28 травня 2024 року Справа № 480/9698/23
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Глазька С.М.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,-
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, у якій просить:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової грошової винагороди на період дії воєнного стану, передбаченої п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» у розмірі до 30000 гривень за квітень 2022 року, березень, квітень, травень, червень 2023 року, пропорційно в розрахунку на місяць, з урахуванням фактично виплачених сум;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову грошову винагороду на період дії воєнного стану, передбачену п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» у розмірі до 30000 гривень за квітень 2022 року та за березень, квітень, травень, червень 2023 року, пропорційно в розрахунку на місяць, з урахуванням фактично виплачених сум;
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди відповідно п. 1 положення постанови КМУ від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» у розмірі до 70000 грн за виконання бойових завдань у квітні, серпні, листопаді, грудні 2022 року, квітні, із 03.05.2023 по 04.05.2023, пропорційно дням участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» у розмірі до 70000 грн за виконання бойових завдань у квітні, серпні, листопаді, грудні 2022 року, квітні, із 03.05.2023 по 04.05.2023, пропорційно дням участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що позивач проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України. Вважаючи, що відповідачем, всупереч п. 1 постанови КМУ від 28 лютого 2022 року № 168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану”, додаткову винагороду позивачу нараховано не у повному обсязі, в його інтересах до відповідача подано адвокатський запит.
Відповідачем, листом від 15.07.2023, була надана відповідь, в якій зазначено, що позивачу було виплачено суму додаткової грошової винагороди до 30000 грн та до 100000 грн відповідно до постанови КМУ від 28.02.2022 №168 та наказу Міністерства внутрішніх справ України від 26.01.2023 №37 «Про затвердження Порядку та умов виплати на період дії воєнного стану додаткової винагороди військовослужбовцям Національної гвардії України».
Із довідки про грошове забезпечення вбачається, що позивачу за квітень 2022 року та за березень, квітень, травень, червень 2023 року не було виплачено додаткову грошову винагороду у розмірі до 30 000 грн.
Також, із наданих до відповіді витягів із наказів, вбачається, що позивач приймав участь у бойових діях та забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони у квітні, серпні, листопаді, грудні 2022 року, квітні, із 03.05.2023 по 04.05.2023.
Враховуючи вищевикладене, позивач вважає, що невиплата відповідачем додаткової грошової винагороди у розмірі до 30000 грн за квітень 2022 року та за березень, квітень, травень, червень 2023 року, а також, невиплата додаткової грошової винагороди із розрахунку до 100000 грн у квітні, серпні, листопаді, грудні 2022 року, квітні 2023 року, із 03.05.2023 по 04.05.2023 порушує його право на отримання грошового забезпечення у повному обсязі, а тому звернувся до суду за захистом порушеного права.
Ухвалою суду відкрито провадження в даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) та встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначив, що додаткова винагорода підвищена до 100000 (ста тисяч) гривень виплачується військовослужбовцям при особистому виконанні ними певних бойових завдань, які визначені чинним законодавством як бойові дії.
Чітке визначення бойових дій в чинному законодавстві відсутнє, але зміст цього визначення можна з'ясувати на підставі наказу командувача Національною гвардією України від 29.03.2022 №89 “Про окремі питання виплат військовослужбовцям Національної гвардії України” та наказу міністерства внутрішніх справ України від 18.08.2022 №504.
Для безпосередньої участі в бойових діях та/або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії військовослужбовцю недостатньо проходити службу у військовій частині, військовослужбовці якої приймають безпосередню участь в бойових діях, для цього необхідно особисто приймати участь в виконанні певних бойових завдань.
Виконання обов'язків військової служби позивачем жодним чином не було пов'язане з безпосередньою участю в бойових діях та/або забезпеченню здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, на які розповсюджується виплата збільшеної винагороди до 100 тис. грн.
Також відповідач зазначив, що, починаючи із квітня 2022 року, додаткова винагорода відповідно до Постанови КМУ 168 у розмірі 30000 грн. виплачувалась в поточному місяці за попередній місяць (за квітень отримано в травні і т.д.). Тому вимога позивача щодо повторної виплати додаткової винагороди за квітень 2022 року задоволенню не підлягає. Також відповідач звертає увагу суду, що, починаючи із січня по травень 2023 року, Військова частина здійснила виплати додаткової винагороди у розмірі 30 000 грн. в серпні-вересні 2023 року.
Крім цього, відповідач зазначив, що починаючи із січня 2023 року Сумська область згідно з наказами головнокомандувача ЗСУ, до районів ведення бойових дій не входить, тому питання виплати збільшеної винагороди до 100 тис. грн. взагалі не розглядалося.
Враховуючи зазначене, просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Ухвалами суду від 31.01.2024 та 08.04.2024 витребувано у військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України докази.
На виконання вказаної ухвали суду, відповідачем були надані завірені копії витягів з наказів щодо нарахування та виплати спірних виплат, витяги з розрахунків, а також копії платіжних доручень.
Дослідивши матеріали адміністративної справи та зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні відносини, суд виходить з наступних підстав та мотивів.
Судом встановлено, що cтарший контролер (механік-водій) групи вогневої підтримки взводу спеціального призначення головний сержант ОСОБА_1 проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України, що підтверджується витягами з наказів командира військової частини НОМЕР_1 від 04.12.2020 №246.
Вважаючи, що позивачу додаткову грошову винагороду у розмірі до 30 000 грн. за квітень 2022 року та за березень, квітень, травень, червень 2023 року, а також додаткова грошова винагорода із розрахунку до 100000 грн. за квітень, серпень, листопад, грудень 2022 року, квітень 2023 року, із 03.05.2023 по 04.05.2023 виплачена не в повному обсязі, останній звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Згідно ч.2 ст.19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.5 ст.17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
У Рішенні від 06 квітня 2022 року №1-р(II)/2022 Конституційний Суд України зазначив, що частину п'яту статті 17 Конституції України викладено так, що реалізація права на соціальний захист осіб, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей потребує якісного і ефективного законодавчого регулювання та запровадження механізмів забезпечення їх державної підтримки" (абзац перший підпункту 3.2 пункту 3 мотивувальної частини); а також, що з урахуванням вимог частини п'ятої статті 17 Конституції України метою законодавчого регулювання в цій сфері є як усебічне соціальне забезпечення військовослужбовців, яке компенсуватиме установлені законом обмеження та умови служби, властиві цій категорії громадян, так і підвищення мотивації особового складу Збройних Сил України у виконанні ними покладених на них функцій щодо оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності (частина друга статті 17 Основного Закону України).
Так, відповідно до ч.1 ст.1 Закону України «Про Національну гвардію України» визначено, що Національна гвардія України є військовим формуванням з правоохоронними функціями, що входить до системи Міністерства внутрішніх справ України і призначено для виконання завдань із захисту та охорони життя, прав, свобод і законних інтересів громадян, суспільства і держави від кримінальних та інших протиправних посягань, охорони громадської безпеки і порядку та забезпечення громадської безпеки, а також у взаємодії з правоохоронними органами - із забезпечення державної безпеки і захисту державного кордону, припинення терористичної діяльності, діяльності незаконних воєнізованих або збройних формувань (груп), терористичних організацій, організованих груп та злочинних організацій.
Також, ч.2 ст.1 Закону України «Про Національну гвардію України» визначено, що Національна гвардія України бере участь відповідно до закону у взаємодії зі Збройними Силами України у відсічі збройній агресії проти України та ліквідації збройного конфлікту шляхом ведення воєнних (бойових) дій, а також у виконанні завдань територіальної оборони.
Статтею 21 Закону України «Про Національну гвардію України» передбачено, що держава забезпечує соціальний і правовий захист військовослужбовців, членів їхніх сімей, працівників, резервістів Національної гвардії України, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули (померли), пропали безвісти, стали особами з інвалідністю під час проходження військової служби (виконання обов'язків служби у військовому резерві) або постраждали в полоні у ході бойових дій (війни), в умовах правового режиму надзвичайного стану, під час проходження військової служби за межами України в порядку військового співробітництва або під час участі в міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки.
Військовослужбовці Національної гвардії України користуються правовими і соціальними гарантіями відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", цього Закону, інших актів законодавства.
Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-ХІІ (далі Закон 2011-ХІІ) визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
Згідно зі ст.1 Закон 2011-ХІІ соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі.
За змістом ст.9 ч.1-4 Закону №2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Так, п.1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Пунктом 4 цього Указу визначено Кабінету Міністрів України невідкладно, зокрема, забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов'язаних із запровадженням правового режиму воєнного стану на території України.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №69/2022 «Про загальну мобілізацію» у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до частини другої статті 102, пунктів 1, 17, 20 частини першої статті 106 Конституції України, постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію, яка проводиться на всій території України.
Пунктом 6 цього Указу визначено Кабінету Міністрів України, забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов'язаних з оголошенням та проведенням загальної мобілізації.
На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» та № 69 «Про загальну мобілізацію» Кабінетом Міністрів України 28 лютого 2022 року прийнята постанова Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" (далі - Постанова №168).
Відповідно до п.1 цієї Постанови №168 (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) установити, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми єПідтримка, виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включати осіб, зазначених у цьому пункті, у тому числі тих, які:
у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії;
захоплені в полон (крім тих, які добровільно здалися в полон) або є заручниками, а також інтерновані в нейтральні держави або безвісно відсутні (у разі, коли зазначені події сталися як до введення воєнного стану, так і після його введення);
загинули (померли внаслідок отриманих після введення воєнного стану поранень, травм), - виплата здійснюється за весь місяць, у якому особа загинула (померла).
Згідно з п.2-1 Постанови №168 порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.
Таким чином згідно наведених норм керівниками відповідних міністерств та державних органів визначаються порядок і умови виплати додаткової винагороди у розмірі 100000 грн на місяць в розрахунку пропорційно часу участі військовослужбовців у бойових діях або які забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби).
На виконання вимог п.2-1 Постанови №168 Міністерством внутрішніх справ України був прийнятий наказ від 18.08.2022 року №504, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 12.09.2022 року за № 1037/38373 «Про затвердження Порядку та умов виплати на період дії воєнного стану додаткової винагороди військовослужбовцям Національної гвардії України» (надалі по тексту-Порядок №504).
Згідно п.3 Порядку №504 до безпосередньої участі в бойових діях або заходах належить виконання військовослужбовцем у районах ведення бойових дій:
1) бойових завдань у складі військової частини (підрозділу), яка (який) веде бойові дії, або бойових (спеціальних) завдань на лінії бойового зіткнення (в межах району виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) під час перебування у складі органу військового управління, штабу угруповання військ або штабу тактичної групи;
2) бойових (спеціальних) завдань з усебічного забезпечення військових частин (підрозділів), угруповань військ, інших складових сил оборони згідно з бойовими розпорядженнями в умовах вогневого ураження або безпосереднього зіткнення з противником (взаємного вогневого контакту);
3) завдань з ведення оперативної (військової, спеціальної) розвідки;
4) бойових завдань з відбиття збройного нападу на об'єкти, що охороняються, звільнення таких об'єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою, за умови безпосереднього вогневого контакту з противником;
5) бойових завдань з пошуку, виявлення та знешкодження диверсійно- розвідувальних груп, незаконних збройних формувань (озброєних осіб) в умовах безпосереднього зіткнення або взаємного вогневого контакту з противником;
6) бойових завдань з виявлення та вогневого ураження повітряних цілей;
7) польотів, ведення повітряного бою, а також заходів з виводу повітряних суден з-під удару противника з виконанням зльоту згідно з бойовими розпорядженнями;
8) бойових завдань з розмінування (виявлення, знешкодження та знищення) вибухонебезпечних предметів у місцях виконання завдань за призначенням;
9) бойових завдань з охорони об'єктів під час нанесення по них вогневого ураження противником.
Відповідно до п. 4 Порядку №504 документами, що підтверджують безпосередню участь військовослужбовців у бойових діях або заходах, є:
- бойовий наказ (бойове розпорядження);
- журнал бойових дій або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення (підсумкове, термінове, позатермінове) або книга служби нарядів та подій, що відбувалися, або постова відомість під час охорони об'єкта (блокпоста, базового табору, складу ракетно-артилерійського озброєння, польового парку тощо), на який було здійснено збройний напад, чи їх копії або витяги з них;
- рапорт (донесення) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, із зазначенням військового звання, прізвища, власного імені та по батькові (за наявності), періодів (кількості днів) участі військовослужбовців у бойових діях.
Підтвердження виконання бойових завдань, визначених підпунктом 8 пункту 3 цих Порядку та умов, здійснюється на підставі таких документів:
- витягу з наказу (бойового розпорядження) командувача Національної гвардії України, штабу оперативного (оперативно-тактичного) угруповання, начальника територіального управління, командира військової частини про виконання завдання з розмінування;
- акта виконаних робіт з розмінування місцевості (акваторії, об'єкта) від вибухонебезпечних предметів (знешкодження та (або) знищення виявлених вибухонебезпечних предметів) та/або формуляра загороджень.
Пунктом 5 Порядку №504 визначено, що облік військовослужбовців, які беруть безпосередню участь у бойових діях або заходах, здійснюється штабами військових частин.
Командири військових частин, до яких відряджені (прикомандировані) військовослужбовці інших військових частин, щомісяця до 5 числа інформують військові частини за місцем проходження служби військовослужбовців про їх безпосередню участь у бойових діях за минулий місяць.
Відповідно до 6 Порядку №504 визначено, що виплата додаткової винагороди військовослужбовцям здійснюється на підставі наказів командирів (начальників) військових частин, вищих військових навчальних закладів, навчальних військових частин (центрів), баз, закладів охорони здоров'я, установ Національної гвардії України, територіальних управлінь, Головного управління Національної гвардії України за місцем проходження військової служби, а їх командирам (начальникам) - на підставі наказів командирів (начальників) вищого рівня.
Згідно п.7 Порядку №504 підготовка проектів наказів для здійснення виплати додаткової винагороди покладається на підрозділи, що відповідають за облік особового складу.
Накази про виплату додаткової винагороди за минулий місяць видаються до 10 числа поточного місяця.».
Таким чином, з усього наведеного вище можна зробити наступні висновки:
- додаткова винагорода підвищена до 100000 (ста тисяч) гривень виплачується військовослужбовцям при особистому виконанні ними певних бойових завдань, які визначені чинним законодавством як бойові дії;
- чітке визначення бойових дій в чинному законодавстві відсутнє, але зміст цього визначення можна з'ясувати на підставі наказу командувача Національною гвардією України від 29.03.2022 року № 89 «Про окремі питання виплат військовослужбовцям Національної гвардії України» (витяги з якого наведенні у відзиві на позовну заяву) та наказу міністерства внутрішніх справ України від 18.08.2022 року № 504;
- для безпосередньої участі в бойових діях та/або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії військовослужбовцю недостатньо проходити службу у військовій частині, військовослужбовці якої приймають безпосередню участь в бойових діях, для цього необхідно особисто приймати участь в виконанні певних бойових завдань.
У подальшому зазначений наказ був скасований на підставі Наказу Міністерства внутрішніх справ №602 від 21.09.2022.
Також, у наведений період, спірні правовідносини були врегульовані наказом МВС від 26.01.2023 № 37, яким було затверджено Порядок та умови виплати на період дії воєнного стану додаткової винагороди військовослужбовцям Національної гвардії України. зареєстрований в Міністерстві юстиції України 31 січня 2023 р. за № 194/39250 (надалі по текст- Порядок №37).
Вищевказаним наказом встановлюється, що на період дії воєнного стану додаткова винагорода виплачується:
1) у розмірі до 30000 гривень військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання згідно з бойовими наказами (бойовими розпорядженнями) в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання таких завдань:
у складі діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави, резерву Головнокомандувача Збройних сил України Сил оборони держави, розгорнутих пунктів управління Генерального штабу Збройних Сил України, які здійснюють управління діючими угрупованнями військ;
у складі розгорнутих пунктів управління органів військового управління Національної гвардії України, що здійснюють безпосереднє управління військовими частинами (підрозділами), які залучаються до виконання завдань у межах операційних зон діючих угруповань військ (сил);
в оперативному підпорядкуванні, під оперативним контролем, оперативною взаємодією визначених органів військового управління Збройних Сил України, командувачів діючих угруповань військ (сил) та/або в межах їх зон відповідальності (операційних зон);
з протиповітряного прикриття та наземної оборони об'єктів критичної інфраструктури;
із всебічного забезпечення діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій, крім випадків здійснення такого забезпечення в умовах вогневого ураження або безпосереднього зіткнення з противником;
з охорони та оборони дипломатичних представництв, консульських установ іноземних держав, представництв міжнародних організацій в Україні;
з конвоювання осіб, узятих під варту та/або засуджених до позбавлення волі, перевезення військовополонених ворогів.
Аналізуючи зміст наведених норм законодавства, суд приходить висновку, що розмір виплати додаткової винагороди до 100000 грн. залежить від кількості часу участі у таких діях та заходах.
Так, судом встановлено, що позивач у підтвердження свого права на отримання спірної додаткової грошової винагороди із розрахунку до 100000 грн надав витяги з наказів складених командиром Військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 , а саме:
у витягу із наказу №86 від 10.04.2022 зазначено:
«7. УВАЖАТИ такими, що прибули: 7.1. Після проведення рейдових дій у визначеному районі 08.04.2022: старшого контролера (механіка-водія) групи вогневої підтримки взводу спеціального призначення сержанта ОСОБА_3 ; Підстава: розпорядження першого заступника начальника СхТУ НГУ - начальника штабу від 08.04.2022 № 40/2-777т.» (а.с.15);
у витягу із наказу № 233 від 19.08.2022 року зазначено:
«10. УВАЖАТИ такими, що вибули: 10.4. Для виконання бойових завдань на БП Миронівка Сумської області з 18.08.2022: старшого контролера (механіка-водія) групи вогневої підтримки взводу спеціального призначення старшого сержанта ОСОБА_4 . Підстава: БР ОУВ «Чернігів» від 16.07.2022 № 502/2/3/2181/ОКП.»(а.с.15);
у витягу із наказу № 336 від 22.11.2022 року зазначено:
«10. УВАЖАТИ такими, що вибули: 10.3. Для ведення демонстраційних дій відповідно до бойового наказу командира НОМЕР_2 полку Національної гвардії України з 16.00 22.11.2022 до 16.00 23.11.2022: старшого контролера (механіка-водія) взводу спеціального призначення старшого сержанта ОСОБА_3 ; Підстава: бойовий наказ командира військової частини від 17.11.2022 № 309 дек.» (а.с.14);
у витягу із наказу № 375 від 21.12.2022 року зазначено:
«10.5. Для ведення демонстраційних дій відповідно до бойового наказу командира 2-го полку Національної гвардії України 21.12.2022 старшого контролера (механіка-водія) групи вогневої підтримки взводу спеціального призначення старшого сержанта ОСОБА_3 ; Підстава: бойовий наказ командира військової частини від 17.12.2022 №343 дск.»(а.с.14);
у витягу із наказу № 109 від 05.04.2023 зазначено:
«6. УВАЖАТИ такими, що у зв'язку зі змінами порядку виконання завдань (реорганізацією блокпостів, перейменуванням ВОП та РОП), більш доцільного виконання бойових завдань щодо оборони міста Шостка, 04.04.2023: 6.3. Особовий склад, який виконував бойові завдання на БП « ІНФОРМАЦІЯ_1 », зайняв ВОП «МЕРКУРІЙ», східна околиця н.п. Миронівка (за межами н.п. Миронівка) у складі: старшого контролера (механіка-водія) групи бронетанкової техніки взводу спеціального призначення старшого сержанта ОСОБА_4 . Підстава: розпорядження командира ТГр «Шостка» від 03.04.2023 № 809 дек, бойовий наказ командира НОМЕР_3 полку НГУ від 04.04.2023 № 45 дск.» (а.с.13);
у витягу із наказу № 141 від 03.05.2023 року зазначено:
«6. УВАЖАТИ такими, що вибули: 6.7. Для виконання бойових завдань відповідно до бойового наказу командира НОМЕР_2 полку Національної гвардії України з 18.00 03.05.2023 до 19.30 04.05.2023: старшого контролера (механіка водія) групи вогневої підтримки взводу спеціального призначення головного сержанта ОСОБА_3 ; Підстава: бойовий наказ командира військової частини від 01.05.2023 № 62 дск.» (а.с.141);
З метою з'ясування змісту фактично виконуваних позивачем завдань, відповідно до вказаних наказів, судом були витребувані у відповідача відповідні докази.
Аналізуючи зміст наведених наказів та отриманої від відповідача інформації й доказів, суд приходить до наступних висновків.
Зміст наказів відповідача №375 від 21.12.2022, №336 від 22.11.2022 визначає, що позивач вибув виключно для проведення демонстраційних дії.
Наказ №141 від 03.05.2023 визначає вибуття позивача для виконання бойового завдання у відповідності до бойового наказу від 01.05.2023 №62ДСК. На вимогу суду відповідачем було надано суду витяг з наказу від 01.05.2023 №62ДСК, з якого судом встановлено, що вказане бойове завдання полягало у проведенні демонстраційних дії (а.с.90).
Наказ №233 від 19.08.2022 визначає вибуття позивача для виконання бойового завдання на блок пост Миронівка Сумської області у відповідності до БР ОУВ «Чернігів» від 16.07.2022 №502/2/3/2181/ОКП. На вимогу суду відповідачем було надано суду пояснення, у яких зазначається, що згідно БР ОУВ «Чернігів» від 16.07.2022 №502/2/3/2181/ОКП на ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_1 , разом з іншими військовослужбовцями здійснював пропускний режим на блок посту АДРЕСА_1 з 18.08.2022.
Наказ №109 від 05.04.2023 визначає виключно зміни місця дислокації позивача з блок посту Миронівка на ВОП «Меркурій».
Зміст вище вказаних наказі не підтверджує право позивача на отримання спірної додаткової винагороди, оскільки позивач не приймав участі у заходах, визначених вище вказаними нормативно-правовими актами.
Щодо посилання позивача на наказ №86 від 10.04.2022 на підставі якого позивач вибув для проведення рейдових дій (а.с. 15 зворот). Також суд зазначає, що оскільки зазначений наказ свідчать про те, що позивач виконував рейдові дії у відповідному районі, а підставою для видання зазначених наказів не зазначено та відображено направлення позивача до участі у бойових діях, то вказаний наказ не може підтверджувати право позивача на виплату спірної винагороди. Окрім того, відповідно до письмових пояснень представника, відповідача позивач залучався саме до проведення рейдових дій.
У зв'язку з викладеним суд вважає, що позивач відповідно до аргументів, викладених у позовній заяві та доказів зібраних судом у ході розгляду даної справи, не має право на додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану” у розмірі до 70000 грн за періоди у квітні, серпні, листопаді, грудні 2022 року, квітні 2023 року та за період з 03.05.2023 по 04.05.2023.
Щодо позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової грошової винагороди на період дії воєнного стану, передбаченої п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» у розмірі до 30000 гривень за квітень 2022 року, березень, квітень, травень, червень 2023 року, пропорційно в розрахунку на місяць, з урахуванням фактично виплачених сум та зобов'язання Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову грошову винагороду на період дії воєнного стану, передбачену п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» у розмірі до 30000 гривень за квітень 2022 року та за березень, квітень, травень, червень 2023 року, пропорційно в розрахунку на місяць, з урахуванням фактично виплачених сум, суд зазначає наступне.
Так, на виконання Указів Президента України від 24.02.2022 № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» та № 69 «Про загальну мобілізацію» Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», в пункті 1 якої установив, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Постановою Кабінету Міністрів України від 07.07.2022 №793 в абзаці першому пункту 1 постанови № 168 слова і цифри "додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно" замінено словами і цифрами "додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць".
В решті зміст пункту 1 цієї постанови в частині, що стосується виплати додаткової винагороди військовослужбовцям Національної гвардії України, на час виникнення спірних правовідносин не змінювався.
Так, згідно змісту позовної заяви, позивач наголошує, що у періоди за квітень 2022 року та за березень, квітень, травень, червень 2023 року відповідачем йому не було нараховано та виплачено додаткову грошову винагороду на період дії воєнного стану, передбачену п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану” у розмірі до 30 000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць.
Разом з тим, дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що відповідно до наказів командира відповідача від 03.05.2022 №142 (квітень 2022 року), від 08.08.2023 №448 (31 доба березень 2023 року), від 05.05.2023 №231 (20 днів квітня 2023 року), від 30.08.2023 №492 (10 днів квітня 2023 року), від 05.06.2023 №286 (20 днів травня 2023 року), від 10.10.2023 №614 (11 днів травня 2023 року), від 06.07.2023 №375 (30 днів червня 2023 року) про виплату позивачу додаткової винагороди в розмірі 30 000 грн із розрахунку на місяць (пропорційно дням виконання службово-бойових завдань) у період дій воєнного стану позивача за квітень 2022 року та за березень, квітень, травень, червень 2023 року була призначена відповідна додаткова винагорода.
Відповідно до наданих відповідачем витягів з розрахунково-платіжних відомостей (а.с.70-73), позивачу була нарахована та фактично виплачена на його картковий рахунок у повному обсязі (окрім травня 2023 року) спірна додаткова грошова винагорода на період дії воєнного стану, передбачена п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» у розмірі до 30000 грн, що підтверджується платіжними інструкціями.
Щодо періоду за травень 2023 року, то відповідачем було надану суду витяги з відомостей про нарахування додаткової винагороди №706 від 21.06.2023 та №1291 від 17.10.2023, відповідно до яких позивачу, на виконання вище вказаних наказів від 05.06.2023 №286 та від 10.10.2023 №614, було нараховано 19354,84 грн та 10645,16 грн, однак доказів фактичної виплати у повному розмірі відповідачем надано не було.
З метою встановлення вказаних обставин судом ухвалою від 08.04.2024 було витребувано у відповідача докази фактичної виплати вказаних сум, однак відповідачем, не зважаючи на неодноразові вимоги суду, не було надано доказів фактичної виплати у повному розмірі вказаних коштів. Надана відповідачем платіжна інструкція №1169 від 21.06.2023 та витяг з відомостей не вказує, що позивачу виплачується вказана вище сума у повному розмірі, оскільки вказані документи підтверджують виплату виключно 19354,84 грн відповідно до наказу №286. Доказів фактичної виплати спірної винагороди на виконання наказу від 10.10.2023 №614 відповідач суду не надав.
У зв'язку з викладеним, позовні вимоги у вказаній частині підлягають задоволенню.
Згідно зі статтею 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно із статтею 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні, оскільки судовий збір не сплачувався позивачем відповідно до ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо невиплати у повному обсязі ОСОБА_1 додаткової грошової винагороди, передбаченої п.1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» у розмірі до 30000 грн за травень 2023 року, пропорційно в розрахунку на місяць.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України виплатити у повному обсязі ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ) додаткову грошову винагороду, передбачену п.1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» у розмірі до 30000 грн за травень 2023 року, пропорційно в розрахунку на місяць, з урахуванням раніше виплачених сум.
У задоволенні інших вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.М. Глазько