Справа № 420/30004/23
27 травня 2024 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Свиди Л.І.
розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання протиправним рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
До суду звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Херсонській області, яке оформлено листом від 11.10.2023 року про відмову ОСОБА_1 в перерахунку пенсії за віком з урахування трудового стажу, зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Херсонській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 12.09.2023 року про перерахунок пенсії за віком та прийняти відповідне рішення, зарахувавши до страхового стажу перiод роботи з 17.12.1979 року по 15.01.1981 року в АТП 04113, з 16.01.1981 року по 30.10.1985 року у Єнакіївському міському комітеті комсомолу, з 07.11.1985 року по 14.10.1991 року у Єнакіївському міському комітеті комсомолу, з 03.03.1997 року по 03.09.1997 року у Єнакіївському міському центрі зайнятості та перерахувати пенсію з дня звернення за перерахунком 12.09.2023 року.
За цією позовною заявою відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами у відповідності до ст. 262 КАС України та наданий відповідачу строк для подання до суду відзиву на цю заяву, позивачу - відповіді на відзив.
Позов, відповідь на відзив обґрунтовані позивачем тим, що 12.09.2023 року позивач звернувся до ГУ ПФУ в Херсонській області з заявою про перерахунок пенсії за віком, а саме врахувати до страхового стажу періоди роботи з 29.06.1978 року по 03.09.1997 року. До заяви були додані документи, що посвідчують трудовий стаж. 11.10.2023 року ГУ ПФУ в Херсонській області повідомило про відмову позивачу у здійснені перерахунку пенсії та врахування до страхового стажу періодів роботи з 29.06.1978 по 03.09.1997 року. При цьому як підстава для відмови у зарахуванні до страхового (трудового) стажу вказані неточності у трудовій книжці при записі періодів роботи, а саме: з 29.06.1978 року по 13.11.1979 року на шахті «Юнком» - не читається печатка з 17.12.1979 року по 15.01.1981 року в АТП 04113 - в даті наказу на прийняття на роботу є необумовлене виправлення з 16.01.1981 року по 30.10.1985 року у Єнакіївському міському комітеті комсомолу - у записі про звільнення не вказано номер розпорядження З 07.11.1985 року по 14.10.1991 року у Єнакіївському міському комітеті комсомолу - у розпорядженні про прийняття на роботу номер розпорядження дописаний З 03.03.1997 року по 03.09.1997 року період перебування на обліку як безробітний у Єнакіївському міському центрі зайнятості - дати записів у трудовій книжці не відповідають даті видачі розпорядження. У трудовій книжці позивача є відповідні записи про періоди роботи з 29.06.1978 року по 13.11.1979 року працював на шахті «Юнком», з 17.12.1979 року по 15.01.1981 року в АТП 04113, з 16.01.1981 року по 3010.1985 року у Єнакіївському міському комітеті комсомолу, з 07.11.1985 року по 14.10.1991 року у Єнакіївському міському комітеті комсомолу, з 03.03.1997 року по 03.09.1997 року у Єнакіївському міському центрі зайнятості. Щодо періодів роботи які зазначені вище у трудовій книжці позивача. Ці записи є послідовними, виконані відповідальними за кадрову роботу працівниками підприємств, організацій де працював позивач. Дати записів звільнення з попереднього місця роботи не суперечать наступним записам про прийом на роботу. Щодо запису про перебування на обліку у центрі зайнятості - 6 місяців трудового стажу, то вказаний запис зроблено на підставі розпорядження номер та дата його не суперечать записам про попереднє звільнення та відповідають вимогам Закону України «Про зайнятість населення» чинного на час перебування на обліку позивача, як безробітного, а саме 6 місяців, відповідно до ст. 28 зазначеного Закону. Позивач зазначає, що відповідальність за повноту і точність тих чи інших записів в трудовій книжці покладено на власника підприємства, установи, організації або на уповноважену ним особу, тому власне недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для робітника, а отже, й не може впливати на її особисті права. Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 06 лютого 2018 року у справі №677/277/17, від 30 вересня 2021 року у справі №300/860/17. Крім того, Верховним Судом в постанові від 24 травня 2018 року у справі №490/12392/16-а викладено правову позицію, відповідно до якої, працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини підприємства не може бути підставою для позбавлення особи конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань нарахування/ призначення пенсії.
З відзиву на позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області вбачається, що відповідач позов не визнає, зазначає, що під час призначення пенсії позивачу до його страхового стажу не зараховано періоди роботи з 29.06.1978 року по 13.11.1979 року на шахті «Юнком» - запис завірено печаткою, яка не читається; з 17.12.1979 року по 15.01.1981 року в АТП 04113 - дата наказу про звільнення містить виправлення, які не завірені належним чином; з 16.01.1981 року по 30.10.1985 року у Єнакіївському міському комітеті комсомолу - в записі про звільнення не зазначено номер розпорядження, відповідно до якого позивача звільнено з посади; з 07.11.1985 року по 14.10.1991 року у Єнакіївському міському комітеті комсомолу - номер розпорядження на прийняття на роботу дописано іншою ручкою; з 03.03.1997 року по 03.09.1997 року у Єнакіївському міському центрі зайнятості - дати призначення та припинення виплати допомоги по безробіттю не відповідають датам розпоряджень (у записах №24 та №25 трудової книжки у графі «на підставі чого внесено запис» зазначено однакове розпорядження №1416 від 02.12.1996» в той час, коли дата призначення виплати по безробіттю - 03.03.1997 року та дата припинення виплати по безробіттю - 03.09.1997). У відповіді на звернення, позивачу повідомлено, що згідно з Порядком підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 10.11.2006 року №18-1 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24.11.2006 року за №1231/13105 підтвердження періодів роботи до 01 січня 2004 року, якщо в трудовій книжці є записи з виправленнями чи неточностями, на підприємствах, які розташовані на тимчасово окупованій території у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі, здійснюється комісіями з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії при головних управліннях Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі. У зв'язку із тим, що ОСОБА_1 , з метою підтвердження спірних періодів його трудової діяльності запропоновано подати заяву про розгляд документів на Комісії, яка діє при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Херсонській області. Проте, позивач своїм правом не скористувався. За наданими документами та відомостями реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування страховий стаж позивача відповідно до матеріалів електронної пенсійної справи склав 19 років 4 місяців. Беручи до уваги вищезазначені положення чинного законодавства, відповідач вважає, що Управлінням протиправних дій чи бездіяльності не допущено, а підстави для зарахування до страхового стажу позивача спірних періодів роботи - відсутні.
Дослідивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення проти позову, докази, якими вони підтверджуються, суд вважає, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
ОСОБА_1 з 02.03.2017 року перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Херсонській області та отримує пенсію за віком.
12.09.2023 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області із заявою про перерахунок пенсії за віком, врахувавши до його страхового стажу періоди роботи з 29.06.1978 року по 03.09.1997 року.
Листом від 11.10.2023 року Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області повідомило позивачу про те, що пенсія призначена позивачу за віком з 02.03.2017 року відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Страховий стаж складає 19 років 4 місяці. Згідно трудової книжки, що міститься в матеріалах пенсійної справи, при призначенні пенсії не враховані періоди роботи за записами, які внесено в трудову книжку з порушеннями вимог Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах та організаціях, затвердженої постановою Держкомпраці СРСР від 20.06.1974 року №162: з 29.06.1978 року по 13.11.1979 року на шахті «Юнком» - запис завірено печаткою, яка не читається; з 17.12.1979 року по 15.01.1981 року в АТП 04113 - в даті наказу на прийняття на роботу є необумовлене виправлення; з 16.01.1981 року по 30.10.1985 року у Єнакіївському міському комітеті комсомолу - в записі про звільнення не вказано номер розпорядження; з 07.11.1985 року по 14.10.1991 року у Єнакіївському міському комітеті комсомолу - номер розпорядження на прийняття на роботу дописаний; з 03.03.1997 року по 03.09.1997 року у Єнакіївському міському центрі зайнятості - дати призначення та припинення виплати допомоги по безробіттю не відповідають датам розпоряджень. Згідно з Порядком підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 10.11.2006 року №18-1 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24.11.2006 року за №1231/13105, підтвердження періодів роботи до 01.01.2004 року, якщо в трудовій книжці є записи з виправленнями чи неточностями, на підприємствах, які розташовані на тимчасово окупованій території у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі, здійснюється комісіями з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії при головних управліннях Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі. Щодо підтвердження вищевказаних періодів роботи на підприємствах Донецької області позивач має право надати заяву про розгляд документів на Комісії, яка діє при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Херсонській області.
Позивач не погодився із правомірністю рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Херсонській області про відмову в перерахунку пенсії за віком з урахування трудового стажу та звернувся до суду із цим позовом.
Відповідно до ч. 2 ст. 19, ст. 46 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-IV визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
В силу вимог ч. 1 ст. 8, ч. 1, 2 ст. 24, Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.
Страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до ст. 48 Кодексу законів про працю України, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
Трудова книжка ведеться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації або у фізичної особи понад п'ять днів, тобто перебувають у трудових відносинах. На позаштатних працівників трудова книжка ведеться за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню.
Також, згідно ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-XII, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
На виконання вимог ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» Кабінет Міністрів України постановою від 12.08.1993 №637 затвердив Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
Відповідно до п. 1, 3, 20 «Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
У тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, який підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Тобто, законодавством України встановлено пріоритетність записів у трудовій книжці перед відомостями у первинних документах.
Відповідно до пункту 17-1 «Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 у разі коли в трудовій книжці є записи з виправленнями або недостовірні чи неточні записи про періоди роботи на підприємствах, в установах, організаціях або їх правонаступниках, розташованих на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, стаж роботи, який дає право на пенсію, зараховується у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики.
Україною, відповідно до Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014 року №1207-VII та постанови Верховної Ради України «Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями» від 17.03.2015 року №254-VIII, територію Автономної Республіки Крим та окремі райони, міста, селища і села Донецької та Луганської області, визнано тимчасово окупованими територіям.
Довідки видані установами розташованими в населених пунктах, визначених Розпорядженням КМУ від 07.11.2014 року №1085-р Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення.
Положеннями Постанови КМУ від 07.11.2014 року №595 «Про деякі питання фінансування бюджетних установ, здійснення» соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей передбачено, що будь-які запити, звернення, довідки чи інші документи, видані органами фонду або підприємствами, які непідконтрольні українській владі вважаються недійсними і не можуть прийматися до розгляду.
Відповідно до пункту 1 частини 1статті 3 Закону України від 15 квітня 2014 року №1207-VII «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» тимчасово окупованою територією визначено сухопутну територію Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, внутрішні води України цих територій;
Згідно з частинами 1 та 2статті 4 Закону № 1207-VII на тимчасово окупованій території на строк дії цього Закону поширюється особливий правовий режим перетину меж тимчасово окупованої території, вчинення правочинів, проведення виборів та референдумів, реалізації інших прав і свобод людини і громадянина. Правовий режим тимчасово окупованої території передбачає особливий порядок забезпечення прав і свобод громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території.
На підставі частини 1статті 17 Закону №1207-VII передбачено, що у разі порушення положень цього Закону державні органи України застосовують механізми, передбачені Законами України та нормами міжнародного права, з метою захисту миру, безпеки, прав, свобод і законних інтересів громадян України, які перебувають на тимчасово окупованій території, а також законних інтересів держави Україна.
Згідно із статтею 18 Закону № 1207-VII громадянам України гарантується дотримання у повному обсязі їхніх прав і свобод, передбачених Конституцією України, у тому числі соціальних, трудових, виборчих прав та прав на освіту, після залишення ними тимчасово окупованої території.
Правовий статус органів та посадових осіб, які діють на території України та створені і проводять свою діяльність не у відповідності із законодавством України, визначено, зокрема,Законом №1207-VII.
Згідно із частинами 1 - 3статті 9 Закону № 1207-VII передбачено, що державні органи та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до Конституції та законів України, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом.
Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.
Суд зазначає, що позивач не може бути позбавлений свого права, що стосується предмету позову через те, що територія де розташована підприємство на якому він працював, визнано тимчасово окупованими територіям.
Суд вважає необхідним зазначити, що у 1971 році Міжнародний суд Організації Об'єднаних Націй у документі «Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії» зазначив, що держави - члени ООН зобов'язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але «у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата є незаконними і недійсними, ця недійсність не може бути застосовна до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів».
Європейський суд з прав людини розвиває цей принцип у своїй практиці. Наприклад, у справах «Лоізіду проти Туречиини» (Loizidou v. Turkey, 18.12.1996, §45), «Кіпр проти Туреччини» (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001) та «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» (Mozer v. the Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016). «Зобов'язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de facto органів та інститутів [окупаційної влади] далеко від абсолютного, - вважають судді ЄСПЛ, - Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами, в тому числі й цим (ЄСПЛ). Вирішити інакше означало б зовсім позбавляти людей, що проживають на цій території, всіх їх прав щоразу, коли вони обговорюються в міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать».
При цьому, у виняткових випадках, визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті захисту прав мешканців окупованих територій ніяким чином не легітимізує таку владу.
Європейський Суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що предмет і мета Конвенції як інструменту захисту прав людини потребують такого тлумачення і застосування її положень, завдяки яким гарантовані нею права були б не теоретичними чи ілюзорними, а практичними та ефективними (п.53 рішення у справі «Ковач проти України» від 7 лютого 2008 року, п.59 рішення у справі «Мельниченко проти України» від 19 жовтня 2004 року, п.50 рішення у справі «Чуйкіна проти України» від 13 січня 2011 року, п.54 рішення у справі «Швидка проти України» від 30 жовтня 2014 року тощо).
Це означає, що суд має оцінювати фактичні обставини справи з урахуванням того, що права, гарантовані Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, мають залишатися ефективними та людину не можна ставити в ситуацію, коли вона завідомо не може реалізувати своїх прав.
Постановою правління Пенсійного фонду України від 10 листопада 2006 року №18-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2006 року за №1231/13105 затверджений Порядок підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії, який визначає процедуру підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу роботи: для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлену для окремої категорії працівників, у разі ліквідації підприємства, установи, організації без визначення правонаступника; до 01 січня 2004 року, якщо в трудовій книжці є записи з виправленнями або недостовірні чи неточні записи про періоди роботи на підприємствах, в установах, організаціях (їх правонаступниках), розташованих на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі (далі - підприємства, які розташовані на тимчасово окупованій території).
Згідно з пунктом 2, 3, 4, 6, 10, 11 Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 10.11.2006 року №18-1 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24.11.2006 року за №1231/13105 дія цього Порядку поширюється на осіб, які працювали, зокрема: у період до 01 січня 2004 року на підприємствах, які розташовані на тимчасово окупованій території, та якщо в трудовій книжці є записи з виправленням або недостовірні чи неточні записи про періоди роботи.
Підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу роботи для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років та періодів роботи на підприємствах, які розташовані на тимчасово окупованій території, здійснюється комісіями з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії.
Комісії створюються при головних управліннях Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, до складу яких обов'язково включаються представники органів соціального захисту населення, органів Пенсійного фонду України, Державної служби України з питань праці. До складу Комісії за згодою включаються представники профспілок та організацій Спільного представницького органу репрезентативних всеукраїнських об'єднань профспілок на національному рівні та регіональних організацій роботодавців та їх об'єднань.
Основним завданням Комісії є розгляд заяв про підтвердження стажу роботи та прийняття за результатами їх розгляду рішень про підтвердження (відмову в підтвердженні) стажу роботи.
Рішення про результати розгляду заяви про підтвердження стажу роботи (додаток 1) приймається більшістю голосів членів Комісії, присутніх на засіданні, підписується головою Комісії або його заступником та набуває чинності з дня його прийняття.
Із заявою про підтвердження стажу роботи (додаток 2) заявник (його законний представник або представник, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально (далі - його представник)) може звернутись до будь-якого територіального органу Пенсійного фонду України незалежно від території обслуговування цього органу.
Для підтвердження періодів роботи на підприємствах, які розташовані на тимчасово окупованій території, заявник (його представник) подає трудову книжку та зазначає у заяві дані про свідків (не менше двох), які знають заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (у тому числі в колгоспі) і мають документи про свою роботу за період, щодо якого вони підтверджуватимуть роботу заявника.
Заявник (його представник) може додатково подавати інші документи про стаж роботи.
Отже, підтвердження відповідного стажу роботи, що дає право на призначення пенсії, особами, які до 01 січня 2004 року працювали на підприємствах, які розташовані на тимчасово окупованій території, має свої особливості. Разом з тим, беручи до уваги конституційне право особи на соціальний захист, суд вважає, що такі особливості щодо підтвердження стажу роботи до 01 січня 2004 року можуть бути застосовними лише у тому разі, якщо вони не позбавляють осіб, які до 01 січня 2004 року працювали на підприємствах, які розташовані на тимчасово окупованій території, права на призначення (перерахунок) пенсії.
Згідно із записами у трудовій книжкці ОСОБА_1 від 28 квітня 1975 року, позивач у період з 29.06.1978 року по 13.11.1979 року працював на шахті «Юнком», у період з 17.12.1979 року по 15.01.1981 року в АТП 04113; у період з 16.01.1981 року по 30.10.1985 року працював у Єнакіївському міському комітеті комсомолу; у період з 07.11.1985 року по 14.10.1991 року працював у Єнакіївському міському комітеті комсомолу; у період з 03.03.1997 року по 03.09.1997 року працював у Єнакіївському міському центрі зайнятості.
Порядок ведення трудових книжок, був урегульований «Інструкцією про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженою постановою Держкомпраці СРСР від 20.06.1974 року № 162 та «Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників», затвердженою наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 року № 58.
Згідно з п. 2.3 Інструкції №162, всі записи в трудовій книжці про прийом на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагородження та заохочення вносяться адміністрацією підприємства після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого терміну, а при звільненні - в день звільнення мають точно відповідати тексту наказу (розпорядження).
У п. 2.4 Інструкції №58, зокрема, зазначено, що усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилами чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.
При цьому, обов'язок щодо внесення записів до трудової книжки покладається на роботодавців, що виключає провину особи, яка бажає призначити пенсію, у недоліках таких записів.
Крім того, судом взято до уваги зміст положень Порядку № 637, відповідно до п. 1 якого основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
При цьому, працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини підприємства не може бути підставою для позбавлення особи конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань нарахування/призначення пенсії.
Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом в постановах від 06.02.2018 у справі №677/277/17, провадження №К/9901/1298/17, від 24.05.2018 у справі №490/12392/16-а, провадження № К/9901/2310/18.
Суд також зазначає, що на працівника не слід покладати ризик негативних наслідків (позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії по віку) за формальні недоліки оформлення записів трудової книжки, якщо недоліки допущені із вини адміністрації підприємства.
Крім того, Верховний Суд у іншій постанові від 21.02.2018 в справі №687/975/17 вказав, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення документів на підприємстві, неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки чи іншої документації з вини адміністрації підприємства, відтак вказані обставини не можуть бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань з призначення пенсії за віком.
У постанові Верховного Суду від 21.02.2020 року по справі №686/3264/16-а №6 зазначено необхідність застосування саме записів у трудовій книжці, а надання довідок вимагається у разі відсутності в ній відповідних записів.
Тож наявність недоліків в оформленні трудової книжки не може бути підставою для позбавлення особи її конституційного права на соціальний захист з огляду на те, що особа жодним чином не впливає на дотримання/недотримання роботодавцем порядку заповнення трудової книжки та не може нести негативні наслідки за окремі її недоліки, та підставою для призначення пенсії є наявність страхового стажу необхідного розміру, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки, про що також зазначив Верховний Суд в постанові від 04 липня 2023 року у справі № 580/4012/19.
Таким чином, у відповідача були відсутні підстави для неврахування до страхового стажу позивача періодів роботи з 17.12.1979 року по 15.01.1981 року в АТП 04113, з 16.01.1981 року по 30.10.1985 року у Єнакіївському міському комітеті комсомолу, з 07.11.1985 року по 14.10.1991 року у Єнакіївському міському комітеті комсомолу, з 03.03.1997 року по 03.09.1997 року у Єнакіївському міському центрі зайнятості.
Враховуючи вищевикладені обставини, суду дійшов висновку про протиправність дій відповідача щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку пенсії за віком з урахування трудового стажу.
Враховуючи протиправність дій відповідача щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку пенсії за віком з урахування трудового стажу, у суду є всі підстави для зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Херсонській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 12.09.2023 року про перерахунок пенсії за віком та прийняти відповідне рішення, зарахувавши до страхового стажу періоди роботи з 17.12.1979 року по 15.01.1981 року в АТП 04113, з 16.01.1981 року по 30.10.1985 року у Єнакіївському міському комітеті комсомолу, з 07.11.1985 року по 14.10.1991 року у Єнакіївському міському комітеті комсомолу, з 03.03.1997 року по 03.09.1997 року у Єнакіївському міському центрі зайнятості та перерахувати пенсію з дня звернення за перерахунком 12.09.2023 року .
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно з ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи вищезазначене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовані, відповідають вимогам законодавства та підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 6, 14, 90, 139, 243-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (вул. 28 Армії, буд. 6, м. Херсон, Херсонська область, 73036, код ЄДРПОУ 21295057) про визнання протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Херсонській області, яке оформлено листом від 11.10.2023 року про відмову ОСОБА_1 в перерахунку пенсії за віком з урахування трудового стажу, зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Херсонській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 12.09.2023 року про перерахунок пенсії за віком та прийняти відповідне рішення, зарахувавши до страхового стажу перiод роботи з 17.12.1979 року по 15.01.1981 року в АТП 04113, з 16.01.1981 року по 30.10.1985 року у Єнакіївському міському комітеті комсомолу, з 07.11.1985 року по 14.10.1991 року у Єнакіївському міському комітеті комсомолу, з 03.03.1997 року по 03.09.1997 року у Єнакіївському міському центрі зайнятості та перерахувати пенсію з дня звернення за перерахунком 12.09.2023 року - задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку пенсії за віком з урахування трудового стажу.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 12.09.2023 року про перерахунок пенсії за віком та прийняти відповідне рішення, зарахувавши до страхового стажу періоди роботи з 17.12.1979 року по 15.01.1981 року в АТП 04113, з 16.01.1981 року по 30.10.1985 року у Єнакіївському міському комітеті комсомолу, з 07.11.1985 року по 14.10.1991 року у Єнакіївському міському комітеті комсомолу, з 03.03.1997 року по 03.09.1997 року у Єнакіївському міському центрі зайнятості та перерахувати пенсію з дня звернення за перерахунком 12.09.2023 року.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (вул. 28 Армії, буд. 6, м. Херсон, Херсонська область, 73036, код ЄДРПОУ 21295057) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір у розмірі 1073,60 грн.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення суду може бути оскаржено в порядку та строки, встановлені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Леонід СВИДА