про залишення позовної заяви без руху
28 травня 2024 рокум. ПолтаваСправа № 440/6237/24
Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Слободянюк Н.І., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 про:
- визнання бездіяльності протиправною;
- зобов'язання Військової частини НОМЕР_1 внести зміни до пункту 1.48 наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 14 листопада 2023 року №322 в частині "дати" "виключення зі списків особового складу, виплатити надбавки за особливості несення служби, грошової премії" сержанта ОСОБА_1 з 14 листопада 2023 року на 21 січня 2024 року;
- зобов'язання Військової частини НОМЕР_1 виплатити грошове забезпечення за фактичне проходження військової служби з 15 листопада 2023 року по 21 січня 2024 року включно.
Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
В ході з'ясування вищенаведених питань суддею встановлено наступне.
Відповідно до пунктів 4, 5 частини п'ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Матеріально-правові вимоги (предмет позову) визначені у статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України.
Так, згідно з частинами першою та другою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю. Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
При цьому частиною першою статті 172 КАС України передбачено, що в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.
За визначенням, наведеним в пункті 23 частини першої статті 4 КАС України, похідна позовна вимога - вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
Зі змісту заявлених позивачем вимог слідує, що позивачем заявлено основну позовну вимогу: про визнання бездіяльності протиправною, проте в такій позовній вимозі не зазначено чию саме бездіяльність позивач оскаржує та в чому саме виявилась така бездіяльність, а також щодо суті порушеного права позивача внаслідок такої бездіяльності.
Відповідно до частини п'ятої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Отже, для звернення до суду з цим позовом встановлено місячний строк.
В оскаржуваному позивачем пункті 1.48 наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 14 листопада 2023 року №322 зазначено, що сержанта ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу військової частини та з усіх видів забезпечення - з 14 листопада 2023 року.
Позивач звернувся до суду з позовом щодо внесення змін до пункту 1.48 наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 14 листопада 2023 року №322 засобами поштового зв'язку- 20 травня 2024 року, тобто із пропуском місячного строку звернення до адміністративного суду.
Надаючи оцінку поважності причин пропуску строку звернення до суду з цим позовом, суд виходить з наступного.
У позовній заяві позивач зазначає, що "наказом командира в/ч НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 14.11.2023 № 322 я, сержант ОСОБА_1 , виключений зі списків особового складу в/ч НОМЕР_1 та з усіх видів забезпечення, вважаюсь таким, що справи та посаду здав та вибув для подальшого проходження служби, хоча по факту до 11.12.2023 залишався у в/ч НОМЕР_1 ". " ІНФОРМАЦІЯ_1 т.в.о. командира 58 запасної роти у мене було відібрано пояснення про причину мого перебування у 58 запасній частині в/ч НОМЕР_1 ". "18 січня 2024 року т.в.о. командира 58 запасної роти в/ч НОМЕР_1 повідомив мене, що в списках особового складу 58 запасної роти мене, сержанта ОСОБА_1 , немає і що я повинен покинути територію розміщення вказаної роти."
Тож про порушення свого права в частині зазначення в наказі командира військової частини НОМЕР_1 від 14 листопада 2023 року №322 дати виключення зі списків особового складу: "з 14 листопада 2023 року" позивач дізнався (повинен був дізнатися) не пізніше січня 2024 року.
Відтак, отримання від відповідача листа від 09 квітня 2024 року № 1843/6035 на рапорт позивача від 09 лютого 2024 року щодо внесення змін до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 14 листопада 2023 року №322 не змінює моменту, з яким законодавство пов'язує початок перебігу строку звернення до суду, а свідчить лише про час, коли позивач виявив зацікавленість до стану своїх прав та почав вчиняти активні дії щодо реалізації своїх прав і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду, а є лише фактично штучно створеною новою часовою передумовою звернення з позовом до суду.
Такий висновок суду відповідає висновку Верховного Суду, викладеному в постанові від 21 вересня 2023 року № 340/341/23.
Також в постанові від 21 вересня 2023 року у справі № 340/341/23 Верховним Судом зазначено, що "реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача".
За загальним правилом поновленню підлягають строки, які порушені з поважних причин, а поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, яка звернулася з позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Аналогічний висновок викладений, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 жовтня 2023 року у справі № 990/139/23.
Оскільки у позовній заяві позивачем не наведено обставин, що ускладнювали або унеможливлювали своєчасне звернення до суду з цим позовом та не надано доказів на підтвердження наявності обставин, які були об'єктивно непереборними, не залежали від волевиявлення позивача та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду з цим позовом, суд не знаходить підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними.
Враховуючи вищевикладене, позовна заява не відповідає вимогам статті 122 та частини п'ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з частиною першою статті 169 вказаного Кодексу суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до частини першої та другої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Беручи до уваги наведене, наявні правові підстави для залишення позовної заяви без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.
Керуючись статтями 122, 123, 160, 161, 169, 171, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,
Визнати неповажними підстави пропуску позивачем строку звернення до суду з позовом, що вказані у позовній заяві.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків - упродовж десяти днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Недоліки необхідно усунути шляхом надання до Полтавського окружного адміністративного суду:
- позовної заяви, оформленої відповідно до частини п'ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, із зазначенням: у прохальній частині позовної заяви предмету позову, а саме: основної позовної вимоги (певного (конкретного) рішення, або певної (конкретної) дії, або певної (конкретної) бездіяльності, з якими позивач не погоджується); та копій такої позовної заяви відповідно до кількості учасників справи;
- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням інших підстав для поновлення строку з доказами поважності причин його пропуску.
Роз'яснити позивачу, що у разі неусунення недоліку позовної заяви, вона буде повернута.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання.
Суддя Н.І. Слободянюк