Справа № 580/2241/24
27 травня 2024 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Судді-доповідача: Бужак Н. П.
Суддів: Костюк Л.О., Кобаля М.І.
За участю секретаря: Єжелі А.О.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 18 березня 2024 року, суддя Гайдаш В.А., у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Черкаській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Черкаській області, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Черкаській області щодо розрахунку ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги при звільненні та грошової допомоги на оздоровлення за період з квітня 2016 року по серпень 2020 року без урахування індексації грошового забезпечення;
- зобов'язати Головне управління Національної поліції в Черкаській області нарахувати та виплатити ОСОБА_2 суму одноразової грошової допомоги при звільненні та грошової допомоги на оздоровлення за період з квітня 2016 року по серпень 2020 року з урахуванням індексації грошового забезпечення, з урахуванням виплачених сум.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 18 березня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Черкаській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - повернуто позивачеві разом із усіма доданими до неї матеріалами.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 18 березня 2024 року та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
В матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін у розгляді справи не обов'язкова.
З огляду на викладене, колегія суддів визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження.
Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до частини першої ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 11 березня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху і надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви тривалістю 5 днів з моменту отримання копії даної ухвали суду для усунення недоліків позовної заяви, а саме: доказу сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн (дві вимоги немайнового характеру).
12 березня 2024 року до Черкаського окружного адміністративного суду від позивача (через підсистему «Електронний суд») надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, згідно якої позивач вважає, що він звільнений від сплати судового збору відповідно до пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», оскільки згідно численної судової практики за позовні вимоги про нарахування і виплату індексації грошового забезпечення, яка є структурою грошового забезпечення військовослужбовця, не сплачується судовий збір.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 18 березня 2024 року позовну заяву повернуто позивачу на підставі пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України, оскільки позивачем не усунуто недоліки позовної заяви, визначені ухвалою судді від 11 березня 2024 року про залишення позовної заяви без руху.
Колегія суддів не погоджується із висновком суду першої інстанції та зазначає наступне.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно із частинами першою та другою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Частиною другою статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Відповідно частини першої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Згідно з частиною третьою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановленому законом порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху у встановлений судом строк.
Зі змісту оскаржуваної ухвали слідує, що єдиною підставою для повернення позивачу позову стало ненадання позивачем підтвердження сплати судового збору у сумі 2422,40 грн, що визначено ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 11 березня 2024 року про залишення позовної заяви без руху.
Приймаючи таке рішення, суд першої інстанції відхилив посилання позивача на звільнення його від сплати судового збору на підставі п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», зазначивши, що предметом позову не є стягнення заробітної плати та поновлення на роботі. Більш того, предметом даного спору є не стягнення нарахованої однак не виплаченої індексації грошового забезпечення, так як предметом спору є не нарахування та не виплати позивачу саме одноразової грошової допомоги при звільненні та грошової допомоги на оздоровлення за період з квітня 2016 року по серпень 2020 року, які не мають постійного щомісячного характеру, тому їх призначення залежить від настання певних обставин.
Апелянт з таким висновком суду першої інстанції не погоджується, та вважає, що суд першої інстанції невірно застосував положення п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», стверджуючи, що позивач в силу цих норм закону звільнена від сплати судового збору за подання даного позову.
Вирішуючи питання про те, чи є позивач звільненою від сплати судового збору за подання даного позову, колегія суддів виходить з наступного.
Пунктом 1 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» визначено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Колегія суддів зазначає, що позовні вимоги стосується виплат, які не є заробітною платою, зокрема, одноразова грошова допомога при звільненні та грошова допомога на оздоровлення.
Таким чином, вказані позовні вимоги не підпадають під п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».
Разом з тим, колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції не вірно визначено суму судового збору, що підлягає сплаті за подання даного адміністративного позову, оскільки він містить одну вимогу немайнового характеру, так як вимоги про визнання протиправною бездіяльності Головного управління Національної поліції в Черкаській області щодо розрахунку ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги при звільненні та грошової допомоги на оздоровлення за період з квітня 2016 року по серпень 2020 року без урахування індексації грошового забезпечення та зобов'язання Головне управління Національної поліції в Черкаській області нарахувати та виплатити ОСОБА_2 суму одноразової грошової допомоги при звільненні та грошової допомоги на оздоровлення за період з квітня 2016 року по серпень 2020 року з урахуванням індексації грошового забезпечення, з урахуванням виплачених сум, є похідними.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 вказаного Закону за подання до суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою розмір ставки судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік", чинного на момент звернення до суду з адміністративним позовом, прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 січня 2024 року встановлено у розмірі 3028 грн.
Також, слід зазначити, що позовна заява подана через систему «Електронний суд».
У відповідності до ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Отже, розмір судового збору за подання позовної заяви становить 968,96 грн (3028*0,4=1211,20; 1211,20*0,8=968,96).
Таким чином, колегія суддів вважає, що позовна заява була неправомірно повернута позивачеві, тому ухвала Черкаського окружного адміністративного суду від 18 березня 2024 року є незаконною та підлягає скасуванню.
Відповідно до вимог ч.1 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Наведене свідчить про відсутність передбачених п.1 ч.4 ст.169 КАС України обставин, за яких суд постановляє ухвалу про повернення позовної заяви позивачу.
Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч.1 ст.2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Так, у справі «Bellet v. France», Європейський Суд з прав людини зазначив, що стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.
У рішенні по справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» від 13 січня 2000 року та в рішенні по справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» від 28 жовтня 1998 року Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступ до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Отже, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
Право на захист у суді своїх прав і свобод є конституційною гарантією, яка забезпечується реальною можливістю усякій заінтересованій особі звернутися до суду у встановленому законом порядку про захист прав, свобод та інтересів та можливістю обирати спосіб захисту, використовуючи при цьому всі дозволені законодавством інструменти та засоби.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що, повертаючи позовну заяву, судом першої інстанції порушив норми процесуального права, що є наслідком задоволення апеляційної скарги, скасування ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 березня 2020 року як такої, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направленню справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Відповідно до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно з п.1 ч.1 ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.
Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 312, 315, 320, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 18 березня 2024 року скасувати, а справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Черкаській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії направити до Черкаського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк визначений ст. 329 КАС України.
Суддя-доповідач: Бужак Н.П.
Судді: Костюк Л.О.
Кобаль М.І.