про повернення позовної заяви
27 травня 2024 рокусправа № 380/10190/24
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Кузан Р.І., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити дії, -
до Львівського окружного адміністративного суду 14.05.2024 надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ), в якій позивач просить:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 );
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати невиплачену додаткову винагороду ОСОБА_1 , як інструктору з фізичної підготовки і спорту циклової комісії фізичної підготовки відділення циклових комісій загальновійськової підготовки у період з березня 2023 року по листопад 2023 року.
Ухвалою судді від 20.05.2024 позовна заява залишена без руху та встановлено позивачу строк для усунення зазначених у ній недоліків, який не може перевищувати десять днів з дня вручення вказаної ухвали.
Позивачу роз'яснено про необхідність подання в канцелярію Львівського окружного адміністративного суду наступних документів: заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду з цим позовом та доказів поважності причин його пропуску.
На виконання вимогу ухвали суду, представником позивача 23.05.2024 до суду подано заяву про поновлення процесуального строку. В заяві вказує, що статтею 233 КЗпП України передбачена можливість у разі пропуску з поважних причин строків, установлених статтею 233 КЗпП України, поновлення вказаних строків, якщо з дня отримання копії наказу (розпорядження) про звільнення або письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні (стаття 116), минуло не більше одного року. На виконання вимог ухвали суду повідомляє, що у зв'язку із отриманням усіх копій документів, зокрема накази та архівні відомості 30.04.2024 (підтверджується відповіддю на адвокатський запит від 12.03.2024), необхідних для судового врегулювання спору, вважає пропущення строку позовної давності поважною причиною.
Надаючи оцінку доводам представника позивача щодо строку звернення до суду суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною 3 ст.122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (ч.5 указаної статті Кодексу).
Законом України від 01.07.2022 №2352-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» (далі Закон №2352-IX), який набрав чинності з 19.07.2022, частини 1 і 2 ст.233 КЗпП України викладено в такій редакції:
«Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)».
Спір у цій справі стосується невиплати позивачеві всіх сум, що належали йому при звільненні, а тому застосуванню підлягають положення ч.2 ст.233 КЗпП України.
Згідно з витягом з наказу від 13.11.2023 №333 позивача звільнено та виключено зі списків особового складу частини з 13.11.2023.
Отже, строк звернення до суду з приводу вимоги про стягнення належного грошового утримання підлягає обчисленню саме з цієї дати 13.11.2023. Позовна заява подана до суду 14.05.2024.
Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку звернення до суду з цим позовом, представник позивача вказує на те, що у зв'язку із отриманням усіх копій документів, зокрема наказів та архівних відомостей 30.04.2024 (підтверджується відповіддю на адвокатський запит від 12.03.2024), необхідних для судового врегулювання спору, тримісячний строк пропущено ним з поважних причин.
Проте, суд не приймає до уваги зазначені доводи, оскільки посилання представника позивача на те, що про порушення свого права позивач дізнався після отримання відповіді відповідача не змінює момент, з якого він повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права на отримання довідки і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку. Така правова позиція викладена, зокрема, в Постанові Верховного Суду від 31.03.2021 у справі №240/12017/19.
В період з 13.11.2023 по 12.03.2024 позивачем чи його представником жодних дій щодо встановлення правильності нарахування йому грошового забезпечення не вживалося.
Суд звертає увагу, що звертаючись із адвокатським запитом 12.03.2024, встановлений ч.2 ст.233 КЗпП України строк звернення до суду представником позивача вже був пропущений.
Крім цього суд зазначає, що до матеріалів позовної заяви представником позивача долучено грошовий атестат №3, в якому відсутні докази виплати позивачу додаткової винагороди, як інструктору з фізичної підготовки і спорту циклової комісії фізичної підготовки відділення циклових комісій загальновійськової підготовки. Тобто, про розмір належних до виплати сум грошового забезпечення ОСОБА_1 було відомо на час звільнення та отримання копії грошового атестату.
Тому суд вважає, що наведені представником позивача підстави для поновлення строку звернення до суду у цій справі знаходяться поза межами обставин, з якими норма ч.1 ст.121 КАС України пов'язує можливість поновлення процесуального строку.
За загальним правилом, поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, не реалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.
В свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка носить об'єктивний характер та яка виникла з обставин, незалежних від позивача.
Проте представником позивача не надано жодних належних доказів наявності об'єктивних перешкод для звернення до адміністративного суду та не наведено поважних обставин, які не залежали від волевиявлення позивача та пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами, що перешкоджали звернутися до суду в межах встановленого строку.
Згідно з п.9 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст.123 КАС України, окрім іншого встановлено, що якщо вказані позивачем підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Зважаючи на викладене, суд приходить висновку, що в контексті даної спірної ситуації, підстави, вказані позивачем у заяві про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, слід визнати неповажними, у зв'язку з чим позовна заява підлягає поверненню.
При цьому суд роз'яснює позивачеві, що згідно з ч.8 ст.169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Керуючись ст.ст. 166, 169, 171, 243, 248, 250, 256, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -
у задоволенні клопотання представника позивача про поновлення процесуального строку - відмовити.
позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити дії - повернути позивачеві.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання.
Ухвала суду може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повної ухвали суду.
Суддя Р.І. Кузан