з питань визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень на виконання рішення суду
28 травня 2024 року м. Рівне №460/25365/23
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді С.А. Борискін, розглянувши в порядку письмового провадження заяву в адміністративній справі за позовом
ОСОБА_1
доГоловного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області
про визнання протиправними дій, вчинених суб'єктом владних повноважень-відповідачем на виконання рішення суду
У провадженні суду перебувала справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинення певних дій.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 02.01.2024, що набрало законної сили, позовну заяву задоволено та, зокрема, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити з 12.10.2023 нарахування та виплату ОСОБА_1 доплати до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік).
На підставі виконавчого листа, виданого в адміністративній справі №460/25365/23, відкрито виконавче провадження №74476674 з примусового виконання виконавчого листа щодо зобов'язання здійснити нарахування та виплату позивачу спірного підвищення до пенсії.
24.05.2024 позивач знову подала до суду заяву у порядку ст.383 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), в якій просить суд постановити ухвалу, якою визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, вчинені на виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 02.01.2024 у справі №460/25365/23 щодо перерахунку ОСОБА_1 доплати до пенсії відповідно до статті 39 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, виходячи з розрахунку мінімальної заробітної плати, а не прожиткового мінімуму (установленим на 1 січня відповідного календарного року згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік), починаючи з 01.01.2024, та продовження нарахування і виплату такого підвищення до пенсії не у розмірі прожиткового мінімуму, установленого на 1 січня відповідного календарного року згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік.
Відповідно до ч.4, 5 ст.383 КАС України заяву, зазначену у частині першій цієї статті, може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред'явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду. У разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання. Неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду такої заяви.
З огляду на наведене, а також враховуючи запровадження та дію на території України воєнного стану, суд вирішив прийняти подану заяву до розгляду та розглянути її у порядку письмового провадження.
Відповідно до вимог ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Вирішуючи питання щодо наявності правових підстав для визнання протиправними рішення, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень на виконання судового рішення, суд зазначає таке.
Як зазначено вище, рішенням Рівненського окружного адміністративного суду у даній справі, зокрема, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити нарахування та виплату позивачу підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, в розмірі визначеному ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із Законом про Державний бюджет України на відповідний рік).
Зі змісту листа Головного управління ПФУ в Рівненській області від 15.05.2024 №6208-5428/Т-04/8-1700/24 судом встановлено, що, на виконання судового рішення, позивачу здійснюється нарахування пенсії, з урахуванням підвищення, передбаченого ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", зокрема, за період з 12.10.2023 по 29.02.2024 нараховано доплату в сумі 19281,44 грн. (з урахуванням вимог пункту 3 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 06.12.2016 №1774-VІІІ), починаючи з 01.03.2024 - 3200,00 грн. щомісячно.
Позивач не погоджується з нарахуванням їй з 01.01.2024 доплати до пенсії із застосуванням при обчисленні такої доплати розрахункової величини - мінімальна заробітна плата.
Суд зазначає, що Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" від 03.11.2022 №2710-IX установлено розмір мінімальної заробітної плати - 6700,00 грн. (6700,00 х 2 = 13400,00 грн.).
Згідно з ст.8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" від 09.11.2023 №3460-IX, установлено мінімальну заробітну плату у місячному розмірі: з 01.01.2024 - 7100,00 грн., з 01.04.2024 - 8000,00 грн.
Разом з тим, вказаною статтею окремо визначено розмір мінімальної заробітної плати, який застосовується як розрахункова величина для обчислення виплат за рішеннями суду, на рівні 1600,00 грн.
Отже, оскільки з 01.01.2024 змінилося правове регулювання спірних правовідносин у зв'язку із набранням чинності Законом України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" від 09.11.2023 №3460-IX, то відповідач правомірно керувався вимогами статті 8 вказаного Закону, чинного на час виконання рішення суду у цій справі, визначивши розмір підвищення пенсії на рівні 3200, 00 грн.
Водночас, підстави для застосування відповідачем при обчисленні доплати до пенсії з 01.01.2024 прожиткового мінімуму, установленого на 1 січня відповідного календарного року, у відповідача відсутні, оскільки у даній справі рішенням Рівненського окружного адміністративного суду, що набрало законної сили, Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області зобов'язано здійснити нарахування та виплату позивачу підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, в розмірі визначеному ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із Законом про Державний бюджет України на відповідний рік).
За правилами ст.370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до ч.1 ст.383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Зазначена норми КАС України має на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами її застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Суд зауважує, що відповідно до ч.3 ст.383 КАС України, на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються вимоги, позивач зазначає докази, про які йому відомо і які можуть бути використані судом.
Належних доказів на підтвердження протиправності рішення, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень на виконання судового рішення, позивачем до матеріалів заяви долучено не було.
Крім того, суд не бере до уваги покликання позивача на постанову Великої Палати Верховного Суду від 04.04.2024 у справі №240/19227/21, оскільки вказана постанова прийнята після ухвалення та набрання законної сили рішенням суду у даній справі, а зміна судової практики не може вплинути на триваючі спірні правовідносини.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що оскільки позивач не довів належними та допустимими доказами протиправність дій відповідача при виконанні рішення суду у даній справі, то відсутні правові підстави для застосування заходів судового контролю у порядку статті 383 КАС України.
Враховуючи наведене в його сукупності та вимоги ч.6 ст.383 КАС України, суд залишає подану заяву без задоволення.
Керуючись ст.241, 248, 294, 383 КАС України, суд
Заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними рішення, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду - залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст ухвали складений 28 травня 2024 року.
Суддя С.А. Борискін