27 травня 2024 року м. Рівне №460/28160/23
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Нор У.М., розглянувши за правилами письмового провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
доГоловного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області
про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій, -
До Рівненського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, в чкому просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо несвоєчасного надання інформації на запит ОСОБА_1 від 06.07.2023 наданого у відповідності до норм Закону України «Про доступ до публічної інформації» від 13.01.2011 №2939-VI;
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо несвоєчасного надання інформації на запит ОСОБА_1 від 12.07.2023 наданого у відповідності до норм Закону України «Про доступ до публічної інформації» від 13.01.2011 №2939-VI;
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо несвоєчасного надання інформації на запит ОСОБА_1 від 04.08.2023 наданого у відповідності до норм Закону України «Про доступ до публічної інформації» від 13.01.2011 №2939- VI;
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо несвоєчасного надання інформації на запит ОСОБА_1 від 18.08.2023 наданого у відповідності до норм Закону України «Про доступ до публічної інформації» від 13.01.2011 №2939- VI;
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо несвоєчасного надання інформації на запит ОСОБА_1 від 05.10.2023 наданого у відповідності до норм Закону України «Про доступ до публічної інформації» від 13.01.2011 №2939-VI;
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо недотримання встановленого терміну розгляду звернення ОСОБА_1 від 05.06.2023 наданого у відповідності до норм "Про звернення громадян" від 02.10.1996 №393/96-ВР;
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо недотримання встановленого терміну розгляду звернення ОСОБА_1 від 20.06.2023 наданого у відповідності до норм "Про звернення громадян" від 02.10.1996 №393/96-ВР;
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо недотримання встановленого терміну розгляду звернення ОСОБА_1 від 12.07.2023 наданого у відповідності до норм "Про звернення громадян" від 02.10.1996 №393/96-ВР;
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо не вирішення порушених питань у п. 1-2 звернення ОСОБА_1 від 12.07.2023 наданого у відповідності до норм Закону України "Про звернення громадян" від 02.10.1996 №393/96-ВР;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області повторно розглянути звернення ОСОБА_1 від 12.07.2023 із вирішенням порушених питань у п.1-2 у відповідності до норм Закону України "Про звернення громадян" від 02.10.1996 №393/96-ВР;
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо недотримання встановленого терміну розгляду звернення ОСОБА_1 від 09.08.2023 наданого у відповідності до норм "Про звернення громадян" від 02.10.1996 №393/96-ВР.
Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що позивач звернувся до відповідача з запитими на отримання публічної інформації. У відповідь отримав листи, якими, як стверджує позивач, надано недостовірну та неповну інформацію на поставлені питання. Також позивач вказує на порушення відповідачем встановлених термінів розгляду його запитів. У зв'язку з чим, позивач звернувся до суду за захистом порушених прав. Просить позов вимоги задовольнити в повному обсязі.
Ухвалою суду від 16.01.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справи, розгляд справи вирішено провадити за правилами прощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому позовні вимоги не визнав. На обґрунтування заперечення зазначає, що за результатами розгляду запитів, позивачу надіслано листи, у яких викладена достовірна, точна та повна запитувана ним інформація. Крім того, така інформація надана вчасно з урахуванням вимог закону. Звертає увагу на зловживання позивачем правом на індивідуальне звернення, оскільки численні та систематичні запити, які по своїй суті повторюються, не відповідають меті закону. Просить в задоволенні позову відмовити повністю.
Відповідно до вимог частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, встановив наступне.
Частинами першою та другою статті 7 Закону України від 02.10.1992 № 2657-XII «Про інформацію» (далі - Закон № 2657-XII) передбачено, що право на інформацію охороняється законом. Держава гарантує всім суб'єктам інформаційних відносин рівні права і можливості доступу до інформації. Ніхто не може обмежувати права особи у виборі форм і джерел одержання інформації, за винятком випадків, передбачених законом. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.
Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя (стаття 34 Конституції України).
Кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб (стаття 5 Закону № 2657-XII).
Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес, визначає Закон України «Про доступ до публічної інформації» 13 січня 2011 року № 2939-VI (далі - Закон №2939), що містить такі положення:
- публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом (стаття 1);
- метою цього Закону є забезпечення прозорості та відкритості суб'єктів владних повноважень і створення механізмів реалізації права кожного на доступ до публічної інформації (стаття 2);
- доступ до інформації забезпечується серед іншого шляхом надання інформації за запитами на інформацію (стаття 5);
- суб'єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є:
1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об'єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб'єктів владних повноважень;
2) розпорядники інформації - суб'єкти, визначені у статті 13 цього Закону;
3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань доступу до публічної інформації розпорядників інформації (стаття 12);
- розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються в тому числі суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання (стаття 13);
- запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.
Запит на інформацію має містити:
1) ім'я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв'язку, якщо такий є;
2) загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо; 3) підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі (стаття 19);
- розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту (стаття 20);
- рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації можуть бути оскаржені до керівника розпорядника, вищого органу або суду.
Запитувач має право оскаржити:
1) відмову в задоволенні запиту на інформацію;
2) відстрочку задоволення запиту на інформацію;
3) ненадання відповіді на запит на інформацію;
4) надання недостовірної або неповної інформації;
5) несвоєчасне надання інформації;
6) невиконання розпорядниками обов'язку оприлюднювати інформацію відповідно до статті 15 цього Закону;
7) інші рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації, що порушили законні права та інтереси запитувача.
Оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядників інформації до суду здійснюється відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України (стаття 23).
29.09.2016 Пленум Вищого адміністративного суду України для забезпечення однакового застосування адміністративними судами положень законодавства про доступ до публічної інформації надав судам роз'яснення, викладені в постанові №10 «Про практику застосування адміністративними судами законодавства про доступ до публічної інформації» такого змісту: "9.5. Відповідно до частини першої статті 20 Закону № 2939-VІ розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту. При вирішенні питання, в який момент часу цей обов'язок вважається виконаним у разі пересилання відповіді на запит поштою, суди повинні за аналогією застосовувати положення частини дев'ятої статті 103 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), за яким під таким моментом мається на увазі здача документа на пошту; реєстрація відповіді на запит як вихідного документа у системі діловодства розпорядника інформації не є моментом завершення перебігу згаданого строку. Якщо відповідь на запит здається на пошту разом з іншою кореспонденцією того ж виду та категорії, належним і допустимим доказом відправлення такого запиту є список згрупованих поштових відправлень із відміткою працівника зв'язку про його прийняття (пункт 66 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 року № 270) ".
Кодекс адміністративного судочинства України в редакції, чинній на момент прийняття цитованої постанови Пленуму №10 від 29.09.2016, містив статтю 103 такого змісту:
«Стаття 103. Обчислення процесуального строку
1. Перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
2. Строк, що визначається роками, закінчується у відповідні місяць і число останнього року цього строку.
3. Строк, що визначається місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця цього строку.
4. Якщо закінчення строку, що визначається місяцями, припадає на такий місяць, що відповідного числа не має, то строк закінчується в останній день цього місяця.
5. Останнім днем строку, який закінчується вказівкою на певний день, вважається цей день.
6. Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
7. Перебіг строку, закінчення якого пов'язане з подією, яка повинна неминуче настати, закінчується наступного дня після настання події.
8. Останній день строку триває до двадцять четвертої години, але якщо в цей строк слід було вчинити процесуальну дію в суді, де робочий час закінчується раніше, строк закінчується в момент закінчення цього часу.
9. Строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення позовна заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здано на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв'язку.
10. Зупинення провадження в адміністративній справі зупиняє перебіг усіх процесуальних строків у цій адміністративній справі. Перебіг процесуальних строків продовжується з дня поновлення провадження.».
Аналогічну за змістом норму щодо початку перебігу процесуального строку («Перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок») містить стаття 120 КАС України в чинній редакції.
При прийнятті рішення суд керується такими міркуваннями:
Відповідно до статті 23 Закону №2939 позивач як запитувач інформації вправі оскаржити дії відповідача як розпорядника інформації щодо несвоєчасного надання інформації.
У цій справі між сторонами спір виник щодо строків розгляду запитів позивача, та не повної інформації у відповідь на запити позивача від 06.07.2023, 12.07.2023, 04.08.2023, 18.08.2023, 05.10.2023.
Щодо позовних вимог в частині визнання протиправними дії відповідача щодо несвоєчасного надання інформації на запит ОСОБА_1 .
Як вбачається з матеріалів справи позивачем було подано запит на отримання публічної інформації датований 06.07.2023.
Сторонами не заперечується, що запит отримано відповідачем 06.07.2023.
За результатами розгляду запиту ОСОБА_1 Головним управління ПФУ в Рівненській області листом вих.№1700-0307-8/64049 від 12.07.2023 надано відповідь та запитувану інформацію.
Також, з матеріалів справи позивачем було подано запит на отримання публічної інформації датований 12.07.2023.
Сторонами не заперечується, що запит отримано відповідачем 12.07..2023,
За результатами розгляду запиту ОСОБА_1 Головним управління ПФУ в Рівненській області листом вих.№1700-0307-8/65518 від 18.07.2023 надано відповідь та запитувану інформацію.
Також, з матеріалів справи позивачем було подано запит на отримання публічної інформації датований 04.08.2023.
Сторонами не заперечується, що запит отримано відповідачем 04.08.2023.
За результатами розгляду запиту ОСОБА_1 Головним управління ПФУ в Рівненській області листом вих.№1700-0307-8/71946 від 10.08.2023 надано відповідь та запитувану інформацію.
Позивачем було подано запит на отримання публічної інформації датований 18.08.2023 в листі відповідача зазначено, що даний запит надійшов 20.08.2023 (неділя), відтак зареєстрований був 21.08.2023.
Сторонами не заперечується, що запит отримано відповідачем 21.08.2023.
За результатами розгляду запиту ОСОБА_1 Головним управління ПФУ в Рівненській області листом вих.№1700-0307-8/75497 від 24.08.2023 надано відповідь та запитувану інформацію.
Також, з матеріалів справи позивачем було подано запит на отримання публічної інформації датований 05.10.2023
Сторонами не заперечується, що запит отримано відповідачем 05.10.2023,
За результатами розгляду запиту ОСОБА_1 Головним управління ПФУ в Рівненській області листом вих.№1700-0307-8/88186 від 11.10.2023 надано відповідь та запитувану інформацію.
Суд враховує, що Закон №2939 визначає єдину особливість обчислення передбаченого частиною першою статті 20 п'ятиденного строку для надання відповіді на запит - цей строк обчислюється в робочих, а не календарних днях.
Отже, 8,9 липня 2023 року (субота та неділя - вихідні дні) не враховуються при обчисленні п'ятиденного строку на розгляд запиту позивача від 06.07.2023; 15,16 липня 2023 року (субота та неділя - вихідні дні) не враховуються при обчисленні п'ятиденного строку на розгляд запиту позивача від 12.07..2023; 5,6 серпня 2023 року (субота та неділя - вихідні дні) не враховуються при обчисленні п'ятиденного строку на розгляд запиту позивача від 04.08.2023; 19,20,26,27 серпня 2023 року (субота та неділя - вихідні дні) не враховуються при обчисленні п'ятиденного строку на розгляд запиту позивача від 18.08.2023, якій зареєстрований 21.08.2023; 7,8 жовтня 2023 року (субота та неділя - вихідні дні) не враховуються при обчисленні п'ятиденного строку на розгляд запиту позивача від 05.10.2023
Водночас, Закон №2939 не визначає особливостей обчислення початку перебігу згаданого п'ятиденного строку, тому слід застосовувати загальне правило, що однаково регламентоване і ЦПК України, і КАС України, і є універсальним - перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Подією, з якою пов'язано початок п'ятиденного строку на розгляд запиту в порядку Закону №2939, є день отримання розпорядником публічної інформації запиту про надання інформації, у даному випадку - 06.07.2023, 12.07.2023, 04.08.2023, 18.08.2023(був зареєстрований 21.08.2023), 05.10.2023.
Отже, перебіг процесуального строку розпочинається з наступного дня після настання вказаної події, тобто з 07.07.2023, 13.07.2023, 07.08.2023, 22.08.2023, 06.10.2023 триває п'ять робочих днів та спливає в останній день строку - 13.07.2023, 18.07.2023, 11.08.2023, 28.08.2023, 12.10.2023, відповідно.
Суд зауважує, що сам факт складання відповіді на запит не може вважатися наданням відповіді на запит в розумінні ст.20 Закону №2939-VI. Розпорядник інформації, отримавши запит на інформацію, зобов'язаний протягом п'яти робочих днів не лише скласти на нього відповідь, але й направити таку відповідь запитувачу інформації.
При цьому, суд зазначає, будь-яких доказів на підтвердження відправлення вказаних відповідей позивачу відповідач суду не надав.
Суд зауважує, що Законом №2939-VІ не визначено, яким видом поштового відправлення розпорядник інформації повинен надіслати відповідь у разі її надіслання засобами поштового зв'язку (простий лист, рекомендований, з повідомленням про вручення, з оголошеною цінністю).
Однак, зважаючи на імперативно встановлений обов'язок розпорядника інформації надати відповідь на інформаційний запит, а також його статус у відповідних правовідносинах як суб'єкта владних повноважень, суд вважає, що саме розпорядник інформації у випадку виникнення спору повинен довести факт не лише надіслання відповіді, а й її вручення запитувачу інформації чи повернення без вручення із зазначенням відповідних причин.
Відповідно до п.8 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270 (далі - Правила №270), оператори поштового зв'язку надають послуги з пересилання внутрішніх та міжнародних поштових відправлень, поштових переказів, зокрема, до внутрішніх поштових відправлень належать: листи - прості, рекомендовані, з оголошеною цінністю.
Згідно з п. 11 Правил №270 поштові відправлення, залежно від технології приймання, обробки, перевезення, доставки/вручення, поділяються на такі категорії: прості, рекомендовані, без оголошеної цінності, з оголошеною цінністю.
Відповідно до п.2 Правил №270 розрахунковий документ - це документ встановленої відповідно до Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), що підтверджує надання послуг поштового зв'язку.
Частиною 3 статті 13 Закону України «Про поштовий зв'язок» передбачено, що у договорі про надання послуг поштового зв'язку, якщо він укладається у письмовій формі, та у квитанції, касовому чеку тощо, якщо договір укладається в усній формі, обов'язково зазначаються найменування оператора та об'єкта поштового зв'язку, які надають послуги, дата та вид послуги, її вартість. У договорі, стороною якого є національний оператор зв'язку, укладеному у будь-якій формі, має міститися попередження про недопущення пересилання письмової кореспонденції, виконаної і розтиражованої друкарським способом, без вихідних даних (тираж, назва друкарні, номер замовлення та інше). За недотримання цієї вимоги несе відповідальність оператор поштового зв'язку.
Таким чином, належним доказом надіслання суб'єктом владних повноважень поштового відправлення є квитанція або касовий чек, в якому зазначено найменування оператора та об'єкта поштового зв'язку, які надають послуги, дата та вид послуги, її вартість.
Висновки аналогічного характеру викладено в постановах Верховного Суду від 20.06.2018 у справі №820/1186/17 та від 05.09.2019 у справі №520/9380/18, які відповідно до ч.5 ст.242 КАС України враховуються судом при вирішенні цієї справи.
Доказів надіслання та/або вручення листів (фіскальний чек поштового відділення, повідомлення про вручення поштового відправлення, опис вкладення тощо) відповідачем до суду надано не було, відповідно, відповідачем не доведено виконання свого обов'язку щодо надання відповіді на запити.
Водночас, позивачем до матеріалів позову долучено конверти, в яких вищезазначені листи-відповіді скеровувались пенсійним органом на його поштову адресу.
З відтисків печаток АТ «Укрпошта» вбачається, що відповіді були направлені на адресу позивача 15.07.2023, 21.07.2023, 12.08.2023, 15.10.2023 тобто з порушенням п'ятиденного строку, встановленого для надання відповіді на запит.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідачем недотримано встановлений Законом №2939-VI п'ятиденний строк для надання відповіді на запити ОСОБА_1 від 06.07.2023, 12.07.2023, 04.08.2023, 05.10.2023.
З огляду на наведені мотиви суд вважає, що позовні вимоги в частині про визнання протиправними дій відповідача підлягають до задоволення з мотивів порушення встановленого Законом України №2939 строку надання інформації щодо розгляду запитів ОСОБА_1 від 06.07.2023, 12.07.2023, 04.08.2023, 05.10.2023.
Щодо запиту позивача від 18.08.2023 який був зареєстрований відповідачем 21.08.2023 строк якого обчислюється з 22.08.2023 даний відповідь на запит була надіслана позивачу у відповідності до Закону №2939-VI.
В даному випадку суд дійшов висновку що позовні вимоги про визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо несвоєчасного надання інформації на запит ОСОБА_1 від 18.08.2023 наданого у відповідності до норм Закону України «Про доступ до публічної інформації» від 13.01.2011 №2939- VI не підлягають до задоволення.
Щодо позовних вимог про визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо недотримання встановленого терміну розгляду звернення ОСОБА_1 від 05.06.2023 наданого у відповідності до норм "Про звернення громадян" від 02.10.1996 №393/96-ВР; визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо недотримання встановленого терміну розгляду звернення ОСОБА_1 від 20.06.2023 наданого у відповідності до норм "Про звернення громадян" від 02.10.1996 №393/96-ВР; визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо недотримання встановленого терміну розгляду звернення ОСОБА_1 від 12.07.2023 наданого у відповідності до норм "Про звернення громадян" від 02.10.1996 №393/96-ВР; визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо не вирішення порушених питань у п. 1-2 звернення ОСОБА_1 від 12.07.2023 наданого у відповідності до норм Закону України "Про звернення громадян" від 02.10.1996 №393/96-ВР; зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області повторно розглянути звернення ОСОБА_1 від 12.07.2023 із вирішенням порушених питань у п.1-2 у відповідності до норм Закону України "Про звернення громадян" від 02.10.1996 №393/96-ВР; визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо недотримання встановленого терміну розгляду звернення ОСОБА_1 від 09.08.2023 наданого у відповідності до норм "Про звернення громадян" від 02.10.1996 №393/96-ВР.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області із заявами від 05.06.2023, 20.06.2023, 12.07.2023, 09.08.2023.
Вважаючи, що відповідачем надано, по-перше, невчасно, а по-друге, щодо не вирішення порушених питань у п.1-2 ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про звернення громадян" від 02.10.1996 року №393/96-ВР (далі - Закон №393/96-ВР), громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Частиною 3 статті 3 Закону №393/96-ВР передбачено, що заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.
Статтею 7 Закону №393/96-ВР встановлено, що звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов'язковому прийняттю та розгляду. Забороняється відмова в прийнятті та розгляді звернення з посиланням на політичні погляди, партійну належність, стать, вік, віросповідання, національність громадянина, незнання мови звернення. Якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об'єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п'яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз'ясненнями. Забороняється направляти скарги громадян для розгляду тим органам або посадовим особам, дії чи рішення яких оскаржуються.
Згідно зі ст.8 Закону №393/96-ВР письмове звернення без зазначення місця проживання, не підписане автором (авторами), а також таке, з якого неможливо встановити авторство, визнається анонімним і розгляду не підлягає.
Не розглядаються повторні звернення одним і тим же органом від одного і того ж громадянина з одного і того ж питання, якщо перше вирішено по суті, а також ті звернення, терміни розгляду яких передбачено статтею 17 цього Закону, та звернення осіб, визнаних судом недієздатними.
Рішення про припинення розгляду такого звернення приймає керівник органу, про що повідомляється особі, яка подала звернення.
Статтею 15 цього ж Закону встановлено, що органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).
Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов'язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки.
Звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання (ч. 1 ст. 20 Закону № 393/96-ВР).
Системний аналіз викладених правових норм дозволяє дійти висновку, що кожен громадянин в разі порушення його законних прав має право звернутися органів влади, їх посадових осіб із заявою (клопотанням), пропозицією чи скаргою, при цьому, таке право кореспондується із обов'язками органів влади здійснити розгляд таких звернень та повідомити про наслідки розгляду таких заяв (клопотань) з урахуванням їх функціональних обов'язків у порядку та з дотримання умов, визначених Законом України «Про звернення громадян».
Кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. Ця стаття не перешкоджає державам вимагати ліцензування діяльності радіомовних, телевізійних або кінематографічних підприємств (пункт 1 статті 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 (далі - Конвенція)).
Здійснення цих свобод, оскільки воно пов'язане з обов'язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадської безпеки, для запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я чи моралі, для захисту репутації чи прав інших осіб, для запобігання розголошенню конфіденційної інформації або для підтримання авторитету і безсторонності суду (пункт 2 статті 10 Конвенції).
Критеріями сумісності заходу втручання у право на свободу вираження поглядів із гарантіями статті 10 Конвенції, є те, чи ґрунтувалося таке втручання на національному законі, чи переслідувало легітимну мету, що випливає зі змісту пункту 2 вказаної статті, а також чи є відповідний захід необхідним у демократичному суспільстві з метою досягнення такої мети, зокрема чи є він пропорційним останній.
Втручання становитиме порушення гарантій статті 10 Конвенції, якщо воно не відповідатиме будь-якому з означених критеріїв.
Стаття 10 Конвенції не надає фізичним особам права на доступ до інформації, яка знаходиться в розпорядженні держави. Але таке право може виникнути, по-перше, якщо поширення інформації передбачається судовим рішенням, і, по-друге, коли доступ до інформації має важливе значення для реалізації права на свободу вираження поглядів, і відмова в її наданні є втручанням у це право (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2016 у справі «Угорський Гельсінський Комітет проти Угорщини» (Magyar Helsinki Bizottsag v. Hungary, заява № 18030/11, пункт 156) і від 26.03.2020 у справі «Центр демократії та верховенства права проти України» (Centre for Democracy and the Rule of Law v. Ukraine, заява № 10090/16, пункт 96)).
Велика Палата Європейського суду з прав людини у рішенні від 08.11.2016 у справі «Угорський Гельсінський Комітет проти Угорщини» («Magyar Helsinki Bizottsag v. Hungary») (заява № 18030/11) вказала, що те, наскільки заборона доступу до інформації є втручанням у права заявника на свободу вираження поглядів, слід оцінювати у кожному конкретному випадку та з урахуванням його особливих обставин (§ 157). Для цього мають бути оцінені такі критерії (§ 158-170): - Мета запитувача. Необхідно встановити, чи справді отримання інформації є необхідним для реалізації запитувачем інформації його функції зі сприяння публічній дискусії з суспільно важливих питань, і чи справді ненадання інформації створить суттєву перешкоду свободі вираження поглядів; - Характер запитуваної інформації. Інформація, дані або документи, щодо яких вимагається доступ, повинні відповідати вимогам трискладового тесту, тобто збиратися в цілях задоволення саме суспільного інтересу; - Особлива роль запитувача інформації в отриманні та поширенні її серед громадськості. Розраховувати на захист свого права на доступ можуть, насамперед, журналісти, науковці, громадські активісти, зокрема блогери та популярні користувачі соцмереж, громадські організації, діяльність яких пов'язана з питаннями, що становлять суспільний інтерес, а також автори творів з означених питань; - Готовність і доступність запитуваної інформації. Надання інформації не повинно накладати на державні органи надмірного тягаря зі збирання й обробки даних. Доведення дотримання вказаних критеріїв покладається на позивача-запитувача інформації. Особа, у розпорядженні якої знаходиться відповідна інформація та якій адресований запит на інформацію, має перевірити останній на предмет наявності в ньому відповідного обґрунтування.
Щодо позовних вимог визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо недотримання встановленого терміну розгляду звернення ОСОБА_1 від 05.06.2023 наданого у відповідності до норм "Про звернення громадян" від 02.10.1996 №393/96-ВР; визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо недотримання встановленого терміну розгляду звернення ОСОБА_1 від 20.06.2023 наданого у відповідності до норм "Про звернення громадян" від 02.10.1996 №393/96-ВР; визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо недотримання встановленого терміну розгляду звернення ОСОБА_1 від 12.07.2023 наданого у відповідності до норм "Про звернення громадян" від 02.10.1996 №393/96-ВР; визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо недотримання встановленого терміну розгляду звернення ОСОБА_1 від 09.08.2023 наданого у відповідності до норм "Про звернення громадян" від 02.10.1996 №393/96-ВР.
Таким чином, системний аналіз вказаних норм свідчить про те, що орган державної влади у місячний строк від дня надходження звернення зобов'язаний в межах своїх повноважень: 1) об'єктивно, всебічно і вчасно розглянути заяву громадянина, який звернувся до нього з такою заявою, 2) прийняти за результатами такого розгляду відповідне рішення та 3) повідомити заявника про наслідки розгляду його звернення. Тобто, належним розглядом органом державної влади звернення громадянина вважатиметься безумовне виконання останнім чітко визначеної законодавцем сукупності зазначених дій (а не кожної окремо) протягом строків, встановлених ст. 20 Закону «Про звернення громадян».
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що відповідач зобов'язаний був у місячний строк не лише розглянути звернення ОСОБА_1 та прийняти рішення за його зверненням, а й вчасно повідомити позивача про результати такого розгляду і суть прийнятого рішення.
Загальні правила визначення та обчислення строків встановлені Цивільним кодексом України (далі, - ЦК України)
Відповідно до ст.251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.
Згідно з ч.3, ч.5 ст.254 ЦК України строк, що визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строку. Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.
В силу вимог ч.2 ст.255 ЦК України письмові заяви та повідомлення, здані до установи зв'язку до закінчення останнього дня строку, вважаються такими, що здані своєчасно.
Матеріали справи свідчать, що ОСОБА_1 звернувся до ГУ ПФУ в Рівненській області із заявами 05.06.2023, 20.06.2023, 12.07.2023, 09.08.2023, а отже сплив місячного строку, визначеного Законом України "Про звернення громадян" для її розгляду, сплинув 06.07.2023, 21.07.2023, 14.08.2023, 11.09.2023.
Судом встановлено, що відповідачем за результатами розгляду вказаних заяв ОСОБА_1 прийнято рішення, оформлене листами за вих. №25242-22538/М-03/8-1700/23 від 04.07.2023; №38182-24232/М-03/8-1700/23 від 22.11.2023; №29039-26457М-03/8-1700/23 від 11.08.2023; №31371-28575/М-05/8-1700/23 від 08.09.2023.
Поміж тим, вказану відповіді відповідачем надіслано для позивача лише 25.07.2023, 26.11.2023, 19.08.2023, 16.09.2023 року, що підтверджується відтисками календарного штемпеля відділення поштового зв'язку, наявним на конвертах.
У суду відсутні підстави для сумнівів, що саме цими конвертами було надіслано відповіді відповідачем на звернення позивача, позаяк на них під адресою одержувача ОСОБА_1 також зазначено вихідний номер вкладення у листах (№25242-22538/М-03/8-1700/23, №38182-24232/М-03/8-1700/23,№29039-26457М-03/8-1700/23), які ідентичні вихідному номером відповідях ГУ ПФУ в Рівненській області 04.07.2023, 20.11.2023, 11.08.2023.
Відповідно до п.73 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою КМУ від 05.03.2009 №270, під час приймання для пересилання письмової кореспонденції на адресному боці кожного поштового відправлення проставляється відбиток календарного штемпеля. Дата відбитку календарного штемпеля маркувальної машини повинна відповідати даті подання письмової кореспонденції для пересилання. Якщо на письмовій кореспонденції, поданій для пересилання, відсутній відбиток календарного штемпеля або зазначена дата не відповідає даті подання її для пересилання, поштові відправлення повертаються відправникові для відповідного оформлення.
Таким чином, при вирішенні питання, в який момент часу обов'язок щодо надання відповіді на звернення вважається виконаним суб'єктом владних повноважень у разі пересилання такої відповіді поштовим зв'язком, суд вважає, що таким моментом є здача документа на пошту.
Встановлені обставини дають суду підстави для висновку, що відповіді позивачу на його звернення від 05.06.2023, 20.06.2023, 12.07.2023, 09.08.2023 надані відповідачем несвоєчасно, з порушенням місячного строку, встановленого ст.20 Закону України "Про звернення громадян", позаяк здана на відділення поштового зв'язку, 25.07.2023, 26.11.2023, 19.08.2023, 16.09.2023.
Доводи відповідача про протилежне, не спростовують висновків суду та не підтверджуються матеріалами справи.
Зважаючи на встановлені обставини справи в їх сукупності, суд констатує, що належних доказів на підтвердження дотримання вимог Закону України "Про звернення громадян" в частині вчасного направлення позивачу відповіді на його звернення від 05.06.2023, 20.06.2023, 12.07.2023, 09.08.2023, відповідачем суду не надано та судом в ході судового розгляду справи не здобуто.
Жодних доказів того, що строк розгляду звернення позивача продовжувався відповідачем матеріали справи також не містять і сторонами про це не повідомлялося.
Відтак, аналізуючи зміст вищенаведених норм Закону України "Про звернення громадян", суд вважає, що право особи на об'єктивний, всебічний і вчасний розгляд його звернення включає в себе не тільки право на отримання відповіді на звернення, а й право на своєчасність її отримання.
Враховуючи характер спірних правовідносин у цій справі та зважаючи на неможливість відновити своєчасність надання відповіді на звернення позивача, суд вважає, що належним способом захисту порушеного Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області права позивача є визнання такої бездіяльності відповідача протиправною.
За таких обставин, позовні вимоги ОСОБА_1 щодо позовних вимог про визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо недотримання встановленого терміну розгляду звернення ОСОБА_1 від 05.06.2023 наданого у відповідності до норм "Про звернення громадян" від 02.10.1996 №393/96-ВР; визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо недотримання встановленого терміну розгляду звернення ОСОБА_1 від 20.06.2023 наданого у відповідності до норм "Про звернення громадян" від 02.10.1996 №393/96-ВР; визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо недотримання встановленого терміну розгляду звернення ОСОБА_1 від 12.07.2023 наданого у відповідності до норм "Про звернення громадян" від 02.10.1996 №393/96-ВР; визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо недотримання встановленого терміну розгляду звернення ОСОБА_1 від 09.08.2023 наданого у відповідності до норм "Про звернення громадян" від 02.10.1996 №393/96-ВР, підлягають до задоволення, а саме: шляхом визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо недотримання встановленого Законом України "Про звернення громадян" місячного строку для надання відповіді на звернення позивача від 05.06.2023, 20.06.2023, 12.07.2023, 09.08.2023.
Щодо позовних вимог про визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо не вирішення порушених питань у п. 1-2 звернення ОСОБА_1 від 12.07.2023 наданого у відповідності до норм Закону України "Про звернення громадян" від 02.10.1996 №393/96-ВР; зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області повторно розглянути звернення ОСОБА_1 від 12.07.2023 із вирішенням порушених питань у п.1-2 у відповідності до норм Закону України "Про звернення громадян" від 02.10.1996 №393/96-ВР.
Як вбачається зі змісту запиту від 12.07.2023 позивач зазначає до ГУ ПФУ в Рівненській області надало йому розрахунок заборгованості пенсії по справі №460/7558/20 з урахуванням справи №460/7559/20 за період 01.01.2018 по 31.03.2021 в сумі - 229010,34 та надати розрахунок заборгованості пенсії по справі №460/7559/20 за 2017 в сумі 7731,77 грн.
Відповіддю на запит від 12.07.2023 відповідач листом №29039-26457/М-03/8-1700/23 від 11.08.2023, повідомив позивача, що ГУ ПФУ в Рівненській області, з дотриманням зобов'язальних частин рішень, в межах повноважень та з норм чинного законодавства, проведено перерахунок пенсії на виконання рішень Рівненського окружного адміністративного суду та ухвал Восьмого апеляційного адміністративного суду по справах №460/7559/20 та №460/7558/20. Відповідач також зазначає, що сума боргу нараховані на виконання рішень судів, внесені до Реєстру судових рінень, інформація щодо сум боргу неодноразово надавалася листами Головного управління. Також вказують на те, що зазначену в п. 1 інформацію, підтвердити чи спростувати правильність розрахунку, наведених у запиті Головне управління не уповноважене.
Суд вказує на те, що позивачу було надано розрахунок на доплату (виплату, утримання) пенсії за пенсійною справою №1701006452 в якому зазначаються суми виплат з січня 2018 по березень 2021 року в сумі 80393,04 та копію протоколу про перерахунок пенсії з 01.01.2018, а також довідку про доходи пенсіонера з грудня 2017 по березень 2022 року.
Однак, немає підстав для задоволення позовних вимог щодо протиправності дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо не вирішення порушених питань у п. 1-2 звернення ОСОБА_1 від 12.07.2023, наданого у відповідності до норм Закону України “Про звернення громадян” від 02.10.1996 №393/96-ВР, оскільки незгода із змістом відповіді, не є підставою для ствердження про не вирішення розпорядником порушеного питання.
За правилами частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частин першої - другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій (бездіяльності) та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, що встановлені у справі обставини спростовують позицію відповідача, покладену в основу заперечень, позаяк відповідач не довів обставин, які б свідчили про відсутність порушення ним прав, свобод та інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин щодо своєчасного отримання відповіді на своє звернення, а отже у суду наявні підстави для задоволення позовних вимог.
Поряд з цим, суд звертає увагу, що під протиправною бездіяльністю суб'єкта владних повноважень слід розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов'язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб'єкта владних повноважень, були об'єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.
Відповідно до положень статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Враховуючи вищевикладене в його сукупності суд вважає, що позивач лише частково підтвердив належними та допустимими доказами свої позовні вимоги, тому позовна заява підлягає до часткового задоволення.
Підстави для застосування положень ст.139 КАС України у суду також відсутні, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, а доказів понесення інших судових витрат учасниками справи суду не надано.
Керуючись статтями 241-246, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо несвоєчасного надання інформації на запит ОСОБА_1 від 06.07.2023 наданого у відповідності до норм Закону України «Про доступ до публічної інформації» від 13.01.2011 №2939-VI.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо несвоєчасного надання інформації на запит ОСОБА_1 від 12.07.2023 наданого у відповідності до норм Закону України «Про доступ до публічної інформації» від 13.01.2011 №2939-VI.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо несвоєчасного надання інформації на запит ОСОБА_1 від 04.08.2023 наданого у відповідності до норм Закону України «Про доступ до публічної інформації» від 13.01.2011 №2939- VI.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо несвоєчасного надання інформації на запит ОСОБА_1 від 05.10.2023 наданого у відповідності до норм Закону України «Про доступ до публічної інформації» від 13.01.2011 №2939-VI.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо недотримання встановленого терміну розгляду звернення ОСОБА_1 від 05.06.2023 наданого у відповідності до норм "Про звернення громадян" від 02.10.1996 №393/96-ВР.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо недотримання встановленого терміну розгляду звернення ОСОБА_1 від 20.06.2023 наданого у відповідності до норм "Про звернення громадян" від 02.10.1996 №393/96-ВР.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо недотримання встановленого терміну розгляду звернення ОСОБА_1 від 12.07.2023 наданого у відповідності до норм "Про звернення громадян" від 02.10.1996 №393/96-ВР.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо недотримання встановленого терміну розгляду звернення ОСОБА_1 від 09.08.2023 наданого у відповідності до норм "Про звернення громадян" від 02.10.1996 №393/96-ВР.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складений 27 травня 2024 року
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 )
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (вул. Олександра Борисенка, буд. 7,м. Рівне,Рівненська обл.,33028, ЄДРПОУ/РНОКПП 21084076)
Суддя У.М. Нор