічного характеру «2_5224210541668480648», за допомогою додатку «Viber», надіславши його на номер телефону НОМЕР_13 , який належить гр. ОСОБА_12 .
Таким чином, своїми умисними діями, які виразились у розповсюдженні відеопродукції порнографічного характеру, вчиненому повторно, ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.301 КК України.
Окрім цього, ОСОБА_3 , порушуючи суспільну мораль у сфері статевих стосунків, діючи всупереч суспільним відносинам, що складаються з приводу протидії розповсюдження порнографії і які є серйозною формою порушення принципів статевої моралі та спричиняє шкоду моральному вихованню людей, шляхом створення викривленого уявлення про інтимні стосунки між статями, завідомо знаючи про те, що розповсюдження предметів і творів порнографічного характеру в Україні заборонено, діючи умисно, з метою розповсюдження відеопродукції порнографічного характеру, у невстановлений в ході досудового розслідування час, перебуваючи за місцем свого проживання в АДРЕСА_3 , за допомогою власного мобільного телефону «Huawei» чорного кольору IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 з сім-карткою НОМЕР_3 , з використанням мережі Інтернет, завантажив 4 (чотири) відео файли: «2_5224210541668480647», «2_5224210541668480648», «2 НОМЕР_5 », «2 НОМЕР_6 », які згідно висновку судово-мистецтвознавчої експертизи носить порнографічний характер, зберіг їх у пам'яті свого мобільного телефону, а 20.06.2023 о 08 год. 52 хв. розповсюдив відео файл порнографічного характеру «2_5224210541668480653», за допомогою додатку «Viber», надіславши його на номер телефону НОМЕР_14 , який належить гр. ОСОБА_13 .
Таким чином, своїми умисними діями, які виразились: у розповсюдженні відеопродукції порнографічного характеру, вчиненому повторно, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 301 КК України.
Таким чином, ОСОБА_3 своїми умисними діями вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 301 КК України - а саме розповсюдження відеопродукції порнографічного характеру та кримінальне правопорушення передбачене ч. 3 ст. 301 КК України - розповсюдження відеопродукції порнографічного характеру, вчинене повторно.
До суду надійшов обвинувальний акт разом із угодою про визнання винуватості укладену між прокурором ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_3 у присутності захисника обвинуваченого - ОСОБА_5 про визнання винуватості від 31.07.2023 року, яку прокурор просив затвердити, з додержанням наступних умов.
На підставі наведеного, суд розглянув справу відповідно положень ст. ст. 469 ч.4, 472, 473, ч.4 ст.474 КПК України.
Зі змісту угоди вбачається, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.301 КК України та ч.3 ст. 301 КК України. Згідно з даними угоди прокурор ОСОБА_4 та обвинувачений ОСОБА_3 у присутності захисника обвинуваченого ОСОБА_5 дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій обвинуваченого.
Обвинувачений ОСОБА_3 зобов'язався беззастережно визнати свою винуватість у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.301 та ч.3 ст. 301 КК України. Також, сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_3 повинен понести за вчинені кримінальні правопорушення передбачені ч.2 ст.301 КК України та ч.3 ст. 301 КК України, а саме: за ч.2 ст. 301 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 1 (один) рік; за ч.3 ст. 301 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 3 (три) роки з позбавленням права займатися діяльністю, пов'язаною з розповсюдженням інформації, строком на 1 (один) рік. На підставі ст. 70 КК України шляхом поглиненням менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки з позбавленням права займатися діяльністю, пов'язаною з розповсюдженням інформації, строком на 1 (один) рік.
При цьому сторони дійшли висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання та погоджуються на звільнення від відбування покарання зі встановленням іспитового строку на підставі ст. 75 КК України та поклавши на нього обов'язкі, передбачені ст. 76 КК України.
Із запропонованим видом та мірою покарання ОСОБА_3 згоден. Наслідки укладення та затвердження означеної угоди, згідно ст.ст. 473, 394, 424, 474, 476 КПК України та ст.389-1 КК України оговорені сторонами.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 пояснив, що права, надані йому законом у зв'язку з укладенням угоди про визнання винуватості він повністю розуміє; з наслідками укладення та затвердження угоди про визнання винуватості обізнаний; характер обвинувачення та його суть зрозумілі; обраний вид покарання, який застосовується до нього у разі затвердження угоди, із ним узгоджено та є цілком зрозумілим; свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.301 КК України та ч.3 ст. 301 КК України визнав повністю. Окрім того, ОСОБА_3 підтвердив суду, що угода про визнання винуватості від 31.07.2023 року укладена добровільно, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь - яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді, та просив її затвердити.
В підготовчому судовому засіданні прокурор та захисник також висловили думку про затвердження угоди про визнання винуватості.
Суд не вправі перевіряти фактичні обставини вчиненого ОСОБА_3 кримінального правопорушення, оскільки не здійснює оцінку доказів у кримінальному провадженні під час проведення судового засідання, виходячи з того, що межі розгляду встановлюються лише змістом угоди про визнання вини.
Судом на виконання вимог ст.474 КПК України сумніву у добровільності та істинності позиції обвинуваченого ОСОБА_3 не встановлено. В судовому засіданні суд переконався у добровільності укладення сторонами угоди і, що угода про визнання винуватості від 31.07.2023 року не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, обіцянок, дії будь-яких інших обставин ніж ті, які передбачені в угоді.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує, що узгоджені сторонами в угоді про визнання винуватості вид і міра покарання відповідають загальним правилам призначення кримінальних покарань та розміру призначеного покарання, які встановлені КК України.
Кримінальне правопорушення, вчинене обвинуваченим ОСОБА_3 за ч.2 ст.301 КК України у відповідності до ст. 12 КК України є не тяжким злочином, а за ч.3 ст.301 КК України у відповідності до ст. 12 КК України є тяжким злочином.
При вирішенні питання про відповідність угоди про визнання винуватості від 31.07.2023 року вимогам ст.ст.469, 474 КПК України, суд враховує, що умови угоди про визнання винуватості не суперечать вимогам цього кодексу, зокрема щодо змісту та порядку укладення угоди, а також щодо узгодженої між сторонами міри покарання, яка відповідає загальним правилам призначення кримінальних покарань, встановленим КК України, ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченої, правова кваліфікація дій кримінального правопорушення вірна, умови угоди відповідають інтересам суспільства та не порушують прав, свобод чи інтересів сторін або інших осіб. Не встановлені підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, не є очевидною можливість невиконання обвинуваченим взятих на себе зобов'язань за угодою, фактичні підстави для невизнання винуватості відсутні.
При укладенні угоди враховано наявність обставин, що пом'якшують покарання ОСОБА_3 а саме щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 згідно статті 67 КК України не встановлено.
Згідно ч. 3 ст. 474 КПК України, якщо угоди досягнуто під час судового провадження, суд невідкладно зупиняє проведення процесуальних дій і переходить до розгляду угоди.
Згідно ч. 1 ст. 475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.
Згідно ст.65 КК України у випадку затвердження вироком угоди про визнання вини, суд призначає покарання, узгоджене сторонами угоди.
Згідно ч. 1 ст. 2 КК України підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно - небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом. Таким чином реалізується принцип невідворотності кримінального покарання за вчинений злочин.
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у постанові від 05.04.2018 у справі № 658/1658/16-к зазначає, що кваліфікація злочину - кримінально-правова оцінка поведінки (діяння) особи шляхом встановлення кримінально-правових (юридично значущих) ознак, визначення кримінально-правової норми, що підлягає застосуванню, і встановлення відповідності ознак вчиненого діяння конкретному складу злочину, передбаченому Кримінальним кодексом, за відсутності фактів, що виключають злочинність діяння.
Суд приходить до переконання про можливість затвердження угоди про визнання винуватості, а обвинуваченому ОСОБА_3 слід призначити вид і міру покарання відповідно до угоди про визнання винуватості від 31.07.2023 року, укладеної між прокурором у кримінальному провадженні ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_3 у присутності захисника обвинуваченого ОСОБА_5 .
Запобіжний захід
Відповідно до абз. 8 п. 2 ч. 3 та абз. 13 п. 2 ч. 4 ст. 374 КПК у разі визнання особи винуватою у мотивувальній та резолютивній частинах вироку зазначається рішення щодо заходів забезпечення кримінального провадження та мотиви його ухвалення.
Матеріали кримінального провадження не містять відомостей про існування щодо обвинуваченого ОСОБА_3 чинного запобіжного заходу будь - якого виду.
Клопотань у порядку, передбаченому ст. 331 та главою 18 КПК України, про застосування до обвинуваченого будь-якого запобіжного заходу, від сторони обвинувачення не надходило.
Цивільний позов по справі не заявлявся.
Речові докази :
Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до вимог ч. 9 ст. 100 КПК України.
Згідно ч. 9 ст. 100 КПК України питання про долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом при ухваленні судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили.
Заходи забезпечення кримінального провадження
Частиною 4 статті 174 КПК України визначено, що суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації.
Процесуальні витрати
Згідно ч. 1 ст. 126 КПК України суд вирішує питання щодо процесуальних витрат у вироку або ухвалою.
Питання про судові витрати судом вирішується відповідно до ст. 124 КПК України.
У відповідності до ст.124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
Матеріали кримінального провадження містять документально підтверджені витрати держави на проведення мистецтвознавчої експертизи № СЕ-19/107-23/6378-МЗ від 30.06.2023 року та становлять 1912,00 гривень.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 368,370,374,376,395, 469, 472 - 475 КПК України, суд,-
Угоду про визнання винуватості від 31.07.2023 року, укладену між обвинуваченим ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та прокурором Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_4 у присутності захисника обвинуваченого ОСОБА_5 - затвердити.
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 301, ч. 3 ст. 301 КК України і призначити йому покарання:
-за ч.2 ст. 301 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 1 (один) рік.
- за ч.3 ст. 301 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 3 (три) роки з позбавленням права займатися діяльністю, пов'язаною з розповсюдженням інформації, строком на 1 (один) рік.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим призначити остаточне покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки з позбавленням права займатися діяльністю, пов'язаною з розповсюдженням інформації, строком на 1 (один) рік.
На підставі ст. 75 КК України звільнити обвинуваченого ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання у вигляді позбавлення волі, якщо він протягом одного року і шість місяців іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення з покладенням на засудженого ОСОБА_3 обов'язків передбачених п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України:
-періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи. Запобіжний захід відносно ОСОБА_3 ? не обирати.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судові витрати по справі в розмірі 1912,00 гривень за проведення судових експертиз.
Розяснити ОСОБА_3 , що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення його до відповідальності, встановленої законом.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ч.4 ст.394 КПК України в Закарпатській апеляційний суд через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом 30 днів з дня його проголошення, а особою, яка перебуває під вартою в той же строк із моменту отримання його копії.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку суду після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутній в судовому засіданні.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду ОСОБА_1