щодо повернення заяви без розгляду
28 травня 2024 року Р і в н е №460/24952/22
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді К.М.Недашківської, розглядаючи заяву ОСОБА_1 про заміну сторони на правонаступника у справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинення певних дій,
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 14.09.2022 постановлено:
«Адміністративний позов ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинення певних дій - задовольнити повністю. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо не проведення перерахунку та виплати ОСОБА_2 призначеної пенсії на підставі довідки про розмір грошового забезпечення, виданої Державною установою “Територіальне медичне об'єднання МВС України по Рівненській області” від 10.06.2022 №2340, починаючи з 01.12.2019. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити з 01.12.2019 перерахунок та виплату ОСОБА_2 пенсії відповідно до довідки про розмір грошового забезпечення, виданої Державною установою “Територіальне медичне об'єднання МВС України по Рівненській області” від 10.06.2022 №2340, з врахуванням проведених виплат. Стягнути на користь ОСОБА_2 за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області суму судового збору у розмірі 992 (дев'ятсот дев'яносто дві) грн 40 (сорок) коп».
В межах адміністративної справи №460/24952/22 позивачу не видавалися виконавчі листи.
27 травня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про позивача - ОСОБА_2 на правонаступника - спадкоємця - ОСОБА_1 , у порядку статті 52 КАС України.
Вирішуючи питання щодо наявності правових підстав для вчинення процесуальної дії щодо заміни сторони на правонаступника та надаючи оцінку прийнятності заяви (процесуальний критерій), суд зазначає таке.
Ухвалою суду від 15.04.2024 заяву ОСОБА_1 про заміну сторони на правонаступника у справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинення певних дій - залишено без задоволення.
Постановляючи ухвалу від 15.04.2024, суд зазначив:
«Відповідно до статті 52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив»;
«Згідно з частиною першою статті 379 КАС України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження (частина четверта статті 379 КАС України)»;
«Відтак, процесуальним правонаступництвом є заміна сторони або третьої особи іншою особою (правонаступником) у зв'язку з вибуттям із процесу суб'єкта спірних правовідносин, за якої до правонаступника переходять усі процесуальні права та обов'язки сторони або третьої особи»;
«Спеціальним нормативно-правовим актом, який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували, зокрема на військовій службі, є Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ (далі - Закон №2262-ХІІ)»;
«За правилами статті 61 Закону №2262-ХІІ, суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім'ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника»;
«При зверненні кількох членів сім'ї належна їм сума пенсії ділиться між ними порівну. Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера. В разі смерті пенсіонера членам його сім'ї або особі, яка здійснила його поховання, виплачується для цього допомога в розмірі тримісячної пенсії, але не менше п'ятикратного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Допомога на поховання не виплачується, якщо поховання пенсіонера здійснено за рахунок держави»;
«При цьому, зміст статті 61 Закону №2262-ХІІ узгоджується з положеннями Цивільного кодексу України (далі - ЦК України)»;
«Так, за змістом статей 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті»;
«Відповідно до статті 1219 ЦК України не входять до складу спадщини права та обов'язки, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема: особисті немайнові права; право на участь у товариствах та право членства в об'єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; права та обов'язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу»;
«Наведене вище дає підстави для висновку, що Закон №2262-ХІІ визначає спеціальний правовий режим грошових коштів у вигляді пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю»;
«Такий підхід до врегулювання цих правовідносин має соціальне спрямування через закріплення спеціального порядку переходу права на отримання зазначених сум до певного кола осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника або є членами сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті»;
«З урахуванням наведеного, суд зазначає, що суми пенсії, які підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію відповідно до Закону №2262-ХІІ та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини, а виплачуються за процедурою, визначеною статтею 61 Закону №2262-ХІІ»;
«Вимоги зобов'язального характеру, заявлені позивачем у цій справі, нерозривно пов'язані з особою спадкодавця і не допускають правонаступництва, а тому заміна стягувача (позивача), у цьому випадку, не є належним способом захисту прав заявника»;
«Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 01.05.2023 у справі №520/926/21, від 27.09.2023 у справі №420/16546/21, від 05.12.2023 у справі №420/18164/21, від 24.01.2024 у справі №380/9537/21».
Тобто заявнику відмовлено у задоволенні клопотання про заміну сторони на правонаступника.
Ухвала Рівненського окружного адміністративного суду від 15.04.2024 не оскаржена заявником в апеляційному порядку.
Заявник у заяві від 27.05.2024 вказує, що листом від 25.04.2024 пенсійний орган повідомив про те, що виплата заборгованості буде здійснена у разі заміни стягувача за судовим рішенням на його спадкоємця згідно ухвали суду та при відповідному фінансуванні; суд в ухвалі наголосив, що суми пенсії, які підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію відповідно до Закону №2262-ХІІ та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини, а виплачуються за процедурою, визначеною статтею 61 Закону №2262-ХІІ, однак на момент прийняття рішення Суду не було відомо про обставину, викладену у відповіді пенсійного органу від 25.04.2024 щодо того, що виплата заборгованості в порядку статті 61 Закону №2262-ХІІ буде здійснена у разі зміни стягувача на спадкоємця згідно ухвали суду.
Щодо таких доводів заявника суд зазначає, що відповідь пенсійного органу від 25.04.2024 щодо можливості виплати заборгованості лише у разі заміни стягувача за судовим рішенням на його спадкоємця згідно ухвали суду, є невірним трактуванням норм законодавства пенсійним органом.
Верховний Суд неодноразово висловлював правову позицію про те, що суми пенсії, які підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію відповідно до Закону №2262-ХІІ та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини, а виплачуються за процедурою, визначеною статтею 61 Закону №2262-ХІІ.
Стаття 61 Закону №2262-ХІІ:
«Суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім'ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника».
З огляду на положення вказаної норми права можливо дійти висновку про те, що суми пенсії, які підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом №2262-ХІІ, і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, до складу спадщини не включаються. При цьому, положення вказаної норми визначають осіб, які мають право на одержання таких сум, зокрема, дружина, яка проживала разом із пенсіонером на день його смерті.
Закон №2262-ХІІ визначає спеціальний правовий режим грошових коштів у вигляді пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю. Такий підхід до врегулювання цих правовідносин має соціальне спрямування через закріплення спеціального порядку переходу права на отримання зазначених сум до певного кола осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника або є членами сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті.
Вимоги зобов'язального характеру, заявлені позивачем у цій справі, нерозривно пов'язані з особою спадкодавця і не допускають правонаступництва, а тому заміна стягувача, у цьому випадку, не є належним способом захисту прав заявника.
Постановою правління Пенсійного фонду України від 30 січня 2007 №3-1 затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Абзацом 3 пункту 4 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 січня 2007 року № 3-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2007 року за № 135/13402, передбачено, що заява про виплату недоодержаної пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера подається членом його сім'ї до органів, що призначають пенсію, за місцем перебування на обліку померлого пенсіонера.
В силу абз. 1 п. 2.26 розділу II Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 для виплати недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера до органу, що призначає пенсію, в якому перебував на обліку померлий пенсіонер, надається свідоцтво про смерть, документи, які підтверджують родинні стосунки, документ, що посвідчує особу заявника. Члени сім'ї надають паспорт або інші документи, які підтверджують проживання з пенсіонером на день його смерті.
Тому посилання пенсійного органу в листі від 25.04.2024 є безпідставними.
Проте, у даному випадку відповідь (лист / рішення) пенсійного органу від 25.04.2024 не є предметом спору, а лише надана заявником на підтвердження обставин (підстав) для повторного звернення до суду із заявою про заміну сторони на правонаступника у порядку статі 52 КАС України.
Проте, питання щодо наявності правових підстав для заміни позивача на правонаступника у порядку статті 52 КАС України судом вже вирішено ухвалою від 15.04.2024.
За приписами частини другої статті 167 КАС України, якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.
Заява про заміну сторони на правонаступника підлягає поверненню без розгляду, оскільки така є очевидно безпідставною: питання щодо наявності підстав для заміни сторони на правонаступника вирішено ухвалою суду від 15.04.2024.
Враховуючи наведене та керуючись статтями 52, 167, 241, 248, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Заяву ОСОБА_1 про заміну сторони на правонаступника у справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинення певних дій - повернути без розгляду.
Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання.
Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст ухвали складений 28 травня 2024 року
Суддя К.М. Недашківська